Постанова

від 17.01.2022 по справі 914/702/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2022 р. Справа №914/702/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І.,

суддів Плотніцького Б.Д.,

Скрипчук О.С.,

при секретарі судового засідання Залуцький Д.Т.,

за участі представників сторін:

від позивача: Сорочинський М.П., Манюк Л.М.,

від відповідача :Максюта М.Б.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Сорочинського М.П. б/н від 15.01.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/328/21 від 21.01.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2020, повний текст складено 28.12.2020

у справі №914/702/20 (суддя Стороженко О.Ф.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Сорочинського Миколи Павловича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Глагол-Сервіс» , м. Львів,

про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 1 057 055, 52 грн

ВСТАНОВИВ :

У березні 2020 року Фізична особа-підприємець Сорочинський Микола Павлович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ Глагол Сервіс про стягнення 1 057 055, 52 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору поставки № 8/04 від 08.04.2018, зокрема не оплатив поставлений йому згідно актів приймання-передачі товар (2488 тонн щебню) на загальну суму 1 034 795, 00 грн, в подальшому суму позову було збільшено на 1 057 055, 52 грн, оскільки до основної суми боргу позивачем було донараховано також 3% річних, інфляційні. Збільшення суми позовних вимог здійснювалось відповідно до позовної заяви від 30.03.2020. Постачальник наголошує на тому, що товар був прийнятий покупцем без претензій до об`єму, якості та строку наданої поставки, але оплату за отриманий товар відповідач не провів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 у справі №914/702/20 відмовлено в задоволенні позову ФОП Сорочинського М.П. до Товариства з обмеженою відповідальністю Глагол-Сервіс про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1 057 055,52грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст. 13 (ч.3), 73, 74 (ч.ч.1,3), 76-80 ГПК України. З врахуванням зазначених норм процесуального права, суд першої інстанції зробив висновок про те, що позивачем не виконано свого процесуального обов`язку з належного доведення обставин спору (що були підставою позову), у зв`язку із чим відмовив у позові повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що на виконання умов договору поставки № 8/04 від 08.04.2018 та специфікації №1 до договору позивачем поставлявся відповідачу щебінь різної фракції, відсів та щебенева суміш. Ціни поставленої продукції визначені Специфікацією № 1 до договору за 1 т продукції

Факт поставки , зазначає позивач підтверджується актами приймання-передачі від 13.04.2018, від 07.05.2018, від 20.05.2018, від 24.05.2018, від 30.05.2018, від 12.06.2018. Суми визначені в актах приймання-передачі відповідають сумам, визначеним у специфікації № 1 до договору.

Також в апеляційній скарзі ФОП Сорочинський М.П. звертає увагу на те, що договір поставки № 8/04 від 08.04.2018 не визнавався недійсним, відтак має бути виконаний належно обома сторонами, а не лише позивачем.

На стадії апеляційного провадження позивач просить суд прийняти ряд нових доказів у справі, оскільки про позицію відповідача йому стало відомо у судовому засіданні 17.12.2020, коли судом було прийнято рішення у справі.

Зокрема, в апеляційній скарзі ФОП Сорочинський звертає увагу на те, що з метою виконання умов договору № 8/04 від 08.04.2018 уклав ряд договорів, зокрема: - договір поставки № ЦУП - 02/0006/18 з виробником щебеню та щебеневої суміші - Філією Центр управління промисловістю публічного акціонерного товариства Українська залізниця і кількість поставленого товару за даним договором співпадає з кількістю поставленого позивачем відповідачу товару;

- договір № 8/04 від 08.04.2018 з ПАТ Українська залізниця договір про надання послуг № 05027/ЛЗ-2018 від 16.02.2018, відповідно до якого залізниця здійснювала перевезення щебеню на Станцію Щирець ІІ, де поставлена продукція передавалась відповідачу.

- договір надання послуг № Л/мчЛьвів/18/391/М/п від 26.03.2018, укладений з виробничим структурним підрозділом Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця відповідно до якого виконавцем договору надавались послуги, пов`язані з прийманням, відправленням, перевезенням та переробкою вантажів.

Щодо відбиток печаток на двох актах приймання-передачі ФОП Сорочинського, а не ПП Сорочинський і Ко , позивач зазначає, що він як громадянин ОСОБА_1 веде ділову активність у формі двох суб`єктів господарювання: ФОП Сорочинський М.П. та ПП Сорочинський і Ко , засновником та директором яких він є. Наявність двох печаток на акті є звичайною неуважністю при підписанні документу, яка однак, на думку позивача не може впливати на чинність здійснених правочинів та реальність господарських операцій.

У поясненнях на апеляційну скаргу, ТОВ Глагол-Сервіс заперечує доводи апеляційної скарги і стверджує про те, що договір поставки № 8/04 від 08.04.2018 між ним та ФОП Сорочинським не укладався, про що свідчить відбиток печатки товариства не того кольору, який фактично використовується. Також відповідач зазначає, що на наданих позивачем, у підтвердження наданих послуг, актах приймання-передачі також містяться відбитки печаток ТОВ Глагол-Сервіс не того кольору, що фактично використовується товариством.

Разом з тим, відповідач звертає увагу також на інші недоліки актів приймання-передачі: не зазначено особи відповідача, хто приймав продукцію; не зазначено на підставі яких повноважень здійснювалось передавання щебеню представником позивача; відсутність інформації про постачання щебеню Томашгородським кар`єром за транспортними накладними; здійснення приймання-передавання продукції на залізничній станції Щирець ІІ без підтвердження наявності права здійснювати таку діяльність на території залізниці; в актах від 13.04.2018 та від 20.05.2018 зазначений інший номер договору (а саме № 1, а такий договір укладено не з ФОП Сорочинський М.П., а з ПП Сорочинський і Ко ) та не зазначено дату договору, що унеможливлює встановлення факту поставки за договором № 8/04 від 08.04.2018; в актах від 07.05.2018, 24.05.2018, 30.05.2018, 12.06.2018 на підписі Смірнова О.О. наявні відбитки печатки ПП Сорочинський і Ко , а відбитки печатки позивача проставлені збоку. Відповідач стверджує що надані суду договір № 8/04 та акти приймання-передачі є сфальсифікованими та такими, що не можуть підтверджувати наявність правовідносин між сторонами.

Також відповідач стверджує, що у червні 2018 року між ним та ПП Сорочинський і Ко укладено договір купівлі-продажу № 1 від 14.06.2018 і саме з цього часу між сторонами почались правовідносини з поставки щебеню. Щодо зазначених правовідносин між сторонами існує рішення у справі № 914/701/20, де з ТОВ Глагол-Сервіс стягнуто заборгованість за договором № 1 від 14.06.2018. Разом із поясненнями відповідачем надано до суду відомості плати за користування вагонами № 07050003 від 07.05.2018, № 14050005 від 12.05.2018, № 2005008 від 20.05.2018, № 2005009 від 20.05.2018, 24050010 від 24.05.2018, № 29050012 від 29.05.2018 та пам`ятки про забирання вагонів № 4 від 14.05.2018 № 5 від 20.05.2018, № 6 від 20.05.2018 та акти загальної форми № 112 від 12.05.2018, № 117 від 20.05.2018, № 119 від 20.05.2018, тощо.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Плотніцького Б.Д., Мирутенка О.Л.

У судовому засіданні 25.08.2021 оголошено перерву у розгляді даної справи до 29.09.2021.

Розпорядженням керівника апарату суду у зв`язку зі звільненням судді Мирутенка О.Л. через подання заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021 вказану справу розподілено до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Плотніцького Б.Д., Скрипчук О.С.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді члена колегії Плотніцького Б.Д. судове засідання 29.09.2021 не відбулося.

Ухвалою суду від 18.10.2021 розгляд даної справи призначено на 18.11.2021.

В судовому засіданні 18.11.2021 оголошено перерву у розгляді даної справи до 09.12.2021.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Марка Р.І., судове засідання 09.12.2021 не відбулося. Ухвалою суду від 14.12.2021 розгляд даної справи призначено на 17.01.2022.

У судовому засіданні 17.01.2022 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення, просив задоволити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване судове рішення, задоволити позовні вимоги повністю.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечив та надав усні пояснення у справі, просив залишити без змін оскаржуване судове рішення та без задоволення апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційні скарги, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

08.04.2018 між ФОП Сорочинським М.П. та ТОВ Глагол-Сервіс укладено договір поставки № 8/04 відповідно до п. 1.1. якого ФОП Сорочинський М.П., як постачальник, зобов`язувався поставити та передати у власність, а ТОВ Глагол-Сервіс , як покупець, прийняти і оплатити Продукцію, найменування та ціни на яку вказуються відповідно до Специфікації.

Найменування продукції: щебінь фракції 5-20 мм, щебінь фракції 10-20 мм, щебінь фракції 10-25 мм, щебінь фракції 20-40 мм, щебінь фракції 40-70 мм, Цебенева суміш фракції 0-40 мм, відсів (п. 1.2 договору).

Ціна продукції визначається договором і приймається сторонами в національній валюті - гривні. Постачання здійснюється за цінами, встановленими у Специфікації до договору , а також у рахунках фактурах.

Пунктом 2.2.1-2.2.2 пункту 2.2. договору визначено, що у випадку поставки продукції залізничним транспортом, залізничний тариф та вартість ТехПД (подача та прибирання вагонів) сплачується постачальником згідно з відповідними рахунками фактурами та що

Сума договору складає 1 5000 000, 00 грн і за погодженням така сума може змінюватися шляхом підписання сторонами додаткових угод до договору (п. 2.5, 2.6 договору)

Відповідно до п. 5.2. договору приймання продукції по якості та кількості здійснюється покупцем під час передачі продукції представником постачальника відповідно до товарно-транспортної накладної або залізничної накладної за адресою, вказаною у заявці на відповідну партію продукції, з двостороннім підписанням акту прийому-передачі.

Пунктом 8.4 договору визначено, що у випадку протермінування платежу у терміни встановлені цим договором, покупець сплачує 0,5% від суми вказаної в рахунку фактурі за кожну банківську добу протермінування.

На виконання умов договору позивачем надано акти приймання-передачі від 13.04.2018, від 07.05.2018, від 20.05.2018, від 24.05.2018, від 30.05.2018, від 12.06.2018.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи 08.04.2018 між ФОП Сорочинським М.П. та ТОВ Глагол-Сервіс укладено договір поставки № 8/04 відповідно до п. 1.1. якого ФОП Сорочинський М.П., як постачальник, зобов`язувався поставити та передати у власність, а ТОВ Глагол-Сервіс , як покупець, прийняти і оплатити Продукцію, найменування та ціни на яку вказуються відповідно до Специфікації. Умови договору свідчать про досягнення сторонами істотних умов договору, що свідчить про його укладення.

Договір поставки № 8/04 від 08.04.2018 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

У позовній заяві ФОП Сорочинський М.П. просить стягнути з ТОВ Глагол-Сервіс 1 057 055, 52 грн (з врахуванням позовної заяви, якою збільшено позовні вимоги), в тому числі: 1034795, 00 грн - основного боргу.

Позивач не мав змоги надати до суду першої інстанції докази у справі, подані в суді апеляційної інстанції, так як не був ознайомлений з позицією відповідача про заперечення факту поставки щебеню (оскільки відзив йому не надходив, докази його надсилання позивачу в матеріалах справи відсутні). Зазначені в апеляційній скарзі докази є такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування

З врахуванням положень ст. 80 ГПК України, суд апеляційної інстанції визнає поважними причин неподання позивачем доказів у встановлений законом строк та приймає подані позивачем до апеляційної скарги докази до уваги.

Матеріалами справи підтверджується, що поставка щебеню за договором № 8/04 від 08.04.2018 здійснювалася у періоди з квітня по червень 2018 року.

На підтвердження факту поставки товару та на вимогу п. 5.2. договору ФОП Сорочинським М.П. надано до суду акти приймання - передачі за вказаний період.

Згідно акту приймання-передачі продукції від 13.04.2018 позивач поставив відповідачу - щебінь гранітний фракція 40-70 в кількості 696 тонн на суму 281 880,00 грн;

Згідно акту приймання-передачі продукції від 07.05.2018 позивач поставив відповідачу - щебеню фракції 10-20 в кількості 347 тонн на суму 152 680 грн;

Згідно акту приймання-передачі продукції від 20.05.2018 позивач поставив відповідачу щебеню фракції 10-20 в кількості 688 тонн на суму 302 720 грн;

Згідно акту приймання-передачі продукції від 24.05.2018 позивач поставив відповідачу відсіву гранітного в кількості 208 тонн на суму 69 680 грн;

Згідно акту приймання-передачі продукції від 30.05.2018 позивач поставив відповідачу щебеню фракції 20-40 в кількості 203 тонн на суму 84 245 грн.

Згідно акту приймання-передачі продукції від 12.06.2018 позивач поставив відповідачу щебеню фракції 20-40 в кількості 346 тонн на суму 143 590 грн.

Дані акти підписані сторонами договору та містять відтиски печаток обох сторін договору. Зі сторони позивача акти підписані уповноваженою на їх підписанням особою Смірновим О.О. Можливість підписання Смірновим О.О. актів приймання-передачі підтверджується, довіреністю № 1/01.18 від 20.01.2018, та довіреністю № 3 від 25.01.2018 (а. с. 74- 77, т. 2).

Загальна сума за поставлений товар (щебінь) складає 1 034 795, 00 грн.

У відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу відповідач стверджує, що надані суду позивачем договір поставки та акти приймання передачі за квітень-червень 2018 року є фальсифікованими та не можуть бути доказом у справі. З такими доводами відповідача погодився суд першої інстанції.

На думку суду апеляційної інстанції, при оцінці вказаних доводів відповідача щодо неналежності поданих позивачем доказів, суди першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо їх відхилення, з огляду на таке.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 вказаного Закону).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 вказаного Закону).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (абз. 2 п. 2.1). Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (аб. 1 п. 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (аб. 1 п. 2.4 в редакції, чинній з 26.05.2017).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (аб. 1 п. 2.5).

Згідно з пунктами 65, 68, 72, 73 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 № 1893 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Печатки і штампи повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах. Бланки дозволяється зберігати у шафах, що надійно замикаються та опечатуються. Печатки і штампи, виготовлені з дозволу органів МВС, здаються для знищення цим органам за місцезнаходженням організацій. У разі втрати печаток і штампів керівники організацій зобов`язані негайно повідомити про це органи МВС та вжити заходів для їх розшуку.

Отже, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на актах приймання-передачі та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на бухгалтерських документах, такий документ слід вважати таким, що підписаний відповідачем.

Твердження ж відповідача про те, що він даного договору та актів не підписував не відповідають дійсності, оскільки, окрім підписів директора ТОВ Глагол-Сервіс дані документи скріплені печаткою підприємства. Відомості про втрату печатки підприємством у матеріалах справи відсутні.

Під час розгляду справи ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не було заявлено клопотання про проведення експертизи договору поставки № 8/04 від 08.04.2018 та актів приймання-передачі від 13.04.2018, від 07.05.2018, від 20.05.2018, від 24.05.2018, від 30.05.2018, від 12.06.2018, які підтверджують здійснення поставки товару.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України)

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Таким чином, зазначені вище норми права передбачають обов`язок сторони доводити наведені нею обставини у справі, зокрема, твердження відповідача про неукладення ним договору № 8/04 від 08.04.2018 чи непідписання актів приймання-передачі не можуть грунтуватися виключно на голослівних твердженнях відповідача, а мають бути доведені ним, як того вимагає господарське процесуальне законодавство.

Здійснення поставки щебеню позивачем відповідачу підтверджується також тим, що з метою виконання поставки з договором № 8/04 від 08.04.2018, на виконання його п. 2.2., позивач уклав договір поставки № ЦУП - 02/0006/18 з виробником щебеню та щебеневої суміші - Філією Центр управління промисловістю публічного акціонерного товариства Українська залізниця і кількість поставленого товару за даним договором співпадає з кількістю поставленого позивачем відповідачу товару.

Також на виконання умов договору № 8/04 від 08.04.2018 ФОП Сорочинський М.П. уклав з ПАТ Українська залізниця договір про надання послуг № 05027/ЛЗ-2018 від 16.02.2018, відповідно до якого залізниця здійснювала перевезення щебеню на Станцію Щирець ІІ, де поставлена продукція передавалась відповідачу.

Ще одним договором, який сприяв здійсненню позивачем своїх обов`язків за договором № 8/04 від 08.04.2018 є договір надання послуг № Л/мчЛьвів/18/391/М/п від 26.03.2018, укладений між ФОП Сорочинським М.П. та з виробничим структурним підрозділом Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця відповідно до якого виконавцем договору надавались послуги, пов`язані з прийманням, відправленням, перевезенням та переробкою вантажів (транспортно- експедиційне обслуговування, навантажувально-розвантажувальні операції, перевезення вантажів автотранспортом, перевантаження вантажу на прикордонних станціях, користування підвищеною колією для проведення розвантажувально-навантажувальних операцій, тощо).

Також позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні (ТТН), за якими відправником є ВП Томашгородський кар`єр , одержувачем ФОП Сорочинський М.П., станцією призначення - Щирець II, згідно яких спростовуються твердження відповідача про відсутність інформації про постачання щебеню Томашгородським кар`єром.

Окрім того, дані що поставленого товару згідно долучених накладних відповідають інформації щодо кількості та якості товару викладених у наявних у матеріалах справи Актах приймання передачі продукції. Зокрема:

- по акту приймання передачі від 13.04.2018 транспортною накладною відповідно до якої здійснювалася поставка є ТТН № 37381738 від 07.04.2018 (вага товару в накладній та в акті 696 т, співпадають);

- по акту приймання передачі від 07.05.2018 транспортною накладною відповідно до якої здійснювалася поставка є ТТН № 37806593 від 03.05.2018 (вага товару в накладній та в акті 347 т, співпадають);

- по акту приймання передачі від 20.05.2018, транспортними накладними відповідно до яких здійснювалися поставки є ТТН: 37765716 від 01.05.2018-340 т. та ТТН № 37966090 від 13.05.2018-348 т. (вага товару у 2 накладних та в акті 688 т, співпадають);

- по акту приймання передачі від 24.05.2018 транспортною накладною відповідно до якої здійснювалася поставка є ТТН 38059564 від 18.05.2018 (вага товару в накладній та в акті: 208 т, співпадають);

- по акту приймання передачі від 30.05.2018 транспортною накладною відповідно до якої здійснювалася поставка є ТТН від 38119343 від 22.05.2018 (вага товару в накладній та в акті: 203 т, співпадають);

- по акту приймання передачі від 12.06.2018 транспортною накладною відповідно до якої здійснювалася поставка є ТТН № 38218954 від 28.05.2018 (вага товару в накладній та в акті: 346т, співпадають).

Наведені вище норми чинного законодавства та наявні у справі докази свідчать про те, що надані ФОП Сорочинським М.П. договір № 8/04 від 08.04.2018 та акти приймання-передачі від 13.04.2018, від 07.05.2018, від 20.05.2018, від 24.05.2018, від 30.05.2018, від 12.06.2018 підтверджують здійснену ним ТОВ Глагол-Сервіс поставку щебеню на суму 1 034 795, 00 грн.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наведеного вбачається, що підставними є заявлені до стягнення позивачем з відповідача 1034795, 00 грн - основного боргу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, дана норма визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань, зокрема сплату суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та стягнення за прострочення виконання грошового зобов`язання проценти річних.

Таким чином, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції погоджується із здійсненими позивачем нарахуваннями 3% річних в сумі 15 633, 50 грн та інфляційних в сумі 6 627, 02 грн. і вважає, що такі мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5000, 00 грн витрат на кваліфіковану правову допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат (п.1 ч.3 ст.123 ГПК).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК).

Відповідно до частин 1, 2 ст.126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо заявленої до стягнення позивачем суми витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обгрунтованість заявлених до стягнення 5000, 00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апелянтом наведено визначені у ст. 277 ГПК України підстави для скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга ФОП Сорочинського М.П. підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 278, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сорочинського М.П. задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2020 у справі № 914/702/20 скасувати. Прийняти нове рішення, яким задоволити позов Фізичної особи-підприємця Сорочинського Миколи Павловича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Глагол-Сервіс» про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 1 057 055, 52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глагол-Сервіс (вул. Драгана, буд. 30, кв. 15, м. Львів, Львівська обл., 79049; код ЄДРПОУ 25544379) на користь Фізичної особи-підприємця Сорочинського Миколи Павловича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) 1 057 055, 52 грн, з яких: 1034795, 00 грн - основна заборгованість, 15 633, 50 - 3 % річних та 6 627, 02 грн - інфляційних втрат та 5000, 00 грн витратна правову допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глагол-Сервіс (вул. Драгана, буд. 30, кв. 15, м. Львів, Львівська обл., 79049; код ЄДРПОУ 25544379) на користь Фізичної особи-підприємця Сорочинського Миколи Павловича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) 15 855, 83 гр судового збору за розгляд справи в суді першої та 23783, 78 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.01.2022.

Головуючий -суддя Марко Р.І.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Скрипчук О.С.