Номер провадження: 22-ц/813/75/22
Номер справи місцевого суду: 522/4120/13-ц
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Хухрова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року, постановлену під головуванням судді Шенцевої О.П. , у цивільній справі за заявою акціонерного товариства ВТБ БАНК про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом ПАТ БМ Банк до приватного підприємства Стройіндустрія , ОСОБА_1 , приватного підприємства Торговий дім Каштан , приватного підприємства Супермаркет будівельних матеріалів , відкритого акціонерного товариства Укргідроспецфундаментбуд про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
У липні 2019 року АТ ВТБ Банк звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
У обґрунтування своєї заяви зазначило, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2014 року у справі за позовом ПАТ БМ Банк до ПП Стройіндустрія , ОСОБА_1 , ПП Торговий дім Каштан , ПП Супермаркет будівельних матеріалів , ВАТ Укргідроспецфундаментбуд про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено позов та стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ БМ Банк заборгованість у розмірі 6 670223, 38 грн. та вирішено питання судових витрат. На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчі листи.
06 вересня 2018 року між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк був укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 06092018, відповідно до якого АТ БМ БАНК відступило на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за кредитним договором № 2009-17/DC-014 від 20 листопада 2009 року, що укладений між АТ БМ Банк та відповідачем ПП Стройіндустрія .
З метою відступлення права вимоги за іпотечними договорами 06 вересня 2018 року між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами №06092018/1, відповідно до якого АТ БМ Банк відступив на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за договорами іпотеки, що укладені між АТ БМ Банк та ПАТ Укргідроспецфундаментбуд в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №2009-17/DC-014 від 20 листопада 2009 року.
На підставі вищевикладеного просив суд, змінити стягувача у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів виданих Приморським районним судом м. Одеси по справі №522/4120/13 про стягнення з ПАТ Укргідроспецфундаментбуд на користь ПАТ БМ Банк заборгованості за кредитним договором №2009-17/DC-014 від 20 листопада 2009 року, на правонаступника АТ ВТБ Банк .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року у задоволенні заяви АТ ВТБ Банк відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, АТ ВТБ Банк звернулося до суду з апеляційною скаргою , в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про зміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк був укладений договір про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 06092018, відповідно до якого АТ БМ Банк відступило на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за кредитним договором № 2009-17/DC-014 від 20 листопада 2009 року, що укладений між АТ БМ Банк та відповідачем ПП Стройіндустрія , відповідно до п.1.1.4 цього договору було також відступлено право вимоги за договорами забезпечення, зокрема за договором поруки, який укладався з ПАТ Укргідроспецфундаментбуд . Тобто у АТ ВТБ Банк були всі підстави для заміни сторони в зобов`язанні, але суд недостатньо повно дослідив вказані обставини та виніс рішення керуючись лише поверхневою оцінкою доказів.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ПАТ Укргідроспецфундаментбуд просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін, посилаючись на те, що згідно наданого заявником копії договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 06 вересня 2018 року та акту прийому передачі оригіналів договорів іпотеки від 06 вересня 2018 року не зазначено і не вбачається відступлення права вимоги за договором іпотеки відносно юридичної поручителя - ПАТ Укргідроспецфундаментбуд , а також відсутні будь-які письмові докази про відступлення права вимоги за договором поруки.
В судове засідання призначене на 26 січня 2022 року учасники справи не з`явилися, були сповіщені належним чином у відповідності до п.п. 1, 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 147-157 т. 4).
До суду від ПАТ Укргідроспецфундаментбуд надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням адвоката Литовченко Д.С. на лікарняному (а.с. 158-160 т. 4).
Колегія суддів, розглянувши заяву про відкладення розгляду справи залишає її без задоволення, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що справа за апеляційною скаргою АТ ВТБ Банк в суді апеляційної інстанції перебуває з січня 2020 року.
Звертаючись до суду з заявою про відкладення розгляду справи, ПАТ Укргідроспецфундаментбуд не надало медичних документів з приводу хвороби адвоката.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що з клопотанням про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи ст. 212 ЦПК України, сторони не зверталися.
Колегія суддів враховує складність справи, стадію розгляду, та час перебування справи за апеляційною скаргою в провадженні суду, готовність сторони до самостійного захисту своїх інтересів, добросовісність дій апелянта, дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( 28 січня 2022 року ).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, з наступних підстав.
За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволені заяви АТ ВТБ Банк про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів про передачу та прийняття між Банками права вимоги за договором поруки № 4-2009-17DC-014 від 20.11.2009 року, що укладений між АТ БМ Банк та ПАТ Укргідроспецфундаментбуд .
Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2009 року між ПАТ БМ Банк та ВАТ Укргідроспецфундаментбуд був укладений договір поруки.
29 листопада 2009 року між ПАТ БМ Банк та ВАТ Укргідроспецфундаментбуд був укладений договір іпотеки нерухомого майна №З-2009-17/DC-014.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2014 року позов ПАТ БМ Банк`задоволений. Стягнуто солідарно з ПП Стройіндустрія , ОСОБА_1 , ПП Торговий дім Каштан , ПП Супермаркет будівельних матеріалів ,ВАТ Укргідроспецфундаментбуд на користь ПАТ БМ Банк заборгованість ПП Стройіндустрія по кредитному договору №2009-17DC-014 від 20.11.2009 року в розмірі 6 670 223 грн. 38 коп., судовий збір у розмірі 3 441 грн. та судові витрати у розмірі 639 грн. 40 коп.
На виконання рішення суду були видані виконавчі листи.
06 вересня 2018 р. між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк був укладений договір про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами №06092018, відповідно до якого АТ БМ Банк відступило на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за кредитним договором №2009-17/DC-014 від 20.11.2009р., що укладений між АТ БМ Банк та відповідачем ПП Стройіндустрія .
З метою відступлення права вимоги за іпотечними договорами 06.09.2018 року між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами №06092018/1, відповідно до якого АТ БМ Банк відступив на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за договорами іпотеки, що укладені між АТ БМ Банк та ПАТ Укргідроспецфундаментбуд в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №2009-17/DC-014 від 20.11.2009р.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).
За змістом частини першої статті 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У разі заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.
У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи і заміна її новим кредитором у справі, що проводиться відповідно до статті 55 ЦПК України.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 148/809/14-ц (провадження № 61-14577св21).
Проте, судом першої інстанції не було враховано, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .
Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув,а саме те, що між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк був укладений договір про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами №06092018, відповідно до якого АТ БМ Банк відступило на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за кредитним договором №2009-17/DC-014 від 20.11.2009р., що укладений між АТ БМ Банк та відповідачем ПП Стройіндустрія , а також, що між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами №06092018/1, відповідно до якого АТ БМ Банк відступив на користь АТ ВТБ Банк право вимоги за договорами іпотеки, що укладені між АТ БМ Банк та ПАТ Укргідроспецфундаментбуд в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №2009-17/DC-014 від 20.11.2009р. , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та вказує на те, що АТ ВТБ Банк на підставі вказаних договорів, придбало право майнової вимоги за кредитними договорами, укладеним між банком і боржником, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволені заяви АТ ВТБ Банк .
За таких підстав, колегія суддів, дійшла висновку про те, що відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, з ухваленням постанови про задоволення заяви АТ ВТБ Банк про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з ПАТ Укргідроспецфундаментбуд на користь АТ ВТБ Банк підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.368, 374,376381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства ВТБ Банк - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою заяву акціонерного товариства ВТБ Банк про заміну стягувача у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів, виданих Приморським районним судом м. Одеси по справі №522/4120/13-ц про стягнення з ПАТ Укргідроспецфундаментбуд на користь ПАТ БМ Банк заборгованості за кредитним договором №2009-17/DC-014 від 20 листопада 2009 року на правонаступника акціонерне товариство ВТБ Банк (01004, м Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код 14359319).
Стягнути з публічного акціонерного товариства Укргідроспецфундаментбуд (49000, м. Дніпро, вул. Ширшова, 9, 1-й поверх, код ЄДРПОУ 01416553) на користь акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) судовий збір у розмірі 2 102 гривні.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 28 січня 2022 року.
Головуючий
Судді
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2022 |
Оприлюднено | 31.01.2022 |
Номер документу | 102836299 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Комлева О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні