Рішення

від 02.02.2022 по справі 917/1874/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2022 Справа № 917/1874/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянув у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бак Україна , юридична адреса: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Троїцька, 61, оф.4-Б; фактична адреса: 03115, м. Київ, вул. Генерала Вітрука, 12,

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІПМ , 36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 3, оф. 312,

про стягнення 55 814,62 грн.

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

02.12.2021 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бак Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю ІПМ про стягнення 55 814,62 грн., з яких 20 919,28 грн. - інфляційні збитки за прострочення зобов`язання з повернення попередньої оплати в строк, визначений договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р., 34 895,34 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

У позовній заяві ТОВ Будівельна компанія Бак Україна стверджує, що відповідач не виконав зобов`язання з повернення попередньої оплати в строк, визначений договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р., з огляду на що має сплатити позивачу втрати від інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач у відзиві б/н від 24.12.2021 р. (вх. № 14433 від 28.12.2021 р.) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що в договорі субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. не зазначені строки повернення попередньої оплати, а також стверджуючи, що позивачем, всупереч положенням договору, не було надано відповідачу об`єкт для проведення будівельних робіт, проектну документацію по вказаному об`єкту та календарний графік виконання робіт.

Також у відзиві відповідач просить стягнути з позивача витрати Товариства з обмеженою відповідальністю ІПМ на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило

Виклад обставин справи, встановлених судом:

19.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бак Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю ІПМ було укладено договір субпідряду № 1912/с/є-143 (а.с. 10-18).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Підрядник (ТОВ Будівельна компанія Бак Україна ) доручає, а Субпідрядник (ТОВ ІПМ ) зобов`язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи по Об`єкту: Капітальний ремонт будівлі центральної міської публічної бібліотеки, розташованої по вул. Марії Приймаченко (Гв. Кантемирівців), 16 у м. Краматорськ, Донецької області (коригування) (код ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація ) .

Пунктом 3.1 договору встановлено, що договірна ціна складає:

а) Сума без ПДВ: 9 827 895,67 грн.;

б) ПДВ у сумі: 1 965 579,13 грн.;

Разом: 11 7793 474,80 грн.

Згідно з п. 12.2 договору перед початком робіт Підрядник сплачує Субпідряднику попередню оплату (аванс) для виконання будівельно-монтажних робіт у розмірі, що не перевищує 30 % від загального річного обсягу робіт, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (аванс надається до 26 березня 201 року).

На виконання зазначених норм договору субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. позивач надав відповідачу аванс в сумі 3 538 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 698 від 20.12.2018 р. (а.с. 21).

Позивач вказує, що відповідач попередню оплату повернув з порушенням встановленого договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. строку, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІПМ 55 814,62 грн., з яких 20 919,28 грн. - інфляційні збитки за прострочення зобов`язання з повернення попередньої оплати в строк, визначений вказаним договором, та 34 895,34 грн. - 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р., платіжне доручення № 698 від 20.12.2018 р., претензії та вимоги позивача щодо повернення попередньої оплати та відшкодування збитків за порушення зобов`язання, листи-відповіді ТОВ ІПМ та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: лист ТОВ ІПМ вих. № 05/06.02.2019 від 06.02.2019 р., лист ТОВ ІПМ вих. № 03/17.01.2020 від 17.01.2020 р.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання втикають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як зазначено вище, пунктом 3.1 договору субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. встановлено, що договірна ціна складає:

а) Сума без ПДВ: 9 827 895,67 грн.;

б) ПДВ у сумі: 1 965 579,13 грн.;

Разом: 11 7793 474,80 грн.

Згідно з п. 12.2 договору перед початком робіт Підрядник сплачує Субпідряднику попередню оплату (аванс) для виконання будівельно-монтажних робіт у розмірі, що не перевищує 30 % від загального річного обсягу робіт, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (аванс надається до 26 березня 2019 року).

На виконання зазначених норм договору субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. позивач надав відповідачу аванс в сумі 3 538 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 698 від 20.12.2018 р. (а.с. 21).

Відповідно до п. 12.3 договору Субпідрядник зобов`язується використати одержаний авансовий платіж на поставку обладнання, матеріалів та виконання робіт по об`єкту.

Згідно з п. 12.4 договору № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. у разі невиконання Субпідрядником договірних зобов`язань протягом зазначеного у п. 12.2 цього договору строку, отримані суми попередньої оплати повертаються Субпідрядником Підряднику на його рахунки, що будуть повідомлені Субпідряднику Підрядником.

Посилаючись на вказане положення договору, позивач стверджує, що відповідач у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо поставки обладнання, матеріалів та виконання робіт по об`єкту до 26 березня 2019 року повинен був повернути у вказаний строк попередню оплату на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бак Україна . Відповідач же наполягає на тому, що строк повернення авансу не встановлений.

Так, судом серед іншого встановлено, що відповідно до п. 12.7 договору субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. у випадку одержання авансового платежу та неможливості виконати свої зобов`язання, Субпідрядник повертає Підряднику одержані грошові кошти не пізніше 5-ти банківських днів з моменту виявлення такої обставини.

При цьому, згідно з п. 2.1 договору виконання робіт починається з 11 січня 2019 року.

Оскільки договором чітко визначено дату початку виконання робіт, а аванс надавався до початку робіт з певною конкретно визначеною метою: для поставки обладнання, матеріалів та виконання робіт (п.12.3.), суд дійшов висновку, що саме вказана дата є моментом, коли відповідач міг та повинен був виявити неможливість виконання своїх зобов`язань за договором, та вчинити дії, передбачені п.12.7 договору.

Відповідач у відзиві б/н від 24.12.2021 р. (вх. № 14433 від 28.12.2021 р.) наголошує на тому, що позивачем, всупереч положенням договору, не було надано відповідачу об`єкт для проведення будівельних робіт, проектну документацію по вказаному об`єкту та календарний графік виконання робіт.

Однак, враховуючи положення п. 12.7 договору № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р., у відповідача виник обов`язок щодо повернення позивачу попередньої оплати в строк до 5-ти банківських днів змоменту виявлення такої обставини та виключно за умови її виявлення, незалежно від наявності чи відсутності прострочення позивачем своїх зобов`язань за договором.

Крім того, посилаючись на відсутність доступу до об`єкта для проведення будівельних робіт, проектної документації по вказаному об`єкту та календарного графіку виконання робіт, відповідач, зокрема, надає суду копію листа ТОВ ІПМ з проханням надати Субпідряднику календарний графік виконання робіт, передати об`єкт та супроводжувальну документацію, датований 06.02.2019 року.

Докази звернення відповідача до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бак Україна щодо надання доступу до об`єкта та необхідної документації до початку виконання робіт (11.01.2019 р.), в матеріалах справи відсутні.

Дійсно, договором передбачено повернення коштів на рахунки, вказані позивачем (п.12.4), проте не регламентовано, за чиєю ініціативою відбувається обмін цією інформацією: відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача за отриманням цієї інформації чи вчинити інші активні дії, з огляду на п.12.7 договору, яким передбачено конкретний строк повернення авансу у разі неможливості виконання своїх зобов"язань.

Доводи відповідача стосовно того, що приступити до виконання робіт та належним чином їх виконати, йому заважала відсутність Календарного плану робіт, неберуться судом до уваги, так як мова іде про авансовий платіж, який надавався до початку робіт, п.12.3 регламентовано йогоп ризначення, а строк початку робіт визначений у самому договорі. Позивач зазначає, що грошові кошти в сумі 3 538 000,00 грн. були повернуті відповідачем 25.07.2019 р. Вказана обставина відповідачем не заперечується. Враховуючи викладене, повернення авансу було здійснено з пропуском встановленого договором № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. строку.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Дані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. по справі № 918/631/19.

Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 20 919,28 грн. та 3% річних в розмірі 34 895,34 грн. за період з 27.03.2019 р. по 24.07.2019 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 6).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 р. у справі № 202/2965/21, загальною засадою цивільного законодавства є добросовісність, розумність, справедливість. Цей принцип повною мірою підлягає як врахуванню учасниками цивільних відносин під час обрання варіанта належної поведінки з іншими учасниками, а так само має бути застосований під час оцінки судом поведінки усіх учасників цивільних відносин між собою.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю ІПМ зобов`язання з повернення попередньої оплати за договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. не було виконано у встановлений строк, а отже, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бак Україна про стягнення з відповідача інфляційних збитків за прострочення вказаного зобов`язання та 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного:

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бак Україна у даній справі задоволені повністю, клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІПМ (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 3, оф. 312, код ЄДРПОУ 37061493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бак Україна (юридична адреса: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Троїцька, 61, оф.4-Б; фактична адреса: 03115, м. Київ, вул. Генерала Вітрука, 12, код ЄДРПОУ 42079874) 20 919,28 грн. - інфляційні збитки за прострочення зобов`язання з повернення попередньої оплати в строк, визначений договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р., 34 895,34 грн. - 3 % річних, 2 270,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 02.02.2022 р.

Суддя О.С. Мацко