Постанова

від 27.01.2022 по справі 631/285/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Харків

справа № 631/285/21

провадження №22-ц/818/672/22

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 ,

відповідач: Сільськогосподарське приватне акціонерне товариство ОХОЧЕ

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові, без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства ОХОЧЕ про розірвання договору оренди землі

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року складі судді Пархоменко І.О.,-

в с т а н о в и в :

26 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства ОХОЧЕ , у якому просить розірвати договір оренди землі № б/н від 22 березня 2007 року, укладений між ним та відповідачем на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,18 га, з кадастровим номером 6324283500:02:001:0463, що розташована на території Охоченської сільської ради Нововодолазького районного суду Харківської області; відшкодовувати судові витрати.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків - протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що суд помилково послався на п. 8 ч.1 ст. 176 ЦПК України, оскільки у даному пункті чітко визначено, стосовно яких саме об`єктів найму, оренди слід вираховувати сукупність платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки, а саме стосовно оренди житла. Ця норма є вичерпною та не розповсюджується на інші об`єкти оренди.

Вважає, що суд першої інстанції, не звернув уваги, що даний спір не пов`язаний з підтвердженням права на земельну ділянку. Предметом позову, є зокрема, розірвання договору оренди землі.

Між ОСОБА_1 та відповідачем існують договірні відносини, та у випадку задоволення позовних вимог, не стане зміна складу майна, у зв`язку з чим, вважає, що позовна вимога про розірвання договору оренди землі не підлягає грошовій (вартісній) оцінці.

Звертає увагу, що суд не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Відзиву на апеляційні скарги не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Вирішуючи питання про повернення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху, а саме: в позовній заяві не зазначена ціна позову та до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Суд вважав, що твердження представника позивача ОСОБА_2 що вимоги позовної заяви є немайнового характеру не можуть бути прийняті до уваги, бо вони є необґрунтованими та такими що протирічать вимогам ЦПК України.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175 та 177 ЦПК України .

Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви.

Так, частиною третьої цієї статті передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі частини 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч.2 ст.176 ЦПК України ).

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу , сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судовим розглядом встановлено, що 26.03.2021 позивач звернувся до суду з даним позовом, який ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 та ч. 4 ст.177 ЦПК України, а саме в позовній заяві не зазначена ціна позову та до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

На виконання вимог ухвали, стороною позивача подана уточнена позовна заява, де у графі: ціна позову зазначено, що позов носить немайновий характер.

Також до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн., що на час звернення з позовом відповідає ставці судового збору за подання позову немайнового характеру.

З ухвали суду першої інстанції від 29 червня 2021 року убачається, що оскільки вимоги ухвали про залишення позову без руху виконано не було, то відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачеві.

Як убачається з матеріалів справи, правовідносини СПрАТ ОХОЧЕ та ОСОБА_3 були врегульовані договором оренди земельної ділянки від 22.07.2007 і даний спір випливає з орендних правовідносин.

Предметом позову у даній справі є розірвання вищевказаного договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Тобто позов, поданий ОСОБА_3 , є майновим та відповідно до положень п.8 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову має визначатися сукупністю платежів за користування майном (земельною ділянкою) протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Доводи апеляційної скарги, що у п.8 ч.1 ст. 176 ЦПК України чітко визначено стосовно яких саме об`єктів найму, оренди слід вираховувати сукупність платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки, а саме стосовно оренди житла, не приймаються апеляційним судом, оскільки є особистим тлумаченням норм процесуального права з боку апелянта і суперечить змісту вказаної норми закону.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову фізичною особою немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява ОСОБА_3 подана з порушенням вимог ст. 175 та 177 ЦПК України , у зв`язку з чим підлягає поверненню позивачеві - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Крім того повернення без розгляду позовної заяви не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовною заявою, яка оформлена відповідно до вимог ст. 175 та 177 ЦПК України .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , п.1 ч.1 ст. 374 , ст.ст. 375 , 381 , 382-384 , 389 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бутиподана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова