ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2021 року Справа № 923/709/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , за участю секретаря судових засідань Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Хомусяк Наталії Сергіївни, м. Херсон, ІПН НОМЕР_1 ,
до: Державного підприємства "Олешківське лісомисливське господарство", м. Олешки, Херсонська область, код ЄДРПОУ 00993194,
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне агентство лісових ресурсів України, м. Київ, код ЄДРПОУ 37507901,
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Херсонська обласна державна адміністрація, м. Херсон,
про зобов`язання укласти договір.
За участю представників сторін:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - адвокат Білецький О.В., ордер ХС № 100332 від 24.06.2021;
від 3-ї особи-1- не з`явився;
від 3-ї особи-2 - Хамідов К.С., виписка з ЄДР.
У відповідності до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи.
25 травня 2021 року фізична особа-підприємець Хомусяк Наталя Сергіївна звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Олешківське лісомисливське господарство", в якій просить суд зобов`язати Державне підприємство "Олешківське лісомисливське господарство" укласти з позивачем договір довгострокового тимчасового користування лісами у редакції запропонованій позивачем.
В обґрунтування позовних вимог ФОП Хомусяк Н.С. посилається на ті обставини, що розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23.09.2019 року Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування їй виділено у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 3,3 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП Олешківське ЛМГ та розташована на території Олешківського лісництва у кварталі 11 (виділ 27). На виконання вимог зазначеного розпорядження позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами, однак за твердженням ФОП Хомусяк Н.С., ДП Олешківське ЛМГ ухиляється від укладення зазначеного договору.
З посиланням на приписи ст.179 та ст. 187 Господарського кодексу України позивач просить суд зобов`язати Державне підприємство "Олешківське лісомисливське господарство" укласти з позивачем договір довгострокового тимчасового користування лісами у редакції запропонованій позивачем.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.05.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою від 31 травня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.
24 червня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання по залучення до участі у справі № 923/709/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне агентство лісових ресурсів України та Херсонську обласну державну адміністрацію.
Ухвалою від 24.06.2021 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне агентство лісових ресурсів України та Херсонську обласну державну адміністрацію.
Також вказаною ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/709/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання у справі на 14 вересня 2021 року.
У зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 14 вересня 2021 року підготовче засідання у справі № 923/709/21 відкладено.
29 вересня 2021 року до суду від Херсонської обласної державної адміністрації надійшли пояснення по суті заявленого позивачем позову.
Вказані пояснення третьої особи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Ухвалою від 12.10.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/709/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 10 листопада 2021.
У судовому засіданні 10.11.2021 протокольною ухвалою суду з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод продовжено строк проведення судового засідання з розгляду справи № 923/709/21 по суті, вирішено здійснити розгляд справи по суті впродовж розумного строк. Також судом оголошено перерву у судовому засіданні до 24.11.2021, про що присутні представники сторін повідомлені під звукозапис.
На адресу Державного агентства лісових ресурсів України направлено ухвалу суду від 10.11.2021 про повідомлення/виклик.
24 листопада 2021 року до суду від ФОП Хомусяк Н.С. надійшла заява про уточнення позовних вимог та надання додаткових доказів у справі № 923/709/21.
У судових засіданнях 24.11.2021 та 08.12.2021 судом оголошувалась перерва.
Щодо заяви позивача про залучення додаткових доказів до справи, суд дійшов наступних висновків.
За приписами п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про доцільність задоволення заяви позивача про залучення додаткових доказів по справі, у зв`язку з чим судом прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи надані позивачем 24.11.2021 додаткові докази.
Щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Так, з заяви позивача про уточнення позовних вимог вбачається, що останнім лише усунено неточності, що містилися у договорі довгострокового тимчасового користування лісами допущені при складанні позовної заяви. Разом з тим судом враховано, що підстави позову, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, покладені в основу позову, позивачем не змінюються. Тобто, підприємство лише реалізує свої процесуальні права на подання заяв та клопотань, пояснення суду, своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
При цьому, суд вказує, що подана заява не містить додаткових підстав позову, які виходять за рамки предмета доказування у цій справі, а викликана необхідністю уточнення позиції позивача.
Отже, виходячи зі змісту заяви, позивач не змінює ні підстави, ні предмет позову, а тому вказана заява по суті є поясненнями (уточненнями), поданими в порядку статей 169, 170 ГПК України.
Суд вважає за можливе прийняти дану заяву позивача до розгляду, після чого позовні вимоги вважають викладеними у запропонованій позивачем редакції.
У призначене судове засідання 21.12.2021 з`явились представники ДП "Олешківське лісомисливське господарство" та Херсонської обласної державної адміністрації.
ФОП Хомусяк Н.С. та Державним агентством лісових ресурсів України явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечено, про причини неявки суд не повідомлено.
Наслідки неявки у судове засідання учасника справи, передбачені ст. 202 ГПК України.
Враховуючи, що явка позивача та третьої особи-1 не була визнана судом обов`язковою, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, з огляду на відсутність жодних заяв про продовження/поновлення строків для подачі доказів, відсутність заявлених учасником справи заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору та прийняття рішення у справі за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у судовому засіданні 21 грудня 2021 року позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити.
Представник третьої особи-2 у судовому засіданні 21.12.2021 надав усні пояснення, надавши аналогічні пояснення тим, які викладені у поясненнях на позовну заяву.
У судовому засіданні 21.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено присутніх учасників справи про орієнтовний час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд,
в с т а н о в и в:
Матеріали справи свідчать, що Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23.09.2019 року № 646 Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування (надалі - Розпорядження) виділено фізичній особі-підприємцю Хомусяк Наталії Сергіївні (надалі - позивач або ФОП Хомусяк Н.С.) у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 3,3 га, яка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Олешківське ЛМГ (надалі - відповідач або ДП Олешківське ЛМГ ) та розташована на території Олешківського лісництва у кварталі 11 (виділ 27), кварталі 16 (виділи 12, 13) за межами населених пунктів, в адміністративних межах Олешківської міської ради Олешківського району Херсонської області, терміном на 5 років, без вилучення із складу земель постійного користувача для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.
Позивач зазначає, що вказаним Розпорядженням на ДП Олешківське ЛМГ покладено обов`язок забезпечити укладення та реєстрацію в установленому порядку договору довгострокового користування лісами з ФОП Хомусяк Н.С.
ФОП Хомусяк Н.С. у тримісячний термін з дати видання цього розпорядження необхідно укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами з постійним лісокористувачем.
За твердженням позивача, ФОП Хомусяк Н.С. отримано лист 12.06.2019, в якому ДП Олешківське лісомисливське господарство не заперечує щодо передачі в довготривале тимчасове користування лісової ділянки для ведення рекреаційної діяльності, орієнтовною площею 3,3 га, яка розташована на лісових землях Олешківського лісництва у кварталі 11 виділ 27, площа 0,6га, кварталі 16 виділ 12, площа 1,5 га та виділ 13, площа 1,2 га терміном на 5 років.
Також, позивач вказує, що отримав лист від 28.05.2019 року з Державного агентства лісових ресурсів України, в якому останній не заперечує щодо виділення ФОП Хомусяк Н.С. у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП Олешківське ЛМГ .
За твердженням позивача, на виконання приписів Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23.09.2019 року № 646 (та у межах строку, визначеного цим розпорядженням) позивач листом від 18.10.2019 року звернувся до відповідача з метою укладення договору довгострокового тимчасового користування лісами, попередньо підготувавши примірник даного договору, зміст якого відповідає Наказу Мінагрополітики від 07.09.2012 року.
Позивач вказує, що відповідач листом від 08.11.2019 повідомив, що не має можливості укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами, оскільки Херсонською обласною радою не встановлені ставки рентної плати за використання корисних властивостей лісів.
Надалі, рішенням Херсонської обласної ради від 05 лютого 2021 року № 100 було встановлено ставки рентної плати за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення лісових користувань та використання корисних властивостей лісів області.
Позивач зазначає, що неодноразово листами звертався до відповідача щодо укладання договору довгострокового тимчасового користування лісами, після чого від відповідача було отримано лист від 15.03.2021, в якому відповідач відмовив позивачу в укладенні вказаного договору.
За твердженням позивача, ДП Олешківське ЛМГ протиправно ухиляється від укладання з ФОП Хомусяк Н.С. договору довгострокового тимчасового користування лісами, чим порушує права позивача на отримання в користування земельних ділянок.
На думку позивача, вказані дії відповідача свідчать про неправомірне зволікання в укладанні договору довгострокового тимчасового користування лісами, а відтак, наявність правових підстав для зобов`язання ДП"Олешківське лісомисливське господарство" укласти з позивачем договір довгострокового тимчасового користування лісами у редакції запропонованій позивачем в судовому порядку.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ФОП Хомусяк Н.С підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до положень статей 15 та 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Частина друга статті 16 ЦК України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Використання земель лісогосподарського призначення врегульовано Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Правилами використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 №502 .
Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об`єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об`єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію".
Частиною 1 статті 17 Лісового кодексу України передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Відповідно до статті 18 Лісового кодексу України об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України, до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території відноситься прийняття рішень про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Позовні вимоги ФОП Хомусяк Н.С направлені на зобов`язання Державного підприємства "Олешківське лісомисливське господарство" укласти з позивачем договір довгострокового тимчасового користування лісами у редакції запропонованій позивачем, в зв`язку з здійсненням відповідачем дій направлених на відмову в укладанні значеного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Державним агентством лісових ресурсів України (лист від 06 червня 2019 року № 02-33/4459-19) на підставі листа Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства від 28 травня 2019 року №01-01/106 надано згоду на виділення ФОП Хомусяк Н.С. у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки терміном на 5 років, яка перебуває у постійному користуванні ДП Олешківське ЛМГ площею 3,3 га для рекреаційних цілей.
В подальшому, враховуючи погодження Державного агентства лісових ресурсів України від 06 червня 2019 року № 02-33/4459-19, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства від 28 травня 2019 року № 01-01/106, державного підприємства "Олешківське лісомисливське господарство" від 22 травня 2019 року № 290 технічний звіт по визначенню оцінки рекреаційної придатності лісової ділянки методом ландшафтної таксації, складений у 2018 році державним підприємством Харківська державна лісовпорядна експедиція , відповідно до статей 18, 20, пункту 6 статті 31, статей 67, 74 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів , головою Херсонської обласної державної адміністрації видано розпорядження від 23 вересня 2019 року № 646 Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування , яким виділено ФОП Хомусяк Н.С. у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 3,3 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Олешківське ЛМГ" терміном на 5 (п`ять) років без вилучення зі складу земель постійного користувача для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.
Поряд з цим, пунктом 2 зазначеного розпорядження на ДП Олешківське ЛМГ покладено обов`язок забезпечити укладання та реєстрацію в установленому порядку договору довгострокового користування лісами з ФОП Хомусяк Н.С.
Крім цього, на позивача покладено обов`язок у тримісячний термін з дати видання цього розпорядження укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами з постійним лісокористувачем.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач листом від 18.10.2019 року звернувся до відповідача з метою укладення договору довгострокового тимчасового користування лісами, попередньо підготувавши примірник даного договору, зміст якого відповідає Наказу Мінагрополітики від 07.09.2012 року.
Листом від 08.11.2019 ДП Олешківське ЛМГ повідомило ФОП Хомусяк Н.С. про неможливість укладання вказаного договору до встановлення Херсонською обласною радою, відповідно до пункту 256.10 статті 256 Податкового кодексу України, ставок рентної плати за використання корисних властивостей лісів.
Надалі, Рішенням Херсонської обласної ради від 05 лютого 2021 року № 100 Про встановлення ставок рентної плати за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів області встановлено ставки рентної плати за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів області.
Матеріали справи свідчать, що після прийняття Рішення Херсонської обласної ради від 05 лютого 2021 року № 100 Про встановлення ставок рентної плати за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів області позивач листами від 17.02.2021 та 04.2021 звертався до відповідача з пропозицією укласти договір довгострокового тимчасового платного користування лісовою ділянкою.
Проте, 15.03.2021 року відповідач надав відповідачу відповідь, в якій повідомлялось, що ДП Олешківське ЛМГ не може укласти з ФОП Хомусяк Н.С. договір довгострокового тимчасового користування землями лісового фонду з причини, які визначені розпорядженням від 23.092019, тобто тримісячний строк на укладення такого договору закінчився 23.12.2019. Крім того, підставою для відмови відповідач зазначив, що за період з дати прийняття вказаного розпорядження та рішення ХОР від 05.02.2021, на території відповідача було проведено протипожежне облаштування лісових насаджень та розроблено Проект протипожежного облаштування лісових насаджень ДП Олешківське ЛМГ . Даним проектом визначено місця для забору води у разі виникнення надзвичайної ситуації (лісової пожежі), а саме на території Олешківського лісництва у кварталі 16 виділ 7. Зазначена водойма безпосередньо межує з ділянками, на які планувалось укладення вказаного договору. Також проектом визначено місця відпочинку на території Олешківського лісництва, але у кварталі 11 виділ 27, кварталі 12 та виділ 13 місця відпочинку не визначені, так як до місця забору води має бути безперешкодний проїзд та достатньо місця для розвороту техніки. Також в листі зазначено, що листом УСБУ в Херсонській області від 25.02.2021 року № 71/22/68-1474 виокремлено питання пожежної підготовки і використання пожежної водойми об`ємом 22000 куб.м., розміщеної за координатами 465.586562,32.814118 з метою попередження надзвичайних ситуацій в екосистемах лісових насаджень Херсонської області та забезпечення вільного доступу до водойми, зокрема на території ДП Олешківське ЛМГ .
Суд вважає вказану відмову відповідача щодо укладення договору довгострокового тимчасового користування землями лісового фонду протиправною, оскільки відповідно до п. 1.5 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 року № 502 використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування здійснюється на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами, який укладається між постійним лісокористувачем або власником лісів з одного боку, та тимчасовим лісокористувачем, з іншого боку, після прийняття рішення відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Згідно з п. 5.4 Наказу від 14.08.2012 № 502 права та обов`язки постійних або тимчасових користувачів, власників лісів визначаються Лісовим кодексом України, умовами договору або лісовим квитком.
Також 05.02.2021 Херсонська обласна рада прийняла рішення № 100, яким було встановлено ставки рентної плати за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів області.
Отже, з боку позивача у строк, визначений Розпорядженням від 23.09.2019, здійснювались всі необхідні дії для виконання даного розпорядження, проте, за незалежних від волі ФОП Хомусяк Н.С. причин, укласти у тримісячний строк вищевказаний договір не вдалось.
Суд також вважає, що зі сторони відповідача прослідковується недобросовісність в його діях, яка полягає у тому, що спочатку він погодився на укладення зазначеного договору (лист від 12.06.2019) (т.1, а.с. 14), а потім навіть після усунення перешкод у вигляді прийняття відповідного рішення про встановлення рентної плати, відмовився укладати договір з ФОП Хомусяк Н.С., посилаючись вже на нові підстави для відмови в укладенні договору.
Тобто, відповідач вчиняючи вказані дії протиправно розпоряджається своїм правом на укладення договору, та використовує занадто формальний підхід без врахування всіх істотних причин, що об`єктивно унеможливлювали у визначений розпорядженням строк укласти вказаний договір.
Приписами частини 1 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативними актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (частина перша статті 187 ГК України).
Отже, законодавцем визначено загальні критерії щодо можливості розгляду судом переддоговірних спорів, до яких, зокрема, віднесено переддоговірні господарські спори, укладення яких є обов`язковим в інших випадках, встановлених законом.
Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Таким чином, суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише у разі, якщо встановить, що існують правовідносини, з огляду на які сторони зобов`язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідних правовідносин, а саме - прямого законодавчого обов`язку сторони щодо укладення договору.
Подібний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 910/15590/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Водночас, необхідно мати на увазі, що відповідно до статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів має здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Отже, договір повинен бути розроблений та відповідати типовому договору. Законодавець забороняє відступати від змісту типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони наділені правом тільки конкретизувати його умови (частина 4 статті 179 Господарського кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/375/17-г/14.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2012 №551 затверджено примірний договір довгострокового тимчасового користування лісами.
Суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо укладення такого договору було визначено в силу закону (відповідно частини третьої статті 18 Лісового кодексу України) та Правилами використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 № 502 (п.1.5 Наказу). Зазначене в цілому також узгоджується з частиною сьомою ст. 179 ГК України про укладення господарських договорів за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо укладання договору довгострокового тимчасового користування лісами, проте відповідач ухиляється від його укладання.
У контексті приписів ГПК України саме сторони мають доводити свої вимоги і заперечення; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій; збирання, перевірка доказів та встановлення обставин справи є повноваженнями суду, а не експерта. Тобто, з огляду на викладене, відповідач має надати докази на спростування викладених позивачем обставин щодо наявності обставин, які перешкоджають укладенню договору довгострокового тимчасового користування лісами на виконання Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23 вересня 2019 року № 646 Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування ФОП Хомусяк Н.С.
Саме на ДП "Олешківське ЛМГ" покладено тягар спростування зазначених обставин у даній справі.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм матеріального права, а також те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача укласти договір, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Крім того, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частини перша та сьома статті 179 ГК України).
Слово "зобов`язувати" в українській мові має декілька значень: накладати на кого-небудь якісь обов`язки, примушувати когось виконувати що-небудь; примушувати кого-небудь триматися, поводитися певним чином (Словник української мови в 11 томах, том 3, стор. 675). Отже, словосполученням "про зобов`язання укласти договір у певній редакції, наданій позивачем" позивач відобразив своє волевиявлення до вступу у зобов`язальні правовідносини з відповідачем на умовах запропонованої ним редакції договору та просив суд примусити відповідача до цього.
Суд зазначає, що вимога позивача зводилася до необхідності укласти такий договір у судовому порядку, оскільки відповідач зобов`язаний його укласти, проте ухиляється від вчинення вказаних дій.
Відповідно до абзацу 11 частини другої статті 20 ГК України, одним із способів захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин. Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення, як один із способів установлення господарських правовідносин, є належним способом захисту прав суб`єктів господарювання.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як встановлено судом за змістом прохальної частини позовної заяви, позивач просив зобов`язати відповідача укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами у редакції запропонованій позивачем, наведеній ним відповідно до статей 20, 179-181, 187 ГК України, тобто шляхом укладення договору за рішенням суду.
Отже, на думку суду визначення позивачем предмета спору "про зобов`язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що за законом можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору якщо (з таких підстав): укладення договору необхідне у сфері державних закупівель; обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом; укладення договору випливає з попереднього договору; укладення договору передбачене будь-яким іншим договором; укладення договору випливає з умов мирової угоди, затвердженої судом.
При цьому, переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону або таке укладення передбачено будь-якою іншою угодою сторін. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.
При цьому, суд зазначає, що звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним у наданій позивачем редакції перебуває в межах способу захисту "про встановлення господарських правовідносин" відповідно до абзацу 11 частини другої статті 20 та статті 187 ГК України та не вимагає застосування інших способів захисту судом, зокрема, й за ініціативою суду в порядку, визначеному частиною другою статті 5 ГПК України.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч.2 ст. 187 Господарського кодексу України).
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати укладеним між Державним підприємством Олешківське лісомисливське господарство (код в ЄДРПОУ 00993194) і фізичною особою-підприємцем Хомусяк Наталією Сергіївною (ІПН НОМЕР_1 ) договір довгострокового тимчасового користування землями лісового фонду в наступній редакції:
ДОГОВІР
довгострокового тимчасового користування лісами
м. Олешки "____"
Постійний лісокористувач, власник лісів (уповноважена ним особа) (далі - Сторона 1), ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОЛЕШКІВСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО , ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00993194, місцезнаходження: 75100, Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, вулиця Софіївська, будинок 80, в особі
Предмет Договору
1 Сторона 1 виділяє, а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування (далі - користування) лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів, культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.
2. У користування виділяється лісова ділянка загальною площею 3,3 (три цілих три десятих гектари, яка розташована за межами населених пунктів на території Олешківського району Херсонської області на землях, що віднесені до земель державної власності та перебувають у постійному користуванні ДП Олешківське лісомисливське господарство на території Олешківського лісництва у кварталі 11 (виділ 27), квартал 16 (виділи 12,13) згідно з планом рекреаційної ділянки (додається).
3. На момент передачі в користування на лісовій ділянці відсутні будь-які об`єкти.
4. Лісова ділянка, яка передається в користування, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню: недоліків немає.
5. Інші особливості лісової ділянки, які можуть вплинути на її використання: Захисні ліси (протиерозійні).
Умови і строки передачі лісової ділянки в користування
6. Передача лісової ділянки в користування здійснюється без вилучення земельної лісової ділянки у Сторони 1.
7. Виділення лісової ділянки, пов`язані з цим витрати покладаються на Сторону 1.
8. Передача лісової ділянки не тягне за собою виникнення у Сторони 2 права власності на відповідну земельну лісову ділянку.
9. Сторона 2 приймає у користування лісову ділянку не раніше дати підписання Сторонами цього Договору у термін на п`ять років та складання акта приймання-передачі лісової ділянки.
Акт приймання-передачі підписується Сторонами протягом 10 днів з дати укладення цього Договору.
10. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі лісової ділянки покладається на Сторону 1.
11. Лісова ділянка, яка передається, має такі обмеження: заборона встановлення капітальних будівель та споруд.
12. Передача в користування лісової ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень на цю ділянку.
Умови повернення лісової ділянки
13. Після припинення дії Договору Сторона 2 повертає лісову ділянку і Стороні 1 протягом 10 днів.
14. У випадку погіршення стану і корисних властивостей лісової ділянки, що була виділена в користування, Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 завдані збитки у порядку, визначеному законом.
15. Якщо Сторони не досоли згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується у суді.
16. Витрати на поліпшення стану лісової ділянки, проведені Стороною 2 за письмовою згодою із Стороною 1, підлягають відшкодуванню у порядку, визначеному Сторонами. Понесені Стороною 2 без згоди Сторони 1 витрати на поліпшення лісової ділянки не відшкодовуються.
Плата за користування лісовою ділянкою
17. За користування лісовою ділянкою Сторона 2 сплачує збір за спеціальне використання лісових ресурсів, розмір якого встановлено відповідно до рішення Херсонської обласної ради Про встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів в області від 05.02.2021 року № 100 в порядку та у спосіб, передбачені ст. 256, 273, 277 Податкового кодексу України та становить 25% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області за 1 га лісової ділянки на 1 (один) рік.
18. Стороні 2 протягом шести місяців з дати підписання Сторонами договору замовити за власний рахунок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки лісогосподарського призначення та протягом одного року з дати підписання Сторонами договору подати Стороні 1 витяг із затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки лісогосподарського призначення разом із проектом додаткової угоди щодо внесення змін до договору довгострокового тимчасового користування лісами в частині зазначення нормативної грошової оцінки лісоврї ділянки, проведеної відповідно до Закону України Про оцінку земель .
19. Збір вноситься у строки та в порядку, визначені чинним законодавством незалежно від фактичного користування лісовою ділянкою.
Права та обов`язки Сторони 1
20. Права:
відшкодовувати збитки, заподіяні Стороною 2, відповідно до законодавства;
здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства;
виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору або його розірвання у разі погіршення стану лісової ділянки внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору та вимог закону Стороною 2;
зупиняти користування лісовою ділянкою у випадках, передбачених законом та цим Договором;
здійснювати на лісовій ділянці охорону, захист, використання та відтворення лісів, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, користуючись при цьому безумовним правом вільного та безперешкодного доступу;
отримувати від Сторони 2 на усні та письмові запити інформацію про використання лісової ділянки;
мати інші права, передбачені чинним законодавством.
21.Обов`язки:
здійснювати контроль за належним станом лісової ділянки, яка передана в користування;
забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, які знаходяться на лісовій ділянці, яка передана в користування, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших лісогосподарських заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;
дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
вести первинний облік лісів;
дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;
забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;
забезпечувати уповноваженим суб`єктам безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування;
не допускати використання земельної ділянки в цілях, не пов`язаних з умовами цього Договору та законодавства;
відвести на місцевості із встановленням лісогосподарських знаків межі лісової ділянки і нанести їх на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування;
надавати Стороні 2 необхідну консультативно-методичну допомогу щодо використання лісової ділянки;
виконувати інші обов`язки, передбачені чинним законодавством.
Права та обов`язки Сторони 2
22. Права:
здійснювати господарську діяльність на лісовій ділянці з дотриманням умов цього Договору та законодавства;
за погодженням із Стороною 1 в установленому порядку зводити тимчасові будівлі, споруди, паркани та інші споруди лінійного типу, необхідні для ведення господарської діяльності;
отримувати продукцію і доходи від її реалізації;
приступити до використання лісової ділянки у термін, визначений пунктом 9 цього Договору;
отримувати від Сторони 1 необхідну усну та письмову інформацію стосовно режиму та порядку використання лісової ділянки;
вносити пропозиції щодо перегляду умов цього Договору або його розірвання у випадках, передбачених цим Договором та законом; здійснювати інші права, надані законом.
23. Обов`язки:
проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим Договором та законодавством;
при використанні лісової ділянки додержуватись зобов`язань та виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення ; корисних властивостей лісів, що передбачені бізнес-планом;
виконувати встановлені обмеження (обтяження) на земельну ділянку, на якій розташована лісова ділянка, в обсязі, передбаченому законодавством та цим Договором;
дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка;
вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і, таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі;
у 10-денний термін з дати приймання лісової ділянки стати на облік в органах податкової служби;
своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою; не порушувати прав інших лісокористувачів;
користуватися лісовою ділянкою з дотриманням правил протипожежної та екологічної безпеки та здійснювати заходи щодо збереження об`єкта користування від пожеж та явищ, які можуть вплинути на екологічний стан лісової ділянки;
у випадку виявлення лісової пожежі забезпечити негайне сповіщення Сторони 1 та вжити заходів щодо ліквідації пожежі;
підтримувати належний санітарний стан лісової ділянки;
забезпечувати Стороні 1 безперешкодний доступ на об`єкт користування з метою перевірки його стану і відповідності напрямкам використання, що визначені цим Договором.
не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки. У випадку виявлення таких випадків - протягом доби письмово повідомляти Сторону 1, вживаючи негайних заходів щодо встановлення лісопорушників або усунення негативних наслідків порушень;
не допускати засмічення та забруднення лісової ділянки відходами, забезпечувати підтримання належного санітарного стану ділянки, а також прилеглої до неї території в радіусі 50 метрів;
на письмові запити Сторони 1 щодо використання лісової ділянки надавати у десятиденний термін ґрунтовні та вичерпні відповіді;
сприяти Стороні 1 у веденні лісового господарства та не перешкоджати його представникам здійснювати лісогосподарські заходи;
встановлювати на лісовій ділянці стенд з інформацією про Сторону 2 у місцях відпочинку, вказівники, плакати, стенди з правилами поведінки в лісі;
у разі припинення договірних відносин повернути лісову ділянку Стороні 1 з урахуванням умов, визначених пунктами 14-18 цього Договору;
після закінчення терміну дії Договору, а також в інших випадках припинення його дії, повернути Стороні 1 лісову ділянку протягом десяти днів із дати припинення у стані, придатному для ведення лісового господарства;
виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.
Строк дії Договору
24. Договір укладено строком на
25. Зміни до умов цього Договору або його припинення допускаються за взаємної згоди Сторін. Запропоновані зміни розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою Стороною.
26. Після закінчення строку Договору Сторона 2 в разі належного виконання умов Договору має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку Сторона 2 повинна не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити, письмово Сторону 1 про намір продовжити договірні відносини. Виділення лісової ділянки у цьому випадку проводиться у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Зміна умов Договору і припинення його дії
27. Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою Сторін.
При недосягненні згоди щодо зміни умов Договору спір вирішується у суді.
28. Умови Договору можуть бути переглянуті у випадку:
зміни якісних показників лісової ділянки внаслідок лісогосподарської діяльності, стихійного лиха або інших небезпечних факторів;
пошкодження лісу шкідниками та хворобами;
прийняття актів законодавства, що встановлюють обов`язкові для Сторін правила і вимоги, відмінні від тих, які діяли до укладення цього Договору;
в інших випадках, визначених законодавством.
29. Дія Договору припиняється у випадку:
закінчення строку, на який його було укладено; припинення дії Договору за взаємною згодою Сторін; припинення діяльності однієї із Сторін;
випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню Стороною 2;
систематичного невиконання Стороною 2 обов`язків, що передбачені цим Договором та законом;
використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
вилучення у Сторони 1 у встановленому законом порядку земельної ділянки, на якій розташована виділена в користування Стороні 2 лісова ділянка;
використання Стороною 2 лісової ділянки у цілях, не передбачених цим Договором;
використання Стороною 2 відповідної земельної лісової ділянки не за цільовим призначенням;
проведення Стороною 2 будь-якого будівництва, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу без згоди Сторони 1;
з інших підстав, визначених законодавством.
Відповідальність Сторін та порядок вирішення спорів
30. За невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.
31. При виникненні обставин, які унеможливлюють виконання Сторонами обов`язків за цим Договором, відповідна Сторона зобов`язана повідомити про це в письмовій формі іншу Сторону протягом десяти робочих днів із дня виникнення таких обставин.
32. У випадках, не передбачених цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством.
33. Спори та розбіжності, що виникають між Сторонами за цим Договором або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.
Прикінцеві положення
34. Цей Договір набирає чинності після підписання Сторонами (для лісів приватної власності - набирає чинності з дати реєстрації).
35. У випадку зміни Сторонами адреси, інших юридичних реквізитів чи зміни керівника Сторони зобов`язуються протягом десяти робочих днів повідомити про це одна одну в письмовій формі.
36. Цей Договір укладено у чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Сторони 1, другий - у Сторони 2, третій - у Олешківській міській раді, четвертий у Херсонському облавному управлінні лісового та мисливського господарства.
Договір підлягає реєстрації у Херсонському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
37. Невід`ємними частинами Договору є:
план або схема лісової ділянки;
акт приймання-передачі лісової ділянки;
копія розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23.09.2019р № 646.
Місцезнаходження та реквізити Сторін:
Сторона 1 Сторона 2
(постійний лісокористувач, (тимчасовий лісокористувач)
власник лісів)
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ
ОЛЕШКІВСЬКЕ ХОМУСЯК НАТАЛЯ СЕРГІЇВНА.,
ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ідентифікаційний код за ЄДРПОУ
ГОСПОДАРСТВО , 3062806567,
код за ЄДРПОУ 00993194 місцезнаходження: 73000, Херсонська
місцезнаходження:75100, Херсонська область, місто Херсон, проспект Сенявіна
область, Олешківський район, м. Олешки, будинок 166, корпус 4, квартира 28
вулиця Софіївська, будинок 80,
р/р НОМЕР_2 ,
МФО-352457.
Філія ХОУ АТ Ощадбанк м. Херсон
Підписи Сторін
Сторона 1 Сторона 2
(постійний лісокористувач, власник лісів) (тимчасовий лісокористувач)
Директор ДП Олешківське ЛМГ Фізична особа-підприємець
Хомусяк Натялія Сергіївна
Договір зареєстрований (для лісів приватної власності) у Херсонському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від "_____"
3. Стягнути з Державного підприємства "Олешківське лісомисливське господарство" (75100, Херсонська область, Олешківський район, місто Олешки, вул. Софіївська, будинок 80, код ЄДРПОУ 00993194) на користь фізичної особи-підприємця Хомусяк Наталії Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.01.2022.
Суддя С.В. Нікітенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2021 |
Оприлюднено | 31.01.2022 |
Номер документу | 102828467 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Нікітенко С. В.
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Нікітенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні