Постанова

від 26.01.2022 по справі 917/569/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Харків Справа № 917/569/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

секретар судового засідання - Євтушенко Є.В.,

за участю:

від позивача: Іщенко І.М.,

від відповідача: без участі представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Федорівка і КО" (вх. № 3295 П/1)

на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2021 (суддя Іванко Л.А., ухвалене в м. Полтаві 09.09.2021, повний текст складено та підписано 20.09.2021),

у справі №917/569/21

за позовом Професійно-технічного училища № 50 м. Карлівка, м. Карлівка Полтавської області,

до Фермерського господарства "Федорівка і КО", с. Федорівка, Карлівського району, Полтавської області,

про стягнення 2217131,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

Професійно-технічне училище № 50 звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Федорівка і КО" про стягнення 2217131,96 грн, з яких: 1847609,96 грн збитків та 369522,00 штрафних санкцій, 33256,98 грн витрат зі сплати судового збору і 15000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Професійно-технічне училище № 50 (замовник) посилається на неналежне виконання ФГ "Федорівка і КО" (виконавець) умов договору про надання послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції від 30.03.2020 №22 (договір) та додатку №1 до договору Технічні вимоги до послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції (додаток 1).

Позивач зазначає, що у відповідності з додатком №1 до договору, що є його невід`ємною частиною, технічні вимоги послуги з виробництва сільськогосподарської продукції (проса) має такі складові частини:

1. Весняно -польові роботи (період квітень травень), що включає в себе послуги з поверхневого обробітку грунту бороною (боронування), придбання та підвезення насіння посівного проса (вид носіння - репродукція посадкового матеріалу - еліта, супереліта), посів, коткування посівів.

2. Догляд за посівами (червень-липень): придбання та підвезення засобів захисту рослин та мінеральних добрив.

Позивач зазначає, що 15.06.2020 представники замовника були залучені до участі та здійсненні контролю під час обстеження посіву проса, під час якого встановлено, що посів проса дуже пригнічений злаковим бур`яном групи мишієві . За результатами обстеження складено акт обстеження посіву проса від 15.06.2020, відповідно до якого виконавець на власний розсуд та за власний рахунок вирішив здійснити пересів проса. Акт від 15.06.2020 підписаний уповноваженими представниками сторін.

3. Збирання урожаю проса (серпень): збирання урожаю та транспортування урожаю до елеватора.

Позивач посилається на те, що документального підтвердження належного виконання умов договору, щодо збирання та транспортування врожаю проса, у встановлені договором строки, відповідачем не надано.

Позивач зазначає, що у період дії договору відповідач не повідомляв позивача про: наявність підстав неможливості виконання умов договору; форс - мажорні обставини, про які виконавець повинен повідомити замовника у п`ятиденний строк, відповідно до п. 8.4 договору.

Позивач зазначає, що проведена претензійна робота не надала жодних результатів, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки, на переконання ПТУ №50, у діях ФГ "Федорівка і КО" наявний склад господарського правопорушення через неналежне виконання умов договору, у зв`язку з чим ПТУ №50 завдано збитки, в обсязі неотриманого урожаю проса з земельної ділянки площею 90,4695 га.

Позивач, обґрунтовуючи суму збитків, посилається на те, що згідно відповіді Головного управління статистики у Полтавській області, отриманої замовником на запит ПТУ №50, урожайність проса на підприємствах Карлівського району Полтавської області на 01.12.2020 складала 37,5 ц/га.

Позивач посилається на те, що 29.01.2021 ПТУ №50 направило запит до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо надання інформації про вартість проса станом на 02.10.2020. За наданою відповіддю Міністерства, станом на 02.10.2020 середня закупівельна ціна на просо становила 5446,00 грн/т.

Позивач зазначає, що загальна площа землі згідно договору становить 90,4695 га, а тому кількість зібраного зерна, виходячи із середньої урожайності по регіону (37,5 ц/га) повинно становити 339,26 т.

На думку позивача, сума збитків складає: 1847609,96 грн (339,26 т х 5446,00 грн/т).

Нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги ПТУ №50 посилається на ст.ст. 193, 218, 224 ГК України, ст.ст. 627, 629, 901, 906 ЦК України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2021 у справі № 917/569/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1847609,96 грн збитків та 27714,15 грн витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд частково задовольняючи позовні вимоги встановив, 30.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір № 22 про надання послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції та додаток №1 до договору, що є його невід`ємною частиною, технічні вимоги послуги з виробництва сільськогосподарської продукції (проса).

Місцевий господарський суд встановив, що відповідач у встановлені додатком №1 до договору строки (серпень 2020 року) не здійснив поставку проса, документального підтвердження належного виконання умов договору відповідачем не надано.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачем не заперечується факт неналежного виконання зобов`язання за договором, а саме відповідачем не передано позивачу просо та не дотримано строків виконання робіт встановлених у додатку № 1 до договору.

Місцевий господарський суд встановив, що відповідач посилається на те, що неналежне виконання умов договору є наслідком непереборної сили, яка виникла після укладення договору, що на думку відповідача підтверджується сертифікатом про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.03.2021 №5300-21-0314. Відповідач зазначав, що на виконання умов договору (п. 8.4.) листом від 23.03.2021 № 8 повідомив позивача про наявні форс-мажорні обставини.

Судом першої інстанції встановлено факт невиконання відповідачем покладеного на нього зобов`язання, передбаченого п.8.4 договору, щодо повідомлення позивача (в письмовій формі) не пізніше ніж через 5 календарних днів про виникнення форс-мажорних обставин.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у завданні збитків позивачу та прямого причинно - наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного договором обов`язку (п. 8.4 договору) та збитками позивача, адже ПТУ №50 не отримало позитивний результат від договору, а саме не отримало у власність просо, у встановлені договором строки.

Місцевий господарський суд перевіривши розрахунок позивача, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, щодо завданих ПТУ №50 збитків, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ФГ "Федорівка і КО" на користь ПТУ №50 369522,00 грн штрафу, оскільки позивачем не виконано умов п. 6.3.3 договору, яким визначено обов`язок замовника повідомити виконавця про виявлені при прийманні - передачі послуг недоліки у 3-денний термін.

ФГ "Федорівка і КО" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2021 у справі №917/569/21, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 1847609,96 грн збитків та в зазначеній частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ФГ "Федорівка і КО" посилається на те, що сертифікатом №5300-21-0314 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) Полтавська торгово - промислова палата підтвердила, що надати послугу, пов`язану із виробництвом сільськогосподарської продукції згідно технічних вимог (додатку 1 до договору), у термін жовтень 2020 року неможливо у зв`язку із форс - мажором. Сертифікатом зафіксовано, що дата настання форс - мажорних обставин - 15.06.2020, дата закінчення - 30.09.2020.

Апелянт зазначає, що на виконання п. 8.4 договору відповідач листом від 23.03.2021 №8 повідомив позивача про наявні форс - мажорні обставини, проте позивач на вказане повідомлення не відреагував.

Апелянт вважає, що відповідач свій обов`язок в частині невідкладного повідомлення позивача про настання форс - мажорних обставин виконав, відповідно до умов договору.

Східним апеляційним господарським судом отримано від ПТУ №50 відзив на апеляційну скаргу (вх. 14848), в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2021 у даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Позивач зазначає, що не отримував від відповідача лист №8 від 23.03.2021, а наданий до суду першої інстанції лист №4 від 23.03.2021 не містить доказів його надсилання на адресу ПТУ №50.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав п. 8.4 договору, не повідомив ПТУ №50 про наявні форс - мажорні обставини у встановлені договором строки.

Позивач вважає, що відомості зазначені у сертифікаті №5300-21-0314 про форс - мажорні обставини спростовуються довідкою ГУ статистики у Полтавській області, адже згідно інформації органів статистики урожайність проса на підприємствах Карлівського району Полтавської області станом на 01.12.2020 становить 37,5 ц з 1 га.

У судовому засіданні 26.01.2022 позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 09.09.2021 у даній справі, в оскаржуваній частині залишити без змін.

Апелянтом подано клопотання (вх. 933 від 26.01.2022), в якому відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Також апелянт у даному клопотанні зазначає, що підтримує доводи і вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається із апеляційної скарги, апелянт оскаржує рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2021у справі №917/569/21 в частині задоволення позовних вимог ПТУ №50 про стягнення з ФГ "Федорівка і КО" 1847609,96 грн збитків.

Відтак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2021у справі №917/569/21 у вказаній частині.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст. 222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

30.03.2020 між професійно-технічним училищем № 50 м.Карлівка (замовник, позивач) та фермерським господарством «Федорівка і КО» (виконавець, відповідач) укладено договір № 22 про надання послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції (далі - договір).

За умовами п.1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати послугу, пов`язану з виробництвом сільськогосподарської продукції (код згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» : 77110000-4-послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції) (далі-послуга), визначені договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Характеристику послуги, наведено у технічних вимогах (додаток 1 до цього договору), що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Згідно з додатком 1 Технічні вимоги до послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції (проса) має складові частини:

Весняно-польові роботи (період квітень-травень): поверхневий обробіток ґрунту бороною (боронування), придбання, доставка та внесення мінеральних добрив (нітроамофоска або аналог), дискування, придбання та підвезення насіння посівного проса, посів, коткування посівів.

Догляд за посівами (червень-липень): придбання та підвезення засобів захисту рослин (Балерина, Ломбардор про, Табу, Peглон Супер, ДецисФ люкс або аналогів) та мінеральних добрив (Аватар, Сульфат магнію, Сульфат амонію, Браман мультикомплекс або аналогів, підвезення води у необхідній кількості, внесення засобів захисту рослин (Балерина, Ломбардор про, Табу, Реглон Супер, ДецисФ люкс або аналогів) та мінеральних добрив (Аватар, Сульфат магнію, Сульфат амонію, Браман мультикомплекс або аналогів);

Збирання урожаю проса (серпень):

збирання урожаю;

транспортування урожаю до елеватора (елеватор (зерновий склад) визначається у окремому листі замовника.

Осінньо-польові роботи (вересень-жовтень): дискування, оранка, чизелювання.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що у випадку виявлення при прийманні наданої послуги, невідповідності послуги документам про них, вимогам якості, обсягу, вартості, які визначені положеннями даного договору, замовник може відмовитися від приймання наданої послуги, вимагати відшкодування заподіяних збитків, а також розірвання даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору спосіб надання послуги виконавець формує самостійно, у відповідності до технологій надання послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції та з метою отримання максимальних результатів від наданої послуги. Місце надання послуги: земельна ділянка з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 90,4695 га, яка розташована в селі Федорівка, Карлівського району, Полтавської області.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що весь процес надання послуги здійснюється під контролем та за участю представників замовника. Вирощене зерно є власністю замовника.

У випадку наявності зауважень представників замовника щодо порушення технологій обробітку ґрунту, посіву, внесення засобів захисту рослин, внесення гербіцидів, зменшення кількості втрат під час обмолоту, вчинення заходів, направлених на зменшення кількості смітних домішок, виконавець зобов`язаний виконати вимоги представника замовника або разом вирішити шляхи досягнення максимального результату під час надання послуги.

Згідно з п. 6.1 договору виконавець зобов`язаний:

6.1.1 забезпечити надання послуги у відповідності до додатку 1 до договору ;

6.1.2 забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього договору.

Відповідно до п.6.1.10 договору весь процес надання послуги здійснюється під контролем та за участю представників замовника. У випадку наявності зауважень представників замовника щодо зменшення кількості втрат підчас обмолоту, вчинення заходів, направлених на зменшення кількості смітних домішок, виконавець зобов`язаний виконати вимоги представника замовника або разом вирішити шляхи досягнення максимального результату під час надання послуги.

Згідно з п.п. 6.4.1 - 6.4.2 договору замовник має право контролювати надання послуг виконавцем, безоплатно отримувати від виконавця, вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та інше, що стосується надання послуги.

Відповідно до п. 7.2 договору сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком випадку або обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього договору, перебувають поза волею та межами контролю сторін та які сторони не могли ані передбачити, ані попередити розумними заходами, надалі надалі - форс - мажор (пункт 8.1 договору).

Під випадком сторони розуміють надзвичайну подію, яка не носить характер невідворотної, однак є непередбачуваною і раптовою для сторін, а саме: акти, рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зміни в законодавстві України за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання зобов`язань сторони. Під обставинами непереборної сили сторони розуміють повінь, пожежу, землетрус та інші стихійні лиха, оголошену та неоголошену війну, загрозу війни, терористичний акт, блокаду, революцію, заколот, повстаання, масові заворушення, тощо (п. 8.2 договору).

Факт виникнення форс-мажорних обставин повинен бути підтверджений документально компетентним органом державної влади. В разі відсутності такого підтвердження сторона, яка не виконала свої зобов`язання, несе відповідальність в повному обсязі (п. 8.3 договору).

При настанні обставин, зазначених у пункті 8.1, сторона, яка опинилася під їх впливом, повинна в розумний строк, але не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня виникнення форс- мажору, без затримки повідомити про це іншу сторону в письмовій формі. Повідомлення повинно містити інформацію про характер обставин і, якщо можливо, оцінку їх впливу на можливість виконання стороною своїх зобов`язань за цим договором та графік виконання зобов`язань (п. 8.4 договору).

Після припинення обставин, зазначених у пункті 8.1 сторона, яка опинилася під впливом обставин форс-мажору, повинна без затримки, але не пізніше ніж 5

календарних днів з дня припинення форс-мажору, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Повідомлення повинно містити термін, в який передбачається виконати зобов`язання за цим договором (п. 8.5 договору).

У разі, якщо сторона не направить або несвоєчасно направить повідомлення передбачені в пунктах 8.4 та 8.5, вона повинна відшкодувати іншій стороні збитки, які виникли у зв`язку з таким неповідомленням або несвоєчасним повідомленням (п. 8.6 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з 30.03.2020 і діє до 31.12.2020, а в частині оплати і надання послуг - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.2 договору).

Позивач посилається на те, що з порушенням строку встановленого додатком №1 до договору (серпень 2020 року), 12.11.2020 відповідач надав позивачу акт від 02.10.2020, який складено з приводу засвідчення факту збору урожаю проса в кількості 57,0 т.

16.11.2020 ПТУ №50 надіслало виконавцю лист №837, у відповідності до п.п. 2.3, 6.4.8 договору, в якому повідомило, що комісія замовника 13.11.2020 в ході розгляду наданих виконавцем документів дійшла висновку, що ФГ "Федорівка і КО" порушено умови п. 5.5, 6.1.10, 6.4.1, 6.4.2, 8.3 договору, а тому зі сторони замовника документи не будуть підписані. У зазначеному листі позивач просив виконавця підтвердити документально чому послуга надана неякісно.

Позивач зазначає, що 23.11.2020 отримав від відповідача відповідь на лист №837 від 16.11.2020, з якого замовник дізнався про те, що виконавець на виконання п. 8.3 договору звернувся до компетентних органів для встановлення факту виникнення форс - мажорних обставин.

Позивач зазначає, що не отримував від відповідача відповіді про результати звернення до компетентних органів для встановлення факту виникнення форс - мажорних обставин.

Позивач вважає, що у зв`язку з простроченням ФГ "Федорівка і КО" виконання послуг та порушення виконавцем умов зобов`язання щодо поставки проса, ПТУ №50 у відповідності до п.п. 7.4.1., 7.4.2, 7.5, п.п. 8.1-8.6 договору має право на стягнення збитків.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Між професійно-технічним училищем № 50 м. Карлівка та фермерським господарством «Федорівка і КО» укладено договір від 30.03.2020 № 22 про надання послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції.

За умовами п.1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати послугу, пов`язану з виробництвом сільськогосподарської продукції (код згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» : 77110000-4-послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції) (далі-послуга), визначені договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 5.1 договору спосіб надання послуги виконавець формує самостійно, у відповідності до технологій надання послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції та з метою отримання максимальних результатів від наданої послуги .

У відповідності до умов п. 5.5 договору весь процес надання послуги здійснюється під контролем та за участю представника замовника. Вирощене зерно є власністю замовника.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2020 представники замовника були залучені до участі та здійсненні контролю під час обстеження посіву проса.

За результатами обстеження складено акт обстеження посіву проса від 15.06.2020, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін спору.

У даному акті зазначено, що на час проведення обстеження встановлено, що посів проса дуже пригнічений злаковим бур`яном групи мишієві . Сторонами встановлено, що у разі залишення посіву в такому стані злаковий бур`ян мишій є дуже конкурентною рослиною для проса і своєю швидкістю росту повністю може заглушити його ріст. В даному випадку посів проса підлягає пересіву. Виконавець на власний розсуд та за власний рахунок вирішив здійснити пересів проса.

Позивач вважає, що відповідачем не дотримано умов договору та додатку №1 до нього, щодо виконання весняно - польових робіт та доглядом за посівами, що і призвело до зазначених в акті від 15.06.2020 висновків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.2 договору характеристику послуги, наведено у технічних вимогах (додаток 1 до цього договору), що є невід`ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 6.1.1 договору виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуги у відповідності до додатку № 1 до договору.

Згідно з додатком 1 Технічні вимоги до послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції (проса) має складові частини, зокрема:

Збирання урожаю проса (серпень):

збирання урожаю;

транспортування урожаю до елеватора (елеватор (зерновий склад) визначається у окремому листі замовника.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з 30.03.2020 і діє до 31.12.2020 , а в частині оплати і надання послуг - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З наведеного вбачається, що сторонами спору узгоджено графік виконання робіт, у відповідності до якого, виконавець повинен був зібрати і транспортувати урожай замовнику у серпні 2020 року .

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач, порушуючи додаток 1 до договору Технічні вимоги (строк надання послуг, збирання урожаю проса та транспортування до елеватора серпень 2020), 12.11.2020 надав позивачу акт від 02.10.2020 , який складено ФГ "Федорівка і КО" в односторонньому порядку, з приводу засвідчення факту збору урожаю проса в кількості 57,0 т. та транспортування проса на елеватор ТОВ Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи .

16.11.2020 ПТУ №50 надіслало виконавцю лист №837, у відповідності до п.п. 2.3, 6.4.8 договору, в якому повідомило, що комісія замовника 13.11.2020 в ході розгляду наданих виконавцем документів дійшла висновку, що ФГ "Федорівка і КО" порушено умови п. 5.5, 6.1.10, 6.4.1, 6.4.2, 8.3 договору (щодо якості та строку виконання робіт), а тому зі сторони замовника документи не будуть підписані. У зазначеному листі позивач просив виконавця підтвердити документально чому послуга надана неякісно.

Відповідач надав позивачу відповідь на лист №837 від 16.11.2020, якою, зокрема, повідомив замовника про те, що виконавець на виконання п. 8.3 договору звернувся до компетентних органів для встановлення факту виникнення форс - мажорних обставин.

Відповідно до п. 7.2 договору сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком випадку або обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього договору, перебувають поза волею та межами контролю сторін та які сторони не могли ані передбачити, ані попередити розумними заходами, надалі форс - мажор (пункт 8.1 договору).

Під випадком сторони розуміють надзвичайну подію, яка не носить характер невідворотної, однак є непередбачуваною і раптовою для сторін, а саме: акти, рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зміни в законодавстві України за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання зобов`язань сторони. Під обставинами непереборної сили сторони розуміють повінь, пожежу, землетрус та інші стихійні лиха, оголошену та неоголошену війну, загрозу війни, терористичний акт, блокаду, революцію, заколот, повстаання, масові заворушення, тощо (п. 8.2 договору).

Факт виникнення форс-мажорних обставин повинен бути підтверджений документально компетентним органом державної влади. В разі відсутності такого підтвердження сторона, яка не виконала свої зобов`язання, несе відповідальність в повному обсязі (п. 8.3 договору).

При настанні обставин, зазначених у пункті 8.1, сторона, яка опинилася під їх впливом, повинна в розумний строк, але не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня виникнення форс- мажору, без затримки повідомити про це іншу сторону в письмовій формі. Повідомлення повинно містити інформацію про характер обставин і, якщо можливо, оцінку їх впливу на можливість виконання стороною своїх зобов`язань за цим договором та графік виконання зобов`язань (п. 8.4 договору).

Після припинення обставин, зазначених у пункті 8.1 сторона, яка опинилася під впливом обставин форс-мажору, повинна без затримки, але не пізніше ніж 5 календарних днів з дня припинення форс-мажору, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Повідомлення повинно містити термін, в який передбачається виконати зобов`язання за цим договором (п. 8.5 договору).

У разі, якщо сторона не направить або несвоєчасно направить повідомлення передбачені в пунктах 8.4 та 8.5, вона повинна відшкодувати іншій стороні збитки, які виникли у зв`язку з таким неповідомленням або несвоєчасним повідомленням (п. 8.6 договору).

Відповідач у суді першої інстанції та у апеляційній скарзі зазначає, що на виконання п. 8.4 договору виконавець листом від 23.03.2021 №8 повідомив позивача про наявні форс - мажорні обставини, проте позивач на вказане повідомлення не відреагував.

Апелянт вважає, що відповідач свій обов`язок в частині невідкладного повідомлення позивача про настання форс - мажорних обставин виконав, відповідно до умов договору, а тому не повинен відшкодовувати замовнику збитки.

Позивач заперечує факт отримання від відповідача листа від 23.03.2021 №8.

Колегія суддів, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, дійшла висновку про необґрунтованість даних тверджень апелянта з огляду на наступне.

У матеріалах справи міститься копія листа вих. №8 від 23.03.2021, в якому відповідач зазначає про отримання ним сертифікату №5300-21-0314 від 22.03.2021 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Полтавською торгово - промисловою палатою. Додаток 1 арк.: копія сертифікату.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: належність, допустимість, та достовірність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття допустимість доказів, яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В якості доказу направлення листа вих. №8 від 23.03.2021, відповідачем надано копію реєстру поштових відправлень ФГ Федорівка і КО вих. №4 від 23.03.2021 (а.с.126-127).

Колегія суддів дійшла висновку, що зазначений реєстр поштових відправлень ФГ Федорівка і КО вих. №4 від 23.03.2021 (облік вихідної кореспонденції) підтверджує факт саме реєстрації вихідної кореспонденції, однак не є доказом відправлення та отримання позивачем листа вих. №8 від 23.03.2021.

Таким чином, відповідачем не виконано умов п. 8.4 договору, а саме не надано доказів, які б підтверджували відправлення або належне повідомлення позивача про наявність форс - мажорних обставин.

Разом з цим, колегія суддів встановила, що у додатку 1 до договору Технічні вимоги до послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції (проса) встановлено термін надання послуги зі збирання та транспортування врожаю - серпень 2020 року.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з 30.03.2020 і діє до 31.12.2020 .

З наданої відповідачем копії сертифікату №5300-21-0314 Полтавської торгово - промислової палати про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), вбачається, що його складено 22.03.2021 на лист ФГ "Федорівка і КО" №1 від 16.02.2021 (а.с.124).

Колегія суддів зазначає, що відповідач звернувся до Полтавської торгово - промислової палати вже після закінчення терміну дії договору, в свою чергу сертифікат був виготовлений торгово - промисловою палатою після закінчення строків надання послуг за договором.

В акті від 02.10.2020 виконавцем зазначено про те, що транспортування проса з поля проводилось на елеватор ТОВ Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи .

Однак, за умовами додатку 1 Технічні вимоги до послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції (проса) встановлено, що виконавець здійснює транспортування урожаю до елеватора (елеватор (зерновий склад) визначається в окремому листі замовника ).

Позивач у судових засіданнях апеляційної інстанції зазначив, що виконавець у порушення додатку 1 до договору самостійно визначив місце для транспортування урожаю.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутній лист замовника в якому визначено елеватор (зерновий склад) до якого виконавець повинен транспортувати зерно. Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження здійснення транспортування проса на елеватор ТОВ Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи , в кількості 57,0 т. та доказів передачі проса у власність позивача.

Відповідно до п. 8.6 договору у разі, якщо сторона не направить або несвоєчасно направить повідомлення передбачені в пунктах 8.4 та 8.5, вона повинна відшкодувати іншій стороні збитки, які виникли у зв`язку з таким неповідомленням або несвоєчасним повідомленням.

Згідно з ч.1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 224 ГК України встановлено обов`язок учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

З наведеного вбачається, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/422/18.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків (п. 4 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, і є невинуватою, якщо доведе вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданими збитками є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

З аналізу наведених правових норм випливає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Колегія суддів дослідивши умови договору, додатку №1 до нього, а також докази, які містяться в матеріалах справи, встановила, що у відповідності до п.п. 2.1, 5.1 договору ФГ "Федорівка і КО" зобов`язалось за завданням ПТУ №50 надати послугу, пов`язану з виробництвом сільськогосподарської продукції (вирощування проса), з метою отримання максимальних результатів від наданої послуги. Вирощене зерно (просо) є власністю замовника. При цьому, спосіб надання послуги виконавець формував самостійно, у відповідності до технологій надання послуги, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції.

За період дії договору з 30.03.2020 до 31.12.2020 відповідач не повідомляв позивача про неможливість виконання умов договору, форс - мажорні обставини, інші непереборні сили, які унеможливили виконання умов договору.

Однак, відповідачем не виконано обов`язок, не передано у власність позивача зерно (просо) у встановленні договором строки.

ФГ "Федорівка і КО" не доведено належними та допустимими доказами неможливість виконання ним договірних зобов`язань. Внаслідок чого ПТУ №50 не отримало позитивний результат від договору (не отримало у власність просо).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у відповідача вини у завданні збитків позивачу (неотримання замовником у власність зерна) та прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного договором обов`язку (п.8.4 договору, не повідомлення замовника про форс - мажорні обставини) та збитками позивача.

Обґрунтовуючи суму збитків позивач посилається на наступні обставини.

Згідно відповіді Головного управління статистики у Полтавській області від 18.01.2021 №13-74/5-21 урожайність проса на підприємствах Карлівського району Полтавської області на 01.12.2020 з 1 га зібраної площі складала 37,5 ц/га.

02.02.2021 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надано відповідь на лист ПТУ №50 від 29.01.2021, у якому Міністерство заначило, що станом на 02.10.2020 середня закупівельна ціна на просо становила 5446,00 грн/т.

Загальна площа землі згідно договору становить 90,4695 га, а тому кількість зібраного зерна, виходячи із середньої урожайності по регіону (37,5 ц/га) повинно становити 339,26 т.

Отже, сума збитків складає: 1847609,96 грн (339,26 т х 5446,00 грн/т).

Колегія суддів встановила, що місцевий господарський суд перевіривши розрахунок позивача, щодо завданих йому збитків, дійшов вірного висновку, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2021 у справі № 917/569/21 в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Федорівка і КО" на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2021 у справі № 917/569/21 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2021 у справі № 917/569/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.02.2022.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий