Ухвала

від 11.02.2022 по справі 183/308/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/308/16

№ 1-кс/183/140/22

11 лютого 2022 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014040350001809 від 20 травня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2022 року до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2015 року у справі № 201/11311/15-к на земельну ділянку АДРЕСА_1 , та зареєстрована під кадастровим номером 1223285500:04:003:0372 у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014040350001809 від 20 травня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що у межах цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/11311/15 накладено арешт, в тому числі, і на земельну ділянку під кадастровим номером 1223285500:04:003:0372.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:04:003:0372.

У зв`язку з відсутністю в діянні невстановлених осіб складу кримінального правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закрито, відомості про що внесено до ЄРДР. Таким чином, на теперішній час потреба в подальшому застосуванні арешту земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:04:003:0372 відпала, у зв`язку з закриттям кримінального провадження, вказаний об`єкт знаходяться у власності заявника та не є об`єктом, на який направлено злочин.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 , яка є третьою особою, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт не з`явилася. Неявка особи не перешкоджає вирішенню питання про скасування арешту майна.

Прокурор в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій заперечила проти задоволення клопотання, вказавши на те, що постанова від 07 лютого 2022 року про закриття кримінального провадження скасована, проведення досудового розслідування триває, а отже відсутні підстави для скасування арешту, оскільки наявна необхідність збереження земельної ділянки та недопущення її подальшого відчуження. Просила про розгляд клопотання в її відсутність. До заяви долучила постанову слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 07 лютого 2022 року про закриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 20 травня 2014 року за №12014040350001809 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, постанову прокурора Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_5 про скасування постанови слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 07 лютого 2022 року про закриття кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та надані до нього копії документів, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Так, за ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в п.21.5 постанови ВП ВС від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19, якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі N 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі N 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі N 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі N 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі N 504/1306/15-ц).

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження (п.31 постанови ВП ВС від 30 червня 2020 року).

За п.32 постанови ВП ВС від 30 червня 2020 року, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відомості про правопорушення внесено до ЄРДР 20 травня 2014 року за №12014040350001809 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

13 липня 2015 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/11311/15 накладено арешт, в тому числі, і на земельну ділянку під кадастровим номером 1223285500:04:003:0372.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підставою скасування арешту може бути також закриття кримінального провадження, де прокурор скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

У відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

За ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ч. 1, 2, 11 ст. 170 КПК України вказує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У відповідності до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2022 року, 24липня 2015 року слідчим прокуратури Дніпропетровської області на підставі ухвали слідчого судді накладено арешт на земельні ділянки, серед яких і на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:04:003:0372; 09 серпня 2017 року постановою слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014040350001809 від 20 травня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України закрито. 09серпня 2017 року прокурором Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_7 винесено постанову про скасування арешту майна, накладеного на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, серед яких також і № 1223285500:04:003:0372.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39858608, дублікату свідоцтва про право власності від 27 червня 2015 року № 39797198, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_3 належить земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:04:003:0372, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 02 лютого 2022 року, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 297564848, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:04:003:0372 міститься інформація про обтяження у виді арешту нерухомого майна.

01лютого 2022 року подано клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

03лютого 2022 року постановою заступника керівника Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_8 про скасування постанови про закриття кримінального провадження, відновлення досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування постанову від 09 серпня 2017 року про закриття кримінального провадження, зареєстрованого у ЄРДР 20 травня 2014 року під №12014040350001809 скасовано, відновлено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Визначено органом досудового розслідування кримінального провадження №12014040350001809 від 20 травня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України СВ Новомосковського РВП ГУНП у Дніпропетровській області, якому доручено проведення досудового розслідування, матеріали кримінального провадження направлено начальнику СВ Новомосковського РВП ГУНП України у Дніпропетровській області для організації повного та об`єктивного досудового розслідування. Крім того, прокурор вказала, що до даного кримінального провадження не застосовуються строки досудового розслідування, визначені КПК України в редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

08лютого 2022 року подано клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в даному кримінальному провадженні.

З матеріалів, долучених прокурором до клопотання вбачається, що постановою слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 07лютого 2022 року про закриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 20 травня 2014 року за №12014040350001809 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, закрито кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Постановою прокурора Новомосковської окружної прокуратури про скасування постанови слідчого від 10 лютого 2022 року, скасовано постанову слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 07 лютого 2022 року про закриття кримінального провадження. Підставою скасування вказано передчасність, не виконання вказівок заступника керівника окружної прокуратури.

Таким чином, підстав для скасування арешту майна внаслідок закриття кримінального провадження суд не вбачає.

Водночас абзацом 2 частини 1 статті 174 КПК України встановлює, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як свідчить ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/11311/15 від 13 липня 2015 року підставою накладення арешту на майно слідчим суддею вказано необхідність встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

При цьому, за частинами 1 - 3 статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Підсумовуючи викладене, вбачається, що кримінальне провадження за №12014040350001809 внесено до ЄРДР 20 травня 2014 року, 13 липня 2015 року в кримінальному провадженні накладено арешт на майно заявника, протягом 2015 2017 років проводилося досудове розслідування, закрите постановою від 09 серпня 2017 року і цього-ж дня скасовано арешт на майно заявника, при цьому до Державного реєстру заборон обтяжень нерухомого майна відомості про скасування арешту внесені відповідними органами не внесені, протягом 2017 2022 року жодних дій по закритому кримінальному провадженню не вчинялося і лише після подання клопотання до слідчого судді 01 лютого 2022 року скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 09 серпня 2017 року, а в подальшому слідчим, знову, 07 лютого 2022 року постановою закривається кримінальне провадження з підстав відсутності складу злочину, яка скасовується постановою прокурора, поданою після повторного подання заявником клопотання про зняття арешту з майна. Таким чином, оскільки протягом 2014-2022 роки органи досудового розслідування та прокурор мали достатню кількість часу та можливостей для встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, в межах якого накладено арешт і подальше існування арешту призведе до порушення розумних строків його застосування, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що на час розгляду клопотання відпала потреба у такому запобіжному заході, як арешт майна заявника, застосованому ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/11311/15.

Таким чином арешт земельної ділянки під кадастровим номером 1223285500:04:003:0372, який належить ОСОБА_3 втратив свою необхідність і підлягає відновленню, з урахуванням положень ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 18 ч. 1 ст. 3, ст. 16, ч. 11 ст. 170 КПК України, право власності третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт шляхом скасування арешту земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:04:003:0372, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/11311/15 від 13 липня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171, 172, 173, 174, 371, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2015 року у справі № 201/11311/15 на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:04:003:0372, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена та оголошена 11 лютого 2022 року о 12:45 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1