Ухвала

від 31.01.2022 по справі 922/2380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

31 січня 2022 року м. ХарківСправа № 922/2380/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

без виклику учасників справи

розглянувши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа (вх. 648 від 28.01.2022) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-СИНТЕЗ", м. Борислав до ТОВ "Форекс ЛТД", м.Харків , ТОВ "Алова", м. Охтирка 3-я особа ТОВ "Делівері" про заявник стягнення коштів Заступник начальника Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Майдаченко Альона Аліківна

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд рішенням у справі № 922/2380/16 від 06.09.2016 р. частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-СИНТЕЗ до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Форекс ЛТД , м. Харків, відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Алова , м. Охтирка. Вирішив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Форекс ЛТД (61010, м. Харків, вул. Основянська, 106, код ЄДРПОУ 39073825) та Товариства з обмеженою відповідальністю Алова (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Ярославського, 17, кв. 95, код ЄДРПОУ 37061844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) кошти в розмірі 1779,49 грн. та судовий збір у розмірі 40,26 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Алова (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Ярославського, 17, кв. 95, код ЄДРПОУ 37061844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) заборгованість за договором купівлі-продажу товару № 526 від 18.11.2014 року в розмірі 176169,70 грн., 3% річних - 87,76 грн. та судовий збір - 3985,86 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 року рішення господарського суду Харківської області від 06.09.16 р. у справі № 922/2380/16 в частині відмови в позові про стягнення 83281,65 грн. інфляційних збитків та 7089,56 грн. 3 % річних скасовано та позов в цій частині задоволено. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алова» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Ярославського, 17, кв. 95, код ЄДРПОУ 37061844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) 83281,65 грн. інфляційних втрат, 7089,56 грн. 3 % річних та 4428,73 грн. судового збору по скарзі.

21 грудня 2016 господарським судом Харківської області видано накази на виконання вищезазначених постанови та рішення.

28.01.2022 до суду надійшло подання заступника начальника Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Майдаченко Альони Аліківни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, в якому заявник просить суд:

1. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Директора ТОВ "Алова" Мандровський Ігор Миколайович", РНОКПП: НОМЕР_1 , Сумська обл., м. Охтирка, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА буд. 33 Б до виконання зобов`язань, покладених на нього Наказом № 922/2380/16 від 21.12.2016, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ "Алова" на користь ТОВ "Інтер-Синтез" заборгованість за договором купівлі-продажу товару № 526 від 18.11.2014 року в розмірі 176169,70 грн., 3% річних - 7117,32 грн., інфляційні витрати - 83281,65 грн., судовий збір за подання позовної заяви - 3985,86 грн. та судовий збір по скарзі - 4428,73 грн., всього 276774,90 грн;

2. Внаслідок обмежень, пов`язаних із запобіганням розповсюдження коронавірусної інфекції 2019-nCoV на всій території України та введення карантину, дане подання розглянути без участі представника Відділу.

В обґрунтування поданої заяви Заступник начальника Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) посилається на наступні обставини.

На виконанні Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) знаходиться виконавче провадження 58265037 з виконання наказу № № 922/2380/16 від 21.12.2016, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ "Алова» на користь ТОВ "Інтер-Синтез" заборгованість за договором купівлі-продажу товару № 526 від 18.11.2014 року в розмірі 176169,70 грн., 3% річних - 7117,32 грн., інфляційні витрати -83281,65 грн., судовий збір за подання позовної заяви - 3985,86 грн. та судовий збір по скарзі - 4428,73 грн., всього 276774,90 грн.

Як вказує заявник, за вказаним виконавчим документом боржником є - Директор ТОВ "Алова" Мандровський Ігор Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавцем 05.02.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. З метою повного, своєчасного виконання виконавчого документа державним виконавцем надіслані запити до правореєструючих установ для встановлення інформації щодо наявності зареєстрованого нерухомого майна, земельної ділянки, транспортних засобів, належних на праві власності боржникові, щодо відкритих рахунків в установах банків та щодо отримання боржником доходів чи пенсії.

11.02.2019 державним виконавцем направлено виклик боржнику та зобов`язано з`явитись 22.02.2019. На виклик боржник не з`явився, про причини неявки не повідомив. 01.04.2019 в порядку ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника.

10.04.2019 керівником ТОВ "Алова" Мандровським Ігорем Миколайовичем подано декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи.

29.05.2019 державним виконавцем до Філії Охтирського відділення ВАТ Державний ощадний банк України направлено платіжну вимогу про списання коштів з рахунку боржника № 204 від 29.05.2019 року на суму 241398,85 грн. На рахунках кошти відсутні. Зареєстрованих транспортних засобів не виявлено.

13.09.2019 державним виконавцем до Філії Охтирського відділення ВАТ Державний ощадний банк України направлено платіжну вимогу про списання коштів з рахунку боржника № 40 від 12.09.2019 року на суму 241398,85 грн. 23.09.2019 на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти в розмірі 10000 грн. Відповідно до ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження 23.09.2019 згідно платіжного доручення № 8035 кошти в розмірі 8864,55 грн. перераховані стягувану.

03.02.2021 державним виконавцем направлено виклик боржнику та зобов`язано з`явитись 17.02.2021. На виклик боржник не з`явився, але зателефонував до відділу та повідомив, що з`явитися на виклик державного виконавця не може бо хворіє на COVID-2019 (підтверджуючих документів надано не було).

Відносно керівника боржника юридичної особи Мандровського І.М. відкрито кримінальне провадження № 12021200460000408.

14.04.2021 до відділу надійшла відповідь з Державної прикордонної служби з повідомленням про те, що керівник ТОВ "АЛОВА" Мандровський І.М. останній раз перетинав кордон у вересні 2019 року. Виконавцем встановлено, що згідно відповідей з даних фінансових установ кошти на рахунках боржника відсутні або клієнт рахунків не має та не відкривав.

17.12.2021 державним виконавцем направлено виклик боржнику та зобов`язано з`явитись 22.12.2021. На виклик боржник з`явився. Також керівником ТОВ "АЛОВА" Мандровським Ігорем Миколайовичем подано до відділу повідомлення про те, що він буде погашати заборгованість по мірі можливості.

22.12.2021 здійснено вихід на дільницю за адресою: м. Охтирка, вул. Залізнична,33-Б для перевірки майнового стану боржника ТОВ Алова. Майна належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості не виявлено, про що державним виконавцем складецо відповідний акт. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, майно у боржника відсутнє.

Станом на 28.01.2022 заборгованість по виконавчому провадженню № 58265037, де боржником є ТОВ Алова складає 235828,39 грн., з яких: 214389,45 грн. боргу та 21438,94 грн. виконавчого збору.

Заявник стверджував, що рішення по справі до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Приймаючи до уваги розмір заборгованості боржника, ухилення його від виконання виконавчого документа та можливість його в будь-який момент виїхати за межі України, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, заявник вважає, що тимчасове обмеження керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі країни ОСОБА_1 необхідне як захід забезпечення виконання судового рішення.

Розглянувши матеріали подання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Якщо боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання грошового зобов`язання, а саме, до державного виконавця не прибув, не надав своєчасно у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах та пояснень стосовно причин невиконання рішення не надав, а державний виконавець зі свого боку вчинив всі дії передбачені законом, в такому разі, обставини свідчать, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України та вчинення інших дій передбаченим Законом.

За своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними, в зв`язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, та зазначається самим виконавцем, у боржника відсутні кошти та майно, за рахунок якого можна здійснити погашення заборгованості.

17.12.2021 державним виконавцем направлено виклик боржнику та зобов`язано з`явитись 22.12.2021. На виклик боржник з`явився. Також керівником ТОВ "АЛОВА" Мандровським Ігорем Миколайовичем подано до відділу повідомлення про те, що він буде погашати заборгованість по мірі можливості.

Тобто керівник боржника виконує вимоги виконавця та повідомляє про готовність виконання рішення по мірі можливості, а невиконання рішення спричинено відсутністю можливості такого виконання боржником.

Таким чином, у матеріалах подання відсутні докази того, що боржник (керівник юридичної особи боржника) вчиняє свідомі діяння, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні. Окрім того, наказ по даній справі перебуває на виконанні з 05.02.2019 і виконавцем не обґрунтовано чому саме через два роки після відкриття провадження у справі виникли виключні обставини, які свідчать про ризики виїзду керівника боржника за кордон з метою ухилення від виконання зобов`язання, та у чому полягають такі виключні обставини.

Отже, суд приходить до висновку, що така обов`язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, в розумінні ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , матеріалами справи не підтверджується.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Заявник вказував, що за вказаним виконавчим документом боржником є - Директор ТОВ "Алова" Мандровський Ігор Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Однак суд не може погодитися з таким твердженням, оскільки з наказу від 21.12.2016 по справі № 922/2380/16 вбачається, що боржником є юридична особа - ТОВ Алова , а не фізична особа Мандровський Ігор Миколайович.

В той же час, стаття 337 ГПК України не передбачає можливості тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника.

Статтею 337 ГПК регламентовано порядок розгляду та постановлення ухвали господарським судом про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, виключно відносно фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням (ч.4). Таким чином законодавець надавши право виконавцю звертатись з відповідним поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи, не наділив такими повноваженнями та правом господарські суди.

Суд враховує, що свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч. 3).

Наразі на розгляд Верховної Ради України подано законопроект № 3609 від 05.06.2020 про внесення змін до вищевказаної статті, яким розширено коло осіб, щодо яких можуть бути встановлені відповідні обмеження, у разі прийняття та набрання чинності якими, у господарського суду будуть наявні законні підстави для застосування такого примусового заходу як тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

До внесення відповідних змін до господарського процесуального законодавства суд керується під час здійснення правосуддя, крім іншого, приписами статті 33 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до Конституції України , державні органи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, суд не може вийти за межі своїх повноважень та застосовувати до керівника юридичної особи обмеження, які передбачені виключно до фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених виконавцем у поданні, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи, яка не є боржником у даній справі, на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України, а тому суд відмовляє у задоволенні такого подання.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа (вх. 648 від 28.01.2022).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя Л.С. Лаврова