Постанова

від 18.08.2022 по справі 917/1874/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2022 року м. Харків Справа № 917/1874/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Россолов В.В. , суддя Гребенюк Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «ІПМ» (вх. № 507П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/1874/21 (суддя О.С. Мацко, повне рішення складено 02.02.2022 в приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовною заявою ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна», юридична адреса: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Троїцька, 61, оф.4-Б; фактична адреса: 03115, м. Київ, вул. Генерала Вітрука, 12,

до ТОВ «ІПМ», 36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 3, оф. 312,

про стягнення 55 814,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.12.2021 до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна» до ТОВ «ІПМ» про стягнення 55 814,62 грн., з яких 20 919,28 грн. інфляційні збитки за прострочення зобов`язання з повернення попередньої оплати в строк, визначений договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р., 34 895,34 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов`язання з повернення попередньої оплати в строк, визначений договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р., з огляду на що має сплатити позивачу втрати від інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач подав до господарського суду Полтавської області відзив б/н від 24.12.2021 р. (вх. № 14433 від 28.12.2021 р.), в якому проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що в договорі субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р. не зазначені строки повернення попередньої оплати, а також стверджуючи, що позивачем, всупереч положенням договору, не було надано відповідачу об`єкт для проведення будівельних робіт, проектну документацію по вказаному об`єкту та календарний графік виконання робіт.

Також у відзиві відповідач просив стягнути з позивача витрати ТОВ «ІПМ» на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/1874/21 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «ІПМ» (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 3, оф. 312, код ЄДРПОУ 37061493) на користь ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна» (юридична адреса: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Троїцька, 61, оф.4-Б; фактична адреса: 03115, м. Київ, вул. Генерала Вітрука, 12, код ЄДРПОУ 42079874) 20 919,28 грн. інфляційні збитки за прострочення зобов`язання з повернення попередньої оплати в строк, визначений договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 р., 34 895,34 грн. 3 % річних, 2 270,00 грн. судового збору.

ТОВ «ІПМ» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних. Крім того, апелянт просить здійснювати апеляційний розгляд за правилами загального провадження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що, по-перше, розгляд даної справи повинний був здійснюватися за правилами загального позовного провадження, в зв`язку із складністю справи та її значенням для сторін.

По-друге, апелянт зазначає, що рішенням суд першої інстанції не підтвердив підставу позивача на повернення авансу з 26.03.2019, проте самостійно піддав тлумаченню угоди та встановив дату зобов`язання щодо повернення авансу з іншої дати , а саме не пізніше 5-ти банківських днів починаючи з 11.01.2019, в свою чергу, вимоги щодо тлумачення змісту положень договору субпідряду від 19.12.2018 ні позивач, ні відповідач до суду не надавав. Так, відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що в договорі субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 не зазначені строки повернення попередньої оплати, а також, позивачем, всупереч положенням договору, не було надано відповідачу об`єкт для проведення будівельних робіт, проектну документацію по вказаному об`єкту та календарний графік виконання робіт, без яких проведення будь-яких будівельних робіт не представляється можливим. На думку апелянта, стягнення з відповідача частини суми авансу за договором не є наслідком порушення ним свого грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав повернення сплаченого авансу за невиконані роботи. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як переплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Крім того, позивачем не підтверджено наявність відмови відповідача від виконання робіт, а навпаки відповідач стверджує, що ним було укладено договори про закупівлю будівельних матеріалів та зроблені в повному обсязі оплати по їх виконанню, направлені листи позивачу з проханням надати проектну документацію. Але ігноруючи вимоги договору, положень нормативно-правових актів та листів відповідача, позивач так і не надав об`єкт для проведення будівельних робіт.

21.02.2022 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи № 917/1874/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2022, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ІПМ» (вх. № 507П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/1874/21. Витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/1874/21. Розгляд даної апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Позивачу встановлено строк для подання відзиву.

Позивачем у встановлений судом процесуальний строк не було подано відзиву на апеляційну скаргу.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022№ 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 270 ГПК України встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2018 між ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна» та ТОВ «ІПМ» було укладено договір субпідряду № 1912/с/є-143 (а.с. 10-18).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Підрядник (ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «ІПМ») зобов`язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи по Об`єкту: «Капітальний ремонт будівлі центральної міської публічної бібліотеки, розташованої по вул. Марії Приймаченко (Гв. Кантемирівців), 16 у м. Краматорськ, Донецької області (коригування)» (код ДК 021:2015: 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація»)».

Пунктом 3.1 договору встановлено, що договірна ціна складає:

а) Сума без ПДВ: 9 827 895,67 грн.;

б) ПДВ у сумі: 1 965 579,13 грн.;

Разом: 11 7793 474,80 грн.

Згідно з п. 12.2 договору перед початком робіт Підрядник сплачує Субпідряднику попередню оплату (аванс) для виконання будівельно-монтажних робіт у розмірі, що не перевищує 30 % від загального річного обсягу робіт, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (аванс надається до 26 березня 201 року).

На виконання зазначених норм договору субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 позивач надав відповідачу аванс в сумі 3 538 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 698 від 20.12.2018 (а.с. 21).

Позивач вказує, що відповідач попередню оплату повернув з порушенням встановленого договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 строку, з огляду на що заявив до стягнення з ТОВ «ІПМ» 55 814,62 грн., з яких 20 919,28 грн. інфляційні збитки за прострочення зобов`язання з повернення попередньої оплати в строк, визначений вказаним договором, та 34 895,34 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав договір субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018, платіжне доручення № 698 від 20.12.2018, претензії та вимоги позивача щодо повернення попередньої оплати та відшкодування збитків за порушення зобов`язання, листи-відповіді ТОВ «ІПМ» та ін.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень надав лист ТОВ «ІПМ» вих. № 05/06.02.2019 від 06.02.2019, лист ТОВ «ІПМ» вих. № 03/17.01.2020 від 17.01.2020.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання втикають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Так, пунктом 3.1 договору субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 встановлено, що договірна ціна складає: разом з ПДВ 11 7793 474,80 грн.

Згідно з п. 12.2 договору перед початком робіт Підрядник сплачує Субпідряднику попередню оплату (аванс) для виконання будівельно-монтажних робіт у розмірі, що не перевищує 30 % від загального річного обсягу робіт, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (аванс надається до 26 березня 2019 року).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених вимог договору субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 позивач надав відповідачу аванс в сумі 3 538 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 698 від 20.12.2018 (а.с. 21).

Відповідно до п. 12.3 договору Субпідрядник зобов`язується використати одержаний авансовий платіж на поставку обладнання, матеріалів та виконання робіт по об`єкту.

Згідно з п. 12.4 договору № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 у разі невиконання Субпідрядником договірних зобов`язань протягом зазначеного у п. 12.2 цього договору строку, отримані суми попередньої оплати повертаються Субпідрядником Підряднику на його рахунки, що будуть повідомлені Субпідряднику Підрядником.

Посилаючись на вказане положення договору, позивач стверджує, що відповідач у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо поставки обладнання, матеріалів та виконання робіт по об`єкту до 26 березня 2019 року повинен був повернути у вказаний строк попередню оплату на рахунок ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна». Відповідач же наполягає на тому, що строк повернення авансу не встановлений.

Так, колегією суддів встановлено, що відповідно до п. 12.7 договору субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 у випадку одержання авансового платежу та неможливості виконати свої зобов`язання, Субпідрядник повертає Підряднику одержані грошові кошти не пізніше 5-ти банківських днів з моменту виявлення такої обставини.

При цьому, згідно з п. 2.1 договору виконання робіт починається з 11 січня 2019 року.

Оскільки договором чітко визначено дату початку виконання робіт, а аванс надавався до початку робіт з певною конкретно визначеною метою: для поставки обладнання, матеріалів та виконання робіт (п.12.3.), колегія суддів дійшла висновку, що саме вказана дата є моментом, коли відповідач міг та повинен був виявити неможливість виконання своїх зобов`язань за договором, та вчинити дії, передбачені п.12.7 договору.

Відповідач як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі наголошує на тому, що позивачем, всупереч положенням договору, не було надано відповідачу об`єкт для проведення будівельних робіт, проектну документацію по вказаному об`єкту та календарний графік виконання робіт.

Однак, враховуючи положення п. 12.7 договору № 1912/с/є-143 від 19.12.2018, у відповідача виник обов`язок щодо повернення позивачу попередньої оплати в строк до 5-ти банківських днів з моменту виявлення такої обставини та виключно за умови її виявлення, незалежно від наявності чи відсутності прострочення позивачем своїх зобов`язань за договором.

Крім того, посилаючись на відсутність доступу до об`єкта для проведення будівельних робіт, проектної документації по вказаному об`єкту та календарного графіку виконання робіт, відповідач, зокрема, надав суду першої інстанції копію листа ТОВ «ІПМ» з проханням надати Субпідряднику календарний графік виконання робіт, передати об`єкт та супроводжувальну документацію, датований 06.02.2019.

В свою чергу, докази звернення відповідача до ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна» щодо надання доступу до об`єкта та необхідної документації до початку виконання робіт (11.01.2019), в матеріалах справи відсутні.

Дійсно, договором передбачено повернення коштів на рахунки, вказані позивачем (п.12.4), проте не регламентовано, за чиєю ініціативою відбувається обмін цією інформацією: відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача за отриманням цієї інформації чи вчинити інші активні дії, з огляду на п.12.7 договору, яким передбачено конкретний строк повернення авансу у разі неможливості виконання своїх зобов`язань.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та у апеляційній скарзі, стосовно того, що приступити до виконання робіт та належним чином їх виконати, йому заважала відсутність Календарного плану робіт, не беруться колегією суддів до уваги, так як мова іде про авансовий платіж, який надавався до початку робіт, п.12.3 регламентовано його призначення, а строк початку робіт визначений у самому договорі. Позивач зазначає, що грошові кошти в сумі 3 538 000,00 грн. були повернуті відповідачем 25.07.2019. Вказана обставина відповідачем не заперечується. Враховуючи викладене, повернення авансу було здійснено з пропуском встановленого договором № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 строку.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Відповідно до встановлених обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від неповернутої суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Дані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.

Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 20 919,28 грн. та 3% річних в розмірі 34 895,34 грн. за період з 27.03.2019 р. по 24.07.2019 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 6).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Так, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «ІПМ» зобов`язання з повернення попередньої оплати за договором субпідряду № 1912/с/є-143 від 19.12.2018 не було виконано у встановлений строк, а отже, вимоги ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна» про стягнення з відповідача інфляційних збитків за прострочення вказаного зобов`язання та 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів виходить із наступного:

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «Будівельна компанія «Бак Україна» у даній справі задоволені повністю, клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

З огляду на наведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/1874/21.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/1874/21 покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «ІПМ» на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/1874/21 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/1874/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя В.В. Россолов

Суддя Н.В. Гребенюк