Постанова

від 01.02.2022 по справі 910/10872/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р. Справа№ 910/10872/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Арабського Валерія Павловича

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2021

у справі № 910/10872/21 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Імперіал ЛТД

до Фізичної особи-підприємця Арабського Валерія Павловича

про стягнення 134 539,93 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Імперіал ЛТД (далі - ТОВ ТД Імперіал ЛТД , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Арабського Валерія Павловича (далі - ФОП Арабський В.П., відповідач) про стягнення 134 539,93 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та у повному обсязі оплатити орендну плату, передбачену договором оренди № 04-01 від 04.01.2021, позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 134 539,93, з яких: 120 796,12 грн - основний борг (орендна плата за період з 04.01.2021 по 31.05.2021); 1 496,41 грн - 3% річних; 6 473,35 грн - пеня та 5 774,05 грн - інфляційна складова боргу.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 910/10872/21 позов задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Арабського Валерія Павловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Імперіал ЛТД основний борг у розмірі 120 796,12 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 426,91 грн, 3% річних у розмірі 605,64 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 089,70 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання за договором оренди № 04-01 нежилого приміщення від 04.01.2021 щодо оплати в установлений цим договором строк сплати орендної плати за січень-травень 2021 року, допустив прострочення в оплаті і тим самим порушив права позивача на своєчасне та повне одержання плати за користування належним йому приміщенням у сумі 120 796,12 грн. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 120 796,12 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі. Оскільки відповідно до п. 5.5. договору сторони відстрочили термін сплати орендної плати за січень, лютий та березень до 31.03.2021, за перерахунком суду за період з 01.04.2021 по 31.05.2021 стягнено з відповідача 3% річних у розмірі 605,64 грн та інфляційна складова боргу у розмірі 2 426,91 грн. У той же час, оскільки сторонами не було передбачено умовами договору нарахування пені, суд відмовив у задоволенні вимог у частині стягнення 6 473,35 грн пені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Арабський Валерій Павлович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 910/10872/21 у частині задоволення позову та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим у частині задоволення позовних вимог. На думку апелянта, судом першої інстанції було невірно застосовано норми права до спірних правовідносин, а також було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано положення ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідно до якої, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Скаржник зазначає, що позивач обмежив доступ відповідача до орендованого приміщення шляхом зміни замикаючих пристроїв та сигналізації, а також відключення орендованого приміщення від електропостачання за борги з вини позивача. Дані факти, стороною відповідача були доведені у повному обсязі, належними та допустимими доказами, які судом необгрунтовано були невраховані та відхилені.

На думку скаржника, доводи суду про те, що Договором оренди № 04-01 від 04.01.2021 не передбачено в який саме спосіб буде здійснюватись продаж меблів (магазин, інтернет-магазин, тощо), є недоречним. Адже, в який би спосіб не реалізовувались меблі, вести підприємницьку діяльність у приміщенні, відключеному від електропостачання є неможливим.

Скаржник вважає, що позивач не забезпечив відповідність орендованого приміщення умовам договору оренди, та не вживав будь-яких заходів задля підключення орендованого приміщення до електромережі та запобіганню виникнення у відповідача збитків, спричинених неможливістю здійснення господарської діяльності. А, відтак, у зв`язку з тим, що відповідач не користувався приміщенням, переданим в оренду з незалежних він нього причин, обов`язку щодо оплати орендних платежів у відповідача перед позивачем не виникло.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арабського Валерія Павловича у справі № 910/10872/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арабського Валерія Павловича залишено без руху та надано термін для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - сплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі.

23.11.2021 скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги - надано суду докази доплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10872/21 та ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); витребувано справу у Господарського суду міста Києва.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Ткаченка Б.О. повна постанова складена 01.02.2022.

Стислий виклад позицій учасників справи

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального Кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального Кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як правильно встановлено Господарським судом міста Києва 04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Імперіал ЛТД (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Арабським Валерієм Павловичем (орендар) був укладений договір оренди № 04-01 нежилого приміщення (далі - договір).

Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар бере в оренду нежитлове приміщення загальною площею 276 кв.м.: адреса: м. Київ, вул. Ентузіастів, 25. Площа орендованого приміщення: 276 кв.м. Стан об`єкта, що орендується, на момент передачі в оренду - добрий (п.п. 1.1.-1.2. договору).

Відповідно до п. 2 договору, орендодавець передає, а орендар бере в оренду нежитлове приміщення площею 276 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності, а саме для розміщення та продажу меблів.

Договір вступає в силу з 04 січня 2021 та діє до 31 грудня 2021 року (п.4.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору розмір орендної плати за об`єкт, що орендується, складає суму, виходячи з розрахунку 90,00 грн (ПДВ у т.ч.) за 1 (один) кв.м. приміщення. Загальна сума оренди приміщення за один місяць становить 24 840,00 (шістнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. (ПДВ у т.ч.).

Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення. Орендодавець зобов`язаний передати орендарю об`єкт оренди у справному стані за актом прийому-передачі та забезпечити можливість цілодобового використання об`єкту оренди орендарем (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 5.5. договору у зв`язку з карантинними обмеженнями, складною економічною ситуацією та введенням локдауну з 8 по 25 січня 2021 року згідно постанови Кабінету Міністрів № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричененої короновірусом SARS-CoV-2 , орендодавець дозволив відстрочити термін оплати за січень, лютий та березень 2021 року до 31 березня 2021 року. Решта місяців повинна оплачуватись до 20 числа кожного місяця, починаючи з квітня 2021 року.

Згідно з п. 6.2. договору орендодавець не має права бути присутнім в орендованому приміщенні без присутності орендаря, у зв`язку з тим, що там буде знаходитись товар, який є власністю орендаря та він повинен бути впевнений в його збереженні.

Відповідно до п. 7.1.2. договору орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

Факт передання позивачем нежитлового приміщення у користування відповідача підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийому-передачі приміщення від 04.01.2019.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо сплати орендної плати за січень-травень 2021 року.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за січень-травень 2021 року у розмірі 120 796,12 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

У справі, яка розглядається, судом першої інстанції встановлено, що 04.01.2021 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення № 04-01. Відповідно до п.4.1 договір вступає у силу з 04.01.2021 і діє до 31.12.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами, що приміщення було передано в оренду відповідачеві для розміщення та продажу меблів (п.2 договору). Сторонами не оспорюється факт підписання акту приймання-передачі приміщення в оренду 04.01.2021 (друкований екземпляр має описку 04.01.2019 ) без зауважень, стан приміщення - добрий.

Згідно зі ст. 762 Цивільного Кодексу (далі - ЦК) України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, пунктом 5.3. договору сторони погодили, що орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення. Орендодавець зобов`язаний передати орендарю об`єкт оренди у справному стані за актом прийому-передачі та забезпечити можливість цілодобового використання об`єкту оренди орендарем (п. 6.1. договору). Одночасно, відповідно до п.5.5 договору у зв`язку з карантинними обмеженнями, складною економічною ситуацією та введенням локдауну з 8 по 25 січня 2021 року згідно постанови Кабінету Міністрів № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричененої короновірусом SARS-CoV-2 , орендодавець дозволив відстрочити термін оплати за січень, лютий та березень 2021 року до 31 березня 2021 року. Решта місяців повинна оплачуватись до 20 числа кожного місяця, починаючи з квітня 2021 року.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що строк сплати орендної плати за період з 04.01.2021 по 31.03.2021 визначений сторонами з 01.04.2021.

Відповідно до п.4.2. договору орендар має право відмовитись від даного договору, попередивши орендодавця у термін два місяці. Відповідач з таким повідомленням до позивача не звертався.

Відповідно до п.6.3 договору орендодавець має право достроково розірвати договір оренди, попередивши про це орендаря не менше ніж за три місяці.

Ч. 2 ст. 795 ЦК України передбачено, що договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Відповідно до п.8.1 договору повернення орендодавцеві об`єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін.

29.01.2021 та 09.02.2021 позивачем на ім`я відповідача направлено повідомлення про розірвання договору та вимогою про сплату орендної плати, звільнення орендованого приміщення, повернення приміщення та складення відповідного акту приймання-передачі.

Натомість, 05.02.2021 відповідачем направлено лист на адресу позивача з вимогою надати доступ до орендованого приміщення, в якому відповідач посилається на перешкоджання позивачем у доступі відповідача до орендованого приміщення. В обгрунтування відповідач зазначає, що 27.01.2021 представники нових власників позивача зайшли в орендоване відповідачем приміщення, станом на 05.02.2021 відповідачу створюються перешкоди у користуванні цим приміщенням.

Станом на 31.05.2021 приміщення позивачу повернуто не було, акт приймання-передачі не підписано.

Згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. (Подібні правові висновки викладені у п. 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 р. у справі № 914/2264/17).

Однак, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не встановлено таких обставин.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що доказами, наданими відповідачем на підтвердження невикористання орендованого приміщення, а саме: лист відповідача на ім`я позивача від 05.02.2021, заява про залучення до провадження як потерпілого, пам`ятка потерпілого та витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.02.2021 щодо кримінального провадження 12021105040000283, навпаки підтверджується факт знаходження у орендованому приміщенні майна, яке відповідача зазначає, як власне.

А, відтак, за твердженням відповідача, майно відповідача, розміщене (відповідно до п. 2 договору) в орендованому приміщенні, знаходилось у ньому протягом всього часу, за який позивач просить стягнути орендну плату.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач фактично визнав користування орендованим приміщенням. При цьому, посилання відповідача на той факт, що меморіальний ордер про сплату 1 000,00 грн. не містить підтвердження сплати вказаної суми саме відповідачем, колегія суддів вважає неспроможним, оскільки у вказаному документі зазначено призначення платежу: часткова оплата по Договору оренди № 04-01 від 04 січня 2-021 р. від ФОП Арабський Валерій Павловч, 2364905230; № заяви: 812\з1 від 27.05.2021. , а відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування цього факту.

За таких обставин, Північним апеляційним господарським судом відхиляються, на підставі вищевказаного, посилання відповідача на відсутність обов`язку здійснювати орендні платежі за договором оренди, оскільки відповідач був позбавлений права користуватись орендованим майном, не надав доказів об`єктивної безпосередньої неможливості використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо).

Колегія суддів зазначає, що встановивши неналежне виконання відповідачем умов договору оренди та наявність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення орендної плати за січень-травень 2021 року у розмірі 120 796,12 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Колегія суддів за результатом дослідження матеріалів справи погоджується із висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 605,64 грн та інфляційної складової боргу у розмірі 2 426,91 грн за період з 01.04.2021 до 31.05.2021 на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, вважає його законним та обґрунтованим.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Імперія ЛТД .

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 910/10872/21 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арабського Валерія Павловича - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 910/10872/21 залишити без змін.

2. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Арабського Валерія Павловича.

3. Матеріали справи № 910/10872/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк