Ухвала

від 02.02.2022 по справі 472/46/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.02.22

22-ц/812/147/22

Єдиний номер справи 472/46/20

Провадження 22-ц812/147/22 Головуючий по 1 інстанції Чаричанський П.О.

Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2022р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання - Біляєва В.М.,

за участі: відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2021р.

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

встановила:

У січні 2020р. ОСОБА_2 пред`явив позов до ОСОБА_1 про стягнення 3519002,49 грн. заборгованості за договором позики.

Позивач зазначав, що 13 квітня 2017р. уклав у письмовій формі з відповідачем договір позики, який було нотаріально посвідчено, за умовами якого передав у власність 671750 грн., які останній зобов`язався повернути до 27 грудня 2017р.

Після спливу терміну повернення позики відповідач гроші не повернув, а тому позивач з урахуванням змін та доповнень, викладених у заяві від 14 травня 2020р. просив стягнути 671750 грн. основного боргу за договором позики, 2451887,50 грн. пені за прострочення повернення позики за період з 15 січня 2019р. по 15 січня 2020р., 107112,90 грн. втрат від інфляції за період з 28 грудня 2017р. по 14 травня 2020р., 47979,51 грн. трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 28 грудня 2017р. по 14 травня 2020р.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2021р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1496842,41 грн. заборгованості за договором позики від 13 квітня 2017р. з яких: 671750 грн. основний борг, 670000 грн. пені за прострочення повернення позики за період з 15 січня 2019р. по 15 січня 2020р., 107112,90 грн. втрат від інфляції за період з 28 грудня 2017р. по 14 травня 2020р., 47979,51 грн. трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 28 грудня 2017р. по 14 травня 2020р.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме зменшити розмір стягнення заборгованості за договором позики до 382091,14 грн.

Представник позивача, в поданому відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

02 лютого 2022р. на адресу суду апеляційної інстанції надійшла нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 про відмову від позову у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач також підтвердив обставини врегулювання спору.

Колегія суддів вважає, що зазначена заява підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.206 ЦПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно зі ст.373 ЦПК в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Оскільки підстави для неприйняття відмови позивача від позову відсутні, то у відповідності до ст.373 ЦПК рішення суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним із закриттям провадження у справі з підстав, визначених п.4 ч.1 ст.255 цього Кодексу.

Керуючись ст.206,373 ЦПК, суд

ухвалив:

Прийняти відмову ОСОБА_2 від позову.

Визнати нечинним рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2021р.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: Судді: