Постанова

від 21.09.2023 по справі 923/709/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. ОдесаСправа № 923/709/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання: Кияшко Р.О.,

представники учасників справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Олешківське лісомисливське господарство»

на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.12.2021, ухвалене суддею Нікітенком С.В., м. Херсон, повний текст складно 28.01.2022

у справі № 923/709/21

за позовом: Фізичної особи-підприємця Хомусяк Наталії Сергіївни

до відповідача: Державного підприємства «Олешківське лісомисливське господарство»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державного агентства лісових ресурсів України

2. Херсонської обласної державної адміністрації

про: зобов`язання укласти договір,

ВСТАНОВИВ

У травні 2021 року Фізична особа-підприємець Хомусяк Наталя Сергіївна (далі ФОП Хомусяк Н.С.) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства «Олешківське лісомисливське господарство» (далі ДП «Олешківське лісомисливське господарство»), в якому просила суд зобов`язати відповідача укласти з нею договір довгострокового тимчасового користування землями лісового фонду у редакції, запропонованій позивачем.

Позов мотивований тим, що Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23.09.2019 № 646 позивачу виділено у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку, яка перебуває у постійному користуванні відповідача.

На виконання вказаного розпорядження позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір, однак він ухиляється від його укладання.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.05.2021 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 923/709/21.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.06.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне агентство лісових ресурсів України та Херсонську обласну державну адміністрацію.

В письмових поясненнях від 29.09.2021 Херсонська обласна державна адміністрація підтвердила, що її Розпорядженням позивачу виділено у користування лісову ділянку, яка перебуває у постійному користуванні відповідача, а також зазначила, що не вбачає правових підстав вважати дію цього розпорядження припиненим.

24.11.2021 від ФОП Хомусяк Н.С. надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій вона просила суд викласти деякі умови договору, про зобов`язання укласти який заявлено в позовній заяві, в іншій редакції, а саме:

1) Встановити в пункті 17 договору збір за спеціальне використання лісових ресурсів у розмірі 25 % від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по області за 1 га лісової ділянки. Заява в цій частині мотивована прийняттям Херсонською обласною радою рішення від 05.02.2021 № 100, яким встановлено нові ставки рентної плати;

2) Вказати посаду керівника відповідача - Смічик А.О. у зв`язку зі зміною керівника підприємства;

3) Зазначити у пункті 24 договору строк його дії - 5 років з дня прийняття рішення суду. Позивач зазначив, що саме на такий строк їх було виділено спірну земельну ділянку Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23.09.2019 № 646, і позивач не знає дати прийняття рішення суду у цій справі;

4) Зазначити у пункті 37 договору, що його додатками є: план або схема лісової ділянки; акт приймання-передачі лісової ділянки; копія Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 23.09.2019 № 646. Позивач зазначив, що наданий відповідачем проект договору містив безліч додатків, які не передбачені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2012 № 551 «Про затвердження примірного договору довгострокового тимчасового користування лісами». Крім того, такі додатки може надати лише відповідач і вони були частиною документації, необхідної для прийняття головою Херсонської обласної державної адміністрації Розпорядження від 23.09.2019 № 646.

Вищевказана заява була прийнята судом до розгляду, про що постановлено протокольну ухвалу від 08.12.2021.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.12.2021 у справі №923/709/21 позов ФОП Хомусяк Н.С. задоволено, визнано укладеним між сторонами договір довгострокового тимчасового користування землями лісового фонду в редакції позивача.

Місцевий господарський суд зазначив про доведеність позивачем факту безпідставного ухилення відповідача від укладення договору. Приймаючи до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем лише усунуто неточності договору при складанні позовної заяви. Підстави позову, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, покладені в основу позову, позивачем не змінились. Тобто, позивач лише реалізував свої процесуальні права на подання заяв та клопотань, пояснень суду, своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду. Подана заява не містила додаткових підстав позову, які виходять за рамки предмета доказування у цій справі, а викликана необхідністю уточнення позиції позивача.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована безпідставним прийняттям судом заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Скаржник зазначає, що цією заявою позивач фактично змінив редакцію договору, а отже і предмет позову. Така заява про зміну предмета позову подана позивачем під час розгляду справи по суті, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 46 ГПК України. Суд не мав правових підстав приймати заяву до розгляду, а повинен був розглядати вимоги в редакції позовної заяви. При розгляді справи за наявними матеріалами та з урахуванням предмета позову, заявленого при поданні позовної заяви, у її задоволенні необхідно відмовити, оскільки позивач просив зобов`язати укласти договір, пункт 17 якого визначає збір за користування лісовою ділянкою у розмірі 5 % від нормативно-грошової оцінки, в той час, як рішенням Херсонської обласної ради від 05.02.2021 № 100 такий збір становить 25%. Тобто позивач просив суд зобов`язати укласти договір, умови якого не відповідають вимогам законодавства. Це саме стосується і пункту 24, так як в редакції позовної заяви було визначено строк дії договору - з 2019 по 2024 рік, тобто без конкретної дати, що свідчить про відсутність такої істотної умови договору, як строк його дії. Крім того, позивач не надав належних доказів, що ним не направлявся на адресу відповідача проект договору в тій редакції, яка викладена у позовній заяві. Оскільки позивач не направив відповідачу проект договору перед зверненням до суду і посилається на переписку між сторонами щодо договору з 2019 року, то до спірних правовідносин має застосуватись ст. 181 Господарського кодексу України, в якій прописано порядок укладення господарських договорів, а отже з`ясуванню підлягає питання хто кому направив проект договору, і чи вчиняла інша сторона дії щодо погодження проекту, або, у випадку заперечень, склала протокол розбіжностей. Проте, позивач таких доказів не надав, отже не довів дотримання порядку укладення господарських договорів.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 за апеляційною скаргою ДП «Олешківське лісомисливське господарство» на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.12.2021 у справі № 923/709/21 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 17.07.2023 для подання відзиву та роз`яснено про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

19.07.2023 від ФОП Хомусяк Н.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість.

Зокрема зазначено, що в позовній заяві правильно зазначені всі умови договору, за якими визначається його ціна, однак в прохальній частині позову помилково викладено проект договору, який готувався після прийняття у 2019 році рішення щодо виділення позивачу лісової ділянки. Ці невідповідності були усунені шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог. З одного боку відповідач заперечує щодо прийняття судом заяви про уточнення позовних вимог з правильною ціною договору, яка має бути встановлена, а з іншого - визнає, що ця ціна є правильною та має бути встановлена саме в цьому розмірі. За позицією скаржника, приведення пунктів договору у відповідність до вимог законодавства є порушенням норм процесуального права. Така позиція лише підтверджує його недобросовісну поведінку, починаючи від початку існування між сторонами правовідносин щодо необхідності укладення договору. Суд першої інстанції правильно зазначив, що подана заява не містила додаткових підстав позову, які виходять за рамки предмета доказування у цій справі, а викликана необхідністю уточнення позиції позивача, а тому судом не було допущено жодного порушення норм процесуального права при прийняття такої заяви до розгляду, а, навпаки, сприяло вирішенню справи у відповідності до законодавства. Скаржник не заперечує ні щодо права позивача на користування ділянкою, ні щодо права на укладення договору, а лише намагається «зачепитися» за порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, призначено справу № 916/3513/22 до розгляду на 19.09.2023 о 13:15 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 учасників справи повідомлено про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги ДП «Олешківське лісомисливське господарство» на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.12.2021 відбудеться 21.09.2023 о 15:30 год.

Представники учасників справи в судове засідання 21.09.2023 не з`явились.

Відкриваючи апеляційне провадження у даній справі, колегією суддів було враховано, що місцезнаходження ДП «Олешківське лісомисливське господарство» включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15.12.2022 № 297), у зв`язку з чим вирішено повідомляти ДП «Олешківське лісомисливське господарство» про вчинення відповідної процесуальної, а також про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України; направлення копії відповідної ухвали на його електронну адресу Aflegion@gmail.com; телефонограмою за номерами НОМЕР_1 (вказаний у апеляційній скарзі) та +380 (98) 246-77-41 (вказаний у реєстрі).

ДП «Олешківське лісомисливське господарство» повідомлялось про розгляд апеляційним господарським судом даної справи шляхом: розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.189); направлення копії відповідної ухвали на його електронну адресу: Aflegion@gmail.com (а.с.184-185, 190); телефонограмою за номером +380 (98) 246-77-41 (а.с.188).

При цьому, відповідно до довідки секретаря судового засідання від 20.06.2023 електронна копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 була доставлена на електронну адресу ДП «Олешківське лісомисливське господарство»: Aflegion@gmail.com.

Крім того, 20.06.2023 о 10:43 год керівником ДП «Олешківське лісомисливське господарство» Дудченком Г.Д. прийнято телефонограму, якою було повідомлено про постановлення Південно-західним апеляційним господарським судом ухвали від 19.06.2023 про відкриття апеляційного провадження у цій справі.

Також ДП «Олешківське лісомисливське господарство» повідомлялось про призначення справи до розгляду в судовому засіданні шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, направлення копії відповідної ухвали на його електронну адресу, про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні роздруківки про розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та про направлення ухвал апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду на електронну адресу скаржника.

ДП «Олешківське лісомисливське господарство» про причини своєї неявки не повідомило, будь-яких клопотань з цього приводу не надало.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів цієї справи та встановлено місцевим господарським судом, Державним агентством лісових ресурсів України (лист від 06.06.2019 № 02-33/4459-19) на підставі листа Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства від 28.05.2019 №01-01/106 надано згоду на виділення ФОП Хомусяк Н.С. у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки терміном на 5 років, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Олешківське лісомисливське господарство» площею 3,3 га для рекреаційних цілей (а.с.18).

Враховуючи погодження Державного агентства лісових ресурсів України від 06.06.2019, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства від 28.05.2019 за № 01-01/106, ДП «Олешківське лісомисливське господарство» від 22.05.2019 № 290, технічний звіт по визначенню оцінки рекреаційної придатності лісової ділянки методом ландшафтної таксації, складений у 2018 році ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», відповідно до статей 18, 20, пункту 6 статті 31, статей 67, 74 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», головою Херсонської обласної державної адміністрації видано Розпорядження від 23.09.2019 № 646 «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування», яким виділено ФОП Хомусяк Н.С. у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 3,3 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Олешківське лісомисливське господарство» терміном на 5 (п`ять) років без вилучення зі складу земель постійного користувача для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей (далі Розпорядження, а.с.13).

Вказаним Розпорядженням на ДП «Олешківське лісомисливське господарство» покладено обов`язок забезпечити укладання та реєстрацію в установленому порядку договору довгострокового користування лісами з ФОП Хомусяк Н.С. На позивача покладено обов`язок у тримісячний термін з дати видання цього розпорядження укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами з постійним лісокористувачем.

Учасниками справи не заперечується, що позивач листом від 18.10.2019 звернувся до відповідача з метою укладення договору довгострокового тимчасового користування лісами, попередньо підготувавши примірник даного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що листом від 08.11.2019 ДП «Олешківське лісомисливське господарство» повідомило ФОП Хомусяк Н.С. про неможливість укладання вказаного договору до встановлення Херсонською обласною радою, відповідно до пункту 256.10 статті 256 Податкового кодексу України, ставок рентної плати за використання корисних властивостей лісів.

Рішенням Херсонської обласної ради від 05.02.2021 № 100 «Про встановлення ставок рентної плати за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів області» встановлено ставки рентної плати за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів області.

Листами від 17.02.2021 та 04.03.2021 позивач знову звертався до відповідача з пропозицією укласти договір довгострокового тимчасового платного користування лісовою ділянкою.

15.03.2021 відповідач надав позивачу відповідь на вказані листи, в якій повідомлялось, що відповідач не може укласти з ФОП «Хомусяк Н.С.» договір довгострокового тимчасового користування землями лісового фонду, оскільки Розпорядженням було визначено тримісячний термін для укладення договору, який закінчився 23.12.2019. Крім того, підставою для відмови відповідач зазначив, що за період з дати прийняття вказаного Розпорядження та рішення Херсонської обласної ради від 05.02.2021 № 100, на території відповідача було проведено протипожежне облаштування лісових насаджень та розроблено Проект протипожежного облаштування лісових насаджень ДП «Олешківське ЛМГ». Даним проектом визначено місця для забору води у разі виникнення надзвичайної ситуації (лісової пожежі), а саме на території Олешківського лісництва у кварталі 16 виділ 7. Зазначена водойма безпосередньо межує з ділянками, на які планувалось укладення вказаного договору. Також проектом визначено місця відпочинку на території Олешківського лісництва, але у кварталі 11 виділ 27, кварталі 12 та виділ 13 місця відпочинку не визначені, так як до місця забору води має бути безперешкодний проїзд та достатньо місця для розвороту техніки. Також в листі зазначено, що листом УСБУ в Херсонській області від 25.02.2021 № 71/22/68-1474 виокремлено питання пожежної підготовки і використання пожежної водойми об`ємом 22000 куб.м., розміщеної за координатами 465.586562,32.814118 з метою попередження надзвичайних ситуацій в екосистемах лісових насаджень Херсонської області та забезпечення вільного доступу до водойми, зокрема на території ДП «Олешківське ЛМГ».

Предметом спору у даній справі є вимога ФОП Хомусяк Н.С. зобов`язати ДП «Олешківське лісомисливське господарство» укласти з нею договір довгострокового тимчасового користування землями лісового фонду у редакції, запропонованій позивачем.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо укладання договору довгострокового тимчасового користування лісами, проте відповідач ухиляється від його укладання, в той час як зобов`язання відповідача щодо укладення такого договору було визначено в силу закону (відповідно до ч. 3 ст. 18 Лісового кодексу України) та Правилами використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 № 502 (п.1.5 Наказу). Суд також дійшов висновку, що вимога позивача зобов`язати відповідача укласти договір зводилася до необхідності укласти такий договір у судовому порядку, оскільки відповідач зобов`язаний його укласти, проте ухиляється від вчинення вказаних дій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Використання земель лісогосподарського призначення врегульовано Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Правилами використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 №502 (далі Правила).

Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами (ст. 16 Лісового кодексу України (тут і далі в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин)).

Об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (абз. 1-4 ст. 18 Лісового кодексу України).

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (п. 6 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України).

Відповідно до п. 1.5 Правил використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування здійснюється на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами, який укладається між постійним лісокористувачем або власником лісів, з одного боку, та тимчасовим лісокористувачем, з іншого боку, після прийняття рішення відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2012 № 551 затверджено примірний договір довгострокового тимчасового користування лісами.

Відповідно до частин 1-3 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений у ст. 181 Господарського кодексу України.

Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України, за змістом якої судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Отже необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору. Суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише у разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов`язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. Отже у правовідносинах, що стосуються укладення договору, мають бути доведені (1) обставини наявності відповідного правовідношення, а саме: існуючого прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо укладення спірного договору; (2) обставини ухилення іншої сторони (відповідача) від укладення спірного договору.

Як вже зазначалось, головою Херсонської обласної державної адміністрації видано Розпорядження від 23.09.2019 № 646 «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування», яким виділено ФОП Хомусяк Н.С. у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 3,3 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Олешківське лісомисливське господарство» терміном на 5 (п`ять) років без вилучення зі складу земель постійного користувача для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.

Вказаним Розпорядженням на ДП «Олешківське лісомисливське господарство» покладено обов`язок забезпечити укладання та реєстрацію в установленому порядку договору довгострокового користування лісами з ФОП Хомусяк Н.С., а на останню - у тримісячний термін з дати видання цього розпорядження укласти договір довгострокового тимчасового користування лісами з постійним лісокористувачем.

Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з прийняттям вищевказаного Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації, зобов`язання відповідача щодо укладення такого договору з позивачем було визначено в силу закону, а саме: ст. 18 Лісового кодексу України та п. 1.5. Правил використання корисних властивостей лісів.

Учасниками справи не заперечується, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір, проте відповідач ухилявся від його укладання.

Суд першої інстанції обґрунтовано відзначив, що зі сторони відповідача вбачається недобросовісність та непослідовність в його діях, яка полягає у тому, що спочатку він погодився на укладення зазначеного договору (лист від 12.06.2019, а.с. 14), а потім навіть після усунення перешкод у вигляді прийняття відповідного рішення про встановлення рентної плати, відмовився укладати договір позивачем, посилаючись вже на нові підстави для відмови, зокрема, закінчення терміну дії Розпорядження.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з боку позивача у строк, визначений Розпорядженням, здійснювались всі необхідні дії для його виконання, проте за незалежних від волі позивача причин, укласти у тримісячний строк вищевказаний договір не вдалось.

Вимога позивача зобов`язати відповідача укласти договір фактично зводиться до необхідності укласти такий договір у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).

Скаржник не заперечує ні щодо права позивача на користування ділянкою, ні щодо права на укладення договору. Фактично, доводи скаржника зводяться лише до того, що суд, порушуючи норми процесуального права, безпідставно прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 24.11.2021.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в п. 17 редакції договору, про визнання укладеним якого заявлено позивачем в прохальній частині позовної заяви, визначено збір за користування лісовою ділянкою у розмірі 5 % від нормативно-грошової оцінки одиниці площі земель лісового фонду за 1 га лісових площ на 1 (один) рік.

В подальшому, позивач подав заяву від 24.11.2021, в якій просив суд у вказаному пункті встановити збір за спеціальне використання лісових ресурсів у розмірі 25 % від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по області за 1 га лісової ділянки на 1 (один) рік.

Заява позивача в цій частині була мотивована прийняттям Херсонською обласною радою рішення від 05.02.2021 № 100, яким встановлено нові ставки рентної плати.

При цьому, відповідач визнає і фактично підтверджує, що розмір ставки збору за користування лісовою ділянкою у розмірі 25 % від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по області за 1 га лісової ділянки на 1 (один) рік, тобто той розмір, який і викладений позивачем у заяві від 24.11.2021, є правильним.

Резолютивна частина рішення суду також визначає розмір ставки збору за користування лісовою ділянкою - 25 % від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по області за 1 га лісової ділянки на 1 (один) рік.

Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 ГПК України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Олешківське лісомисливське господарство» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 21.12.2021 у справі № 923/709/21 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2023, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці відповідно до наказу голови суду від 22.09.2023 № 193-в.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська