Ухвала

від 15.06.2021 по справі 233/785/16-ц

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/785/16-ц

Номер провадження 22-ц/804/1396/21

Єдиний унікальний номер 233/785/16-ц Головуючий у 1 інстанції Малінов О.С.

Номер провадження 22-ц/804/1396/21 Доповідач Корчиста О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.

за участю секретаря Володовського Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу №233/785/16-ц за заявою Костянтинівського місцевого прокурора, в інтересах Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, заінтересована особа Управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі, про визнання спадщини відумерлою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року,

встановив:

У лютому 2016 року Костянтинівський місцевий прокурор, діючи в інтересах Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, звернувся до суду з заявою про визнання земельної ділянки з кадастровими номерами №1422485500:26:000:0009 та №1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташованої на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, загальна грошова вартість якої складає 154196,94 гривень, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відумерлою спадщиною та передати її територіальній громаді Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

В обґрунтування вимог зазначено, що вказані земельні ділянки були передані ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на землю серії ДН №078004, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2607 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

За даними Правдівської сільської ради станом на 30 листопада 2015 року право власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 , не переходило до інших осіб.

Згідно з відомостями Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_2 не відкривалась, заява про прийняття спадщини спадкоємцями не подавалась. На момент смерті ОСОБА_2 проживав спільно із ОСОБА_3 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Костянтинівська місцева прокуратура, в інтересах Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області просила визнати земельної ділянки з кадастровими номерами № 1422485500:26:000:0009 та № 1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташованої на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, загальна грошова вартість якої складає 154196,94 грн., наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - відумерлою спадщиною та передати її територіальній громаді Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року заяву Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Правдівської сільської ради про визнання спадщини відумерлою задоволено. Визнано спадщину у вигляді земельної ділянки з кадастровими номерами №1422485500:26:000:0009 та №1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташованої на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, загальна грошова вартість якої складає 154196,94 гривень, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою. Передано земельну ділянку з кадастровими номерами №1422485500:26:000:0009 та №1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташованої на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, загальна грошова вартість якої складає 154196,94 гривень, у власність територіальній громаді Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2016 року виправлено описку в рішенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року, ухваленому по справі за заявою Костянтинівського місцевого прокурора в інтересах Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, заінтересована особа Управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі, про визнання спадщини відумерлою, замінено Костянтинівський міжрайонний прокурор на Костянтинівський місцевий прокурор . В іншій частині рішення залишено без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове по суті справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував фактичні обставини справи та не залучив до участі у справі заінтересованих осіб.

Також вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, рішенням суду першої інстанції спадщину, яка відкрилась після його смерті, передано у власність Правдівської (Іллінівської) сільської ради Костянтинівського району.

На момент смерті ОСОБА_2 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та проживав з нею однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Після його смерті ОСОБА_3 фактично вступила у права спадкування, але належним чином не оформила спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Також зазначає, що спадкоємцем ОСОБА_3 був її рідний брат ОСОБА_4 , який звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).

08 жовтня 2018 року рішенням Костянтинівського міськрайонного суду заяву ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 22 травня 1987 року по день його смерті.

Але оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 її рідний брат ОСОБА_4 не встиг, оскільки помер.

Єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 стала ОСОБА_1 , яка є донькою іншого рідного брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У встановлений законом строк вона ( ОСОБА_1 ) не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки, оскільки на той час були інші спадкоємці.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2020 року їй ( ОСОБА_1 ) визначено додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також вказує, що спадкоємиця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не була присутня у судовому засіданні під час проголошення Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області 12 березня 2016 року судового рішення про визнання спадщини відумерлою, так як їй не було відомо про заяву Керівника Костянтинівської місцевої прокуратури про визнання спадщини відумерлою.

В судовому засіданні апеляційного суду Лендьєл С.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала та просила її задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду інші сторони не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами №1422485500:26:000:0009 та №1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташовані на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, загальна грошова вартість яких складає 154196,94 гривень, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за життя належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на землю серії ДН №078004, виданого Костянтинівським райвідділом земельних ресурсів 07 липня 2007 року на підставі розпорядження голови Костянтинівської райдержадміністрації від 05 липня 2004 року №352 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2607.

Згідно актового запису про смерть №9 від 08 квітня 2009 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори від 21 грудня 2015 року № 988/01-09, Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 21 грудня 2015 року № 42521584, спадкової справи після смерті ОСОБА_2 немає.

Згідно з інформацією, наданою Правдівською сільською радою Костянтинівського району від 05 лютого 2016 року за № 132, на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований разом із ОСОБА_3 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом першої інстанції встановлено, що понад один рік після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщина, яка відкрилась після його смерті, ніким не прийнята, тому спадщину у вигляді земельної ділянки з кадастровими номерами № 1422485500:26:000:0009 та № 1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташованої на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, загальна грошова вартість якої складає 154196,94 гривень, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, слід визнати відумерлою та такою, що переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 12 березня 2016 року обґрунтовано тим, що понад один рік після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщина, яка відкрилась після його смерті, ніким не прийнята, тому спадщину у вигляді земельної ділянки з кадастровими номерами № 1422485500:26:000:0009 та № 1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташованої на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, загальна грошова вартість якої складає 154196,94 гривень, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, слід визнати відумерлою та такою, що переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Звертаючись з апеляційною скаргою на судове рішення з метою захисту своїх прав, які можуть бути порушені, скаржник повинен довести суду наявність у неї обґрунтованої юридичної заінтересованості щодо предмету спора.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, рішенням суду першої інстанції спадщину яка відкрилась після його смерті, передано у власність Правдівської (Іллінівської) сільськї ради Костянтинівського району.

Також зазначає, що на момент смерті ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

Вважає, що після його смерті ОСОБА_3 фактично вступила у права спадкування, але належним чином їх не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Спадкоємцем ОСОБА_3 був її рідний брат ОСОБА_4 , який звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та 08 жовтня 2018 року рішенням Костянтинівського міськрайонного суду заява задоволена. ОСОБА_4 оформити спадкову справу після смерті сестри не встиг, оскільки помер.

Зазначає, що єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 стала вона - ОСОБА_1 .

Вказує, що вирішення позовних вимог у даній справі безпосередньо стосується її прав та законних інтересів, оскільки, рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2020 року їй визначено додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини після смерті тітки, яку визнано відумерлою та передано у власність територіальній громаді Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року.

Отже, скаржник вказує, що рішення впливає на її права.

Як слідує із рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року, судом першої інстанції вирішувалось питання про визнання спадщини відумерлою у вигляді земельної ділянки з кадастровими номерами №1422485500:26:000:0009 та №1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташованої на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, загальна грошова вартість якої складає 154196,94 гривень, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що понад один рік після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщина, яка відкрилась після його смерті, ніким не прийнята.

В описовій, мотивувальній та резолютивній частинах вказаного рішення відсутні висновки суду про права та обов`язки ОСОБА_1 , крім цього, не знайшло і своє підтвердження наявність у ОСОБА_1 будь-яких прав на спадкове майно, тому підстави вважати, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 відсутні.

На момент ухвалення рішення Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області від 12 березня 2016 року, у ОСОБА_1 будь яких прав на земельну ділянку з кадастровими номерами №1422485500:26:000:0009 та №1422485500:31:000:0007 загальною площею 5,19 га, розташованої на території Правдівської сільської ради Костянтинівського району, не виникло.

На підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 22 квітня 2020 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини після смерті її тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також не підтверджує посилання ОСОБА_1 на порушення її прав оскаржуваним рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначена правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 11 липня 2018 року по справі № 911/2635/17, від 17 травня 2018 року по справі № 904/5618/17, від 11 липня 2018 року по справі № 911/2635/17, від 19 грудня 2018 року по справі № 826/37/17, від 23 листопада 2020 року по справі № 826/3508/17 та інших і є сталою.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року по справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19), від 25 листопада 2020 року по справі № 663/227/13-ц (провадження № 61-360св20), від 10 лютого 2021 року по справі № 328/675/19 (провадження № 61-13416св20), від 13 травня 2021 року по справі № 2-177/2006 (провадження № 61-11181св20) зроблено висновок, що у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Оскільки рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , вона не відноситься до кола осіб, які у відповідності до положень статті 352 ЦПК України мають право апеляційного оскарження у даній справі.

Доводи скаржника щодо наявності у неї права на апеляційне оскарження рішення суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Отже апеляційне провадження підлягає закриттю.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Згідно ч.2 ст. 362 ЦПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 352, 362, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2016 року по цивільній справі №233/785/16-ц за заявою Костянтинівського місцевого прокурора, в інтересах Правдівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, заінтересована особа Управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі, про визнання спадщини відумерлою, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.І. Корчиста

Судді: О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

Повний текст ухвали складено 17 червня 2021 року.

Головуючий О.І. Корчиста