Рішення

від 24.01.2022 по справі 758/4874/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4874/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, Великоснітинської сільської ради Фастівськогого району Київської області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд із позовом до відповідача у якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку , що знаходиться за адресою - Київська область, Фастівський район, Великоснітинська сільська рада, с/т Корабел , грошові кошти, що зберігаються на банківських рахунках у Акціонерному товаристві Раййфайзен Банк Аваль в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, зокрема на вищевказане майно. 17 грудня 2018 року позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Після спливу шести місяців позивач мав намір оформити свідоцтво про паво на спадщину, однак виявилось що нотаріальна діяльність нотаріуса припинена. Нотаріусом документів нотаріального діловодства до нотаріального архіву не передано. Стверджує, що спірне майно належало на праві власності померлому. У зв`язку із наведеним та у відповідності до ст. ст. 321, 392, 1216, 1225, 1261 ЦК України, просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 141 ЦПК України просить вирішити питання судових витрат.

Відповідачем Територіального громадою м. Києва в особі Київської міської ради подано відзив, який містив заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що визнання права власності на майно у порядку спадкування можливе за наявності постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідачем ОСОБА_3 не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

Відповідач Великостинівська сільська рада Фастівського району Київської області подав до суду заяву у якій не заперечує проти задоволення позову. Просить розглядати справу у відсутності представника.

19 квітня 2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

15 липня 2021 та року ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

01 листопада 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов повністю та просять такий задовольнити. Не заперечили проти розгляду справи у відсутності осіб, що не з`явились.

Разом із тим, на адресу суду від представника позивача (який одночасно є і представником відповідача-3) надійшла заява від імені відповідача-3 ОСОБА_3 у порядку ст. 206 ЦК України про визнання позовних вимог. Однак, оскільки таке визнання суперечить вимогам ч. 2 ст.61 ЦПК України, адже між сторонами існує спір про право, а тому суд прийшов висновку, що у такій заяві необхідно відмовити.

У судове засідання інші учасники справи не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце цього засідання, а тому з урахування думки позивача та його представника, поданої заяви відповідача, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть від 06 грудня 2018 року /арк. спр. 47/.

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на майно, що належало спадкодавцеві на момент її відкриття та не припинилось внаслідок його смерті.

Позивач та померлий перебували у родинних відносинах, а саме як дочка та батько, що підтверджено копією свідоцтва про народження /арк. спр. 62/.

Таким чином, у позивача виникло право на спадкування за законом у відповідності до ст. 1265 ЦК України.

17 грудня 2018 року із заявою про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапова М. Ю. звернулась дочка померлого. Заведено спадкову справу за № 1/2018 після смерті ОСОБА_4 . Дані обставини підтверджено витягом зі спадкового реєстру /арк. спр. 64/.

Будь-яких інших спадкоємців, які б бажали прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 суд не встановив, оскільки з цього питання судом постановлену ухвалу від 01 листопада 2021 року та отримано листи-відповіді, які містяться у матеріалах справи.

Попри те, позивач не отримав свідоцтва про право на спадщину за законом після закінчення строку на її прийняття, у відповідності до ст. 1296 ЦК України.

Причиною неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку - припинення нотаріальної діяльності нотаріуса КМНО Потапова М. Ю. /арк. спр. 65/.

У зв`язку із тим, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права із позовом до суду у відповідності до ст. 3 ЦПК України (кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, Кодекс) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 цього Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач у позовній заяві наводить доводи, як на підстави своїх вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом, наявність у померлого наступного спадкового майна: квартира АДРЕСА_1 , земельна ділянка, що розташована за адресою - Київська область, Фастівський район, Великоснітинська сільська рада, с/т Корабел , грошові кошти, що зберігаються на банківських рахунках у Акціонерному товаристві Райффайзен банк аваль . Право власності на таке майно та грошові кошти підтверджено правовстановлюючими документами та банківським угодами відповідно /арк. спр. 48-61/.

Однак, доказів, що саме таке майно та грошові кошти увійшли до спадкового майна у спадковій справі № 1/2018, суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 4 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Повертаючись до матеріалів справи суд відмічає, що дійсно у позивача ОСОБА_1 існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку після смерті батька.

Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29 липня 2019 року № 500/6 по Київському міському нотаріальному округу припинена нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Потапова М. Ю. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України Про нотаріат . Зобов`язано Потапова М. Ю. з дня одержання такого наказу передати жо Київського державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства /арк. спр. 65/.

Станом на 19 січня 2021 року документи нотаріального діловодства приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапова М. Ю. на відповідальне державне зберігання до Київського державного нотаріального архіву не передавались /арк. спр. 69/.

Попри те, у зв`язку із бездіяльність приватного нотаріуса Потапова М. Ю. щодо передачі документів нотаріального діловодства Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулось до суду з позовом до Потапова М. Ю. про зобов`язання вчинити дії (справа № 759/11535/20).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року у справі №759/11535/20 позов задавлено повністю та зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапова М. Ю. передати до Київського державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапова М. Ю. Рішення суду набрало законної сили 26 червня 2021 року, а тому підлягає обов`язковому виконанню у відповідності до ст. 18 ЦПК України. Доказів примусового виконання судового рішення суд не встановив.

Отже, у зв`язку з припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса КМНО Потапова М. Ю. суд позбавлений можливості дослідити спадкову справу та наявні у справі відповідні документи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 14 Закону України Про нотаріат документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв`язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності. Приватний нотаріус зобов`язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.

Правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства (ч. 1 ст. 14 Закону України Про нотаріат ).

Відповідно до п. 4.10, 4.11 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2020 року № 470 (далі Правила) приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого припинена (у тому числі у зв`язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов`язаний протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до нотаріального архіву усі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса.

У разі припинення, зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, тимчасового блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкова справа може бути передана до іншого(ї) приватного нотаріуса або контори в межах одного нотаріального округу після закінчення встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. Приватний нотаріус або контора, якому (якій) передається спадкова справа, зобов`язаний(а) прийняти її у провадження.

У випадку, коли приватний нотаріус не може особисто здійснити передачу спадкової справи до передачі всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса до відповідного нотаріального архіву, передача спадкової справи здійснюється за наказом відповідного територіального органу Міністерства юстиції комісією, створеною для приймання-передавання документів нотаріального діловодства та архіву.

Нотаріус, який веде незакінчену спадкову справу або зберігає закінчену спадкову справу, у випадках, передбачених цим пунктом, зобов`язаний передати зазначену спадкову справу.

Заява про передачу спадкової справи подається спадкоємцями нотаріусу, який веде незакінчену спадкову справу або зберігає закінчену спадкову справу (у разі ліквідації контори - комісії з ліквідації; у разі якщо приватний нотаріус не може особисто здійснити передачу спадкової справи - відповідному територіальному органу Міністерства юстиції).

Разом із тим, відповідно до п. 4.12 цього Правил у разі неможливості за станом здоров`я або з інших причин, а також у зв`язку зі смертю приватного нотаріуса або відмовою приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов`язок покладається на територіальний орган Міністерства юстиції, яке в разі потреби залучає до цього поліцейських.

Повертаючись до матеріалів справи суд не встановив, що позивач з метою нотаріального оформлення права власності у порядку спадкування звернувся до приватного нотаріуса Потапова М. Ю. чи у разі встановлення обставини, що приватний нотаріус не може особисто здійснити передачу спадкової справи до відповідного територіальному органу Міністерства юстиції із заявою про передачу спадкової справи № 1/2018 іншому приватному нотаріусу для прийняття спадщини. Також суд не встановив, а сторона позивача не надала доказів, що після закінчення місячного строку з дня отримання приватним нотаріусом наказу при припинення нотаріальної діяльності, який був наданий приватному нотаріусу для передачі до нотаріального архіву усіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, відповідний обов`язок не можливо було виконати органом Міністерства юстиції, у відповідності до п. 4.12 Правил.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд прийшов переконання про те, що з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, з урахуванням принципу диспозитивності та розгляду справи в межах заявлених вимог, відсутністю доказів, поданих позивачем у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б обґрунтовували порушення його права, яке підлягає захисту у судовому порядку щодо визнання права власності у порядку спадкування, відсутністю перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, адже протилежного судом не встановлено, суд прийшов до висновку про те, що обставини, на які посилаються позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому у позові необхідно відмовити.

Будь-яких інших фактичних обставин, які б мали значення для правильного вирішення справи суд не встановив.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір понесений позивачем при подані позовної заяви до суду, необхідно покласти на останнього.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354, пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, Великоснітинської сільської ради Фастівськогого району Київської області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Судовий збір сплачений ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом - покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач-1 Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (місцезнаходження - місто Київ, вул.Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141);

відповідач-2 Великоснітинська сільська рада Фастівськогого району Київської області (місцезнаходження - Київська область, Фастівський район, с. Велика Снітинка, 36, вул. Центральна, 62, код ЄДРПОУ 04361290);

відповідач-3 ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_3 ).

Повне судове рішення складено 02 лютого 2022 року.

Суддя О. І. Якимець