Справа № 712/762/22
Провадження № 2/712/1285/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2022 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
за участю секретаря Назаренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву адвоката Чигринова Антона Вячеславовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Чигринов Антон Вячеславович, діючий в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із позовною заявою про визнання недійсними договорів дарування частки в праві власності на житловий будинок та частки в праві власності на земельну ділянку.
11 листопада 2021 року Черкаський апеляційний суд прийняв постанову якою задовольнив позовні вимоги позивача до відповідача 1 про стягнення із відповідача 1 безпідставно набутих грошових коштів у сумі 446457 гривень 30 коп. та судових витрат які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5107 грн. 50 коп.
На момент звернення позивача із позовною заявою до відповідача 1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у власності відповідача 1 перебували одна друга частки житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168937271101) та одна друга частки земельної ділянки (реєстраційний номер нерухомого майна 2163800271101; кадастровий номер 7110136700:04:004:0043) за адресою: АДРЕСА_1 (що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 250925972 від 01,04.2021р., що додана як доказ до позовної заяви).
Довідавшись про наявність вищевказаної постанови Черкаського апеляційного суду відповідач 1 терміново (через шість днів з моменту прийняття Черкаським апеляційним судом постанови по справі №712/1839/21) подарував, 18 листопада 2021 року, належні йому вищевказані частки житлового будинку та земельної ділянки (на підставі договору дарування частки в праві власності на будинок серія та номер 1525, та на підставі договору дарування частки в праві власності на земельну ділянку серії та номер 1526, що посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань Оксаною Ярославівною; номери запису про право власності 45129677 та 45129466 відповідно (надалі - договори дарування); що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 293257034 та 293258593 від 29 грудня 2021 року, які додані як докази до позовної заяви) своїй дружині ОСОБА_3 (надалі - відповідач 2), з якою перебуває в зареєстрованому шлюбі з 1975 року.
Тобто укладаючи 18 листопада 2021 року із відповідачем 2 (своєю дружиною) безоплатні договори дарування часток в будинку та земельній ділянці відповідач 1 вже знав про наявність постанови Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року про стягнення з нього грошових коштів на користь Позивача, тому міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а отже Відповідач 1 при укладенні договорів дарування діяв недобросовісно та зловживаючи правом, і, відповідно, такі договори дарування є фіктивними.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 293257548 від 29 грудня 2021 року (яка додана до позовної заяви як доказ) іншого нерухомого майна у власності відповідача 1 наразі не має.
Таким чином, реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, прямо залежить від наявності у відповідача 2 спірного нерухомого майна станом на момент виконання судового рішення. Підстави для забезпечення позову не мають сталих, визначених критеріїв, є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку. В той же час, на думку позивача, при їх розгляді судом мають враховуватись як загальні принципи встановлені законодавством (рівність учасників процесу, пропорційність, обов`язковість судового рішення) так і фактичні обставини справи (позовних вимог, недобросовісність поведінки та дій відповідачів).
Цим адекватним заходом забезпечення позову, на думку позивача, є накладення арешту на спірне нерухоме майно (тим більше з огляду на недобросовісні дії відповідача. 1 щодо уникнення виконання зобов`язань за судовим рішенням що набуло законної сили та свідомої допомоги йому у здійсненні таких неправомірних фіктивних дій з боку відповідача 2), що дійсно забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, співвідноситься з предметом заявленого позову про стягнення грошових коштів.
Накладення арешту на спірне нерухоме майно забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки стосується майнових позовних вимог позивача, надасть можливість реально виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до вилучення майна та (або) коштів відповідача 2, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цим майном відповідачем 2 задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
На переконання позивача, існує реальна обґрунтована імовірність можливого утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення оскільки відповідач 2 не позбавлена можливості вчинити подальше відчуження спірного нерухомого майна, що негативно може вплинути також на права та обов`язки третіх осіб, які наразі не обізнані про наявність спору між позивачем та відповідачами (у разі переходу до них права власності на спірне нерухоме майно під час розгляду справи).
Внаслідок незаконних дій відповідачів позивач зазнає суттєвого негативного впливу - через втрату роботи і неможливість працевлаштуватися на даний час з урахуванням захворювання (інвалідність 2 групи) позивач не має можливості для забезпечення нормальних умов для власного існування, лікування та утримання малолітніх дітей (3 роки та 8 місяців), змушений нести суттєві додаткові витрати на правові послуги.
Таким чином, вжиття зустрічного забезпечення буде мати наслідком порушення права позивача на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позивач є особою з інвалідністю II групи. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Зрозуміло, що особа з втратою певної міри здоров`я порівняно із особами без таких втрат змушена докладати значних додаткових психологічних та інших зусиль для забезпечення її прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті, тому вжиття заходів зустрічного забезпечення позову щодо позивача повинне застосовуватися лише у разі крайньої необхідності.
З огляду на предмет позову, даних про особу позивача та беручи до уваги, що заходи забезпечення позову про застосування яких просить позивач не несуть будь-яких потенціальних збитків для відповідача 2, підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Просить накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме на: одну другу частки житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168937271101; номер запису про право власності 45129677) за адресою: АДРЕСА_2 , та на одну другу частки земельної ділянки площею 0.0592 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2163800271101; номер запису про право власності 45129466; кадастровий номер: 7110136700:04:004:0043) за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є вжиття негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Підставою забезпечення позову є припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до відчуження вказаного вище об`єкта нерухомості третім особам, що істотно ускладнить чи зробить неможливим поновлення порушеного права позивача на повернення боргу.
Судом встановлено, що 11 листопада 2021 року Черкаський апеляційний суд прийняв постанову якою задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_2 безпідставно набутих грошових коштів у сумі 446457 гривень 30 коп. та судових витрат які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5107 грн. 50 коп.
На момент звернення ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у власності ОСОБА_2 перебували одна друга частки житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168937271101) та одна друга частки земельної ділянки (реєстраційний номер нерухомого майна 2163800271101; кадастровий номер 7110136700:04:004:0043) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 250925972 від 01,04.2021р..
Довідавшись про наявність вищевказаної постанови Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 18 листопада 2021 року подарував, належні йому вищевказані частки житлового будинку та земельної ділянки (на підставі договору дарування частки в праві власності на будинок серія та номер 1525, та на підставі договору дарування частки в праві власності на земельну ділянку серії та номер 1526, що посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань Оксаною Ярославівною; номери запису про право власності 45129677 та 45129466 відповідно (надалі - договори дарування); що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 293257034 та 293258593 від 29 грудня 2021 року, які додані як докази до позовної заяви) своїй дружині ОСОБА_3 , з якою перебуває в зареєстрованому шлюбі з 1975 року.
Укладаючи 18 листопада 2021 року із ОСОБА_3 (своєю дружиною) безоплатні договори дарування часток в будинку та земельній ділянці ОСОБА_2 вже знав про наявність постанови Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року про стягнення з нього грошових коштів на користь позивача, тому міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 293257548 від 29 грудня 2021 року (яка додана до позовної заяви як доказ) іншого нерухомого майна у власності ОСОБА_2 наразі не має.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення, виходячи з наявних матеріалів, не вбачається.
Згідно з положеннями ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосувати такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву адвоката Чигринова Антона Вячеславовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову , задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме на: одну другу частки житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168937271101; номер запису про право власності 45129677) за адресою: АДРЕСА_2 , та на одну другу частки земельної ділянки площею 0.0592 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2163800271101; номер запису про право власності 45129466; кадастровий номер: 7110136700:04:004:0043) за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалу для виконання направити до відділу реєстрації речових прав управління з питань реєстрації Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Благовісна, 170).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Головуючий:
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2022 |
Оприлюднено | 31.01.2022 |
Номер документу | 102799804 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Соснівський районний суд м.Черкас
Романенко В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні