Ухвала

від 31.01.2022 по справі 922/1497/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/1497/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.

перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі

за позовом фізичної особи ОСОБА_1

до фізичної особи-підприємця Матвєєва Олега Володимировича,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тракторозаводський ринок Торгівельний майданчик 5", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Джондир",

про визнання відсутності права на здійснення діяльності та про визнання договорів суборенди недійсними,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 922/1497/21, подана 20.12.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не враховано ви сновки, викладені в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 № 910/17999/16, від 25.04.2018 № 925/3/7, від 25.04.2018 № 910/24257/16, у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, у справі № 905/1926/16 (без зазначення стосовно якої норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом викладено висновок у постановах у цих справах).

Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте не зрозуміло щодо якої норми права відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Таким чином, скаржнику слід зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Скаржник, як підставу касаційного оскарження, визначає пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржнику слід обґрунтувати обставини, наведені у пункті 1 частині 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду ухвалена 24.11.2021, повний текст складено та підписано 25.11.2021 , отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 15.12.2021 , після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційною скаргою скаржник звернувся 20.12.2021, про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України. При цьому скаржник зазначив, що отримав копію оскаржуваної постанови 01.12.2021, долучивши до матеріалів касаційної скарги витяг з сайту "відстеження Укрпошти" по відправленню №6102256955040.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Враховуючи, що доводи, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження про те, що заявник отримав саме 01.12.2021 копію оскаржуваної постанови не підтверджені належними доказами, а саме, конвертом з штриховим кодовим ідентифікатором та з відбитком календарного штемпелю, тому є неповажними.

Долучений до матеріалів касаційної скарги витяг з сайту "відстеження Укрпошти" по відправленню №6102256955040, Суд до уваги не приймає, оскільки скаржником не доведено, що саме вказане відправлення є належним.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме, надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 15.02.2022 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай