Ухвала

від 03.04.2023 по справі 914/702/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/702/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глагол-Сервіс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 року (головуючий суддя - Марко Р.І., судді: Плотніцький Б.Д., Скрипчук О.С.)

у справі №914/702/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Сорочинського Миколи Павловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глагол-Сервіс"

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1057055,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року фізична особа-підприємець Сорочинський Микола Павлович (далі - ФОП Сорочинський М.П.) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глагол-Сервіс" (далі - ТОВ "Глагол-Сервіс") про стягнення 1057055,52 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 у справі №914/702/20 відмовлено в задоволенні позову ФОП Сорочинського М.П. до ТОВ "Глагол-Сервіс" про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1057055,52 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 (повний текст постанови складено та підписано 27.01.2022) рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 у справі № 914/702/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Глагол-Сервіс" на користь ФОП Сорочинського М.П. 1057055,52 грн, з яких: 1034795,00 грн основна заборгованість, 15633,50 3% річних та 6627, 02 грн інфляційних втрат та 5000,00 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з ТОВ "Глагол-Сервіс" на користь ФОП Сорочинського М.П. 15855,83 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та 23783,78 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

ТОВ "Глагол-Сервіс" звернулось 15.03.2023 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у цій справі; (2) скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022, а рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 залишити без змін.

Перевіривши матеріалів касаційної скарги та дослідивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

В свою чергу, принцип правової визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Відповідно до частини четвертої статті 293 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили.

Верховний Суд зазначає, що частиною четвертою статті 293 ГПК України передбачені два виключні випадки, за відсутності яких суд касаційної інстанції, незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Таким чином, встановлене процесуальним законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Західного апеляційного господарського суду у справі №914/702/20 ухвалена 17.01.2022, повний текст постанови складено та підписано 27.01.2022.

Відповідно до частини другої статті 116 ГПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Таким чином останній день присічного строку за приписами частини четвертої статті 293 ГПК України, настання якого зумовлює відмову у відкритті касаційного провадження постанови від 17.01.2022 у цій справі, припадає на 27.01.2023.

Однак, касаційна скарга, як зазначено вище, подана до Верховного Суду - 15.03.2023, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ТОВ "Глагол-Сервіс" зазначає про те, що текст оскаржуваної постанови скаржником отримано 19.02.2022, тобто з цього дня розпочався 20-денний строк для подання касаційної скарги, однак з 24.02.2022 запроваджено воєнний стан в Україні, що в подальшому стало наслідком долучення директором товариства до справ Добровольчого формування територіальної громади міста Коростеня. Пов`язані з війною стреси, великі фізичні та психологічні навантаження негативно вплинули на здоров`я директора товариства, що призвело до інфаркту (25.05.2022) та хвороби, яка і досі потребує лікування. Крім того, скаржник вказує на те, що з причин відсутності коштів на укладення договору про правову/правничу допомогу із адвокатом та на сплату судового збору, ТОВ "Глагол-Сервіс" не мало б можливості своєчасно звернутися до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку.

Водночас посилання скаржника на подання ним касаційної скарги поза межами присічного річного строку, встановленого частиною четвертою статті 293 ГПК України, з посиланням на вищенаведені обставини, за оцінкою суду не підтверджують того, що пропуск строку стався внаслідок виникнення непереборної сили. Так, суд не вважає наведені обставини невідворотними протягом одного року з дати ознайомлення з повним текстом оскаржуваного судового рішення (закінчився 19.02.2023, скаргу подано 15.03.2023), оскільки вони підтверджують лише те, що подання скарги протягом встановленого законом строку (20 днів) було складно внаслідок введення військового стану (який і досі триває) та, відповідно, максимум до 02.06.2022 (дата виписки з КНП ЛОР "Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр"). Після цього скаржник, як стверджує адвокатка Білюк Юлія у клопотанні про поновлення строку (відповідні докази надано), продовжував і продовжує хворіти, втім це не завадило можливості звернутися з касаційною скаргою у березні 2023 року. Тобто колегія суддів ввважає, що якщо триваюча весь час після виписки з лікарні (і на момент звернення зі скаргою) хвороба директора відповідача, яка після 02.06.2023 не вимагала стаціонарного лікування, не стала перешкодою у зверненні товариства в особі директора до юриста за наданням правничої допомоги, то подання скарги до 27.01.2023 (останній день присічного строку за приписами частини четвертої статті 293 ГПК України, настання якого зумовлює відмову у відкритті касаційного провадження постанови від 17.01.2022 у цій справі), тобто раніше 20.02.2023 (дата укладення договору про надання правової допомоги) залишалося можливим за допомогою того самого Добровольчого формування територіальної громади міста Коростеня №1. Іншого із клопотання не вбачається, тобто відсутні аргументи відсутності можливості відповідача (в особі директора, який проживає та лікується у місті Львові, де, до речі, знаходиться і відповідач) звернутися за правничою допомогою починаючи з 03.06.2022 завчасно до 27.01.2023. Щодо відсутності коштів (у директора і товариства) на сплату судового збору, то: по-перше, їх товариством не надано і станом на момент звернення з цією скаргою; по-друге, такі обставини не підтверджені будь-якими доказами; по-третє не засвідчують настання непереборної сили.

Крім того, доводи, викладені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, в певній мірі зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, який не звернувся зі скаргою у встановлений строк виключно через хворобу директора та перебування останнього певний час у територіальній обороні, при тому, що товариство не стверджує ані про відсутність в.о.директора, ані про припинення діяльності товариства.

Підсумовуючи, колегія суддів виходить із того, що зазначені у клопотанні доводи не можуть бути розцінені судом як непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження за межами присічного строку.

Наведені скаржником доводи про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій

Отже, скаржник у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не обґрунтував наявності виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини четвертої статті 293 ГПК України, пропуску строку на звернення з касаційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Поновлення ТОВ "Глагол-Сервіс" пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №914/702/20 матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Глагол-Сервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №914/702/20, оскільки вона подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення апеляційного господарського суду, а наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини четвертої статті 293 ГПК України, скаржником не доведено.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глагол-Сервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №914/702/20.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець