Рішення

від 20.01.2022 по справі 920/1347/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.2022м. СумиСправа № 920/1347/20

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/1347/20

за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми (40000,

м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 79) в інтересах держави в особі:

1. Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, площа

Свободи, Держпром, б.5,4під. 10 пов., код ЄДРПОУ 40478572);

2. Державного професійно-технічного навчального закладу «Хотінський

професійний аграрний ліцей» (42320, смт. Хотінь, вул. Соборна, 32,

код ЄДРПОУ 02547263)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» (40000,

м. Суми, вул. О. Береста, 21 код ЄДРПОУ 39586236)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів,

за участю представників сторін:

Прокурор: Луцик О.О.,

від першого позивача: не прибув,

від другого позивача: не прибув,

від відповідача: Коробейник А.В. (адвокат),

Суть спору: 30.12.2020 прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд:

- Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 18.02.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладену між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Хотінський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39586236).

- Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 27.04.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладену між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Хотінський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39586236).

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» на користь Державного професійно-технічного навчального закладу «Хотінський професійний аграрний ліцей» кошти в сумі 58803,28 грн. А також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 05.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.02.2021, 11:40.

25.01.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву № 407007-Ск-580-0121 від 19.01.2021.

В судовому засіданні 02.02.2021 постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву до 11.02.2021, 12:15.

09.02.2021 від першого позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 03.02.2021 (вх.№1156/21 від 09.02.2021).

10.02.2021 другим позивачем надіслано електронною поштою до суду клопотання №89 від 10.02.2021 про відкладення розгляду справи.

10.02.2021 від Сумської місцевої прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив № 34-1291вих21 від 10.02.2021.

11.02.2021 відповідачем подано до суду клопотання № 407007-Ск-1400-0221 від 11.02.2021 (вх.№821к) про повернення без розгляду відповіді на відзив.

12.02.2021 відповідачем подано до суду клопотання № 407007-Ск-1685-0221 від 12.02.2021 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 12.02.2021 представник відповідача заявив усне клопотання про залишення клопотання № 407007-Ск-1400-0221 від 11.02.2021 (вх.№821к) про повернення без розгляду відповіді на відзив без розгляду.

Протокольною ухвалою від 12.02.2021 клопотання відповідача № 407007-Ск-1400-0221 від 11.02.2021 (вх.№821к) про повернення без розгляду відповіді на відзив залишено без розгляду.

В судовому засіданні 12.02.2021 оголошено перерву до 03.03.2021, 12:40.

25.02.2021 представником першого позивача подано до суду пояснення по справі б/н від 22.02.2021 (вх.№2019/21).

01.03.2021 відповідачем подано до суду заперечення № 407007-Ск-2705-0221 від 26.02.2021 (вх.№1044к) проти відповіді на відзив заступника керівника Сумської місцевої прокуратури.

02.03.2021 Сумською місцевою прокуратурою подано до суду клопотання №34-1995 вих-21 від 01.03.2021 про приєднання до матеріалів справи інформацію про середньозважені ціни на природній газ з офіційного сайту товарної біржі «Українська енергетична біржа» , докази відправлення клопотання сторонам.

02.03.2021 відповідачем подано до суду письмові пояснення № 407007-Ск-2859-0321 від 02.03.2021 (вх.№ 2262/21).

02.03.2021 Сумською місцевою прокуратурою подано до суду заяву № 34-199вих-21 від 01.03.2021 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: 1. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 18.02.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладену між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Хотінський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39586236); 2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 27.04.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладену між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Хотінський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39586236); 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» на користь Державного професійно-технічного навчального закладу «Хотінський професійний аграрний ліцей» кошти в сумі 10 200,55 грн.; 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39586236) судовий збір в сумі 6306 грн на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172).

Протокольною ухвалою від 03.03.2021 клопотання Сумської місцевої прокуратури № 34-1995 вих-21 від 01.03.2021 долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 03.03.2021 судом долучено до матеріалів справи пояснення першого позивача б/н від 22.02.2021 (вх.№2019/21) та пояснення відповідача №407007-Ск-2859-0321 від 02.03.2021 (вх. № 2262/21); поновлено відповідачу пропущений строк на подання заперечення проти відповіді на відзив та приєднано до матеріалів справи заперечення відповідача № 407007-Ск-2705-0221 від 26.02.2021 (вх.№1044к) проти відповіді на відзив заступника керівника Сумської місцевої прокуратури.

В судовому засіданні 03.03.2021 судом оголошено перерву до 30.03.2021, 11:50.

Ухвалою суду від 03.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

26.03.2021 відповідачем подано до суду письмові пояснення по справі № 407007-Ск-4182-0321 від 25.03.2021 (вх. № 3118/21 від 26.03.2021).

В судовому засіданні 30.03.2021 судом оголошено перерву до 05.04.2021, 10:40.

01.04.2021 Окружною прокуратурою міста Суми подано до суду додаткові пояснення у справі № 51-406вих-21 від 31.03.2021 (вх.№3335/21).

Крім того, прокуратурою подано до суду наказ № 40 від 17.03.2021 та наказ №39 від 17.03.2021, з яких вбачається, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ, 15 березня 2021 року визначено днем початку роботи окружних прокуратур, перелік яких визначено додатком до наказу Генерального прокурора 17 лютого 2021 року № 39. Отже, назву Сумської місцевої прокуратури змінено на Окружну прокуратуру міста Суми.

Ухвалою суду від 05.04.2021 замінено найменування прокуратури з Сумської місцевої прокуратури на Окружну прокуратуру міста Суми, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2021, 12:00.

Протокольною ухвалою від 27.04.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.05.2021,12:00.

19.05.2021 позивачем 2 - Державним професійно-технічним навчальним закладом «Хотинський професійний аграрний ліцей» подано до суду Клопотання про зупинення провадження у справі від 19.05.2021 № 301, відповідно до якого просить суд зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/491/19.

Ухвалою суду від 25.05.2021 провадження у справі № 920/1347/20 зупинено до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 927/491/19.

20.10.2021 Окружною прокуратурою міста Суми подано до суду клопотання про відновлення провадження у справі від 19.10.2021 № 51-6460вих-21, відповідно до змісту якого зазначається, що за інформацією з офіційного веб-порталу «Судова влада України» встановлено, що Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду винесено постанову від 18.06.2021 у справі №27/491/19, яка набрала законної сили.

Ухвалою суду від 03.11.2021 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.11.2021, 11:20.

24.11.2021 прокурором подано до суду заяву про уточнення позовних вимог №51-7547вих-21 від 24.11.2021 (вх.№4183 від 24.11.2021).

29.11.2021 відповідачем подано до суду письмові пояснення № 407007-Ск-21363-1121 від 26.11.2021 (вх.№9803/21 від 29.11.2021).

В судовому засіданні 30.11.2021 судом постановлено протокольну ухвалу, якою заяву прокурора про уточнення позовних вимог № 51-7547вих-21 від 24.11.2021 (вх.№4183 від 24.11.2021) та пояснення відповідача № 407007-Ск-21363-1121 від 26.11.2021 (вх.№9803/21 від 29.11.2021) залучено до матеріалів справи та оголошено перерву по справі до 09.12.2021, 11:40.

09.12.2021 розгляд справи № 920/1347/20 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. 09.12.2021 у відпустці.

06.12.2021 відповідачем подано до суду заперечення № 407007-Ск-21705-1221 від 04.12.2021 (вх.№10031/21 від 06.12.2021).

08.12.2021 прокурором подано до суду заяву про уточнення позовних вимог №51-7998вих-21 від 07.12.2021 (вх.№40085 від 08.12.2021).

Ухвалою суду від 13.12.2021 призначено розгляд справи на 23.12.2021, 12:30.

06.12.2021 відповідачем подано до суду заперечення по справі від 04.12.2021 № 407007-Ск-21705-1221 на подану прокурором заяву про зміну позовних вимог (уточнення).

Ухвалою суду від 23.12.2021 відкладено розгляд справи по суті на 05.01.2022, 12:20.

В судовому засіданні 05.01.2022 оголошено перерву до 13.01.2022, 11:40.

Ухвалою суду від 13.01.2022 прийнято до розгляду заяву Сумської місцевої прокуратури № 34-199вих-21 від 01.03.2021 про зменшення позовних вимог. У прийнятті до розгляду заяви Сумської місцевої прокуратури про зміну позовних вимог (уточнення) №51-7547вих-21 від 24.11.2021 (вх.№4183 від 24.11.2021) та заяви Окружної прокуратури міста Суми про зміну позовних вимог (уточнення) №51-7998вих-21 від 07.12.2021 (вх.№40085 від 08.12.2021) відмовлено.

В судовому засіданні 13.01.2022 протокольною ухвалою оголошено перерву до 20.01.2022, 12:00.

В судовому засіданні 20.01.2022 прокурор надала усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 20.01.2022 проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі, зазначаючи, що сторонами не порушено норм чинного законодавства при укладенні спірних додаткових угод, ціну збільшено не більше ніж на 10%.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Суд вважає за доцільне зазначити, що учасникам справи надано достатньо часу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів. Приймаючи до уваги наведене та принципи змагальності і диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників першого, другого позивачів та відповідача.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні по суті 20.01.2022 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним професійно-технічним навчальним закладом Хотинський професійний аграрний ліцей у грудні 2019 року проводилась процедура закупівлі (відкриті торги) газового палива (природний газ).

13.12.2019 на веб-сайті « Prozorro» (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/UA-2019-11-26-003988-b) Державним професійно-технічним навчальним закладом Хотинський професійний аграрний ліцей оприлюднено оголошення № UA-2019-11-26-003988- b про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 126000 м 3 з терміном постачання до 31.12.2020 з очікуваною вартістю 1 323 000,00 грн.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися 4 юридичні особи:

- ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" (остаточна цінова пропозиція 598 500 грн.),

- ПП ОККО КОНТРАКТ (остаточна цінова пропозиція 672 840 грн.),

- ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ"(остаточна цінова пропозиція 680 398 грн.),

- ТОВ "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (остаточна цінова пропозиція 680 398,74 грн.).

За результатом електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції тендерним комітетом замовника відповідно до Протоколу № 3 від 16.12.2019 визнано учасником-переможцем тендерну пропозицію учасника відкритих торгів на закупівлю природного газу ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ , яке запропонувало найнижчу цінову пропозицію серед учасників відкритих торгів, а саме - 598 500 грн., з ПДВ.

За результатами цих торгів 28.12.2019 між ДПТНЗ Хотінський професійний аграрний ліцей та ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" укладено Договір №41ЕВ407-519-19 на закупівлю природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов`язується поставити Споживачу до 31.12.2020 року (включно) природний газ (код згідно ДК 021:2015 - 09120000-6 - Газове паливо), (далі - газ), належної якості та кількості у порядку, передбаченому Договором, а Споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятого газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг постачання газу 126,000 тис.куб.м.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.7 Договору Розрахунки за поставлений Споживачу газ здійснюються відповідно до умов Договору. Ціна газу за 1 000 куб.м, без ПДВ становить 3801,14 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 157,19 грн., крім того ПДВ 791,67 грн., всього ціна газу за 1 000 куб.м, з ПДВ 4 750,00 грн. (якщо ПДВ передбачений).

Загальна ціна Договору становить 478 944,06 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності 19 805.94грн., разом без ПДВ 498 750,00 грн., крім того ПДВ - 99 750,00 грн., разом з ПДВ - 598500 грн.

Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором 598500,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.4. Договору сторони передбачили, що ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору у порядку, встановленому діючим законодавством України. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Зміна ціни газу за 1000 куб.м. в сторону збільшення можлива не раніше ніж після спливу першого календарного місяця, в якому розпочало та здійснювалося безперебійне постачання газу Споживачу за ним Договором, з урахуванням умов п. 1.3. Договору (за виключенням послуги доступу до потужності, тариф на яку встановлюється та може змінюватися згідно постанов НКРККП, на підставі п. 11.2.7. Договору).

Згідно п. 11.1 Договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та проставляння ними своїх печаток (у разі їх використання) і діє до 31 грудня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У подальшому між ДПТНЗ Хотінський професійний аграрний ліцей та ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ укладено 8 додаткових угод до Договору, з них про збільшення первісної ціни за одиницю товару в Договорі без зміни загальної суми зазначеного договору, та зменшено обсяги постачання газу, а саме:

- Додатковою угодою № 1 від 21.01.2020 внесено зміни щодо реквізитів споживача;

- додатковою угодою № 2 від22.01.2020 внесено зміни щодо вартості послуги доступу до потужностей;

- додатковою угодою № 3 від 18.02.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5181,40 грн.;

- додатковою угодою № 4 від 27.03.2020 змінено річний обсяг постачання газу до 114,21689 тис. куб. м., а також збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5196,3012 грн.

- додатковою угодою № 5 від 27.04.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5715,9313 грн.;

- додатковою угодою № 6 від 21.09.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 6287,52 грн.;

- додатковою угодою № 7 від 28.10.2020 змінено річний плановий обсяг постачання газу до 103,8335362 тис. куб. м.;

- додатковою угодою № 8 від 29.10.2020 змінено річний обсяг постачання газу до 103,83354 тис. куб. м. та збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 6916,27 грн.

Таким чином, як зазначає прокурор у позовній заяві, ціна на природний газ у зв`язку з укладенням додаткових угод № 3 та № 5, за 1тис. куб. м стала вища, ніж була подана ТОВ Сумигаз збут у тендерній пропозиції, та більша ніж надані іншими учасниками під час проведення торгів (аукціону), пропозиції яких не розглядалися.

Додаткові угоди № 1-2,4,6-8 до Договору на закупівлю природного газу від 28.12.2019 №41ЕВ407-519-19 не оспорюються.

Також, як свідчать матеріали справи, відповідачем було поставлено, а позивачем спожито у лютому 2020 року (в період дії додаткової угоди № 3) 20971,05 куб.м. природного газу за ціною 5181,40 грн з ПДВ на загальну суму 108659,32 грн з ПДВ, а у квітні 2020 року, (в період дії додаткової угоди №5) 610,26 куб. м. природного газу за ціною 5715,9313 грн з ПДВ на загальну суму 3488,21 грн з ПДВ.

ДПТНЗ Хотінський професійний аграрний ліцей за спірними додатковими угодами перераховано ТОВ Сумигаз збут 112206 грн 06 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 118 від 17.04.2020, №135 від 18.05.2020, №315 від 23.10.2020, № 316 від 23.10.2020, №317 від 23.10.2020.

В свою чергу, Прокурор зазначає, що ДПТНЗ Хотінський професійний аграрний ліцей повинен був сплатити за використаний у лютому 2020 року газ за ціною, яка встановлена у додатковій угоді № 2 від 22.01.2020, а за використаний природній газ у квітні 2020 року за ціною, визначеною у додатковій угоді № 4 від 27.03.2020 року, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 102005 грн 55 коп.

В обґрунтування позовних вимог, Прокуратура зазначає, що укладенні між другим позивачем та відповідачем додаткові угоди № 3 від 18.02.2020 та № 5 від 27.04.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 28.12.2019 № 41ЕВ407-519-19 повинні бути визнані судом недійсними, як укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» , а бюджетні кошти на загальну суму 10200,55 грн надмірно сплачені другим позивачем відповідачу на підставі вищезазначених додаткових угод до договору підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19.01.2021 № 407007-Ск-580-0121 (вх. № 617 від 25.01.2021) позов не визнає, зазначає про його безпідставність та необґрунтованість.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави» .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави» , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведенням закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що нераціональне та неефективне витрачання коштів бюджету.

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах Державного професійно-технічного навчального закладу Хотинський професійний аграрний ліцей та Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України з огляду на наступне.

Так, ДПТНЗ Хотінський професійний аграрний ліцей , який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, ДПТНЗ Хотінський професійний аграрний ліцей є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.

Також ДПТНЗ Хотінський професійний аграрний ліцей має право звертатися до суду за захистом порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, пов`язаних, зокрема, з неправомірним використанням бюджетних коштів.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпунктів 3, 9 пункту 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до пункту 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях.

Таким чином, позивачами в даному спорі є Державний професійно-технічний навчальний заклад Хотінський професійний аграрний ліцей , який має право звернутися до суду з вимогою про стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів, та Північно-східний офіс Держаудитслужби, як орган державного фінансового контролю.

Водночас, Державним професійно-технічним навчальним закладом Хотінський професійний аграрний ліцей та Північно-східним офісом Держаудитслужби не вжито заходів щодо оскарження вищезгаданих додаткових угод, не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави уповноваженими суб`єктами владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення у справі « Korolev v. Russia» пункт 33; рішення у справі « Menchinskaya v. Russia» , пункт 35).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі.

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

На виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором направлено відповідні листи-повідомлення до Державного професійно-технічного навчального закладу Хотінський професійний аграрний ліцей та Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Від Державного професійно-технічного навчального закладу Хотінський професійний аграрний ліцей прокурором отримано відповідь від 03.12.2020 № 366, з якої слідує, що вказаною установою заходи судового захисту інтересів держави вживатись не будуть, в зв`язку з відсутністю бюджетних коштів.

Від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області прокурором отримано, з якої слідує, що вказаним органом заходи судового захисту інтересів держави вживатись не будуть, але у разі вжиття прокурором заходів представницького характеру Управлінням буде забезпечено участь у справі відповідно до норм процесуального законодавства.

Таким чином, з вказаних листів уповноважених органів наміру вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується.

Вказане розцінюється прокурором як бездіяльність уповноважених органів в даному випадку.

Суд погоджується з доводами прокурора та приходить до висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаних компетентних органів та необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі , який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Отже, Законом України Про публічні закупівлі встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.

У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Отже, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Судом встановлено, що станом на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі .

Як встановлено судом, необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до договору про постачання природного газу обґрунтовано відповідачем коливанням ціни природного газу, у зв`язку із збільшенням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) були надані довідки Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків від 07.02.2020 № 232/20 та від 06.04.2020 № 232/33.

При цьому інформація наведена в довідках є доказом встановлення коливання ціни, що відбулися на ринку газу, та не є величиною визначення вартості газу для порівняння цін, носить інформаційний характер.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як передбачено у пункті 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом встановлено, що з метою здійснення закупівлі газу, Державним професійно-технічним навчальним закладом Хотинський професійний аграрний ліцей проведено відкриті торги щодо закупівлі 126000 м 3 природного газу, за результатами яких з їх переможцем було укладено відповідний договір поставки газу. Як було вказано вище, за умовами договору ціна 1000,0 кубічних метрів газу становила 4750 грн 00 коп. з ПДВ, ціна договору 598500 з ПДВ.

У подальшому між споживачем та постачальником укладено вісім додаткових угод, в тому числі і спірні додаткові угоди, якими внесено зміни в частині зміни ціни за одиницю товару.

З аналізу положень частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі слідує те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, різновидом яких є тендерні закупівлі, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (статті 651) та Господарського кодексу України (статті 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.

Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових коригувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може відбуватись за умови, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.

Умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору визначено, що ціна, яка зазначена в пункті 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору у порядку, встановленому діючим законодавством України. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.4. Договору).

Як було зазначено вище, між сторонами договору було укладено 8 (вісім) додаткових угод, у тому числі спірні: №3 від 18.02.2020, №5 від 27.04.2020, за умовами яких збільшено ціну газу за 1000 кубічних метрів природного газу. Іншими умовами сторони зменшили загальний обсяг газу та відповідно ціну договору.

Тобто умовами спірного договору визначено порядок внесення змін до умов цього договору, сторонами якого підтверджено зміну ціни за одиницю товару, у зв`язку із збільшенням ціни такого товару на ринку.

Судом перевірено у відсотковому відношенні зміну ціни на газ виходячи з початкової, яка зазначена в договорі та поступово в додаткових угодах, зокрема тих які оскаржують ся прокуратурою.

Здійснивши перевірку, суд приходить до висновку, що таке збільшення ціни відбулося не більше ніж на 10 відсотків, зокрема Додатковою угодою № 3 від 18.02.2020 змінено ціну за 1000 куб м. (враховуючи, що до ціни газа включається і компенсація вартості послуги доступу до потужностей) з 4710 грн 36 коп до 5181 грн 40 коп. (змінено на 10,00%: 5181,40 грн -4710,36 грн: 4710,36 грн х 100% =10,00%), Додатковою угодою № 5 від 27.04.2020 змінено ціну за 1000 куб м. з 5196 грн 3012 коп до 5715 грн 9313 коп. (змінено на 9,98%: 5715,9313 грн - 5196,3012 грн : 5196,3012 грн х 100% = 9,98%). Зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної у договорі, відтак, укладення спірних додаткових угод відбулося у відповідності до вимог діючого законодавства та умов договору.

Усі вищевказані додаткові угоди (у тому числі і оспорювані) були підписані сторонами договору під час його дії, без зауважень та у відповідності до визначеного у договорі порядку. Згідно з умовами спірних угод строк їх дії прямо зазначено у їх змісті, що узгоджується з нормою частини 7статті 180 Господарського кодексу України та не є порушенням.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що твердження відносно того, що позивач та відповідач порушили умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлений природний газ, не підтверджені належними доказами, оскільки умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір, у томі числі у частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов`язань у випадках, визначених у статті 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) було надано відповідні довідки Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків від 07.02.2020 № 232/20 та від 06.04.2020 № 232/33, у яких зазначено, про зміну (коливання) вартості ціни на газ, протягом дії договору, що і стало підставою для внесення змін до договору про постачання природного газу.

Законом України Про публічні закупівлі не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Самим же прокурором в обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсними додаткових угод № 3 від 18.02.2020 та № 5 від 27.04.2020 до Договору як таких, що укладені з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону Про публічні закупівлі , не надано розрахунку на який саме відсоток (більше10%) змінено означеними додатковими угодами ціну за 1000 кум. м. природного газу порівняно з ціною зазначеною у договорі.

Окрім цьому суд зазначає, що Верховним судом застосовується при розгляді як цивільних, так і господарських справ доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Так, У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них .

Використовувалась ця доктрина і у постанові КЦС від 07.08.2019 у справі № 496/1561/16-ц.

У справі ж №357/7734/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування доктрини venire contra factum proprium є засобом для недопущення недійсності оспорюваного правочину всупереч принципу добросовісності, а не підставою для визнання його недійсним.

Відповідач кожного разу направляв Споживачу проекти додаткових угод з документальним підтвердженням коливання ціни, Споживач отримував їх, розглядав, підписував та повертав один примірник оформленої додаткової угоди (з підписом та печаткою) Відповідачу.

Після цього Споживач споживав природний газ на умовах договору, сплачував за нього згідно умов договору з урахуванням внесених змін.

Згідно 11.4 Договору Споживач має право відмовитись від договору, якщо Споживач не приймає нові умови Договору, повідомлені Постачальником.

Споживач жодного разу не заявив про свою відмову від договору у зв`язку зі зміною ціни.

Через кілька місяців після виконання договору (закінчення строку його дії) та сплати коштів за спожитий природний газ Споживач виступаючи, як Позивач у даній справі перекреслює те, що попередньо ним визнавалось та вже є виконаним.

У даних правовідносинах, що розглядаються у даній справі вбачається суперечлива поведінка Споживача (Державногопрофесійно-технічного навчального закладу Хотінський професійний аграрний ліцей ), яка не відповідає його попереднім заявам та поведінці.

Очевидно, що дії Споживача, який уклав всі оспорювані Прокурором додаткові угоди та на виконання яких здійснював споживання природного газу та його оплату з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, а згодом виступає у справі Позивачем і разом з Прокурором визнає вказані правочини недійсними, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткових угод, отриманню товару - природного газу) і є недобросовісним.

Доказів зворотнього прокурором та позивачами суду надано не було.

Відповідно до статті 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписом статті 86 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За висновком суду, підстави, з якими прокурор пов`язує недійсність спірної додаткової угоди, відсутні, оскільки як і Законом України Про публічні закупівлі так і самим договором було передбачено право сторін договору у разі зміни ціни на газ здійснити перерахунок за новою вартістю, шляхом укладення та підписання додаткової угоди. Збільшення вартості товару не перевищує зміну ціни за одиницю товару більше ніж 10 відсотків

У позові прокурором зазначено, що дії споживача і постачальника порушують інтереси держави в бюджетній сфері. Однак матеріалами справи не підтверджується зазначений висновок прокуратури. Крім того, з матеріалів справи не вбачається та господарським судом не встановлено факту перевищення ліміту використаних позивачем бюджетних коштів, не встановлено порушення матеріальних інтересів держави а також нераціональність та неефективність використання позивачем бюджетних коштів.

Щодо вимоги прокурора про стягнення грошових коштів, суд вважає за необхідне зазначити, що недоведення прокурором порушення правових норм при укладенні позивачем та відповідачем спірних додаткових угод, відповідно спростовує доводи прокурора щодо безпідставного перерахування коштів позивачем відповідачу, відтак ця вимога прокурора є безпідставною та не підлягає до задоволення.

З огляду на наведене та враховуючи, що спір був розглянутий судом по суті, суд дійшов висновку, що прокурор не довів та належними доказами не підтвердив порушення інтересів держави, тому суд відмовляє у задоволенні позову прокурора у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, сплачений прокурором за подання позову судовий збір покладається на прокурора та йому не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись статями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми, поданого в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Державного професійно-технічного навчального закладу «Хотінський професійний аграрний ліцей» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів відмовити повністю.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 28.01.2022.

Суддя С.В. Заєць