Постанова

від 05.12.2016 по справі 922/2380/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р. Справа № 922/2380/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 80 від 12.09.2016 р.

першого відповідача - не з'явився.

другого відповідача - ОСОБА_2 (директор).

третя особа - не з'явився.

апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Інтер-СинтезВ» (вх. № 2545 Х/3) та апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Алова" (вх. № 2670 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.16 р. у справі № 922/2380/16

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Інтер-СинтезВ» , м. Борислав

до 1. ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Форекс ЛТД", м. Харків,

2. ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Алова", м. Охтирка

третя особа - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Делівері", м. Київ

про стягнення 268408,16 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Інтер-СинтезВ» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить солідарно стягнути з першого відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Форекс ЛТДВ» та другого відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«АловаВ» : 1% від суми заборгованості за договором купівлі - продажу товару № 526 від 18.11.2014 р. в розмірі 1779,49 грн., стягнути з другого відповідача ТОВ В«АловаВ» загальну суму боргу в розмірі 266628,67 грн., судовий збір в розмірі 4026,12 грн. просить стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з ТОВ В«Форекс ЛТДВ» та ТОВ В«АловаВ» . Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання другим відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу товару № 526 від 18.11.2014 р., в частині оплати товару та ухилення від направлення позивачу підписаних видаткових накладних. Також зазначає, що перший відповідач не виконав умови договору поруки № 526/П від 21.11.2014 р., та ін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.09.2016 р. у справі № 922/2380/16 позов задоволено частково. В частині стягнення інфляційних збитків - 83281,65 грн. та 3% річних - 7089,56 грн. в позові відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Форекс ЛТДВ» (61010, м. Харків, вул. Основянська, 106, код ЄДРПОУ 39073825) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«АловаВ» (42700, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37061844) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Інтер-СинтезВ» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) кошти в розмірі 1779,49 грн. та судовий збір у розмірі 40,26 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«АловаВ» (42700, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37061844) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Інтер-СинтезВ» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) заборгованість за договором купівлі-продажу товару № 526 від 18.11.2014 року в розмірі 176169,70 грн., 3% річних - 87,76 грн. та судовий збір - 3985,86 грн.

Рішення мотивоване з тих підстав, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують заборгованість другого відповідача в сумі 177949,19 грн., а також що неможливо встановити відповідність здійснених платежів видатковим накладним та рахункам по яких здійснювалася оплата, оскільки неправильно зазначено: призначення платежу, номера рахунків-фактур, їх дати в платіжних документах, та ін.

Суд, також зазначив про відсутність в договорі такої істотної умови, як строк оплати, ненадання позивачем доказів направлення відповідачу документів, що передбачених п. 2.2. договору. Крім того суд з посиланням на п. 5.2. договору зазначив, що позивач не надав письмових доказів щодо погодження з відповідачем відтермінування платежів на 21 календарний день. А отже, початок строку нарахування інфляційних втрат та 3% річних визначив з дати пред'явлення вимоги до другого відповідача про сплату боргу з урахуванням поштового обігу, та ін.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Інтер-СинтезВ» з рішенням господарського суду першої інстанції частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення в частині відмови у стягненні з ТОВ "Алова" на користь ТОВ "Інтер - Синтез" за договором купівлі - продажу товару № 526 від 18.11.2014 р. інфляційних втрат - 83281,65 грн. та 3% річних - 7089,56 грн. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду в частині відмови у стягненні з ТОВ "Алова" на користь ТОВ "Інтер - Синтез" за договором купівлі - продажу товару № 526 від 18.11.2014 р. інфляційних втрат - 83281,65 грн. та 3% річних - 7089,56 грн. скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОА "Інтер - Синтез" стягнувши на його користь з ТОВ "Алова" за договором купівлі - продажу товару № 526 від 18.11.2014 р. інфляційних втрат - 83281,65 грн. та 3% річних - 7089,56 грн., а також стягнути судовий збір в розмірі 4428,73 грн.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Алова" також з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в позові в повному обсязі, а також стягнути на користь заявника скарги судові витрати в розмірі 4384,45 грн.

05.12.2016 р. ТОВ "Алова" звернулося до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи з посиланням на те, що акти отримання багажу № А-21700000009676 від 22.11.2014 р., № А-21700000010405 від 10.12.2014 р., № А-21700000010333 від 08.12.2014 р., № А-21700000010928 від 22.12.2014 р., № А-21700000011436 від 15.01.2015 р., № А-21700000011541 від 17.01.2015 р., № А-21700000012193 від 06.02.2015 р., № А-21700000014908 від 24.04.2015 р., № А-21700000015668 від 18.05.2015 р., № А-21700000015825 від 21.05.2015 р., № А-21700000016634 від 10.06.2015 р., № А-21700000016884 від 16.06.2015 р., № А-21700000017521 від 06.07.2015 р., № А-21700000017934 від 16.07.2015 р., № А-21700000018080 від 21.07.2015 р. має підпис, який не співпадає з підписом директора ТОВ "Алова", та ін.

Розглянувши клопотання, колегія суддів залишила його без задоволення з тих підстав, що експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а в матеріалах справи містяться всі необхідні документи для розгляду спору.

У судовому засіданні 05.12.2016 р. колегія суддів розглянула подані матеріали апеляційної скарги другого відповідача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Алова" (вх. № 2670 Х/3) та вважає, що зазначена апеляційна скарга повинна бути залишена без розгляду, оскільки, як свідчать матеріали справи зазначена скарга прийнята до провадження та ухвалами суду другого відповідача зобов'язано надати суду докази направлення апеляційної скарги третій особі, але зазначені докази другим відповідачем не надані.

Перший відповідач та третя особа у призначене судове засідання не з'явилися.

Враховуючи факт належного повідомлення першого відповідача та третьої особи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника першого відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 18.11.2014 р. між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ІНТЕР-СИНТЕЗВ» (продавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«АловаВ» (покупець) укладений договір купівлі-продажу товару № 526 від 18.11.2014 р. (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язався продати та передати у власність покупця товар, згідно з видатковими накладними, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах визначених договором.

Згідно з п. 11.1. договору, договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 р. Необхідною умовою припинення дії договору є, також повне виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що на кожну партію продукції продавець в обов'язковому порядку надає покупцю наступні документи: сертифікат якості, рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну.

Пунктом 3.1. договору передбачені умови та строки поставки кожної партії, які визначаються сторонами додатково. Датою поставки продукції є дата підписання покупцем видаткових накладних.

Згідно з п. 3.2. договору, товар відпускається покупцю окремими партіями протягом терміну дії договору на умовах DDP - м. Харків, вул. Гвардійців-Залізничників, 15 службою експрес-доставки ТОВ В«ДеліверіВ» , вантажоодержувач ТОВ В«АловаВ» .

21.11.2014 р. для забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язання покупцем умов договору, позивач з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Форекс ЛТДВ» уклав договір поруки № 526/П.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ В«АловаВ» за договором купівлі продажу товару № 526 від 18.11.2014 р., в межах 1% від суми заборгованості за основним договором (за виключенням процентів, неустойки, відшкодування збитків).

У випадку порушення боржником обов'язку за договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2. договору поруки).

Відповідно до п. 3.3 договору поруки, поручитель зобов'язався протягом 14 календарних днів з дня отримання письмової вимоги від кредитора, виконати зобов'язання на користь кредитора шляхом перерахування на його поточний рахунок суми заборгованості боржника в межах відповідальності поручителя, встановленої Розділом 1 договору.

Також позивач зазначив, що 01.04.2011 р. між позивачем та ТОВ В«ДеліверіВ» укладений договір «На транспортні-експедиторські послуги» № Д-2987, на підставі якого останній зобов'язався надавати позивачу експедиторські послуги по перевезенню вантажу.

Відповідно до п. 3.4 договору, передача товару та відповідних документів на вантаж здійснюється у відділенні № 8 ТОВ В«ДеліверіВ» у м. Харкові, вул. Гвардійців-Залізничників, 15.

Згідно з п. 4.1., 4.2. договору, загальна ціна договору складається з суми вартостей окремих партій товару, що постачаються продавцем покупцю відповідно до умов даного договору. Номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, розмір партій, ціна за одиницю та сумарна вартість партії фіксується у видаткових накладних. Ціна, на узгоджену партію, а також на поставлений товар, зміні та коригуванню не підлягає.

Згідно з пункту 5.2. договору, розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно з Інструкцією В«Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валютіВ» на підставі виставлених останнім рахунків-фактур на кожну окрему партію продукції.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата продукції здійснюється на умовах передоплати згідно з виставленим рахунком, або, за домовленістю сторін, з відтермінуванням платежу на 21 календарний день.

Відповідно до п. 6.2 договору, претензії по кількості та якості підтверджуються актами, підписаними представником продавця і покупця.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснено поставку товару другому відповідачу у період з 18.11.2014 р. по 17.07.2015 р. на загальну суму 482283,19 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

РН - 2159 від 18.11.2014 р. - 8100,00 грн. (рахунок - фактура № РФ-3038 від року податкова накладна № 142 від 18.11.2014 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_1 від 18.11.2014 р., акт отримання багажу А-21700000009676 від 22.11.2014 р.);

РН - 2294 від 03.12.2014 р. - 22395,00 грн. (рахунок - фактура № РФ- 3192 від 03.12.2014 р., податкова накладна № 31 від 03.12.2014 р., квитанція про прийом вантажу № 04700111631 від 03.12.2014 р., акт отримання багажу № А - 21700000010405 від 10.12.2014 р.);

РН - 2311 від 05.12.2014 р. - 16200,00 грн. (рахунок - фактура № РФ-3208 від 05.12.2014 р., податкова накладна № 50 від 05.12.2014 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_2 від 05.12.2014 р., акт отримання багажу № А- 21700000010333 від 08.12.2014 р.);

РН - 2312 від 05.12.2014 р. - 6966,00 грн. (рахунок - фактура № РФ 3214 від р., податкова накладна від 05.12.2014 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_2 від 05.12.2014 р., акт отримання багажу № А- 21700000010333 від 08.12.2014 р.);

РН - 2397 від 17.12.2014 р. - 32408,00 грн. (рахунок - фактура № РФ - 3321 від 16.12.2014 р., податкова накладна № 159 від 17.12.2014 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_3 від 17.12.2014 р., акт отримання багажу № А- 21700000010928 від 22.12.2014 р.);

РН - 2449 від 24.12.2014 р. - 58488,00 грн. (рахунок - фактура № РФ 3385 від 24.12.2014 р., податкова накладна № 214 від 24.12.2016 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_4, акт отримання багажу № А-21700000011438 від 15.01.2015 р.);

РН - 0000034 від 14.01.2015 р. - 93592,20 грн. (рахунок - фактура № РФ 054 від 14.01.2015 р.у, податкова накладна № 38 від 14.01.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_5 від 14.01.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000011541 від 17.01.2015 р.);

РН - 0000133 від 27.01.2015 р. - 156841,49 грн. (рахунок - фактура № РФ - 186 від 27.01.2015 р., податкова накладна № 152 від 27.01.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_6 від 27.01.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000012193 від 06.02.2015 р.);

РН - 0000768 від 17.04.2015 р.. - 7185,00 грн. (рахунок - фактура № РФ-942 від 17.04.2015 р., податкова накладна № 145 від 17.04.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_7 від 17.04.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000014908 від 24.04.2015 р.);

РН - 0000784 від 21.04.2015 р. - 7365,00 грн. (рахунок - фактура № РФ- 968 від 21.04.2015 р., податкова накладна № 162 від 21.04.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_8 від 21.04.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000014908 від 24.04.2015 р.);

РН - 0000849 від 27.04.2015 р. - 7509,00 грн. (рахунок - фактура № РФ - 1023 від 27.04.2015 р., податкова накладна № 230 від 27.04.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_9 від 27.04.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000015668 від 18.05.2015 р.);

РН - 0000893 від 30.04.2015 р. - 7509,00 грн. (рахунок - фактура № РФ- 1088 від 30.04.2015 р., податкова накладна № 274 від 30.04.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_10 від 14.05.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000015668 від 18.05.2015 р.);

РН - 0000997 від 15.05.2015 р. - 6264,00 грн. (рахунок - фактура № РФ - 1203 від 14.05.2015 р., податкова накладна № 112 від 15.05.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_11 від 15.05.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000015668 від 18.05.2015 р.);

РН - 0001029 від 19.05.2015 року 5 076 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1256 від 19.05.2015 року, податкова накладна № 145 від 19.05.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_12 від 19.05.2015 року, акт отримання багажу № А- 21700000015825 від 21.05.2015 року);

РН - 0001119 від 27.05.2015 р. - 5130,00 грн. (рахунок - фактура № РФ - 1347 від 27.05.2015 р., податкова накладна № 231 від 27.05.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_13 від 28.05.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000016634 від 10.06.2015 р.);

РН - 0001120 від 27.05.2015 р. - 12183,00 грн. (рахунок - фактура № РФ - 1348 від 27.05.2015 р., податкова накладна № 232 від 27.05.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_14 від 10.06.2015 р., акт отримання багажу № А- 21700000016884 від 16.06.2015 р.);

РН - 0001121 від 27.05.2015 р. - 14106,00 грн. (рахунок - фактура № РФ - 1349 від 27.05.2015 р., податкова накладна № 233 від 27.05.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_15 від 18.06.2015 р., акт отримання багажу № А- 21700000017521 від 06.07.2015 р.);

РН - 0001530 від 10.07.2015 р. - 7510,00 грн. (рахунок - фактура № РФ - 1815 від 09.07.2015 р., податкова накладна № 98 від 10.07.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_16 від 10.07.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000017934 від 16.07.2015 р.);

РН - 0001577 від 17.07.2015 р. - 7455,00 грн. (рахунок - фактура № РФ - 1846 від 13.07.2015 р., податкова накладна № 149 від 17.07.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_17 від 13.07.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000017934 від 16.07.2015 р., квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_18 від 17.07.2015 р., акт отримання багажу № А-21700000018080 від 21.07.2015 р.).

У позовній заяві позивач зазначає, що другим відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 304334,00 грн., на підтвердження чого позивачем надані банківські виписки по поточному рахунку № НОМЕР_19 АТ В«Райффайзен банк В«АвальВ» (а. с. 145-185) та звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку № 26006053821729 АТ В«Приват БанкВ» (а. с. 186-235).

Також позивач зазначає про невиконання другим відповідачем обов'язку направляти підписані видаткові накладні, відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що 23.05.2016 р. надіслав другому відповідачеві вимогу про погашення боргу в розмірі 177949,19 грн. та повернення на адресу продавця підписаних видаткових накладних: № PH - 2159 від 18.11.2014 р., № PH - 2294 від 03.12.2014 р., № PH - 2311 від 05.12.2014 р., № PH - 2312 від 05.12.2014 р., № PH - 2397 від 17.12.2014 р., № PH - 2449 від 24.12.2014 р., № PH - 0000034 від 14.01.2015 р., № РН - 0000133 від 27.01.2015 р., № PH - 0000768 від 17.04.2015 р., № PH - 0000784 від 21.04.2015 р., № PH - 0000849 від 27.04.2015 р., № РН - 0000893 від 30.04.2015 р., № РН - 0000997 від 15.05.2015 р., № РН - 0001029 від 19.05.2015 р., № PH - 0001119 від 27.05.2015 р., № РН - 0001120 від 27.05.2015 р., № РН - 0001121 від 27.05.2015 р., № РН - 0001530 від 10.07.2015 р., № РН-0001577 від 17.07.2015 р.. ( т. 2 а. с. 23-26). Відповіді на направлену вимогу другий відповідач не надав.

29.12.2015 р. позивачем надіслана поручителю (першому відповідачу) вимога про виконання умов договору поруки № 526/П від 21.11.2014 р., в якій позивач просив виконати поручення за боржника перерахувавши на поточний рахунок кредитора 1% від суми заборгованості, та розглянути можливість сплатити грошовий борг боржника в повному розмірі. Зазначена вимога проігнорована поручителем.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують борг другого відповідача в сумі 177949,19 грн., а також дійшов висновку про неможливість встановити відповідність здійснених платежів видатковим накладним та рахункам по яких здійснювалася оплата з тих підстав, що неправильно зазначено призначення платежу, номера рахунків-фактур, їх дати в платіжних документах.

Суд зазначив про невстановлення сторонами в договорі такої істотної умови, як строк оплати, ненадання позивачем доказів направлення відповідачу документів, що передбачено п. 2.2. договору. Крім того суд з посиланням на п. 5.2. договору зазначив, що позивач не надав письмових доказів щодо погодження з відповідачем відтермінування платежів на 21 календарний день. А отже, початок строку нарахування інфляційних втрат та 3% річних починається з дати пред'явлення вимоги до другого відповідача про сплату боргу з урахуванням поштового обігу, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам справи, їм не повністю надана правильна та належна оцінка, у зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування прийнятого у справі рішення частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України , визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України ).

Згідно зі ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України , покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до стаття 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено вище, пунктом 5.3 договору сторонами передбачено, що оплата продукції здійснюється на умовах передоплати згідно з виставленим рахунком, або, за домовленістю сторін, з відтермінуванням платежу на 21 календарний день.

При цьому, домовленості сторін про відтермінування на 21 календарний день між сторонами не було, а отже другий відповідач зобов'язаний здійснити передоплату товару, як передбачено умовами договору п. 5.3., що в свою чергу виконано не було.

На виконання умов договору поставки позивач поставив другому відповідачу товар на загальну суму 482283,19 грн., останній розраховувався частково в сумі 304334,00 грн. При цьому борг у сумі 177949,19 грн. залишився не сплаченим.

Як вбачається з пояснень позивача у зв'язку з порушеннями умов договору та податкового законодавства при виконанні умов договору другим відповідачем, позивач звернувся до Охтирського ОДПІГУДФС у Сумській області зі скаргою на підставі ст. 78 ПК України.

Матеріали справи містять відповідь на скаргу (а. с. 41-42, т. 2), Охтирська ОДПІГУДФС у Сумській області, в якій зазначено, що відповідно до Єдиного державного реєстру податкових накладних та декларацій з податку на додану вартість та додатків ТОВ В«АловаВ» мало взаємовідносини з ТОВ В«Інтер-СинтезВ» по операціях з придбання хімічних речовин на загальну суму ПДВ 80380,53 грн. Відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжностей між задекларованими зобов'язаннями ТОВ В«Інтер-СинтезВ» та податковим кредитом ТОВ В«АловаВ» не встановлено.

На думку позивача, зазначені зарахування ПДВ на суму 80380,53 грн. по операціях за договором підтверджують здійснення позивачем поставки товару другому відповідачу на загальну суму 482283,19 грн.

Крім того, для забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язання покупцем умов договору купівлі продажу, 21.11.2014 р. між позивачем та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Форекс ЛТДВ» укладений договір поруки № 526/П.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України , за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України , у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

29.12.2015 р. позивач надіслав поручителю вимогу про виконання умов договору поруки № 526/П від 21.11.2014 р., в якій просив виконати умови укладеного договору, а саме перерахувавши за боржника на поточний рахунок кредитора 1% від суми заборгованості, та розглянути можливість сплатити грошовий борг боржника в повному розмірі. Проте зазначена вимога проігнорована поручителем.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає висновки господарського суду про задоволення позову та солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 1779,49 грн. та стягнення з другого відповідача 176169,70 грн. законними та обґрунтованими.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що сторонами в договорі не встановлено такої істотної умови, як строк оплати, не надані позивачем докази на підтвердження направлення відповідачу документів, обов'язок направлення яких на кожну партію встановлено п. 2.2 договору та з урахуванням п. 5.2 договору, суд дійшов висновку про прийняття початку строку нарахування інфляційних втрат та 3% річних починається з дати пред'явлення вимоги до відповідача про сплату боргу з урахуванням поштового обігу, що становить починаючи з 26.05.2016 р., тобто з 01.06.2016 р. Проте, зазначений висновок в цій частині є невірним.

Як свідчать матеріали справи товар другим відповідачем отриманий, здійснена часткова оплата товару, до того ж товар прийнятий без зазначення жодних його недоліків та претензій.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України , покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням викладеного строк оплати почався з моменту отримання зазначеного товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, як це передбачає ст. 692 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам законодавства та здійснено з урахуванням встановленого та опублікованого індексу інфляції за зазначений період.

Перевіривши з урахуванням викладеного правильність нарахування позивачем наданого розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних судова колегія вважає, що рішення в частині відмови у стягнення 83281,65 грн. інфляційних збитків та 7089,56 грн. 3 % річних підлягає скасуванню, а позов цій частині підлягає задоволенню.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, і воно підлягає частковому скасуванню з мотивів зазначених заявником в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 101 , 102 , п. 2 ст. 103 , п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 , ст. 105 ГПК України , судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Алова" залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Інтер-СинтезВ» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.09.16 р. у справі № 922/2380/16 в частині відмови в позові про стягнення 83281,65 грн. інфляційних збитків та 7089,56 грн. 3 % річних скасувати та позов в цієї частині задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«АловаВ» (42700, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37061844) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Інтер-СинтезВ» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) 83281,65 грн. інфляційних втрат, 7089,56 грн. 3 % річних та 4428,73 грн. судового збору по скарзі.

Накази доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.