Постанова

від 26.01.2022 по справі 331/1930/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 331/1930/19

провадження № 61-19215св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Любимівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у складі судді Антоненко М. В. від 07 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Дашковської А. В., Кримської А. В., від 26 жовтня 2021 року .

Зміст заявлених позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Любимівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області видало наказ № 135 від 29 грудня 2015 року про надання їй дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної приватизації з метою передачі у власність цієї земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 20 га із земель резерву та запасу, розташованих на території Любимівської сільради Вільнянського району Запорізької області біля села Новотроїцьке Вільнянського району Запорізької області. Вказаний наказ був переданий ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою для укладання договору № 631 від 01 липня 2016 року на виготовлення проєкту землеустрою.

ОСОБА_1 зазначала, що вона в повному розмірі у відповідності з умовами договору сплатила виконавцю вартість робіт в сумі 2 520, 71 грн. У строк 6 місяців договір не виконаний, прострочення складає 2 роки 8 місяців. Вказувала, що зверталась до відповідача із письмовою вимогою про виконання договору, але їй було відмовлено з причин, які вона вважає надуманими.

Із урахуванням зазначеного, позивачка просила позов задовольнити: визнати протиправною бездіяльність відповідача по виконанню договірних обов`язків підряду; зобов`язати відповідача виготовити проєкт землеустрою згідно наказу Держгеокадастру № 135 від 29 грудня 2015 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку безоплатної приватизації для передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 20 га, із земель резерву та запасу, розташованих на території Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області біля села Новотроїцьке Вільнянського району Запорізької області, у строк один місяць з дати винесення рішення суду.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2021 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач у відповідності до вимог пункту 1.4 договору № 631 від 01 липня 2016 року про виготовлення проєкту землеустрою обґрунтовано призупинив виконання проєктних робіт, письмово попередивши про це замовника, оскільки частина земельної ділянки, щодо якої між сторонами виникли договірні зобов`язання, вже перебуває у приватній власності третіх осіб, а тому продовження виконання проєктних робіт може призвести до порушення прав третіх осіб.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2021 року - без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки договір на розроблення проєкту землеустрою стосується земельної ділянки, частина якої вже перебуває у приватній власності третіх осіб, а тому виконання проєктних робіт неминуче призведе до негативного результату.

Узагальнені доводи касаційної скарги

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя

від 07 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 27 жовтня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення

її позову.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначила неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц

та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 331/385/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявниця стверджує, що вона надала відповідачу усі вихідні дані й документи відносно спірної земельної ділянки, необхідні для виконання робіт у відповідності до договору на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 01 липня 2016 року № 631. Зі свого боку відповідач безпідставно на протязі тривалого часу не виконує умови договору щодо виготовлення проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки. ОСОБА_1 також звертає увагу на те, що розпорядженням голови Вільнянської районної держаної адміністрації № 95 від 14 березня 2017 року визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право колективної власності КСП Таврія на землю серії ЗП 00034 від 31 березня 1994 року, зареєстрований в книзі записів за № 506, у зв`язку із зняттям із обліку в ЄДРПОУ та передачі у власність земель членам КСП. У той же час судовим рішенням у справі № 280/4106/19 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати довідку про наявність земель та їх розподіл за власниками земель, землекористувачами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 331/1930/19.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Любимівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті оскаржених судових рішень. Під час розгляду справи судами належним чином досліджено наявні у матеріалах справи докази, достеменно встановлено факт розташування на обраній заявницею земельній ділянці земельних ділянок, які знаходяться у приватній власності інших осіб, що є достатньою законною підставою для зупинення виконання договору із позивачкою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області на виконання судового рішення у справі № 318/3354/15а видало наказ № 135 від 29 грудня 2015 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної приватизації для передачі у власність безоплатно земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею орієнтовано 20 га із земель резерву та запасу, розташованих на території Любимівської сільради Вільнянського району Запорізької області біля села Новотроїцьке Вільнянського району Запорізької області.

01 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою було укладено договір № 631 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.1 договору ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (виконавець) зобов`язується виконати роботи з розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, а ОСОБА_1 (замовник) зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх виконання.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що якщо в процесі виконання з`ясовується неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого виконання робіт, замовник або виконавець мають право призупинити їх виконання, сповістивши про це іншу сторону. В такому випадку сторони зобов`язані розглянути питання про доцільність і напрями подальшого виконання робіт.

Згідно пункту 2.3 договору ОСОБА_1 зобов`язана у 3 денний строк, починаючи з дня підписання договору, перерахувати виконавцю попередню оплату в повному розмірі вартості робіт.

ОСОБА_1 здійснила повну оплату за договором у розмірі 2 520, 71 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 391 від 01 липня 2016 року.

18 травня 2017 року ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою направив ОСОБА_1 повідомлення № 942 про призупинення робіт по договору та запропонував розглянути питання про доцільність і напрям подальшого виконання робіт у зв`язку з тим, що останній було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою із земель резерву та запасу. ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою посилалось на те, що відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 21 квітня 2017 року № 19-28-0.5- 637/2-17 наданий ОСОБА_1 дозвіл стосується земель, які знаходяться у приватній та колективній власності.

Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 27 лютого 2018 року № 0-8-0.26-473/165-18, земельні ділянки з кадастровими номерами 2321582500:01:004:0130 та 2321582500:01:004:0131 перебувають у приватній власності, їх площа складає 2, 00 га кожна.

На вказані земельні ділянки зареєстровані речові права третіх осіб по справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру від 12 лютого 2019 року № НВ-2305483612019 та від 22 лютого 2019 року № НВ-2305483592019, свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 06 жовтня 2014 року, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Графічними матеріалами (планом земельної ділянки) з орієнтованим місцем розташування земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці, яка згідно з наказом № 135 підлягала відведенню ОСОБА_1 , визначені межі належних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельних ділянок з кадастровими номерами 2321582500:01:004:0130 та 2321582500:01:004:0131.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача повідомив, що інститут землеустрою неодноразово пропонував ОСОБА_1 виготовити проєкт на інші ділянки меншого розміру, проте остання відмовилася від запропонованих пропозицій і наполягала на неухильному виконанні наказу № 135.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Формування земельної ділянки здійснюється, зокрема, у порядку її відведення із земель державної та комунальної власності.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проєкт землеустрою - це сукупність економічних, проєктних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проєктом.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у визначений ЗК України строк приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 846 ЦК України визначено, що якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Обов`язками підрядника є виконання роботи відповідно до вихідних даних для проведення проєктування та згідно з договором, погодження готової проектно-кошторисної документації із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, передання замовникові готової проєктно-кошторисної документації та результатів робіт (стаття 890 ЦК України).

Статтею 847 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи, про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків. Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров`ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов`язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (стаття 848 ЦК України).

У пункті 1.4 договору № 631 від 01 липня 2016 року сторони погоди, що якщо в процесі виконання з`ясовується неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого виконання робіт, замовник або виконавець мають право призупинити їх виконання, сповістивши про це іншу сторону. В такому випадку сторони зобов`язалися розглянути питання про доцільність і напрями подальшого виконання робіт.

У процесі виконання робіт за договором № 631 від 01 липня 2016 року виконавцем було встановлено, що на земельній ділянці, яка передбачалася до відведення ОСОБА_1 , знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами 2321582500:01:004:0130 та 2321582500:01:004:0131, належні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.

Статтями 316, 319, 321 ЦК України визначено, що власнику майна належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке він здійснює відповідно до закону на власний розсуд.

Право власності є непорушним і підлягає захисту.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки виготовлення на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 135 від 29 грудня 2015 року проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної приватизації для передачі ОСОБА_1 у власність з метою ведення фермерського господарства площею орієнтовано 20 га із земель резерву та запасу, розташованих на території Любимівської сільради Вільнянського району Запорізької області біля села Новотроїцьке Вільнянського району Запорізької області, порушуватиме права третіх осіб, оскільки до складу земельної ділянки (на яку претендує позивачка) входять земельні ділянки з кадастровими номерами 2321582500:01:004:0130 та 2321582500:01:004:0131, які перебувають у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Слід зазначити, що позивачці надано дозвіл на виготовлення та розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 20 га. Позивачка не позбавлена права на виготовлення відповідного проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із урахуванням земельних ділянок, які раніше передані та перебувають у приватній власності третіх осіб.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою пропонувало ОСОБА_1 виготовити проєкт землеустрою на інші ділянки, меншого розміру, проте остання відмовилася від запропонованих пропозицій і наполягала на неухильному виконанні наказу № 135.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

З урахуванням наведеного, слід погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, що дії ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою щодо зупинення виконання робіт за договором № 631 від 01 липня 2016 року не суперечать умовам цього договору та нормам ЦК України.

Висновки судів першої та апеляційної інстанції, зроблені виходячи із обставин цієї справи, не суперечать висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах, на які заявниця посилалася в обґрунтування доводів касаційної скарги.

Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, вважає, що суди правильно застосували матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, врахувавши обставини цієї справи.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович