Постанова

від 19.01.2022 по справі 911/1320/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2022 р. Справа№ 911/1320/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників процесу: відповідно до протоколу судового засідання від 19.01.2022.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-ТВ на рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі № 911/1320/21 (суддя Христенко О.О., м. Київ, повний текст рішення складено 22.10.2021)

за заявою Громадської спілки Коаліція аудіовізуальних і музичних прав

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-ТВ

про вважати укладеним договір

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

29.04.2021 Громадська спілка Коаліція аудіовізуальних і музичних прав (надалі також Громадська спілка/позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-ТВ (надалі також ТОВ Бест-ТВ /відповідач) з вимогою вважати укладеним договір.

На обгрунтування позовних вимог Громадська спілка зазначає, що відповідач є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, однак ТОВ Бест-ТВ ухиляється від укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, який є обов`язковим в силу Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав та продовжує здійснювати господарську діяльність без підписання договору з акредитованою організацією, використовувати у своїй діяльності об`єкти авторського права і суміжних прав, чим створює загрозу порушення прав інтелектуальної власності численної кількості правовласників, зокрема, авторів, виконавців, виробників фонограм та відеограм.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі № 911/1320/21 (суддя Христенко О.О., повний текст рішення складено 22.10.2021) позов задоволено частково; визнано укладеним з дня набрання чинності рішенням суду Договір № 01-26/02/21 між Громадською спілкою Коаліція аудіовізуальних і музичних прав та Товариством з обмеженою відповідальністю Бест-ТВ про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення; відмовлено Громадській спілці Коаліція аудіовізуальних і музичних прав у задоволенні вимог викласти Договір № 01-26/02/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на запропонованих умовах: вважати, що Сторони домовились, що умови цього Договору застосовуються до правовідносин, що виникли між Сторонами з 10.04.2020; щодо обов`язку Провайдера в день укладення цього Договору додатково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслювалися Провайдером станом на 10.04.2020 та інформації про Кількість абонентів за перший квартал 2020 року; вважати, що Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється до 31.12.2025 за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку; вважати, що Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера з 10 квітня 2020 року по 31 грудня 2020 року в розмірі 0,40 грн, з 01 січня 2021 року до дати укладення договору та набрання ним чинності у 2021 році у розмірі 0,90 грн, з 11 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 1,50 грн, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 2,00 грн, з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 2,50 грн, з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 3,00 грн.

Судове рішення прийнято із посиланням на приписи ст.ст. 20, 179, 180, 181, 187 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 3, 16, 251, 631, 641, 651 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 12, 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав та мотивоване тим, що провайдер програмної послуги не дотримався порядку укладання господарського договору після отримання запропонованого проекту такого договору Громадською організацією, водночас, у провайдера програмної послуги відсутнє господарське зобов`язання перед Громадською організацією у період з 10.04.2020 та до набрання цим рішенням законної сили (чинності).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ Бест-ТВ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі № 911/1320/21 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У апеляційній скарзі ТОВ Бест-ТВ зазначає, зокрема, що позивач звертаючись до відповідача із листом-офертою, до якого, поміж іншого, додано два примірники проекту Договору № 01-26/02/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, які підписані та скріплені печаткою Громадської спілки Коаліція аудіовізуальних і музичних прав не додано жодного документу, що підтверджував би повноваження Калениченка П.А. на підписання листів від імені позивача, у зв`язку з чим, запропонований позивачем проект скаржником не погоджено та не підписано.

Крім того, на переконання скаржника, судом першої інстанції не враховано, що позовну заяву було подано без належних на те повноважень.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Громадська спілка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ Бест-ТВ не надала, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

У відповідності до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 апеляційну скаргу ТОВ Бест-ТВ передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Копитова О.С., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у справі № 911/1320/21 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1320/21 за позовом Громадської спілки Коаліція аудіовізуальних і музичних прав до Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-ТВ про вважати укладеним договір; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-ТВ на рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі №911/1320/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/1320/21.

25.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1320/21.

Також слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) перебував у відпустці з 29.11.2021 до 03.12.2021 включно.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 911/1320/21 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-ТВ на рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі № 911/1320/21 призначено на 19.01.2022.

Клопотання заявлені учасниками справи

17.01.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ Бест-ТВ надійшло клопотання, у відповідності до якого, останнє просить суд, перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку із ознаками захворювання на Covid-19. Дану вимогу суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про його відхилення, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а також щодо неможливості направити іншого представника ТОВ Бест-ТВ в судове засідання, яке призначене на 19.01.2022, оскільки останнього про час, місце та дату судового засідання було попереджено заздалегідь, а отже, було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання саме 19.01.2022.

Судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Явка представників сторін

В судове засідання 19.01.2022 не з`явилися представники учасників справи, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином, про причини нез`явлення суд не повідомили.

Щодо повідомлення Громадської спілки та ТОВ Бест-ТВ про час, місце та дату судового засідання, слід зазначити таке.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням вище викладеного, оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та докази надіслання судом апеляційної інстанції процесуальних документів позивачу та відповідачу на належну адресу, з огляду на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає можливе здійснити розгляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку без участі представників Громадської спілки та ТОВ Бест-ТВ .

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Громадська спілка Коаліція аудіовізуальних і музичних прав - єдина в Україні акредитована організація в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, про що свідчить чинний наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про акредитацію організацій колективного управління № 14 від 10.09.2019 та відомості Реєстру організацій колективного управління.

ТОВ Бест-ТВ - юридична особа, яка є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії НР № 00823-п, що діє з 17.12.2019 по 17.12.2029 та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, що підтверджується Додатком 4 до Положення про порядок видачі ліцензій провайдера програмної послуги, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 28.12.2011 № 2979.

Так, у період з 10.03.2020 по 09.04.2020 позивачем та представниками провайдерів програмної послуги, а також їхніми об`єднаннями були проведені переговори щодо встановлення остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. В ході переговорів сторони затвердили наступні остаточні розміри тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення: на 2020 рік - 0,40 грн/міс за кожного абонента (користувача); на 2021 рік - 0,90 грн/міс за кожного абонента (користувача); на 2022 рік - 1,50 грн/міс за кожного абонента (користувача); на 2023 рік - 2,00 грн/міс за кожного абонента (користувача); на 2024 рік - 2,50 грн/міс за кожного абонента (користувача); на 2025 рік - 3,00 грн/міс за кожного абонента (користувача), що підтверджується протоколом переговорів.

Зазначені вище тарифи розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України у розділі Ставки (тарифи) винагороди за використання об`єктів авторського права і суміжних прав (https://www.me.gov.ua/Files/GetFile?land=uk-UA&fileld=26282a24-e349-415baldbfdf50d2f591).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2021 Громадська організація звернулася до ТОВ Бест-ТВ із листом-офертою, до якого, зокрема, додано два примірники проекту Договору № 01-26/02/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, підписаних та скріплених печаткою Громадської спілки Коаліція аудіовізуальних і музичних творів , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист від 26.02.2021, накладною № 0102121344383 від 26.02.2021 та фіскального чеку від 26.02.2021.

У вищевказаному листі Громадська спілка просила ТОВ Бест-ТВ у двадцятиденний строк з дня отримання листа підписати такі примірники та один повернути позивачу на його адресу, а також повідомив, що у разі не укладення договору в обумовлений строк, позивач звертатиметься до суду з вимогою визнання договору укладеним.

Проте, запропонований позивачем проект відповідачем не погоджено та не підписано; відповідач зауваження або пропозиції відносно змісту запропонованого правочину, укладення якого є обов`язковим в силу частини 3 статті 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав не визначив, протокол розбіжностей до нього не склав, мотивовану відмову від його підписання не надіслав.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення Громадської спілки до суду із даним позовом про визнання укладеним з 10.04.2020 між сторонами у справі Договору № 01-26/02/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на наведених у договорі умовах.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У частині 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

За змістом положення ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У ч. ч. 1 - 3 ст. 180 ГК України значиться, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч.ч. 4, 5, 7 ст. 180 ГК України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Відповідно до положень ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 3 ст. 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Так, 22.07.2018 набув чинності Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , який визначає правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні.

Колективне управління - діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав ).

Обов`язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах (ст. 1 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав ).

За змістом ч. 6 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав обов`язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Обов`язкове колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно у таких сферах: право слідування щодо творів образотворчого мистецтва; репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків); відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників; кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється обов`язкове колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним. За кожною сферою обов`язкового колективного управління визначається одна акредитована організація.

Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення обов`язкового колективного управління у декількох сферах, а також одночасно із здійсненням розширеного колективного управління.

Обов`язкове колективне управління не передбачає вилучення правовласником, повністю або частково, належних йому майнових прав з управління акредитованою організацією.

Відповідно до ч. 1 Закону України Про телебачення і радіомовлення провайдер програмної послуги - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.

Програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах.

Ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

Статтею 42 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом.

Суб`єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію програм та передач і отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під юрисдикцію держави - члена Європейського Союзу або держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, має право здійснювати ретрансляцію програм та передач лише за умови відповідності їх змісту вимогам законодавства України, Європейської конвенції про транскордонне телебачення та у разі їх включення до переліку програм, що ретранслюються, за рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги.

Максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) передбачених до ретрансляції програм та передач визначаються програмною концепцією мовлення згідно з вимогами цього Закону.

Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

Кабельна ретрансляція - прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права ).

Користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України Про авторське право і суміжні права , укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (ч. 3 ст. 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав ).

Отже, законодавець в Законі України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав надав пряму вказівку щодо укладання користувачами до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України Про авторське право і суміжні права договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері.

Таким чином, враховуючи, що відповідач здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, а позивач є єдиною в Україні акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, то відповідач в силу положень ч. 3 ст. 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав зобов`язаний укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Винятки, які звільняють користувачів від укладання до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України Про авторське право і суміжні права з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, положення чинного законодавства не встановлюють.

Однак, відповідач в порушення прямої вказівки в Законі, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері не уклав, та безпідставно ухиляється від його укладення.

Крім того, відповідач, отримавши від позивача проект договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на запропонованих позивачем умовах, не був позбавлений, зокрема, у двадцятиденний строк після одержання договору, у відповідності до положень ст. 181 ГК України скласти протокол розбіжностей. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач своїм правом не скористався, протокол розбіжностей не склав, підписаний примірник договору не повернув, мотивовану відмову від його підписання позивачу не надіслав.

Так, за змістом ч. 5 ст. 180 ГК України ціна в господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Зміст ч. 2 ст. 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав встановлює, що тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, які є обов`язковим на підставі закону, розглядаються судом.

В силу ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення (правова позиція Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладена у постанові 16 березня 2021 року у справі №911/178/20).

Вирішивши такий спір, суд у відповідності до приписів ч. 9 ст. 238 ГПК України вказує в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Так, у проекті договору про використання об`єктів авторського права в розділі 5 Строк дії та зміни умов договору сторони вправі були погодити умову п. 5.1 в такій редакції: разом із тим сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020 .

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України право сторін встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

З урахуванням того, що предметом розгляду даної справи є переддоговірний спір, то відповідно, і договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, то днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у даній справі.

Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30.09.2021 у справі №906/1205/20.

Таким чином, у Провайдера програмної послуги відсутнє господарське зобов`язання перед організацією колективного управління у період з 10.04.2020 та до набрання цим рішенням суду законної сили (чинності).

Слід зазначити, що позивачем не доведено існування будь-яких правовідносин з відповідачем з 10.04.2020, тобто з дати затвердження тарифів, не встановлено обставин щодо волевиявлення відповідача на укладання договору, зокрема з урахуванням умов пункту 3.1.2 саме у редакції, запропонованій позивачем.

У переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим в силу вимог закону або такі, що погоджені сторонами.

Оскільки такого погодження сторонами на попередній період судом не встановлено, то відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020.

Як вже зазначалось вище, предметом розгляду даної справи є переддоговірний спір, то відповідно, і договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, то днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у даній справі, у зв`язку з чим п. 3.1.2 слід викласти у такій редакції:

в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером та інформацію про Кількість абонентів;

щоквартально надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни;

інформація надається Спілці у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього Договору ;

п 5.1 у такій редакції: Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду .

У проекті договору про використання об`єктів авторського права в розділі 5 Строк дії та зміни умов договору сторони могли погодити умову п. 5.2 в такій редакції: Сторони домовились, що строк дії цього договору встановлюється до 31.12.2025 за умови, що спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку .

Частиною 1 статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналогічне визначення строку господарського договору містить ч. 7 ст. 180 ГК України.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України). Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Як встановлено судом, і ця обставина визнається сторонами спору, строк договору законом про ефективне управління (іншим законом) не визначений та сторонами не погоджений.

Отже, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про відхилення доводів Громадської спілки в частині права вимагати в судовому порядку встановлення з Провайдером програмної послуги договірних відносин за цим договором до 31.12.2025 (кінцевий строк дії остаточних розмірів тарифів), який значно перевищує строк дії статусу Громадської спілки як єдиної акредитованої організації колективного управління у відповідній сфері - тривалістю у три роки (з 10.09.2019 до 10.09.2022). Для визначення іншої дати закінчення строку дії договору рішенням суду має існувати норма матеріального права. За її відсутності, суд визначає строк дії договору останнім днем дії у Громадської спілки статусу акредитованої організації колективного управління - 10 вересня 2022 року.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20.

Оскільки додатки № 1 та № 2 фактично є зразками, суд погоджує їх у запропонованій позивачем редакції.

Додаток № 3 фактично визначає ціну договору у 2020-2025 роках.

Таким чином, договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду та припиняє свою дію 10.09.2022, суд дійшов висновку про викладення додатку № 3 до договору в частині визначення тарифів у такій редакції: з_____ 2021 по 31.12.2021 щомісячний тариф 0,90, з 01.01.2022 по 10.09.2022 щомісячний тариф 1,50 .

Решта умов договору суд вважає такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства, Закону про ефективне управління, засадам цивільного законодавства: справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

Необхідно зазначити, що п. 1 в частині визначення території дії дозволу за цим договором, п. 9.5 щодо ідентифікації провайдера як платника податків залишаються в редакції позивача у зв`язку з ненаданням сторонами відповідних доказів на день розгляду справи. Договір містить всі істотні умови, необхідні для його укладення. Відсутність такої інформації не є підставою для відмови в позові.

З урахуванням вищенаведеного, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі № 911/1320/21 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин, аргументи відповідача (скаржника), суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу ТОВ Бест-ТВ необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі № 911/1320/21 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача (скаржника).

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бест-ТВ залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі № 911/1320/21 залишити без змін.

3. Справу № 911/1320/21 направити до Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 31.01.2022.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко