Рішення

від 08.02.2022 по справі 697/2383/21

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2383/21

Провадження № 2/697/96/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Льон О.М.

за участю секретаря с/з Чемерис Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Канів Черкаської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за договором позики. Свої вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 20 серпня 2021 року уклали договір позики у вигляді розписки, згідно якого відповідач отримав у борг від позивача кошти в сумі 180000,00 грн., які зобов`язався повернути до 01 листопада 2021 року. У разі неповернення грошей у повному обсязі зобов`язався передати в рахунок боргу право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7110300000:01:001:0001. Станом на 17.11.2021 відповідач борг не повернув. Просить суд стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 180000,00 грн..

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розірвати шлюб .

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає повністю, не заперечує щодо його задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно розписки від 20 серпня 2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 взяв у борг у позивача ОСОБА_2 кошти в сумі 180000,00 грн. Кошти в сумі 180000 грн. зобов`язується повернути до 01 листопада 2021 року (а.с.60).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також, засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Такий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15 та постанові від 18 січня 2017 року в справі № 6-2789цс16.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином розписка є документом, що підтверджує наявність боргового зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст. 525-526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановленні строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач свої зобов`язання не виконав, а отже зобов`язаний повернути позивачу борг за договором позики в розмірі 180000,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 180000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість за договором позики від 20.08.2021 у розмірі 180000,00 (сто вісімдесят тисяч ) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Головуючий О . М . Льон