Ухвала

від 27.01.2022 по справі 697/2383/21

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2383/21

Провадження № 2/697/96/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Льон О.М.

за участю секретаря Чемерис Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Канів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Канівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. У позові зазначено, що згідно розписки від 20.08.2021 ОСОБА_3 отримав у борг від ОСОБА_2 кошти в сумі 180000,00 грн. та зобов`язався повернути до 01.11.2021. У разі неповернення грошей ОСОБА_3 зобов`язується передати в рахунок боргу право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7110300000:01:001:0001.

21.12.2021 до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди між сторонами, яка укладена та підписана ними з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок та закриття провадження у справі. За умовами мирової угоди сторони домовилися про наступне:

1. ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу за договором позики від 20 серпня 2021 року та понесених судових витрат ОСОБА_2 передає ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,0032 га кадастровий номер якої 7110300000:01:001:0001, /03.07/ для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована: АДРЕСА_1 (біля магазину Продукторія ).

2. ОСОБА_2 зобов`язується прийняти від ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,0032 га кадастровий номер якої 7110300000:01:001:0001, /03.07/ для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована: АДРЕСА_1 (біля магазину Продукторія ).

3. Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0032 га кадастровий номер якої 7110300000:01:001:0001, /03.07/ для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована: АДРЕСА_1 (біля магазину Продукторія ).

Ухвала про затвердження мирової угоди є документом, що підтверджує право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0032 га кадастровий номер якої 7110300000:01:001:0001, /03.07/ для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована: АДРЕСА_1 (біля магазину Продукторія ) за ОСОБА_2 та є підставою для реєстраціє права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4. Договір позики від 20 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважається виконаним у повному обсязі.

5. Понесені судові витрати залишити за ОСОБА_2 .

Зазначена спільна заява та мирова угода приєднанні до справи (а.с.34).

Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, у заяві про затвердження мирової угоди і закриття провадження просили розгляд даної заяви проводити без участі сторін у справі.

Представник позивача Потієнко Т.М. у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить затвердити мирову угоду.

Суд, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, вважає, що положення мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства та дійшов висновку, що заява про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу, тобто це є їхнім диспозитивним правом, мирова угода підлягає затвердженню судом.

Відповідно до ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до частин першої, другої статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_2 предметом позовних вимог є: стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 20.08.2021 у розмірі 180000,00 грн., однак при укладенні мирової угоди сторони дійшли згоди щодо визнання права власності за позивачем ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,0032 га кадастровий номер якої 7110300000:01:001:0001, /03.07/ для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована: АДРЕСА_1 , а відтак, щодо нерухомого майна, що на переконання суду, не може вважатись виходом за межі предмета спору, а є фактично повною зміною предмета спору, що не передбачено нормами ЦПК України. Тобто, сторони фактично просять узаконити перехід права власності на майно від однієї особи до іншої всупереч встановленому законом порядку оформлення відчуження майна.

Сторони не врахували, що мирова угода не є правочином, який вчиняється за загальними правилами цивільного законодавства. Мирова угода є різновидом зобов`язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).

При цьому, суд встановив, що нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, не є предметом судового спору у цій справі.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана відповідно до її умов, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до предмету спору.

Тобто, зазначена мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають з самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Між тим, набуття права власності, перехід права власності та відчуження земельної ділянки визначається цивільним законодавством. А звернення стягнення на нерухоме майно при відсутності коштів у боржника на погашення боргу здійснюється з додержанням порядку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, слід зазначити, що в даному випадку право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3 , може бути переоформлене на позивача на підставі цивільно-правової угоди, оформленої нотаріально, з наступною перереєстрацією в органах державної реєстрації речових прав і таке питання не потребує додаткового врегулювання судовим рішенням.

Суд вважає, що сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються здійснити відчуження земельної ділянки, однак такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству.

Тобто сторони не позбавлені права вирішити це питання згідно з діючим законодавством, оформивши відповідні правовідносини в передбаченому нотаріальному порядку.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст.599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №490/10450/15 від 19 червня 2019 року припинення зобов`язання за договором позики у зв`язку із його виконанням відбувається в момент повернення позики - зарахуванням грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця або реального повернення коштів йому. Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Внаслідок наведеного, на переконання суду, фактично між сторонами існує спір з приводу повернення коштів за договором позики, однак, позивач, виходячи із принципу диспозитивності, змінивши предмет позову зі стягнення коштів за договором позики на визнання права власності на земельну ділянку у мировій угоді від 21.12.2021, не зазначив в чому полягають його порушені права в рамках обраного способу захисту, а відтак, умови мирової угоди суперечать вимогам закону, сторонами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що мирова угода не порушує права чи охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб, а відтак, у затвердженні мирової угоди слід відмовити та продовжити судовий розгляд.

Керуючись статтями 207, 259, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У затведженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21.12.2021 - відмовити.

Продовжити судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий О . М . Льон