Постанова

від 11.07.2022 по справі 920/1347/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2022 р. Справа№ 920/1347/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Зубець Л.П.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.07.2022:

прокурор: Синюк І.А.

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Василевська О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 (повне рішення складено 28.01.2022)

у справі № 920/1347/20 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми

в інтересах держави в особі:

1. Північно-східного офісу Держаудитслужби

2. Державного професійно-технічного навчального закладу Хотінський

професійний аграрний ліцей

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі позивачів з позовом, в якоум (з урахуванням заяви Сумської місцевої прокуратури № 34-199вих-21 від 01.03.2021 про зменшення позовних вимог) просив:

- визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 18.02.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладену між Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотінський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУМИГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39586236);

- визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 27.04.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладену між Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотінський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУМИГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39586236);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМИГАЗ ЗБУТ" на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотінський професійний аграрний ліцей" кошти в сумі 10 200,55 грн.;

- відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час укладення додаткової угоди від 21.01.2020 до договору №1 від 10.12.2019 Новоград-Волинським промислово-економічним технікумом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газінвест-Трейдінг" порушено вимоги ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність обумовлених процесуальним законом підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі визначених позивачів.

Крім того, відповідач наголошував, що:

- оспорювані прокурором правочини не суперечать Закону України "Про публічні закупівлі", а при підписанні додаткових угод зміни до визначеної у пункті 3.7 договору загальної ціни - не вносились;

- у залежності від коливання та зміни ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладенні договору на закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми , визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін, роз`яснення про що надано органам державної влади, органам місцевого самоврядування , установам, організаціям, підприємствам та іншим суб`єктам сфери публічних закупівель у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06;

- розрахунок позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми - є необгрунтованим та суперечить умовам Договору.

Короткий зміст ухваленого рішення судом першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 року у справі № 920/1347/20 у задоволенні позову Заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми, поданого в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Державного професійно-технічного навчального закладу Хотінський професійний аграрний ліцей до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз збут про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що:

- наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю компетентних органів та необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку;

- твердження відносно того, що позивач та відповідач порушили умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлений природний газ, - не підтверджені належними доказами, оскільки умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір, у томі числі у частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов`язань у випадках, визначених у статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі";

- необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) було надано відповідні довідки Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків" від 07.02.2020 № 232/20 та від 06.04.2020 № 232/33, у яких зазначено, про зміну (коливання) вартості ціни на газ, протягом дії договору, що і стало підставою для внесення змін до договору про постачання природного газу;

- враховано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), з правовою позицією щодо її застосування у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Заступник керівника Сумської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 року у справі № 920/1347/20 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Стягнути на користь Сумської обласної прокуратури судові витрати, сплачені за подання апеляційної скарги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Прокурор в апеляційній скарзі посилався на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а саме, не враховано, що:

- під час укладення додаткової угоди від 21.01.2020 до договору №1 від 10.12.2019 Новоград-Волинським промислово-економічним технікумом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газінвест-Трейдінг" порушено вимоги ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

25.05.2022 від відповідача через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду надійшові відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду в силу приписів ч. 1 ст. 119, 263 ГПК України.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити оскаржуване рішенян без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки оспорювані прокурором правочини не суперечать Закону України "Про публічні закупівлі", а при підписанні додаткових угод зміни до визначеної у пункті 3.7 договору загальної ціни - не вносились; у залежності від коливання та зміни ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладенні договору на закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми , визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін, роз`яснення про що надано органам державної влади, органам місцевого самоврядування , установам, організаціям, підприємствам та іншим суб`єктам сфери публічних закупівель у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06;

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2022 року для розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Сумської обласної прокуратури сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 року у справі № 920/1347/20, розгляд справи призначено на 29.03.2022.

Проте, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усуненння обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, судове засідання у справі № 920/1347/20 призначене на 29.03.2022 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 у справі № 920/1347/20 на 07.06.2022.

25.05.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» надійшла заява про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.

У судове засідання 07.06.2022 з`явився прокурор та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут», представники позивачів 1,2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» про поновлення пропущенного строку на подачу відзиву та поновлено строк, розгляд справи № 920/1347/20 за апеляційною скаргою Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 (повне рішення складено 28.01.2022) відкладено на 12.07.2022.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 прийнято справу №920/1347/20 за апеляційною скаргою Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 (повне рішення складено 28.01.2022) до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 12.07.2022 з`явився прокурор та представник відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут»)

Представники позивача-1 (Північно-східного офісу Держаудитслужби) та позивача-2 (Державного професійно-технічного навчального закладу Хотінський професійний аграрний ліцей) - представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 направлялась учасникам справи Північно-східному офісу Держаудитслужби та Державному професійно-технічному навчальному закладу Хотінський професійний аграрний ліцей засобами електронного зв`язку у їхній електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документа від 07.07.2022, оскільки фінансування поштової кореспонденції тимчасово припинено у суді.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Прокурор в судовому засіданні 12.07.2022 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 року у справі № 920/1347/20 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням поданих уточнень.

Представник відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут») проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 року у справі № 920/1347/20 без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача-1, позивача-2, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги (ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотинський професійний аграрний ліцей" у грудні 2019 року проводилась процедура закупівлі (відкриті торги) газового палива (природний газ).

13.12.2019 на веб-сайті "Prozorro" (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/UA-2019-11-26-003988-b) Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотинський професійний аграрний ліцей" оприлюднено оголошення № UA-2019-11-26-003988- b про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 126000 м3 з терміном постачання до 31.12.2020 з очікуваною вартістю 1 323 000,00 грн.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися 4 юридичні особи:

- ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" (остаточна цінова пропозиція 598 500 грн.),

- ПП "ОККО КОНТРАКТ" (остаточна цінова пропозиція 672 840 грн.),

- ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ"(остаточна цінова пропозиція 680 398 грн.),

- ТОВ "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (остаточна цінова пропозиція 680 398,74 грн.).

За результатом електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції тендерним комітетом замовника відповідно до Протоколу № 3 від 16.12.2019 визнано учасником-переможцем тендерну пропозицію учасника відкритих торгів на закупівлю природного газу ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ", яке запропонувало найнижчу цінову пропозицію серед учасників відкритих торгів, а саме - 598 500 грн., з ПДВ.

За результатами проведених торгів, 28.12.2019 між ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей" та ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" укладено Договір №41ЕВ407-519-19 на закупівлю природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов`язується поставити Споживачу до 31.12.2020 року (включно) природний газ (код згідно ДК 021:2015 - 09120000-6 - Газове паливо), (далі - газ), належної якості та кількості у порядку, передбаченому Договором, а Споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятого газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг постачання газу 126,000 тис.куб.м.

У відповідності до п.п. 3.1 Договору, розрахунки за поставлений Споживачу газ здійснюються відповідно до умов Договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна газу за 1 000 куб.м, без ПДВ становить 3801,14 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 157,19 грн., крім того ПДВ 791,67 грн., всього ціна газу за 1 000 куб.м, з ПДВ 4 750,00 грн. (якщо ПДВ передбачений).

Відповідно до п. 3.3 Договору, загальна ціна Договору становить 478 944,06 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності 19 805.94грн., разом без ПДВ 498 750,00 грн., крім того ПДВ - 99 750,00 грн., разом з ПДВ - 598500 грн. (якщо ПДВ передбачений).

Пунктом 3.4. Договору сторони передбачили, що ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору у порядку, встановленому діючим законодавством України. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Зміна ціни газу за 1000 куб.м. в сторону збільшення можлива не раніше ніж після спливу першого календарного місяця, в якому розпочало та здійснювалося безперебійне постачання газу Споживачу за ним Договором, з урахуванням умов п. 1.3. Договору (за виключенням послуги доступу до потужності, тариф на яку встановлюється та може змінюватися згідно постанов НКРККП, на підставі п. 11.2.7. Договору).

Згідно з п. 3.7 Договору, загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором 598500,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 11.1 Договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та проставляння ними своїх печаток (у разі їх використання) і діє до 31 грудня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, між ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей" та ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" укладено 8 додаткових угод до Договору, з них про збільшення первісної ціни за одиницю товару в Договорі без зміни загальної суми зазначеного договору, та зменшено обсяги постачання газу, а саме:

- Додатковою угодою № 1 від 21.01.2020 внесено зміни щодо реквізитів споживача;

- додатковою угодою № 2 від22.01.2020 внесено зміни щодо вартості послуги доступу до потужностей;

- додатковою угодою № 3 від 18.02.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5181,40 грн.;

- додатковою угодою № 4 від 27.03.2020 змінено річний обсяг постачання газу до 114,21689 тис. куб. м., а також збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5196,3012 грн.

- додатковою угодою № 5 від 27.04.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5715,9313 грн.;

- додатковою угодою № 6 від 21.09.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 6287,52 грн.;

- додатковою угодою № 7 від 28.10.2020 змінено річний плановий обсяг постачання газу до 103,8335362 тис. куб. м.;

- додатковою угодою № 8 від 29.10.2020 змінено річний обсяг постачання газу до 103,83354 тис. куб. м. та збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 6916,27 грн.

Таким чином, як зазначав прокурор у позові, ціна на природний газ у зв`язку з укладенням додаткових угод № 3 та № 5, за 1тис. куб. м стала вища, ніж була подана ТОВ "Сумигаз збут" у тендерній пропозиції, та більша ніж надані іншими учасниками під час проведення торгів (аукціону), пропозиції яких не розглядалися.

Додаткові угоди № 1-2,4,6-8 до Договору на закупівлю природного газу від 28.12.2019 №41ЕВ407-519-19 - прокурором не оспорюються в межах даної справи.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем було поставлено, а позивачем спожито у лютому 2020 року (в період дії додаткової угоди № 3) 20971,05 куб.м. природного газу за ціною 5181,40 грн з ПДВ на загальну суму 108659,32 грн з ПДВ, а у квітні 2020 року, (в період дії додаткової угоди №5) 610,26 куб. м. природного газу за ціною 5715,9313 грн з ПДВ на загальну суму 3488,21 грн з ПДВ.

Також, учасниками спору не заперечувалось, що ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей" за спірними додатковими угодами перераховано ТОВ "Сумигаз збут" 112206 грн 06 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 118 від 17.04.2020, №135 від 18.05.2020, №315 від 23.10.2020, № 316 від 23.10.2020, №317 від 23.10.2020.

В свою чергу, Прокурор зазначав, що ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей" повинен був сплатити за використаний у лютому 2020 року газ за ціною, яка встановлена у додатковій угоді № 2 від 22.01.2020, а за використаний природній газ у квітні 2020 року за ціною, визначеною у додатковій угоді № 4 від 27.03.2020, а отже, розмір надмірно сплачених коштів становить 102005 грн 55 коп.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначав, що укладенні між другим позивачем та відповідачем додаткові угоди № 3 від 18.02.2020 та № 5 від 27.04.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 28.12.2019 № 41ЕВ407-519-19 повинні бути визнані судом недійсними, як укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а бюджетні кошти на загальну суму 10200,55 грн надмірно сплачені другим позивачем відповідачу на підставі вищезазначених додаткових угод до договору, - підлягають стягненню з відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведенням закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що нераціональне та неефективне витрачання коштів бюджету.

Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, прокурор звернувся до господарського суду в інтересах Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотинський професійний аграрний ліцей" та Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України з огляду на наступне.

Так, ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей", який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України, є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей" є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.

Також ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей" має право звертатися до суду за захистом порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, пов`язаних, зокрема, з неправомірним використанням бюджетних коштів.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпунктів 3, 9 пункту 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до пункту 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях.

Таким чином, позивачами в даному спорі є Державний професійно-технічний навчальний заклад "Хотінський професійний аграрний ліцей", який має право звернутися до суду з вимогою про стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів, та Північно-східний офіс Держаудитслужби, як орган державного фінансового контролю.

Водночас, Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотінський професійний аграрний ліцей" та Північно-східним офісом Держаудитслужби не вжито заходів щодо оскарження вищезгаданих додаткових угод, не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищезазначені інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави уповноваженими суб`єктами владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення у справі "Korolev v. Russia" пункт 33; рішення у справі "Menchinskaya v. Russia", пункт 35).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

На виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором направлено відповідні листи-повідомлення до Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотінський професійний аграрний ліцей" та Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Як підтверджується навяними матеріалами справи, від Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотінський професійний аграрний ліцей" прокурором отримано відповідь від 03.12.2020 № 366, з якої слідує, що вказаною установою заходи судового захисту інтересів держави вживатись не будуть, в зв`язку з відсутністю бюджетних коштів.

Від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області прокурором отримано відповідь № 201825-17/3586-2020 від 30.12.2020, з якої слідує, що вказаним органом заходи судового захисту інтересів держави вживатись не будуть, але у разі вжиття прокурором заходів представницького характеру Управлінням буде забезпечено участь у справі відповідно до норм процесуального законодавства.

Таким чином, з вказаних листів уповноважених органів наміру вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку - не простежувалось, що обгрунтовано розцінено прокурором як бездіяльність уповноважених органів в даному випадку, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора та приходить до висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із відповідним позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаних компетентних органів та необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.

За змістом ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як свідчать обставини справи, сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору та спірних додаткових угод до нього) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору та спірної додаткової угоди до нього) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Також, матеріалами прави підтверджується, що станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, у п. 3.2 Договору його сторонами узгоджено, що ціна природного газу за 1000 куб.м становить 4 750 грн (з ПДВ), якщо ПДВ передбачений, а загальна сума Договору становить 598 500 грн. (з ПДВ), якщо ПДВ передбачений.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, оспорюванню прокурором додатковою угодою № 3 від 18.02.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5181,40 грн., а додатковою угодою № 5 від 27.04.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5715,9313 грн., по відношенню до ціни у 4 750,00 грн. за 1 куб.м., узгодженої при укладенін договору та ціни, яка запропонована позивачем, як переможцем тендеру щодо закупівлі 126 тис. куб. м. за ціною 598 500,00 грн. з ПДВ.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

З матеріалів справи слідує, що необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтовувалась відповідачем коливанням цін на відповідний товар на ринку. Проте, вказані доводи відповідача суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора стосовно того, що довідки ДП "Держзовнішінформ" від 07.02.2020 № 2323/20 та від 06.04.2020 № 2323/33 №232/13 - не підтверджує вартість продукції станом на дату укладення спірних додаткових угод, а також не підтверджує наявності коливання цін на ринку (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару) за період з дати укладення Договору до дати укладення відповідних додаткових угод до Договору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладення оспорюваних додаткових угод мало місце без документального підтвердження підвищення цін, із зменшенням обсягів закупівлі, що не відповідає загальним принципам законодавства про публічні закупівлі, а також суперечить ст. 3 (щодо дотримання принципу максимальної економії та ефективності), ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та укладення оспорюваного у справі правочину), що є підставою для визнання його недійсним в силу ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, з висновками суду першої інстанції про те, що зміна ціни закупівлі оспорюваними угодами не призвела до збільшення суми, визначеної у договорі, відтак, укладення спірних додаткових угод відбулося у відповідності до вимог діючого законодавства та умов договору - суд апеляційної інстанції не погоджується, вважає вказані висновки помилковими та такими, що зроблені без урахування усіх обставин справи в сукупності та перевірки їх доказами, з огляду на наступне.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає право сторін змінити ціну за одиницю товару у разі саме зміни ринкової ціни на товар в проміжок часу після укладення договору про закупівлю до повного його виконання. При цьому, документи, оприлюднені в якості документального підтвердження існування правових підстав для укладення оскаржуваної додаткової угоди, не свідчать про підвищення цін на природний газ впродовж часу у спірний період з 01.01.2020 по 01.02.2020 та з 01.03.2020 по 01.04.2020, оскільки надають інформацію про його вартість станом на лютий та квітень 2020 року без аналізу зміни ціни за час дії договору, як не істить і відомостей про аналіз будь-якого коливання. Крім того, існування різниці між ціною на закуповуваний товар, запропонованою учасником відкритих торгів та середньою ринковою ціною на цей товар, - не свідчить, як і не підтверджує в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України про наявність коливання ціни на ринку, а підтверджує лише про подання останнім тендерної пропозиції за ціною, що не відповідає ринковій, проте, не звільняє переможця торгів від обов`язку виконувати умови поставки товару за умовами тендерної пропозиції та укладеного договору.

До того ж, суд апеляційної інстанції враховує і те, що довідки ДП "Держзовнішінформ" від 07.02.2020 № 2323/20 та від 06.04.2020 № 2323/33 №232/13 по-перше, містять примітки про те, що вони носять інформативний характер, не враховують умов договорів та контрактів, а також оформлені на зверненян виключно відповідача.

По-друге, суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно, пунктом 3.4. Договору сторони передбачили, що ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору у порядку, встановленому діючим законодавством України, проте, умовами договору не визначено, що підставою такої зміни має виступати саме довідка ДП "Держзовнішінформ". При цьому, Договором між сторонами не було узгоджено відповідної установи/органу/підстприємства, яке має видавати відповідний документ в підтвердження наявних на ринку коливань , саме як передумови внесенян змін у відповідний договір.

При цьому, лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 - є інформаційним та не носить обов`язкового характеру в розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України, як підстава для виникнення або зміни правовідносин учасників спору в контексті спірних правовідносин.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що укладення, зокрема і оспорюваних додаткових угод, призвело до зміни не лише ціни одиниці закуповуваного товару, а і його загальної кількості, шляхом зменшення обсягу закупівлі природного газу на 2020 рік, що в силу ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України є істотною умовою договору, на який поширюється дія ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обумовлено право сторін зменшити обсяги закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, в разі зменшення обсягів закупівлі, ціна договору про закупівлю зменшується в залежності від таких змін, проте, оспорюваним правочином не зменшено ціну закупівлі, а навпаки, за відсутності належного документального обґрунтування підвищено вартість одиниці закуповуваного товару (додатковою угодою № 3 від 18.02.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5181,40 грн., а додатковою угодою № 5 від 27.04.2020 збільшено ціну газу за 1 000 куб.м, з ПДВ до 5715,9313 грн.), за рахунок зменшення обсягів закупівлі (з узгоджених у Договорі обсягів у 126 тис. куб.м. - до 114,54 тис. куб. м. у додатковій угоді № 3 від 18.02.2020 та до 103,8335362 тис. куб.м. - у додатковій угоді № 5 від 27.04.2020), що також свідчить про порушення при укладенні оспорюваного правочину ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та укладення оспорюваних у справі правочинів), що є підставою для визнання його недійсним в силу ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Також, посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), з правовою позицією щодо її застосування у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) - судом апеляційної інстанції визнається безпідставним, оскільки в контексті спірних правовідносин застосуванню підлягають відповідні норми чинного законодавства, зокрема приписи Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та укладення оспорюваних у справі правочинів), та умови укладеного договору.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, зокрема про те, що:

- метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника (п. 122);

- ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (п. 123).

- Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). (п. 124)

- Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (п. 125).

- відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (п. 125);.

- Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 126).

З урахуванням наведеного, за наслідками апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсною Додаткової угоди №3 від 18.02.2020 та Додаткової угоди № 5 від 27.04.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладених між Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотінський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" (код ЄДРПОУ 39586236), - є законними та обгрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а отже, підлягають задоволенню.

Також, прокурором у позові було заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотінський професійний аграрний ліцей" кошти в сумі 10 200,55 грн., які заявлені до стягнення як переплата за недійсними правочинами.

Ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначає, що Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, за наслідками апеляційного розгляду справи, дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсною Додаткової угоди №3 від 18.02.2020 та Додаткової угоди № 5 від 27.04.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладених між Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотінський професійний аграрний ліцей" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" - є законними та обгрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а отже, підлягають задоволенню, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України сума коштів у розмірі 10 200,55 грн., які сплачені за вказаними недійсними правочинами і оплата яких учасниками спору не заперечувалась, - підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" (код ЄДРПОУ 39586236) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотінський професійний аграрний ліцей" в сумі 10 200,55 грн.

При цьому, розрахунок заявленої до стягнення суми наведено прокурором у відповідній заяві і з яким суд апеляційної інстанції погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, вказаний розрахунок є обгрунтованим та підставним, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції задовольняє вимоги прокурора у цій частині повністю, а саме в сумі 10 200,55 грн., і вказані кошти підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотінський професійний аграрний ліцей" в силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права (ст. ст. 15,16, 203, 215 Цивільного кодексу України,ст. 3, ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та укладення оспорюваних у справі правочинів)) та порушення норм процесуального права (ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у даній постанові.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 року у справі № 920/1347/20- задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.01.2022 року у справі № 920/1347/20 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Заступника керівника Сумської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотінський професійний аграрний ліцей" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 10 200 грн. 55 коп. - задовольнити.

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 18.02.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладену між Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотінський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Сумигаз Збут" (код ЄДРПОУ 39586236).

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 27.04.2020 до Договору №41ЕВ407-519-19 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 28.12.2019, укладену між Державним професійно-технічним навчальним закладом "Хотінський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ 02547263) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" (код ЄДРПОУ 39586236).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" (код ЄДРПОУ 39586236, місцезнаходження: 40000 м.Суми, вул. О.Береста, 21) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Хотінський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ 02547263; місцезнаходження: 42320 смт.Хотінь, вул.. Соборна, 32) грошові кошти в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 55 коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" (код ЄДРПОУ 39586236, місцезнаходження: 40000 м.Суми, вул. О.Береста, 21) на користь Сумської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03527891; місцезнаходження: 40000 м.Суми, вул. Г.Кондратьєва,33) судовий збір за подачу позову в сумі 6 306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп. та 9 459 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

8. Матеріали справи № 920/1347/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

Л.П. Зубець

Повний текст текст постанови підписано 14.07.2022.