Ухвала

від 26.01.2022 по справі 183/308/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/308/16

№ 1-кс/183/83/22

26 січня 2022 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12014040350001809,

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2022 року до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання, підписане представником заявника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2015 року у справі № 201/11311/15-к на земельну ділянку АДРЕСА_1 , та зареєстрована під кадастровим номером 1223285500:04:003:0372.

Клопотання підписане представником заявника ОСОБА_3 .

На підтвердження своїх повноважень діяти від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надав не засвідчену копію нотаріально засвідченої довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 з питань представлення інтересів на належну земельну ділянку, яка не є належним документом, якій підтверджує повноваження представника особи у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до положень статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно з пунктом 10 статті 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Стаття 7 КПК України визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження серед яких законність та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дії чи бездіяльності.

Питання скасування арешту майна у кримінальному провадженні врегульовані статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під часдосудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина 2 статті 174 КПК України).

Правовий статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, визначає стаття 64-2 КПК України.

За приписами частини 4 цієї норми представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт (фізичної особи), може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт (фізичної особи), підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу (частина 5 статті 64-2 КПК України).

Відповідно до статті 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором або дорученням органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Наведене вказує, що представництво власника майна - фізичної особи, у кримінальному провадженні може здійснюватись лише адвокатом, а відтак ОСОБА_3 не має права представляти ОСОБА_2 на підставі довіреності.

Ураховуючи, що кримінальний процесуальний закон взагалі не регулює питання, яке рішення слід прийняти за заявою про скасування арешту майна, поданою неповноважною особою, на підставі частини 6 статті 9 КПК України застосовується положення пункту 1 частини 2 статті 304 КПК України щодо повернення скарги, якщо її подано особою, яка не має права подавати скаргу.

Слід також зазначити, що до слідчого судді клопотання про скасування арешту майна подається на стадії досудового розслідування, в той час, як з долучених до клопотання незасвідчених ксерокопій документів та з поданого клопотання можна дійти до висновку що досудове розслідування завершене.

На підставі викладеного, керуючись ч.6 ст.9, ст.50, ч.4, 5 ст.64-2, ст.174, п.1 ч.2 ст.304 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12014040350001809 повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1