Ухвала

від 31.01.2022 по справі 910/378/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

м. Київ

31.01.2022Справа № 910/378/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно Інвестиційна Група про забезпечення позову у справі № 910/378/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно Інвестиційна Група (вул. Ялтинська, буд. 5-Б, м. Київ, 02099; ідентифікаційний код 37332080)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Магнум (вул. Качалова, буд. 5-Д, м. Київ,

03680; ідентифікаційний код 32047909)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ-10 Лайнер (вул. Качалова, буд. 5-Д,

м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 25634036)

про стягнення 2 900 000, 00 грн,

без виклику представників учасників процесу,

ВСТАНОВИВ:

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно Інвестиційна Група (надалі - ТОВ Аграрно Інвестиційна Група ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Магнум (надалі - ТОВ Магнум ) та Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ-10 Лайнер (надалі - ТОВ ІФ-10 Лайнер ) про стягнення солідарно з відповідачів шкоди в розмірі 2 900 000, 00 грн у вигляді вартості знищеного майна - 2 750 000, 00 грн та коштів за його зберігання - 150 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2022 позовну заяву ТОВ Аграрно Інвестиційна Група залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та доказів направлення на адреси відповідачів-1 та 2 заяви про забезпечення позову.

20.01.2022 до господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази направлення на адреси відповідачів-1 та 2 заяви про забезпечення позову та зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.02.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2022 заяву ТОВ Аграрно Інвестиційна Група про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

28.01.2022 до господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ Аграрно Інвестиційна Група про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу-1: самохідний гусеничний екскаватор моделі JCB JS290LC, 2011 р.в., серійний номер якого 1421437 з ковшем, гідравлічним навантажувачем, трубкою; щокова дробарка марки Metso , модель Nordberg LT 95 , 2004 р.в., серійний номер 72644 та відповідачу-2: навантажувач Volvo L120C , самохідний, колісний, фронтальний з дизельним двигуном, шасі НОМЕР_1 , до набрання рішенням законної сили.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ

Із поданої заявником заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є солідарне стягнення з відповідачів шкоди в розмірі 2 900 000, 00 грн, яку позивачу було заподіяно внаслідок знищення будівельною технікою відповідача-1 (самохідний гусеничний екскаватор моделі JCB JS290LC, 2011 р.в., серійний номер якого 1421437 з ковшем, гідравлічним навантажувачем, трубкою; щокова дробарка марки Metso , модель Nordberg LT 95 , 2004 р.в., серійний номер 72644) та відповідача-2(навантажувач Volvo L120C , самохідний, колісний, фронтальний з дизельним двигуном, шасі НОМЕР_1 ) майна, яке знаходилось у позивача на відповідальному зберіганні за адресою: вул. Колгоспна, 2а, с. Мельники, Канівського району Черкаської області, шляхом його переробки на будівельне сміття.

15.12.2021 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області (надалі - ГУНП в Черкаській області) в Єдиний реєстр досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) внесені відомості про кримінальне правопорушення № 12021250000000962, передбачене

ст. 194 Кримінального кодексу України (надалі - КК України) (умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах), а постановою слідчого Слідчого управління Національної поліції в Черкаській області від 17.12.2021, вищезазначена будівельна техніка, що належить відповідачам, визнана речовим доказом.

Разом з тим, як вбачається з доводів заявника, відповідачі здійснили спробу вивезти вищезазначену техніку з місця вчинення кримінального правопорушення, що знаходиться на даний час на відповідальному зберіганні у позивача, в результаті чого 21.12.2021 сектором дізнання відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань кримінальне провадження № 12021255340000353, передбачене ст. 356 КК України (самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника).

У зв`язку з тим, що відповідачами було здійснено спробу вивезти техніку з місця вчинення кримінального правопорушення та її відповідального зберігання, на думку заявника, такі дії відповідачів є достатнім для здійснення заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яким позивачу було завдано шкоду, оскільки дії відповідачів не можуть гарантувати реальне виконання позитивно прийнятого рішення по суті спору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві власності належить майновий комплекс загальною площею 7 344 кв. м., що розташований на земельній ділянці площею 17 0220 га, кадастровий номер 7122085400:01:001:0330, за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Мельники, вул. Колгоспна, 2А.

Позивач, здійснюючи господарську діяльність, у тому числі від демонтажу корівників набув будівельні матеріали, що були у використанні та уклав договір купівлі-продажу від 18.11.2021 № 4/18 із Товариством з обмеженою відповідальністю Печерськінвестбуд-1 (надалі - ТОВ Печерськінвестбуд-1 ) щодо купівлі останнім демонтованих позивачем будівельних матеріалів за 2 750 000, 00 грн, в результаті чого між сторонами укладено акт приймання-передачі товару від 18.11.2021.

В подальшому, між заявником та ТОВ Печерськінвестбуд-1 укладено договір зберігання від 18.11.2021 № 5/18 на виконання якого позивачем згідно акту приймання - передачі майна від 18.11.2021 було прийнято від ТОВ Печерськінвестбуд-1 на зберігання вказані вище демонтовані будівельні матеріали.

Згідно наявної в матеріалах справи постанови ГУНП в Черкаській області від 17.12.2021 вбачається, що на території ТОВ Аграрно Інвестиційна Група невідомі особи здійснювали знищення майна позивача з використанням техніки: самохідний гусеничний екскаватор моделі JCB JS290LC, 2011 р.в., серійний номер якого 1421437 з ковшем, гідравлічним навантажувачем, трубкою; щокова дробарка марки Metso , модель Nordberg LT 95 , 2004 р.в., серійний номер 72644 та навантажувач Volvo L120C , самохідний, колісний, фронтальний з дизельним двигуном, шасі НОМЕР_1 .

Зазначену техніку відповідно до постанови ГУНП в Черкаській області від 17.12.2021 вилучено та визнано речовими доказами.

З витягу з ЄРДР від 21.12.2021 вбачається, що за наслідками дій невідомих осіб, які намагалися забрати зазначену вище техніку, яку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, на яку накладено арешт та яка опечатана на території ферми позивача, було внесено відомості про вчинення кримінального провадження № 12021255340000353 (ст. 356 КК України).

Відтак, з огляду на зазначені дії невідомих осіб щодо вивезення речових доказів (техніки), якою позивачу було завдано матеріальну шкоду та відповідно знищено майно, яке перебувало в нього на зберіганні, у заявника існують припущення, що невжиття заходів забезпечення позову та не накладення арешту на майно (будівельну техніку) може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, зокрема, через зникнення, зменшення або погіршення кількості такого майна.

МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2)забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10)іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідачу (солідарно) шкоди в розмірі 2 900 000, 00 грн., яку спричинено внаслідок знищення будівельною технікою майна (будівельних матеріалів), яке перебувало на відповідальному зберіганні у позивача.

Враховуючи предмет заявленого позову та наведені позивачем обґрунтування заявлених вимог, суд зазначає, що останні зводяться до фактичного заподіяння внаслідок винних дій відповідачів збитків, що в свою чергу є підставою для застосування до відповідачів такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди.

Суд звертає увагу, що обрання позивачем такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно, яке перебуває у платному користуванні (наймі) у особи (Товариства з обмеженою відповідальністю Сіріус Інвест ), яка не є учасником даного спору, а доказів належності даного майна відповідачам фактично суду не надано - застосування такого заходу забезпечення як накладення арешту на майно порушить принцип співмірності виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, суд звертає увагу, позивача, що в матеріалах справи відсутні докази щодо вартості майна, на яке заявник просить суд накласти арешт, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість встановити розумність та адекватність обраного заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, суд вказує, що у поданій заяві заявником не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами, яким чином у випадку не забезпечення позову та не накладення арешту на майно відчуження даного майна вплине на виконання рішення суду.

Заявником також не надано доказів того, що у відповідачів відсутнє будь-яке інше майно чи кошти, у зв`язку з чим не задоволення заяви та не забезпечення майна унеможливить виконання рішення суду.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ

Підсумовуючи викладене, дотримуючись принципу змагальності, рівності та верховенства права, суд дійшов висновку, що задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на майно, є надмірним заходом, який порушить збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, не гарантуватиме фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок не вплине на ефективність захисту або поновлення порушених прав та інтересів позивача в межах даного спору.

За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Підсумовуючи викладене вище, розглянувши заяву ТОВ Аграрно Інвестиційна Група про забезпечення позову, із врахуванням зазначених у ній обґрунтувань та доводів, суд дійшов висновку щодо надмірності та необґрунтованості обраного заявником заходу забезпечення позову, у зв`язку з чим подана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 136-139, 140, ст. 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно Інвестиційна Група про забезпечення позову у справі № 910/378/22 - відмовити

Ухвала набрала законної сили 31.01.2022 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Антон ПУКАС