Ухвала
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 331/1323/21
провадження № 61-59ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом Кредитної спілки Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року Кредитна спілка Запоріжжя (далі - КС Запоріжжя ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь заборгованість за кредитним договором у розмірі, що складається із суми кредиту - 45 838,05 грн, відсотків за користування кредитом - 4 445,65 грн, відсотків відповідно до пункту 5.4 договору кредиту (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) - 100 542,79 грн та штрафу - 22 919,03 грн .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС Запоріжжя 152 826,49 грн заборгованості за кредитним договором від 18 квітня 2019 року № 2239, яка складається із: 45 838,05 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4 445,65 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 18 квітня 2019 року до 18 квітня 2020 року, 100 542,79 грн - відсотків відповідно до пункту 5.4 договору кредиту (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 19 квітня 2020 року до 19 березня 2021 року та 2 000,00 грн штрафу відповідно до пункту 5.5 договору кредиту. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь КС Запоріжжя 152 826,49 грн заборгованості за кредитним договором від 18 квітня 2019 року № 2239, яка складається із: 45 838,05 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4 445,65 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 18 квітня 2019 року до 18 квітня 2020 року, 100 542,79 грн - відсотків відповідно до пункту 5.4 договору кредиту (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 19 квітня 2020 року до 19 березня 2021 року та 2 000,00 грн штрафу відповідно до пункту 5.5 договору кредиту. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2021 року змінено. Викладено його резолютивну частину у такій редакції Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Кредитної спілки Запоріжжя заборгованість за кредитним договором №2239 від 18 квітня 2019 року в загальній сумі 152 826 (сто п`ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 49 копійок, яка складається з 45838,05 гривень заборгованості за тілом кредиту, 4445,65гривень заборгованості з процентів за користування кредитом за період з 18 квітня 2019 року по 18 квітня 2020 року, 100542,79 гривень процентів згідно з пунктом 5.4 Договору кредиту (ч.2 ст.625 ЦК України) за період з 19 квітня 2020 року по 19 березня 2021 року, 2000 гривень штрафу згідно з пунктом 5.5 Договору кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки Запоріжжя у рівних частках з кожного судові витрати у загальній сумі 2292,39 гривень, тобто по 764 (сімсот шістдесят чотири) гривень 13 копійки з кожного.
В іншій частині позов залишити без задоволення. .
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягаю касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 173 745,52 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).
Отже, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У касаційній скарзі немає посилання на зазначені випадки.
Підстави для висновку про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Golder v. the United Kingdom (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом Кредитної спілки Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2022 |
Оприлюднено | 02.02.2022 |
Номер документу | 102892252 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Яремко Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні