Постанова

від 01.02.2022 по справі 712/12727/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Черкаси

Справа № 712/12727/21 Провадження № 22-ц/821/63/22 Категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Захарченко А.Д.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1

відповідачі : Черкаський зональний відділ Військової служби правопорядку

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2021 року (постановлену під головуванням судді Романенко В.А. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси)про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

19 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся в електронній формідо Соснівського районного суду м. Черкаси із позовною заявою до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху у зв`язку із наявністю недоліків поданої позовної заяви та визначено позивачу десятиденний термін для їх усунення, а саме, для надання позивачем підтвердження відправлення відповідачу заяви з додатками, відповідно до вимог ч.7 ст.43 ЦПК України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про відшкодування моральної шкоди, відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України визнано неподаною та повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції послався на те, що позивачем в наданий термін не виконано вимог попередньої ухвали суду від 25 листопада 2021 року про залишення позовної заяви без руху та не усунуто недоліки, зазначені суддею.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 , 01 грудня 2021 року подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права, просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2021 року скасувати, а справунаправити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції безпідставно залишив його позовну заяву без руху з цих підстав та у подальшому повернув, оскільки у заяві про усунення недоліків, поданою ОСОБА_1 26 листопада 2021 року, було зазначено, що відповідно до норм ч.2 ст. 190 ЦПК України одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси за допомогою системи Електронний суд з позовом, оформленим в електронній формі, який підписаний цифровим підписом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки, за висновками судді, її подано з порушенням норм ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Суд зобов`язав позивача протягом 10 днів усунути вказані недоліки, надавши підтвердження відправлення відповідачу заяви з додатками.

Повертаючи позовну заяву ухвалою від 30 листопада 2021 року суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що позивачем в наданий суддею термін не були виконані вимоги попередньої ухвали від 25 листопада 2021 року.

Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є помилковим, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суду судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Водночас, відповідно до положень ч.ч. 5,6,7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.

При цьому, згідно з положеннями ч.3 ст. 15 Закону України Про судоустрій і статус суддів у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система.

Разом з тим, згідно із Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) Єдина судова інформаційна (автоматизована) система , автоматизована система у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у відповідному відмінку.

За правилом абз. 2,3 ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У пункті 15.15 частини першої розділу VIIІ Перехідні положення ЦПК України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01.03.2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС) Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№ 229 (6984) від 01.12.2018 року).

Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 року Про проведення тестування підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми Електронний суд слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми Електронний суд (далі - Положення № 30).

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема Електронний суд ), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

Згідно пункту 3 розділу ХІ Положення № 30 особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.

Із урахуванням зазначеного, з 22 грудня 2018 року отримані місцевими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему Електронний суд мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.

Однак, повертаючи позовну заяву позивачеві із вищенаведених підстав, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позов було подано через підсистему Електронний суд , а тому відповідно до положень ч.7 ст. 43 ЦПК України позивач звільнений від обов`язку надавати суду та/або надсилати іншим учасникам справи копію позовної заяви з додатками.

Отже, відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність в отриманні копій позовної заяви та документів, доданих до неї, яка сформована і подана у вигляді електронного документу, оскільки електронний документ - позовна заява може бути направлена іншим учасникам справи у підсистемі Електронний суд , або на офіційні електронні адреси відповідачів - органів державної влади, що містяться в Єдиній базі електронних адрес суб`єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій позовної заяви, а відтворення копії позовної заяви потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі №629/740/19.

Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції помилково вважав недоліком позовної заяви ненадання позивачем доказів надсилання іншим учасникам справи копії позовної заяви та документів, доданих до неї, якщо він подає документи до суду в електронній формі, а отже й не мав належних процесуальних підстав для залишення позовної заяви без руху та, у подальшому, її повернення позивачеві.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що передчасне повернення заяви порушує право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки ухвала постановлена із порушенням вимог процесуального закону, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно положень статті 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 379 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про відшкодування моральної шкоди -скасувати, а вищевказану справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко

/ текст постанови суду виготовлено 01 лютого 2022 року/