Рішення

від 29.12.2021 по справі 278/3980/14-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/3980/14-ц

Провадження №2/278/451/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м.Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зубчук І.В.,

секретаря с/з - Подорожньої А.О.,

представника відповідачів - Сірої А.В ,

представника відповідача - Гуртовенко Р.М. ,

прокурора - Ільченко П.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції, треті особи: Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат", Державне підприємство "Житомирський військовий лісгосп", Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області про визнання недійсними розпоряджень голови Житомирської РДА № 1069 від 23.11.2010 року, №83 від 04.02.2011 року, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері І.М. Островський звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , треті особи: Державне підприємство Житомирський військовий лісгосп , Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області в якому просить:

-визнати недійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 1069 від 23.11.2010 р. Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради , № 83 від 04.02.2011 Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради

-визнати недійсним і скасувати державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки:

серія ЯЛ №549637 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002200 на ім`я ОСОБА_5 ;

серія ЯЛ №549646 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002112 на ім`я ОСОБА_3 ;

серія ЯЛ №549638 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002113 на ім`я ОСОБА_6 ;

серія ЯЛ №549641 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002231 на ім`я ОСОБА_7 ;

серія ЯЛ №549635 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002114 на ім`я ОСОБА_8 ;

серія ЯЛ №549633 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 1822000010022115 на ім`я ОСОБА_9 ;

серія ЯЛ №549642 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002110 на ім`я ОСОБА_10 ;

серія ЯЛ №549634 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 24 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002001 на ім`я ОСОБА_11 ;

серія ЯЛ №549640 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 17 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002778 на ім`я ОСОБА_12 ;

серія ЯЛ №549639 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 23 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002605 на ім`я ОСОБА_13 ;

серія ЯЛ №549644 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002239 на ім`я ОСОБА_14 ;

серія ЯЛ №549647 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002111 на ім`я ОСОБА_15 ;

серія ЯЛ №549422 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002232 на ім`я ОСОБА_16 ;

серія ЯЛ №549645 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002234 на ім`я ОСОБА_17 ;

серія ЯЛ №549632 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002116 на ім`я ОСОБА_18 ;

серія ЯЛ №549636 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002201 на ім`я ОСОБА_19 ;

серія ЯЛ №549643 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002199 на ім`я ОСОБА_4 .

- зобов`язати відповідачів повернути спірні земельні ділянки загальною площею 1,8128 га та вартістю 2 142 000,00 грн. до земель ДП Житомирський військовий лісгосп .

13.01.2016 року до суду від керівника Житомирської міської прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої було залучено співвідповідачами: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , Реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції та заявлено позовні вимоги наступного змісту:

-визнати недійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 1069 від 23.11.2010 р. Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради , № 83 від 04.02.2011 Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради

-визнати недійсним і скасувати державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки:

серія ЯЛ №549637 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002200 на ім`я ОСОБА_5 ;

серія ЯЛ №549646 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002112 на ім`я ОСОБА_3 ;

серія ЯЛ №549638 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002113 на ім`я ОСОБА_6 ;

серія ЯЛ №549641 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002231 на ім`я ОСОБА_7 ;

серія ЯЛ №549635 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002114 на ім`я ОСОБА_8 ;

серія ЯЛ №549633 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 1822000010022115 на ім`я ОСОБА_9 ;

серія ЯЛ №549642 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002110 на ім`я ОСОБА_10 ;

серія ЯЛ №549634 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 24 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002001 на ім`я ОСОБА_11 ;

серія ЯЛ №549640 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 17 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002778 на ім`я ОСОБА_12 ;

серія ЯЛ №549639 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 23 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002605 на ім`я ОСОБА_13 ;

серія ЯЛ №549644 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002239 на ім`я ОСОБА_14 ;

серія ЯЛ №549647 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002111 на ім`я ОСОБА_15 ;

серія ЯЛ №549422 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002232 на ім`я ОСОБА_16 ;

серія ЯЛ №549645 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002234 на ім`я ОСОБА_17 ;

серія ЯЛ №549632 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 27 травня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002116 на ім`я ОСОБА_18 ;

серія ЯЛ №549636 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002201 на ім`я ОСОБА_19 ;

серія ЯЛ №549643 на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 01 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі за № 182200001002199 на ім`я ОСОБА_4 .

- зобов`язати відповідачів повернути спірні земельні ділянки загальною площею 1,8128 га та вартістю 2 142 000,00 грн. до земель ДП Житомирський військовий лісгосп , а саме:

ОСОБА_18 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0883;

ОСОБА_19 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0883;

ОСОБА_5 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0888;

ОСОБА_14 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0889;

ОСОБА_4 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0895;

ОСОБА_17 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0897;

ОСОБА_3 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0898.

- витребувати у відповідачів на користь держави в особі ДП Житомирський військовий лісгосп наступні земельні ділянки:

у ОСОБА_20 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0892;

у ОСОБА_21 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0894;

у ОСОБА_22 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0885;

у ОСОБА_23 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0894;

у ОСОБА_28 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0886;

у ОСОБА_25 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0899;

у ОСОБА_26 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0884;

у ОСОБА_14 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:0896;

у ОСОБА_27 земельну ділянку за кадастровим номером 1822087200:01:000:1005.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що розпорядженням голови Житомирської районного державної адміністрації № 1069 від 23.11.2010 95-ти громадянам надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею по 0,12 га з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради.

Розпорядженням голови Житомирської райдержаадміністрації № 83 від 04.02.2011 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення 95-ти громадянам у власність земельних ділянок орієнтовною площею по 0,12 га для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. На підставі вказаних розпоряджень, зокрема відповідачам було видано державні акти направо власності на земельні ділянки з подальшою їх реєстрацією у Книзі записів реєстрації державних актів, договорів оренди землі.

Позивач посилається на те, що земельні ділянки, які були сформовані та передані в приватну власність на підставі оспорюваних розпорядженнь Житомирської районної державної адміністрації (далі за текстом скорочено адміністрації), є землями лісового фонду України та перебувають у віданні ДП Житомирський військовий лісгосп . Вказані земельні ділянки не вилучались у зазначеного підприємства, їх цільове призначення не змінювалось, а отже передача у власність громадянам вказаних земель із зміною цільового призначення на землі для ведення садівництва є незаконною.

Представники відповідачів, адвокати Сіра А.В. та Гуртовенко Р.М. заперечували щодо задоволення вимог та просили суд у задоволені позову відмовити повністю. Власну позицію ґрунтували на такому. Землі, видані розпорядженнями, оспорюваними прокурором, не входять до земель лісового фонду, не перебувають у віданні ДП "Житомирський військовий лісгосп". Також зазначали, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, що також є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень посилалися на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 278/1283/14-ц.

Інші учасники розгляду, будучи неодноразово належним чином та завчасно повідомленими про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явились і судом, враховуючи ставлення присутніх до такого, було вирішено проводити розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши позицію позивача, представників відповідачів, дослідивши та оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

В 2001 році Головним КЕУ МО України розроблено матеріали лісовпорядкування, складовою яких є план лісонасаджень, які перебувають у користування Шепетівського лісгоспу Хмельницької області загальною площею 3368 га (а.с. 23том 1).

Згідно копії державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 073507, виданого 10 жовтня 2005 року, ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (а.с. 65, т.5), є постійним користувачем земельної ділянки площею 219,56 га, що знаходиться на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Зазначений державний акт, як убачається з його змісту, виданий на підставі розпорядження Житомирської РДА № 70 від 4 лютого 2005 року.

Наказом Міністерства оборони України від 20 березня 2009 року (а.с.197, т.4), реорганізовано ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", шляхом виділу з нього структурних підрозділів та створення ДП "Житомирський військовий лісгосп".

В 2010 році на замовлення ДП Житомирський військовий лісгосп було розроблено матеріали лісонасаджень, які перебувають у користування ДП Житомирський військовий лісгосп Корбутівське лісництво загальною площею 3087,1 га (а.с. 194, том 4).

19 квітня 2012 року ДП "Житомирський військовий лісгосп" видано державні акти на право користування земельними ділянками, площі яких становлять: 60,0425 га (кадастровий номер 1822087200:01:000:0986), держаний акт серія ЯЯ № 070809, 17,9985 га (кадастровий номер 1822087200:01:000:0985), державний акт серія ЯЯ № 070808 (т., а.с)), 86,7273 га (кадастровий номер 1822087200:01:000:0987), державний акт серія ЯЯ № 070810 (а.с.191-193 том 4).

08 травня 2012 року головним лісничим ДП Житомирський військовий лісгосп Денисенко І.В. було надано пояснення, в яких останній стверджує, що співставивши викопіювання з планових матеріалів Тетерівської сільської ради із позначенням місць знаходження земельних ділянок, що відведенні 17 громадянам для передачі у приватну власність загальною площею 1,8128 га для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради з документами щодо земель, що перебувають у постійному користуванні військового лісгоспу, вбачається що відведення земельних ділянок громадянам здійснено з кварталу 11 відділів 20,33, 37 Корбутівського лісництва ДП Житомирський військовий лісгосп (а.с. 32-33, том 1).

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації № 1069 від 23 листопада 2010 року (а.с. 14 том 1), серед іншого, надано громадянам, які зазначені у списку в додатку до розпорядження (а.с.15-16 том 1), дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,12 га, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Розпорядженням першого заступника голови вказаної адміністрації № 83 від 4 лютого 2011 року (а.с.17, том 1), зокрема, затверджено проект із землеустрою щодо відведення громадянам, які зазначені у списку в додатку до розпорядження (а.с. 18-19, том 1), земельних ділянок площею по 0,12 га у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та для цих цілей передано у власність земельні ділянки.

Листом від 31 січня 2014 року головою Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області повідомлено Житомирську міжрайонну прокуратуру з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, що 4 квітня 2009 року 35 сесією 5 скликання сільської ради прийнято рішення "Про надання попередньої згоди на прийняття земельної ділянки до земель запасу сільської ради" та 25 лютого 2010 року сільським головою підписано акт передачі земельної ділянки площею 6,7 га МО України Тетерівській сільській раді Житомирського району Житомирської області (а.с.20, том 1).

Зазначеним розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 4 лютого 2011 року за № 83 затверджено проект із землеустрою щодо відведення громадянам земельних ділянок площею по 0,12 га у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, а також передано у власність зазначені земельні ділянки.

Перелік громадян, яким було надано у власність земельні ділянки площею по 0,12 га для ведення садівництва, розташованих на території Тетерівської сільської ради, визначено Списком, який є додатком до розпорядження райдержадміністрації від 04.02.2011 № 83.

Серед вказаних громадян зазначено, в тому числі 17 відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

В подальшому, зазначені особи одержали державні акти на право власності на земельні ділянки та уклали договори купівлі-продажу земельних ділянок на користь інших громадян.

Так, внаслідок укладених правочинів, власниками спірних земельних ділянок стали: ОСОБА_20 набув право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0892 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.10.2014 року;

ОСОБА_21 набув право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0894 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.02.2013 року;

ОСОБА_22 набув право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0885 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.05.2014 року;

ОСОБА_23 набув право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0893 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.04.2014 року;

ОСОБА_28 набула право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0886 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.06.2013 року;

ОСОБА_25 набув право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0899 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2014 року;

ОСОБА_26 набула право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0884 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.08.2014 року;

ОСОБА_14 набула право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0896 на підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку від 20.03.2015від 03.10.2014 року;

ОСОБА_27 набула право власності на земельну ділянку за кадастровими номером 1822087200:01:000:0891 та 1822087200:01:000:0890 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки з подальшим об`єднанням в одну земельну ділянку з кадастровими номером 1822087200:01:000:1005.

З метою з`ясування питання щодо накладення спірних земельних ділянок у даній справі судовим експертом ОСОБА_29 проводилась земельно-технічна експертиза.

Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 379/17-18 від 05.10.2018 року (а.с.182-203, том 6), земельна ділянка ОСОБА_3 кадастровий номер 1822087200:01:000:0898 площею 0,1100 га, ОСОБА_7 кадастровий номер 1822087200:01:000:0892 площею 0,1000 га, ОСОБА_10 кадастровий номер1822087200:01:000:0894 площею 0,1100 га, ОСОБА_30 кадастровий номер 1822087200:01:000:1005 площею 0,1100 га, ОСОБА_11 кадастровий номер 1822087200:01:000:0885 площею 0,1050 га, ОСОБА_16 кадастровий номер 1822087200:01:000:0893 площею 0,1143 га, ОСОБА_8 кадастровий номер 1822087200:01:000:0886 площею 0,1050 га, ОСОБА_18 кадастровий номер 1822087200:01:000:0883 площею 0,1050 га, ОСОБА_19 кадастровий номер 1822087200:01:000:0887 площею 0,1050 га, ОСОБА_15 кадастровий номер 1822087200:01:000:0899 площею 0,1050 га, ОСОБА_31 кадастровий номер 1822087200:01:000:0896 площею 0,1050 га, ОСОБА_6 кадастровий номер 1822087200:01:000:0889 площею 0,1050 га, ОСОБА_4 кадастровий номер 1822087200:01:000:0895 площею 0,1050 га, ОСОБА_5 кадастровий номер 1822087200:01:000:0888 площею 0,1050 га, ОСОБА_9 кадастровий номер 1822087200:01:000:0884 площею 0,1050 га, ОСОБА_17 кадастровий номер 1822087200:01:000:0897 площею 0,1100 га, що розташовані на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області повністю накладаються на земельну ділянку, що відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 073507 передана в постійне користування ДП Івано-Франківський ліспромкомбунат МО України для ведення лісового господарства.

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що можуть підтвердити або спростувати зміну категорії земель лісового фонду за основним цільовим призначенням - для ведення лісового господарства, які в подальшому передані у власність 17 громадянам загальною площею 1,8128 га для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Тобто при передачі у власність цільове призначення даних земельних ділянок фізичним особам не змінено.

Оскаржувані в даній справі розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 1069 від 23.11.2010 р. та № 83 від 04.02.2011 були предметом дослідження у справі № 278/1383/14-ц.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2018 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової плати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року, відмовлено у задоволені позову.

З постанови ВС від 30 вересня 2020 року у справі № 278/1283/14 -ц, вбачається, що ВС погодився з доводами суду першої та апеляційної інстанції і вказав на те, що заявляючи позовні вимоги, в тому числі щодо витребування земельних ділянок, прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки мають бути віднесені до земель ДП Житомирський військовий лісгосп , який є правонаступником реорганізованого ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України .

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15 березня 2016 року у справі за позовом прокуратури Житомирської області до Житомирської РДА, ДП "Житомирський військовий лісгосп", Житомирського районного управління юстиції Житомирської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира, Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_32 про визнання недійсними та скасування розпоряджень №54 від 22 січня 2010 року, № 319 від 4 квітня 2012 року, визнання недійсними державних актів на право постійного користування землею та скасування їх державної реєстрації, визнання протиправними дій щодо безпідставного не включення до матеріалів лісовпорядкування від 2010 року площ земель, зобов`язання замовити виготовлення матеріалів лісовпорядкування на площу 219,56 га, припинено провадження в частині вимоги до Житомирського районного управління юстиції Житомирської області про скасування державної реєстрації державних актів на право постійного користування землею серії ЯЯ № 070810, виданого ДП "Житомирський військовий лісгосп" на земельну ділянку площею 86,7273 га для ведення лісового господарства, розташованої на території Тетерівської сільської ради Житомирського району; серії ЯЯ № 070808, виданого ДП "Житомирський військовий лісгосп" на земельну ділянку площею 17,9985 га для ведення лісового господарства, розташованої на території Тетерівської сільської ради Житомирського району; серії ЯЯ № 070809, виданого ДП "Житомирський військовий лісгосп" на земельну ділянку площею 60,0425 га для ведення лісового господарства, розташованої на території Тетерівської сільської ради Житомирського району. В решті позовних вимог - відмовлено. Дане рішення набрало законної сили (було предметом апеляційного та касаційного проваджень).

Тобто, обставини, які мають преюдиційне значення, вже встановлені судом у іншій справі (частина четверта статті 82 ЦПК України), а саме, судом не визнано, що ДП Житомирський військовий лісгосп належить інша земельна ділянка, ніж та, що зазначена у виданих підприємству державних актах. Напроти, встановлено законність надання цьому підприємству земельних ділянок загальною площею 164, 7683 га.

Отже, правильним є висновки судів про те, що зазначення у Статут ДП Житомирський військовий лісгосп про те, що підприємству перейшло за розподільчим балансом у відповідній частині майно, права та обов`язки реорганізованого ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат , за відсутності розподільчого балансу, не свідчить про правонаступництво прав на спірні земельні ділянки, що входили до складу земель, площею 219,56 га.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи, не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. ч. 1 - 3 ст. 13 ЦПК України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (стаття 19 ЗК України).

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 20 ЗК України (тут і далі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (статті 21 ЗК України).

Згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Водночас у пункті 2 статті 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства. Відтак застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинне базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт б частини першої статті 164 ЗК України).

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання із лісокористуванням.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України).

Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (частина друга статті 49 ЛК України). Державний лісовий кадастр включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (стаття 51 ЛК України).

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно із законом.

Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно зі ст.55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст.ст. 56,57 ЗК землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин ( ст. 27 ЛК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні,- ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Правовий статус земельних ділянок лісового фонду визначається нормами земельного та лісового законодавства відповідно до їх цільового призначення за даними земельного кадастру.

Згідно з нормами статей 181 - 184, 202 - 204 ЗК України, законів України Про Державний земельний кадастр та ;Про землеустрій дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Документами, які підтверджують право лісогосподарських підприємств на земельні ділянки, є державні акти на право постійного користування земельними ділянками або планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Приймаючи дане рішення у справі, суд застосовує і наступні норми процесуального закону. Зокрема. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми закону, якими вони врегульовані, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Так, суд вважає, що надані матеріали не дають достатньо підстав для дачі висновків про накладення земельних ділянок наданих громадянам на землі лісового фонду України, які б були надані в постійне користування ДП "Житомирський військовий лісгосп".

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 10.10.2019 по справі №910/2164/18 , постанова КГС ВС від 08.07.2019 по справі №908/156/18).

Отже, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2016 року по справі № 278/1283/14-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2018 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової плати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року, та рішенням Господарського суду Житомирської області від 15 березня 2016 року у справі № 906/1390/15, яке набрало законної сили встановлено, що ДП Житомирський військовий лісгосп не є правонаступником прав на спірні земельні ділянки, що входили до складу земель, площею 219,56 га та перебували у користуванні ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 073507, виданого 10 жовтня 2005 року.

Вказаними судовими рішеннями визнано, що ДП "Житомирський військовий лісгосп" належать інші земельні ділянки загальною площею 164,7683 га, ніж та, яка зазначена в державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 073507, виданого 10 жовтня 2005 року.

Разом з тим, сам прокурор визнає, що земельні ділянки, які є предметом спору в даній справі, до цих земель не входять, а є частиною різниці між землями у 219,56га., які належали ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат", та 164,76 га. належними ДП "Житомирський військовий лісгосп".

За наведених обставин висновок експертизи № 379/17-18 від 05.10.2018 року, проведеної під час розгляду справи, вимог прокурора не підтверджує, оскільки прокурором на вирішення експертизи ставилося питання щодо накладання земельних ділянок, що належать відповідачам на земельну ділянку, що відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 073507 передана в постійне користування ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України для ведення лісового господарства, а не ДП "Житомирський військовий лісгосп" .

Крім того, згідно з пунктом 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісо-впорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Документами, які підтверджують право лісогосподарських підприємств на земельні ділянки, є державні акти на право постійного користування земельними ділянками або планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

В даному випадку посилання прокурора на матеріали лісовпорядкування за 2005 рік висновків суду не спростовують, оскільки ДП Житомирський військовий лісгосп вже отримані державні акти на землю, які є чинними. Видачі останніх передувало виготовлення нових матеріалів лісовпорядкування за 2010 рік, які не включали в себе спірні земельні ділянки.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Вказане свідчить про те, що позивачем не надано доказів того, що спірні земельні ділянки, надані громадянам, розташовані на землях, які передані в користування ДП Житомирський військовий лісгосп та що передачею таких земельних ділянок у власність відповідачів порушені права ДП Житомирський військовий лісгосп .

Таким чином, посилання позивача на те, що оскаржуваними розпорядженнями вилучено з постійного користування ДП Житомирський військовий лісгосп землі лісогосподарського призначення загальною площею понад 10 га для садівництва, чим порушено норми ст. 149 Земельного кодексу України та змінено цільове призначення земельних ділянок, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 1069 від 23.11.2010 року Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради , № 83 від 04.02.2011 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради позивачем не доведені.

Суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги позивача про визнання недійсними та скасування державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, оскільки вказана позовна вимога не є самостійним способом захисту, а є похідною вимогою від вирішення питання про скасування державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, які прокурором в даному позові не заявлялися.

Щодо позовних вимог про повернення спірних земельних ділянок на користь держави в особі ДП Житомирський військовий лісгосп та витребування у відповідачів земельних ділянок на користь ДП Житомирський військовий лісгосп , то у відповідності до норм ЦК України заявити вимоги про витребування майна, зокрема земельних ділянок, може лише власник від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) або від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України в залежності від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а в разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Як було встановлено судом, спірні земельні ділянки не перебували у користуванні ДП Житомирський військовий лісгосп та прокурором не спростовано правомірності виникнення права власності відповідачів на вказані земельні ділянки, тому позовні вимоги про повернення та витребування земельних ділянок на користь держави в особі ДП Житомирський військовий лісгосп також до задоволення не підлягають.

Згідно ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати, понесені позивачем по справі, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81,141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Житомирської місцевої прокуратури - відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2022 року.

Суддя Інна Зубчук