Номер провадження: 11-сс/813/38/22
Номер справи місцевого суду: 522/15033/21 1-кс/522/8156/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Прінт-Планет» на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року про арешт майна у кримінальному проваджені №12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, задоволено.
Накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на:
- нежитлову будівлю, загальною площею 1 814,8 кв. м, прибудовану до будівлі гуртожитку № 7, АДРЕСА_1 (літ. А), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №52256380000;
- будівлю та споруду цілісного майнового комплексу, загальною площею 1132,8 кв.м., Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна№14056746236;
- земельну ділянку, площею 0,2714 га, кадастровий номер 4623610100:01:004:0088, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №167380146236.
Рішення суду мотивоване тим, що на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що фізичні та юридичні особи умисно шахрайським шляхом, злагоджено здійснили незаконні дії із заставним майном.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Прінт-Планет» подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, у зв`язку із грубим порушенням норм кримінального процесуального закону, виходячи з того, що:
- ТОВ «Прінт-Планет» було своєчасно та належно виконано зобов`язання по погашенню кредитів за кредитними договорами, укладеними з АТ «Імексбанк», в наслідок чого за заявою ПАТ «Імексбанк» було знято заборони відчуження нерухомого майна, що було предметом іпотеки за відповідними кредитними договорами;
- у межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021 року службовим особам ТОВ «Прінт-Планет» не оголошено повідомлення про підозру;
- ТОВ «Прін-Планет» не здійснювалось жодних дій із заставним майном для виведення його з іпотеки; відповідно до висновку ВП ВС, викладеному у постанові у справі №755/7957/16-ц, переказування коштів з рахунку на рахунок в одному банку не є правочинами, а банківськими операцієями, тому не можуть визнаватись нікчемними. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у справі №522/3746/19-ц (за касаційною скаргою ПАТ «Імексбанк»);
- об`єкти нерухомого майна, які знаходять у власності «Прінт-Планет» були визнані речовими доказами помилково, оскільки такі не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять на собі його слідів або інших відомостей, які можуть бути використані як докази факту чи обставин.
На підставі вищевикладеного адвокат просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, задовольнити частково. Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на об`єкт нерухомості, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 1 814,8 кв.м., прибудовану до будівлі гуртожитку №7, АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №52256380000.
В задоволенні решти клопотання відмовити.
Позиції учасників судового розгляду.
Представник власника майна підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладання арешту на будівлю та споруду цілісного майнового комплексу, загальною площею 1132,8 кв.м., Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №14056746236; земельну ділянку, площею 0,2714 га, кадастровий номер 4623610100:01:004:0088, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №167380146236.
Прокурор завернув увагу на те, що у договорах купівлі-продажу, на які посилається сторона захисту, не зазначено, що предмет нерухомого майна обтяжено іпотекою, хоча така станом на день їх укладання була чинною, та не скасованою, отже такі договори не є доказами добросовісного набуття ТОВ «Прінт-Планет» об`єктів нерухомого майна.
На даний час призначені відповідні експертизи відносно арештованого майна, яке є об`єктом дослідження у кримінальному проваджені.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Приписами ч. 1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, зазначених вище вимог дотримався в повному обсязі.
Щодо посилань апелянта на своєчасне та належне виконання ТОВ «Прінт-Планет» зобов`язання по погашенню кредитів за кредитними договорами, укладеними з АТ «Імексбанк», в наслідок чого за заявою ПАТ «Імексбанк» було знято заборони відчуження нерухомого мана, що було предметом іпотеки за відповідними кредитними договорами, апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається зі змісту клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у провадженні СВ ВП№2 ОРУП №1 ГНУП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, за фактом незаконних дій із заставним майном, яке було предметом іпотек за кредитним договором укладеним між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Прінт-Планет», транзакції сплати заборгованості за яким, за версією слідства, мають ознаки координованості та характер злочинної змови.
Частиною 1 ст.388 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, передбачена кримінальна відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
Отже, на переконання апеляційного суду, з врахуванням вищевикладеного є достатньо підстав вважати, що вищезазначені об`єкти нерухомості є предметом кримінально протиправних дій, право власності на які набуто кримінально протиправним шляхом, а тому є доказами вчинення кримінального правопорушення та відповідають критеріям зазначеним в ч. 1 ст.98 КПК України, про що винесено відповідну постанову про визнання речовими доказами.
Крім того, слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Таким чином, доводи апелянта щодо погашення кредитів за кредитними договорами, укладеними ТОВ «Прінт-Планет» з АТ «Імексбанк» є передчасними та такими, що відносяться до тих питань, що повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, як і обставини ж щодо можливості визнання нікчемними переказів коштів з рахунку на рахунок в одному банк.
А доводи про помилковість визнання об`єктів нерухомого майна, які знаходять у власності «Прінт-Планет» речовими доказами, з огляду на вищевикладене, - безпідставними.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 19.08.202 року у справі №910/17400/19 у задоволенні позову ТОВ «Прінт-Планет» відмовлено та попри протилежні посилання апелянта, обставин щодо погашення ТОВ «Прінт-Планет» кредитної заборгованості за кредитними договорами 2/13 від 21.06.2013 року та 2/14 від 21.05.2014 року не встановлено.
При цьому, накладення арешту на майно з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, не вимагає обов`язкової наявності у кримінальному провадженні оголошення підозри. Арешт майна з вказаної підстави по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
На підставі вищенаведеного апеляційний суд відхиляє і посилання апелянта, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, на те, що в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021 року службовим особам ТОВ «Прінт-Планет» не оголошено повідомлення про підозру .
На думку апеляційного суду, на даному етапі кримінального провадження є виправданим та обґрунтованим, накладення арешту на вказане майно, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів, а в свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно, може призвести до його перетворення, відчуження майна, а також подальшого продажу (відчуження) прав на вищезазначене майно, яке, за версією досудового слідства, здобуте кримінально протиправним шляхом, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, отже на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, тому, з урахуванням встановлених слідчим суддею обставин, клопотання сторони обвинувачення підлягало задоволенню.
Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, з урахуванням всього вищевикладеного, та з врахуванням колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 98, 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Прінт-Планет» залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року про арешт майна у кримінальному проваджені №12021162510000945 від 28.07.2021 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2022 |
Оприлюднено | 19.01.2023 |
Номер документу | 102831231 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні