Ухвала

від 12.09.2018 по справі 922/2380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

(скарга на діі ДВС)

"12" вересня 2018 р.Справа № 922/2380/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши скаргу на дії державного виконавця

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-СИНТЕЗ" до ТОВ "Форекс ЛТД", м.Харків , ТОВ "Алова", м. Охтирка 3-я особа - ТОВ "Делівері", м. Київ про за участю: стягнення коштів Охтирського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області за участю сторін :

представник скаржника (стягувача) - Валах Р.В дов. № 123/18 від 03.09.2018 року,

представник 1-го боржника - не з'явився,

представник 2-го боржника - не з'явився,

представник третьої особи - не з'явився,

представник органу ДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд рішенням у справі № 922/2380/16 від 06.09.2016 р. частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-СИНТЕЗ до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Форекс ЛТД , м. Харків, відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Алова , м. Охтирка.

Вирішив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Форекс ЛТД (61010, м. Харків, вул. Основ*янська, 106, код ЄДРПОУ 39073825) та Товариства з обмеженою відповідальністю Алова (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Ярославського, 17, кв. 95, код ЄДРПОУ 37061844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) кошти в розмірі 1779,49 грн. та судовий збір у розмірі 40,26 грн.

Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Алова (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Ярославського, 17, кв. 95, код ЄДРПОУ 37061844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) заборгованість за договором купівлі-продажу товару №526 від 18.11.2014 року в розмірі 176169,70 грн., 3% річних - 87,76 грн. та судовий збір - 3985,86 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 року рішення господарського суду Харківської області від 06.09.16 р. у справі № 922/2380/16 в частині відмови в позові про стягнення 83281,65 грн. інфляційних збитків та 7089,56 грн. 3 % річних скасовано та позов в цій частині задоволено.

Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алова" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Ярославського, 17, кв. 95, код ЄДРПОУ 37061844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Синтез" (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) 83281,65 грн. інфляційних втрат, 7089,56 грн. 3 % річних та 4428,73 грн. судового збору по скарзі.

21 грудня 2016 р. господарським судом Харківської області видано накази на виконання вищезазначених постанови та рішення.

27 серпня 2018 р. до господарського суду надійшла скарга ТОВ "Інтер синтез" на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (вх. 24388). Скаржник просить суд поновити строк на подання скарги ТОВ "Інтер синтез" на дії державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Максакової Алли Миколаївни та визнання їх протиправними, скасувати постанову державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Максакової Алли Миколаївни про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.09.2017 р. у виконавчому провадженні №53907224.

Ухвалою від 29.08.2018 р. подану скаргу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.09.2018 р. о 10:30.

Учасники справи у призначене судове засідання не з'явилися, правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, вимоги ухвали суду від 29.08.2018 р. не виконали.

Ухвалою від 04.09.2018 року відкладено розгляд скарги на 12.09.2018 р. о 09:30

Ухвалою суду від 12.09.2018 року було зобов*язано заявника надати до суду читаємі копії постанов про відкриття виконавчого провадження та постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, письмові пояснення щодо факту не ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження на протязі з січня 2017 року до серпня 2018 року., об*єктивні обставини що перешкоджали ознайомленню про хід виконавчого провадження. Довіреність на право підписання скарги від імені ОСОБА_3

Охтирське МВДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області ухвалою суду зобов*язано надати відзив на скаргу та належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження за № 53970224 .

Представник стягувача в судовому засіданні підтримав скаргу на неправомірні дії державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Максакової Алли Миколаївни у повному обсязі.

Представник Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення .

Враховуючи те, що неявка , державного виконавця, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України), а надання письмового відзиву на скаргу є правом, а не обов'язком учасника процесу, суд вважає, що неявка державного виконавця в судове засідання 12.09.2018 не перешкоджає розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, судом встановлено наступне, так 01.09.2017 року державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Максаковою Аллою Миколаївною було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ч. 2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження ", при цьому як зазначив скаржник жодних дій на виконання наказу господарського суду вчинено не було .

Як уже зазначалось, судом витребовувалися матеріали виконавчого провадження № 53970224 з метою перевірки доводів скаржника які відображені у скарзі від 27.08.2018 року ( вх. № 24388).

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно частин другої та третьої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов*язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об*єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (стаття 5 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

На підставі ч. 2 ст. 37 Закону України " Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень і неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Він, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом (стаття 11 Закону).

У разі недостатності грошових коштів стягнення звертається на інше виявлене майно, що належить боржнику: транспортні засоби, об'єкти нерухомості (будинок, квартири, гаражі, тощо). Таким чином, законодавство про виконавче провадження допускає звернення стягнення на майно

У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно полягає у його арешті та примусовій реалізації. Вимоги стягувача, якому боржник винен певну грошову суму, задовольняються за рахунок грошей, отриманих від продажу майна боржника.

З метою забезпечення прозорості та прискорення процесу реалізації описане та арештоване майно передається на електронні торги.

Після завершення аукціону, у випадку, якщо майно було реалізоване, за рахунок сплачених за нього коштів задовольняються вимоги стягувача.

На разі, коли у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, у такому разі після проведення всіх заходів примусового виконання виконавчий документ повертається стягувачу. У цьому випадку виконавчий документ може бути пред'явлений повторно.

Заходами примусового виконання є дії, зазначені у виконавчому документі, або дії, що здійснюються державним виконавцем з метою отримання з боржника майна, в тому числі грошових коштів, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

Заходи примусового виконання застосовуються державним виконавцем після порушення виконавчого провадження. Якщо державним виконавцем встановлюється термін для добровільного виконання вимог, що містяться у виконавчому документі, то заходи примусового виконання застосовуються після закінчення такого терміну.

Як свідчать матеріали справи, державним виконавцем не здійснено усіх можливих заходів щодо належного виконання наказу господарського суду Харківської області у справі за № 922/2380/16.

Таке стягнення звертається у розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання.

Спочатку встановлюється місцезнаходження належного боржнику майна, через офіційне звернення державного виконавця до таких органів, як:

- податкові адміністрації (за місцем реєстрації боржника);

- державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси;

- бюро технічної інвентаризації;

- органи ДАІ, що реєструють транспортні засоби;

- органи виконавчої влади та місцевого самоврядування тощо.

Державний виконавець є зобов'язаним задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення.

Підставами накладення арешту на майно боржника може бути забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачу або реалізації;

Для застосування заборони розпоряджатися майном, тобто обмеження права його власника відчуження арештованого майна державний виконавець, який наклав арешт на нерухоме майно, у той же день складає і надсилає державному або приватному нотаріусу за місцем знаходження цього майна для внесення відомостей про арешт в Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Про накладення арешту на майно, яке підлягає реєстрації (автотранспортні засоби, моторні човни, судна тощо), державний виконавець повідомляє відповідні органи, які її здійснюють.

Перед передачею описаного майна боржника на реалізацію, державний виконавець визначає його вартість. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Про оцінку арештованого майна державний виконавець повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк із дня отримання повідомлення.

Після проведення необхідної оцінки арештоване майно передається на реалізацію, яка здійснюється спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Керуючись ст. ст. 234, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити строк на подання скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Синтез" на дії державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Максакової Алли Миколаївни та визнати їх протиправними.

Скасувати постанову державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Максакової Алли Миколаївни про повернення виконавчого документу стягувачу від 01.09.2018 року виконавче провадження № 53970224.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.С. Лаврова повний текст ухвали підписано 13.09.2018 року