Рішення

від 12.01.2022 по справі 915/1300/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року Справа № 915/1300/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Приватного підприємства «Малмор» (54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93/3, код ЄДРПОУ 37279588)

до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська. 20)

про: скасування рішення Миколаївської міської ради та визнання укладеною додаткової угоди до договору,

за участі представників учасників справи:

від позивача, Михалевич М.М., згідно ордера

від відповідача, Грумінська Д.О. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

25.08.2021 на адресу суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Малмор» до Миколаївської міської ради, якою позивач просить суд:

1) скасувати рішення Миколаївської міської ради №5/61 від 09.06.2021 в частині продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019 шляхом виключення вище вказаної ділянки з переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами;

2) визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019 №9197 від 08.04.2013, укладеного між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Малмор» у редакції, наведеній у позовній заяві.

Позовні вимоги обгрунтовано посиланням на норми ст. 11, 203, 205, 215, 627 Цивільного кодексу України та мотивовано тим, що 08.04.2013 між Миколаївською міською радою та Приватним підприємством Малмор було укладено договір оренди землі. З вказаного періоду позивач на користь міської ради регулярно сплачував орендні платежі за земельну ділянку, будь-яких заперечень чи зауважень щодо порядку, форми чи змісту використання орендованої земельної ділянки або зауважень щодо відсутності договірних відносин з приводу використання орендованої земельної ділянки чи безпідставного користування земельною ділянкою та необхідності її повернення. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про фактичне визнання та погодження пролонгації відносин щодо оренди земельної ділянки з боку як позивача так і відповідача. 09.06.2021 позивачеві стало відомо, що Миколаївською міською радою прийнято рішення про продаж права оренди на спірну земельну ділянку.

Позивач також зазначає, що з рішення Господарського суду Миколаївської області від 27 січня 2021 року по справі № 915/1190/20 вбачається встановлена судом обставина, що Виконавчий комітет Миколаївської міської ради звернувся до начальника управління представництва інтересів держави в суді прокуратури у Миколаївській області листом № 3366/020201-40/14/20 від 24.06.2020 року, в якому на запит від 09.06.2020 №05/2-520 вих-20 щодо надання інформації про сплату коштів за використання ПП Малмор земельної ділянки по вул. Малій Морській, 27 та про повернення вказаної земельної ділянки Миколаївській міській раді, повідомив, що рішенням Миколаївської міської ради від 20.12.2012 за №23/45 ПП Малмор передано в оренду земельну ділянку для будівництва автозаправного комплексу по вул. Малій Морській, 27. Укладено договір оренди землі від 08.04.2013 №9197 зі строком оренди до 08.04.2015. Листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновлені договору оренди землі до орендаря протягом місяця після закінчення строку оренди не направлялося. Після закінчення строку оренди орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату до міського бюджету.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1300/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Разом із позовом позивачем подано до господарського суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.08.2021 суд відмовив ПП Малмор у задоволені заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 30.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20 вересня 2021 року о 10:15 год., встановлено сторонам процесуальні строк для подання суду заяв по суті справи.

10.09.2021 відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити.

Заперечення відповідача обгрунтовані наступним:

1. Договір оренди землі від 08.04.2013 № 9197 (зі змінами згідно договору про зміни від 31.10.2014 № 261-14), укладений між відповідачем та приватним підприємством Малмор припинив свою дію 08.04.2015 у зв`язку із закінченням його строку;

2. Відсутність між сторонами у справі будь-яких правовідносин щодо спірної земельної ділянки, у тому числі орендних, виключає можливість будь-якого їх продовження чи поновлення, зокрема відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі ;

3. Рішення Миколаївської міської ради від 09.06.2021 № 5/61 Про продаж права оренди земельних ділянок на земельних торгах, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для проведення земельних торгів в частині продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019 прийнято міською радою правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

20.09.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.10.2021 о 10:40 год.

07.10.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача.

Позивач позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач вважає безпідставними заперечення відповідача посилаючись на ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі в редакції станом на 08.04.2015.

18.10.2021 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач просить суд поновити строк на подання заперечень на відповідь на відзив та у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідач зазначає наступне:

1. Договір оренди землі від 08.04.2013 № 9197 припинив свою дію 08.04.2015 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено;

2. Приватне підприємство Малмор не зверталось до міської ради із заявою та проектом додаткової угоди щодо поновлення строку договору оренди землі у порядку, передбаченому договором оренди землі та ст. 33 Закону України Про оренду землі ;

3. Між Миколаївською міською радою та приватним підприємством Малмор згідно ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі не укладалась додаткова угода щодо пролонгації вищевказаного договору оренди землі.

Позивач не скористався переважним правом на укладення Договору оренди землі на новий строк та не дотримався порядку поновлення договору оренди землі відповідно до умов договору та вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі .

25.10.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 23.11.2021 об 11:20 год.

23.11.2021 судове засідання по суті не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 29.11.2021 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 грудня 2021 року о 11:00 год .

10.12.2021 представником позивача подано до суду клопотання про долучення доказів, яким просить суд:

- визнати поважними причини неподання у встановлений законом строк доказів доданих до цього клопотання;

- поновити строк на подання доказів;

- долучити до матеріалів справи докази, додані до даного клопотання.

14.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.01.2022 о 10:40 год.

29.12.2021 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення на клопотання позивача про долучення доказів.

Відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.01.2022 задоволено заяву представника ПП Малмор від 29.12.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

12.01.2022 судом долучено до матеріалів справи додаткові пояснення відповідача.

Сторони підтримали свої правові позиції, викладені у поданих до суду заявах по суті.

12.01.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

08.04.2013 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством Малмор (орендар) укладено договір оренди землі № 9197 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 20.12.2012 № 23/45 передає, а ПП Малмор приймає в оренду земельну ділянку для будівництва автозаправного комплексу по вул. Малій Морській, 27.

Відповідно до п. 2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1916 кв. м з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019, без права передачі її в суборенду.

Відповідно до п. 2.4 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 28.02.2013 № 251 у період будівництва у 2013 році становить 675 447,48 грн.

За умовами п.3.1. Договір діє протягом 1 (одного) року з дати його укладення. Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою продовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

Відповідно до п. 5.1 Договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва автозаправного комплексу.

Відповідно до п. 5.2 Договору, цільове призначення земельної ділянки (В.03.07 КВЦПЗ) - для будівництва АЗС (землі промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення (за функціональним призначенням - землі, відведені під будівництво)).

Відповідно до п. 6.1 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день укладення цього договору.

Згідно п.12.2. Договору, дія Договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.14.1. цей Договір набуває чинності з моменту його укладення.

31.10.2014 сторонами укладено Договір про зміни №261-14 до Договору оренди землі, який зареєстрований у Миколаївській міській раді 08.04.2013 за №9197, за умовами якого термін оренди продовжений до 08.04.2015. Сторонами погоджено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладенні договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця (п.3.1.).

Договір про зміни набирає чинності з моменту його укладення (п.4).

Договір та Договір про зміни №261-14 підписано та скріплено печатками сторін.

Після закінчення строку оренди орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату до міського бюджету.

Рішенням Миколаївської міської ради №5/61 від 09.06.2021 затверджено перелік земельних ділянок комунальної власності, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019. Право оренди на які виставляється на земельні торги.

Предметом позову у даній справі є: скасування рішення Миколаївської міської ради №5/61 від 09.06.2021 в частині продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019 шляхом виключення вище вказаної ділянки з переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами; визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019 №9197 від 08.04.2013, укладеного між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Малмор» у редакції, наведеній у позовній заяві.

Позивач стверджує, що має право на поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі № 161-XIV (далі - Закон №161-XIV).

Надаючи оцінку доводам позивача в контексті застосування положень ст. 33 Закону, господарський суд виходить з такого.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 ЗК України).

Стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX мала назву Поновлення договору оренди землі , тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення.

Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення.

Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Саме таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV.

Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше.

Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті .

Зазначені вище мотиви щодо відсутності підстав вважати встановленим ч. 6 ст. 33 автоматичного продовження договору оренди, тобто неможливість продовження орендних відносин без подання орендарем відповідної заяви та проєкту додаткової угоди, спростовує твердження позивача про наявність між ним та орендодавцем орендних відносин щодо земельної ділянки загальною площею 1916 кв. м з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019.

Таким чином, переважне право позивача, визначене статті 33 Закону № 161-XIV припинено.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №18-рп/2004 термін порушене право , який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . При цьому, з приводу останнього, в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №687/1539/16-а та від 4 лютого 2020 року у справі №320/7969/17.

Отже, враховуючи, що переважне право позивача, визначене статті 33 Закону № 161-XIV припинено, відсутні підстави вважати його порушеним прийнятим відповідачем рішенням №5/61 від 09.06.2021 в частині продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019.

А також відсутні підстави вважати наявними будь-яких обов`язків відповідача, передбачених статтею 33 Закону № 161-XIV, щодо дотримання переважного права позивача на земельну ділянку загальною площею 1916 кв. м з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019.

Внаслідок чого, правові підстави для задоволення позову в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019 №9197 від 08.04.2013, укладеного між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Малмор» у редакції, наведеній у позовній заяві відсутні.

Крім того, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021 у справі №915/1190/20 між тими самими сторонами (а.с.107) встановлено факт припинення дії договору оренди землі №9197 від 08.04.2013, позов задоволено та зобов`язано Приватне підприємство «Малмор» (54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93/3, код ЄДРПОУ 37279588) повернути Миколаївській міській раді (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) земельну ділянку площею 1916 кв.м з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019 по вул. Мала Морська, 27 у місті Миколаєві у придатному для використання стані.

Господарський суд також відзначає, що положення додаткової угоди, про визнання укладеною якої просить позивач в цьому позові, не відповідають положенням Договору, зокрема, розділ 3 Договору.

Угода, яка міститься у прохальній частині позовної заяви, фактично є договором оренди землі в новій редакції, а відповідач як поточний власник земельної ділянки , при цьому позбавлений прав, визначених ст. 33 Закону, щодо узгодження її умов.

Зазначені обставини протирічать визначеному Законом порядку поновлення договору оренди землі.

Таким чином, в позовній заяві йдеться не про захист порушеного права позивача, а фактично про встановлення низки нових прав, що не відповідає положенням ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Щодо листів виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.06.2020 №3366/020201-40/14/20 та від 21.09.2020 №5271/02.02.01-40/14/20 на запити органів прокуратури з приводу правової долі спірної земельної ділянки суд зазначає таке.

Виходячи зі змісту службових записок, їх документального статусу, компетенції особи, яка їх створила та призначення, враховуючи, що дані документи не містять висловлену у встановленому цивільним законодавством порядку волю органу місцевого самоврядування як суб`єкта цивільних правовідносин, а відтак, вони не є такими, що встановлюють чи припиняють цивільні права та обов`язки учасників правовідносин з оренди землі. Ці докази у встановленні обставин дотримання або порушення позивачем положень ст. 33 Закону № 161-XIV, які є першочерговими при постановленні рішення в цій справі, не можуть спростувати визначального факту відсутності в матеріалах справи доказів звернення позивача у строки, визначені Законом із заявою в порядку, передбаченому статтею 33 Закону № 161-XIV.

Враховуючи зазначене, в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 2270,00 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73-79, 86, 129, 201-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Приватне підприємство «Малмор» (54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93/3, код ЄДРПОУ 37279588)

відповідач: Миколаївська міська рада (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська. 20).

Повний текст судового рішення складено і підписано 27.01.2022 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Суддя В.О. Ржепецький