Ухвала

від 25.01.2022 по справі 2-4309/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №2-4309/12

6/295/364/21

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви

25.01.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого-судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Бугайчук А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Янчуком Максимом Олександровичем, про скасування заборони виїзду за кордон у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним та визнання розписки безгрошовою, -

В С Т А Н О В И В:

10.12.2021 року адвокат Янчук М. О. звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заборону виїзду за кордон ОСОБА_1 , яка застосована на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 05.10.2018 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

В обґрунтування заяви вказує, що на виконанні в Богунському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) знаходилось виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-4309/12, виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 2790445,00 грн, 1560,26 грн. судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.10.2018 року задоволено подання державного виконавця та тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, згідно виконавчого листа № 2-4309/12, виданого Богунським районним судом м. Житомира.

Заявник зазначає, що на день подання даної заяви обставини у справі змінилися, незважаючи на відсутність постійної (офіційної) роботи, ОСОБА_1 намагається, за можливості, сплачувати заборгованость. За останній рік, кожного місяця, відповідно, сплачує певну суму коштів в рахунок погашення заборгованості. На всі виклики до державного виконавця з`являється вчасно та виконує всі його вказівки.

Крім того, вказав, що відповідно до постанови державного виконавця серії ВП №52184059 від 23.11.2021 р. виконавчий документ був повернутий стягувачу.

13.12.2021 р. заяву адвоката Янчука М.О. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.01.2022 р.

19.01.2022 представник стягувача ОСОБА_2 - адвокат Телічко Ю.А. направив до суду заперечення на заяву про скасування заборони виїзду за кордон. Мотивуючи заперечення вказав, що відомості, викладені в заяві, не відповідають дійсності, оставини, які слугували обмеженням у виїзді за кордон, не змінились. Зокрема, боржник надалі вчиняє дії щодо штучного створення вигляду виконання рішення суду, оскільки розмір погашення заборгованості з 2013 року в рамках примусового виконання судового рішення, за понад 9 років, складає лише близько 13000 грн, тобто 0,46% від суми заборгованості, яка становить 2790445,00 грн.

Після ухвалення судового рішення у даній справі, боржник вчиненяє дії щодо приховування майнаю 09.10.2014 року на підставі договору купівлі-продажу на ім`я дружини боржника, ОСОБА_3 , було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . В подальшому між подружжям був укладений шлюбний договір, за яким все рухоме та нерухоме майно, незалежно від вчиненого правочину, належить дружині на праві особистої приватної власності та на нього не розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя. Перелічене свідчить про те, що даний правочин вчинено виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника.

Адвокат Телічко Ю.А. зауважує, що за умови відсутності майна у боржника, офіційних доходів тощо, єдиним дієвим заходом, який стимулює боржника виконувати судове рішення є заборона виїзду за кордон. Боржник почав сплачувати незначні суми коштів, в порівнянні з розміром заборгованості, лише після того, як прикордонна служба України не дозволила боржнику перетнути кордон з метою вильоту на відпочинок (а.с.230-234).

В судове засідання 25.01.2022 р. адвокат Янчук М.О. не з`явився, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про що свідчить його особистий підпис в повідомленні про вручення судової повістки 05.01.2022 р. (а.с. 194), причини неявки не повідомив.

ОСОБА_1 в судове засідання 25.01.2022 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Уповноважений представник Богунського відділ ДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання 25.01.2021 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 237).

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Телічка Ю.А. надійшла заява про розгляд заяви без його участі.

Дослідивши заяву, долучені до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі №2-4309/12 від 22.05.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 2 790 445, 00 грн, 1560,26 грн. судового збору та 120,00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Виконавчий лист був звернутий до примусового виконання.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.10.2018 року було задоволено подання державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головної і територіального управління юстиції у Житомирській області та тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, згідно виконавчого листа № 2-4309/12, виданого Богунським районним судом м. Житомира.

Відповідно до постанови державного виконавця Богунського відділу ДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) серії ВП №52184059 від 23.11.2021 р. виконавчий лист №2-4309/12, виданий 22.05.2013 року Богунським районним судом м. Житомира, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість було повернуто стягувачу, у зв`язку з відсутністю в боржника рухомого та нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, відсутністю відомостей про отримання ним доходів, та відкритих банківських рахунків. Залишок боргу складає 2779945,70 грн., залишок виконавчого збору -278015,59 грн. (а.с.169).

Відповідно до частин 1-3, 5 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов"язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Відтак скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Сукупність досліджених обставин справи, не дають на даний час підстав дійти переконливого висновку про наявність обставин, які давали б підстави для скасування обмежувальних заходів, оскільки виконання боргового зобов"язання, з метою забезпечення виконання якого боржник був обмежений у праві виїзду за кордон, фактично не виконане, загальна сума заборгованості складає 2779945,70 грн.

Крім того, відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 24.01.2022 р. постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.11.2021 р. скасовано.

Беручи до уваги те, що рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22.05.2013 р. залишається не виконаним протягом тривалого часу - понад 9 років, сума заборгованості ОСОБА_1 не погашена, судом не встановлено, що боржник вчиняє дії, які направлені на погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що заява про скасування заборони виїзду за кордон ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви про скасування заборони виїзду за кордон щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була застосована відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 05.10.2018 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Стрілецька