Постанова
від 27.01.2022 по справі 233/785/16-ц
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/785/16-ц

Номер провадження 22-ц/804/358/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2022 року Донецький апеляційний суд колегією в складі:

головуючого судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.

розглянувши відкрито в залі судових засідань Донецького апеляційного суду в м. Бахмут справу що виникла з цивільних правовідносин за заявою Костянтинівської місцевої прокуратури, яка діє в інтересах Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, за участі заінтересованої особи Управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі про визнання спадщини відумерлою, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року (головуючий у суді 1 інстанції Малінов О.С.), -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Костянтинівська місцева прокуратура - Прокурор в інтересах Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області - Правдівська сільська рада звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Існування таких вимог Прокурор пов`язував із тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який на момент смерті проживав спільно із ОСОБА_3 , яка теж померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після відкриття спадщини на належну ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ДН № 078004 від 07 липня 2004 року земельну ділянку площею 5,19га, розташовану на території Правдівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - Земельна ділянка ніхто спадкових прав не заявив; та за відомостями Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалась і заява про прийняття спадщини спадкоємцями не подавалась.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області

від 12 березня 2016 року заяву задоволено, визнано відумерлою спадщину у вигляді Земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 . Суд виходив з того, що з моменту відкриття спадщини понад один рік спадщина у вигляді Земельної ділянки ніким не прийнята, що з огляду на положення статті 1277 ЦК України давало правові підстави для визнання її відумерлою і передачі у власність територіальній громаді.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі виклала вимогу про скасування рішення та відмову в задоволені заяви. В обґрунтування скарги заявник посилалась на те, що вона підтвердила свої спадкові права після смерті її тітки ОСОБА_3 , яка в свою чергу згідно іншого рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2018 року, в період часу з 22 травня 1987 року до 05 квітня 2009 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у селі Калинове Костянтинівського району Донецької області, та є спадкоємицею належної спадкодавцю Земельної ділянки.

Заявник стверджувала про те, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 був її рідний брат ОСОБА_4 , але він оформити право спадкування після відкриття спадщини не встиг, оскільки помер. Другий спадкоємець ОСОБА_3 її рідний брат ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявниця як його донька має право на спадкування після смерті тітки з урахуванням рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2020 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 та їй визначений додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини. Однак звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 через наявність рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року, яким спадщина визнана відумерлою.

15 червня 2021 року Донецьким апеляційним судом провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року було закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України з тих підстав, що питання про права та обов`язки ОСОБА_1 рішенням суду першої інстанції не вирішувалися та вона не відноситься до кола осіб, які відповідно до положень статті 352 ЦПК України мають право на апеляційне оскарження.

Постановою Верховного суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2021 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 червня 2021 року скасовано та передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано ухвалу апеляційного суду та які є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи зводились до того, що суд зробив передчасний висновок, оскільки у даній справі обмежуються права спадкоємця ОСОБА_1 , яка набула це право на законних підставах, на підтвердження чого надала відповідні докази.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, в підтвердження яких сторони надавали докази.

ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ДН № 078004 від 07 липня 2004 року на праві власності належала земельна ділянка площею 5,19га, розташована на території Правдівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с12/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку /а.с.11/.

В Спадковому реєстрі за запитом щодо ОСОБА_2 станом на 21 грудня 2015року були відсутні відомості про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину /а.с.9/.

Згідно довідки Іллінівської сільської ради Костянтинівського району від 25 січня 2018року на момент смерті ОСОБА_2 по місцю реєстрації останнього в будинку АДРЕСА_1 також була зареєстрована ОСОБА_3 , як цивільна дружина /а.с.52/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 /а.с.53/.

ОСОБА_3 була рідною сестрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.53/.

В рішенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2018 року за заявою ОСОБА_4 встановлено факт проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 22 травня 1987 року по день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.42-43/.

18 червня 1997 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб /а.с.56/.

22 квітня 2020 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визначено додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Калинове Костянтинівського району Донецької області /а.с.38-39/.

26 жовтня 2020 року Державним нотаріусом Панасенко О.М. ухвалено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, плошею 0,85га, кадастровий номер 1422485500:31:000:0007, площею 4,34га кадастровий номер 1422485500:26:000:0009, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та роз`яснено право на звернення до суду /а.с.58/.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, пояснення представника ОСОБА_1 , за відсутності інших учасників справи, повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

За змістом статей 1216-1218 Цивільного кодексу України - ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У даній справі учасники не заперечували обставин щодо відсутності спадкової справи і виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 та наявність зазначеної обставини позивач пов`язував із відомостями із Спадкового реєстру станом на 21 грудня 2015року.

За змістом частини першої-третьої статті 1277 ЦК України статтей 334-337 Цивільного процесуального кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою та особи, які мають право подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину; і заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права для вирішення спору що виник обвязковому зясуванню підлягала обставина з приводу відсутності спадкоємців за заповітом і за законом у власника майна після відкриття спадщини.

За частиною 1 статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Заявником апеляційної скарги підтверджено, що на момент смерті ОСОБА_2 з ним проживала цивільна дружина ОСОБА_3 та реєстрація місця проживання була за адресою спадкодавця; та дана обставина підтверджена в рішенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2018 року в якому за заявою ОСОБА_4 встановлено факт проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 22 травня 1987 року по день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з аналізу процесуальних норм права, преюдиційність фактів, які є підставою для звільнення від доказування відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними /ті самі особи або особа/ і об`єктивними /предмет спору, предмет доказування/ межами, за якими обставини, встановлені рішенням суду в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 3, 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; та спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З наявних у суду матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 вважається такою що прийняла спадщину, оскільки не заявляла про відмову від неї.

Стаття 1223 ЦК України регулює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Додані до апеляційної скарги документальні докази, копій паспорта, свідоцтва про народження, які є належними письмовими доказами і вирішальними для результатів розгляду справи підтверджують, що ОСОБА_3 була тіткою ОСОБА_7 .

Відповідно до статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем своєї померлої тітки за п`ятою чергою спадкування за законом та остання в рішенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2020 року добилася додаткового строку для прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Калинове Костянтинівського району Донецької області, який їй було визначено тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

За конкретних обставин цієї справи ОСОБА_7 у відведений судом строк звернулася до нотаріуса та реалізувала своє спадкове право після відкриття спадщини по смерті тітки ОСОБА_3 та вчинила всі необхідні дії для прийняття спадщини після смерті своєї тітки і відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України підтвердила право на одержання свідоцтва про право на спадщину, однак 26 жовтня 2020 року отримала відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, через те, що спадщина визнанна відумерлою.

Враховуючи вищезазначене та висновки Верховного суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2021 року, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено обставини справи та не встановлено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , незалучення до участі у справі ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем п`ятої черги за законом, значно вплинуло на права і обов`язки останньої.

Взаємний зв`язок доказів в їх сукупності вказує на їх не достатність для вирішення питання щодо встановлення обставин про визнання спадщини відумерлою, які входять до предмету доказування та відстуні правові підстави для задоволення заявлених вимог.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції не виконав вимоги про законність та обгрунтованість рішення, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні заяви прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури про визнання спадщини відумерлою.

Керуючись статями 338, 374, 376, 382-384, ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області

від 12 березня 2016 року скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури, який діяв в інтересах Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про визнання спадщини відумерлою.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 січня 2022року.

Судді:

СудДонецький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення27.01.2022
Оприлюднено28.01.2022
Номер документу102794945
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —233/785/16-ц

Постанова від 27.01.2022

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Никифоряк Л. П.

Постанова від 26.01.2022

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Никифоряк Л. П.

Ухвала від 09.12.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Никифоряк Л. П.

Постанова від 17.11.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ткачук Олег Степанович

Ухвала від 04.11.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ткачук Олег Степанович

Ухвала від 16.09.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ткачук Олег Степанович

Ухвала від 29.07.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ткачук Олег Степанович

Ухвала від 15.06.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Ухвала від 15.06.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Ухвала від 08.06.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні