Постанова

від 02.02.2022 по справі 910/8003/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. Справа№ 910/8003/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Владимиренко С.В.

Попікової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 02.02.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера Хоум Інтеріор"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021

у справі №910/8003/21 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Грейн Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера Хоум Інтеріор"

про стягнення 195 821,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Грейн Україна" (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера Хоум Інтеріор" (надалі -відповідач) про стягнення 195 821,50 грн боргу на підставі договору поставки № ПВ0000001 від 19.11.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № ПВ0000001 від 19.11.2020, позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за поставку обумовленого договором товару. Відповідач своє зобов`язання з поставки товару не виконав та не повернув попередню оплату, заборгувавши 195 821,50 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/8003/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Грейн Україна" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера Хоум Інтеріор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Грейн Україна" 195 821 (сто дев`яносто п`ять тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 50 коп. основного боргу, 2 937 (дві тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн. 33 коп. судового збору.

Суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог у вказаній сумі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/8003/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Крім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник посилався на належне виконання позивачем договору, оскільки 14.04.2021 відповідач надіслав позивачу про повідомлення щодо можливості здійснити відвантаження товару, однак позивач товар не прийняв.

Також вказав на порушення позивачем п. 10.2 договору, яким визначено порядок повернення передоплати.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8003/21 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/8003/21. Копію ухвали надіслано Господарському суду міста Києва.

22.11.2021 матеріали справи №910/8003/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8003/21.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021, апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прімавера Хоум Інтеріор" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/8003/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера Хоум Інтеріор" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/8003/21. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 15.12.2021 о 14:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 08.12.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 08.12.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прімавера Хоум Інтеріор" пропущений строк на подання відповіді на відзив у справі №910/8003/21.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8003/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера Хоум Інтеріор" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/8003/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Попікова О.В. Розгляд справи постановлено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 24.01.2022 о 14:40 год.

У судовому засіданні від 24.01.2022 оголошено перерву до 02.02.2022 на 11:00.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 02.02.2022 з`явилися усі учасники справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представника позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з такого.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

19.11.2020 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) був укладений договір поставки № ПВ0000001 (надалі - Договір), згідно з умовами якого відповідач зобов`язувався передати у власність позивачу товар, а саме: стіл, м`який стілець, крісло та диван з розкладною загальною вартістю 279 745 грн. відповідно до додатку № 1 до даного договору, а позивач - прийняти та оплатити цей товар на умовах договору.

Згідно умов п. 2.3 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем у наступному порядку:

- перший етап: предоплата у розмірі 70% від вартості товару, погодженої сторонами у додатку № 1, здійснюється шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок продавця грошових коштів протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури;

- другий етап: остаточний розрахунок у розмірі 30% від вартості товару здійснюється протягом з банківських днів з моменту отримання письмово повідомлення покупцем про готовність продавця доставити товар у пункт доставки, зазначений у п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник здійснює передачу товару на умовах само вивозу (EXW, ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року) у частині, що не суперечить умовам даного договору. Пункт поставки товару: меблевий салон, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Максимовича, 26.

Під умовами поставки EXW, ІНКОТЕРМС 2010 сторони розуміють наступне:

- відповідальність постачальника закінчуються в момент передачі товару, що поставляється, безпосередньо покупцеві або залученій покупцем компанії-перевізнику;

- відвантаження товару здійснюється перевізником чи особисто покупцем;

- за навантаження свого товару на транспортний засіб покупця чи залученого перевізника постачальник не відповідає;

- всі можливі ризики і витрати, пов`язані з переміщенням товару з території постачальника до кінцевого пункту покупця, несе виключно покупець.

Згідно п. 3.2 договору строк поставки товару погоджується сторонами у додатку № 1 до цього договору.

Додатком № 1 сторони передбачили строк поставки товару протягом 65 робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати відповідно до умов договору.

Відповідно до умов п. 3.3 договору про можливість здійснити відвантаження товару покупцеві, постачальник повідомляє покупця одним із способів: листом, електронним листом або по факсу. Протягом 10 робочих днів після одержання відповідного повідомлення від постачальника, покупець зобов`язаний прийняти товар.

Згідно умов п. 3.4 постачальник передає товар покупцеві у пункті поставки товару, визначеному сторонами у п. 3.1 договору, з оформленням видаткової накладної на товар.

Відповідно до п. 3.5 договору обов`язок постачальника передати товар вважається виконаним, а товар вважається поставленим з моменту:

- отримання товару безпосередньо покупцем у пункті поставки за видатковою накладною. Для одержання товару, покупець зобов`язаний надати постачальнику належним чином оформлену довіреність;

- відвантаження товару перевізникові для доставки покупцеві за транспортною документацію, у разі залучення перевізника для доставки товару в кінцевий пункт покупця.

Термін дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно заключної банківської виписки за період з 23.11.2020 по 23.11.2020 позивач здійснив попередню оплату передбаченого договором товару у розмірі 195 821,50 грн.

Звернувшись із даним позовом, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № ПВ0000001 від 19.11.2020, позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за поставку обумовленого договором товару. Натомість, відповідач своє зобов`язання з поставки товару не виконав та не повернув попередню оплату, заборгувавши 195 821,50 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як встановлено судом, згідно заключної банківської виписки за період з 23.11.2020 по 23.11.2020 позивач здійснив попередню оплату передбаченого договором товару у розмірі 195 821,50 грн.

Факт здійснення попередньої оплати товару позивачем підтверджується вищевказаною банківською випискою, а також визнано відповідачем, у відзиві на позовну заяву.

Отже, як встановлено судом, позивачем було виконане зобов`язання за Договором та здійснено перераховано на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 195 821,50 грн.

Отримавши попередню оплату за Договором, у відповідача перед позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по передачі позивачу товару.

Відповідно до погодженого сторонами у додатку № 1 до договору 65 денного строку поставки товару з дня оплати, кінцевий строк поставки товару є 26.02.2021.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів передачі товару за договором в обумовлений строк суду не надано.

Відповідач у доводах апеляційної скарги, як і під час розгляду справи у суді першої інстанції стверджує про те, що 28.01.2021 він на прохання позивача здійснив поставку дивану, однак позивач відмовився прийняти товар.

Також відповідач зазначив, що 14.04.2021 він надіслав позивачу про повідомлення щодо можливості здійснити відвантаження товару. Однак, вказаний лист позивач не отримав.

Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача про те, що 28.01.2021 він на прохання позивача здійснив поставку дивану, оскільки доказів такого повідомлення відповідачем позивача суду не надано.

Посилання відповідача на поставку позивачу частини товару перевізником ФОП Кислинським М.О. з яким відповідач уклав договір перевезення вантажу № 11/01/2021 від 11.01.2021 також обґрунтовано визнано безпідставними судом першої інстанції, оскільки доказів надання позивачем згоди на залучення перевізника суду не надано. Крім того, спірним договором поставки № ПВ0000001 передбачено залучення компанії-перевізника тільки покупцем, а не постачальником, яким є відповідач.

Разом з тит, додана до відзиву на позов товарно-транспортна накладна № Р519 від 28.01.2021 не може слугувати доказом належної поставки товару, оскільки в ній вказаний пункт розвантаження м. Малин Житомирської області, який не узгоджувався сторонами та суперечить визначеному договором пункту розвантаження.

Доводи відповідача про те, що листом № 14/04-21 від 14.04.2021 він належним чином повідомив позивача щодо можливості здійснити відвантаження товару є безпідставними, оскільки як було встановлено судом кінцевий строк поставки товару є 26.02.2021.

Згідно вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач претензією від 29.04.2021 вимагав від відповідача повернути суму попередньої оплати у розмірі 195 821,50 грн.

Доказів належного повернення відповідачем попередньої оплати суду не надано.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вже було зазначено судом, статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 195 821,50 грн доведений суду належним чином.

За встановлених обставин справи, враховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 195 821,50 грн боргу (коштів передоплати) за договором.

Посилання скаржника на те, що п. 10.2 договору сторони погодили порядок повернення передоплати і відповідно до означеного пункту договору позивач не надіслав відповідачу не надіслав попередження про бажання розірвати договір в односторонньому порядку, а звернувся із претензією про повернення передоплати, суд апеляційної інстанції оцінює критично та не приймає до уваги.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що пунктом 10.2 договору, на який посилається скаржник, узгоджено порядок саме дострокового розірвання договору. Однак, в даному випадку дострокове розірвання договору не мало місця, оскільки як встановлено судом вище, товар мав бути поставлений відповідачем у протягом 65 робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати відповідно до умов договору (додатоком № 1 сторони передбачили строк поставки товару), тобто у строк - 26.02.2021. А претензія , якою позивач вимагав від відповідача повернути суму попередньої оплати у розмірі 195 821,50 грн надіслана 29.04.2021, тобто після кінцевого строку поставки товару. (а.с 23)

Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено.

Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/8003/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 03.02.2022.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.В. Владимиренко

О.В. Попікова