Постанова

від 01.02.2022 по справі 910/18266/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/18266/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В., Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивачів:

Скайрайзон Ейркрафт Холдингс Лімітед: Прудкого О.В.; Гутнік І.В.,

Лікатрон Ентерпрайзес Лімітед: Прудкого О.В. ; Гутнік І.В.,

Енфілдс Трейд Енд Капітал Корп. : Прудкого О.В. ; Гутнік І.В. ,

Гранум Корпорейшн: Прудкого О.В. ; Гутнік І.В. ,

Валдо Трейд ЛТД: Прудкого О.В. ; Гутнік І.В. ,

товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор-Інтеркомс": Прудкого О.В. ; Гутнік І.В. ,

приватного акціонерного товариства "Торговий Дім "Олена": Прудкого О.В. ; Гутнік І.В. ,

Твінстар Холдінгс С.А. : Прудкого О.В. ; Гутнік І.В. ,

відповідача - Антимонопольного комітету України - Атаманюка Г.В. ,

третьої особи - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - не з`яв.,

розглянув касаційну скаргу Скайрайзон Ейркрафт Холдингс Лімітед (Skyrizon Aircraft Holdings Limited); Лікатрон Ентерпрайзес Лімітед (Likatron Enterprises Limited); Енфілдс Трейд Енд Капітал Корп. (Enfields Trade & Capital Corp); Гранум Корпорейшн (Granum Corporation); Валдо Трейд Лтд (Waldo Trade Ltd); товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор-Інтеркомс"; приватного акціонерного товариства "Торговий Дім " Олена"; Твінстар Холдінгс С.А. (Twinstar Holdings S.A.)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 (головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Коротун О.М. і Сулім В.В.)

у справі № 910/18266/20

за позовом: Скайрайзон Ейркрафт Холдингс Лімітед ;

Лікатрон Ентерпрайзес Лімітед;

Енфілдс Трейд Енд Капітал Корп.;

Гранум Корпорейшн;

Валдо Трейд ЛТД;

товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор-Інтеркомс";

приватного акціонерного товариства "Торговий Дім "Олена";

Твінстар Холдінгс С.А.

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

про визнання недійсним рішення АМК,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство).

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень зі справи

1. Позов було подано до господарського суду міста Києва про визнання недійсним рішення АМК, оформленого листом АМК "Про повернення заяви" від 06.11.2020 №126-25/01-15254 (далі - Лист АМК), та зобов`язання АМК прийняти до розгляду спільну заяву позивачів про надання дозволу на концентрацію від 22.10.2020 №7731, зареєстровану в АМК 23.10.2020 за №15-01/436-ЕКк (далі - Спільна заява).

2. Позов обґрунтовано тим, що 06.11.2020 АМК повернув Спільну заяву, оскільки вона не відповідає вимогам Положення про концентрацію, що перешкоджає її розгляду. На думку позивачів, відповідне рішення АМК має бути визнано недійсним з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні АМК, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття АМК помилкового рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2021 (суддя Зеленіна Н.І.): позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним рішення АМК, оформлене Листом АМК; АМК зобов`язано прийняти до розгляду Спільну заяву.

4. У прийнятті зазначеного рішення суд виходив з такого: до Спільної заяви додано необхідні документи на підтвердження повноважень представників заявників - суб`єктів концентрації; Спільну заяву повернуто неправомірно; матеріали Спільної заяви не містять доказів, які свідчили б про недружнє придбання, більш того, до Спільної заяви додано схему відносин контролю учасників концентрації, економічне обґрунтування концентрації, відомості про концентрацію суб`єктів господарювання та проєкти договорів купівлі-продажу акцій об`єкта придбання; прийняття Спільної заяви до розгляду є ефективним способом захисту порушеного права позивачів та такий спосіб не впливає на дискрецію повноважень відповідача, оскільки цей спосіб не містить ознак втручання у повноваження відповідача.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021: задоволено апеляційну скаргу АМК; зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано і прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.

6. Постанову мотивовано відсутністю підстав для задоволення позовних вимог у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі до Верховного Суду позивачі, зазначаючи про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах, просить оскаржувану постанову скасувати і залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 30.03.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Апеляційний господарський суд неправильно застосував положення Конституції України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", Положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб`єктів господарювання, затвердженого розпорядженням АМК від 19.02.2002 № 33-р (далі - Положення), Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу АМК заперечує проти доводів скаржників, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, і просить закрити касаційне провадження у справі № 910/18266/20, а у випадку розгляду касаційної скарги - відмовити у її задоволенні, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 залишити без змін.

10. Агентство у відзиві на касаційну скаргу просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, з посиланням, зокрема, на те, що на активи АТ "Мотор Січ" (прості іменні акції) накладено арешт шляхом заборони розпорядження та їх передано Агентству в управління, отже, власники тимчасово позбавлені права володіти, розпоряджатися та користуватися активами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

11. Позивачами подано до АМК Спільну заяву, згідно з якою позивачі в особі уповноважених представників, які діють відповідно до довіреностей, звернулися до названого Комітету з проханням надати дозвіл на концентрацію, яка буде здійснена шляхом придбання компанією Скайрайзон Ейркрафт Холдингс Лімітед акцій у статутному капіталі АТ "Мотор Січ" (м. Запоріжжя), що забезпечить перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління AT "Мотор Січ". Концентрація має буди реалізована шляхом здійснення Скайрайзон Ейркрафт Холдингс Лімітед серії придбань акцій AT "Мотор Січ" у інших позивачів.

12. Разом із Спільною заявою позивачами подано низку документів та відомостей (з перекладом українською мовою).

13. 06.11.2020 АМК прийняв рішення, оформлене Листом АМК, яким повернув Спільну заяву позивачів через її невідповідність вимогам Положення, що перешкоджає її розгляду.

Підставою для такого повернення стала відсутність:

- копії довіреності щодо призначення та уповноваження представника(ів), інших письмових підтверджень повноважень представника(ів) ПАТ "Мотор Січ", оформленої згідно з вимогами розділу X Положення;

- інформації про звернення представників учасників концентрації до ПАТ "Мотор Січ" за отриманням інформації щодо актуальних відносин контролю, господарської діяльності товариства, на які вони не отримали відповідь або було отримано негативну відповідь.

АМК також зазначив, що повернення Спільної заяви не позбавляє заявників права звернутися до регулятора з повторними заявами, додавши відомості та документи згідно з Положенням; у разі надходження таких заяв АМК розгляне їх та прийме відповідне рішення.

14. Натомість позивачі зазначали в суді, що Спільна заява та додані до неї документи повністю відповідають вимогам чинного законодавства, підстави, які перешкоджали б розгляду такої заяви, відсутні, а АМК вимагав від них документи, обов`язкове подання яких не передбачено законом та Положенням.

15. Подана позивачами Спільна заява з боку об`єкта придбання - ПАТ "Мотор Січ" (учасника концентрації) не підписувалася, інформація та матеріали підписання або відмови від підписання представниками заявників не надавалися. Доказів того, що хтось з представників позивачів уповноважений на підписання заяви від ПАТ "Мотор Січ" заявниками також не надано.

16. Жоден з продавців акцій ПАТ "Мотор Січ" не здійснює контроль над цим товариством. Відтак відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вони не визнаються єдиним суб`єктом господарювання, тому не можуть визнаватися учасником концентрації за статтею 26 цього Закону.

Надання довіреностей від продавців акцій не підміняє визначену згаданим Законом необхідність надання довіреностей від об`єкта придбання, з урахуванням того, що продавці акцій не здійснювали контролю над суб`єктом господарювання, щодо якого набувається (має набутися) контроль.

17. Заявники не зверталися до регулятора з клопотанням про надання відповідної інформації (довіреності) іншим учасником концентрації, мотивуючи це відсутністю необхідності в такому зверненні.

Регулятор не ініціював питання розгляду заяви у режимі недружнього придбання, оскільки таке ініціювання вчиняється саме за клопотанням заявників (якого не було заявлено).

18. З урахуванням того, що ПАТ "Мотор Січ" є учасником концентрації, подані позивачами документи, за висновком апеляційної інстанції, не відповідали встановленим АМК вимогам, і це перешкоджало подальшому розгляду Спільної заяви (при тому, що особа, яка надає, уповноважена надати інформацію, приймає на себе ризики надання неповної, недостовірної інформації), дії регулятора з повернення Спільної заяви були правомірними, а висновки суду першої інстанції у цій справі - помилковими.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

19. Закон України "Про Антимонопольний комітет України":

частина перша статті 1:

- АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель;

пункт 2 частини першої статті 3:

- основним з основних завдань АМК є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, контролю за концентрацією;

частина друга статті 7:

- у сфері здійснення контролю за, зокрема, концентрацією АМК має такі повноваження: розглядати заяви про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно концентрації, проводити дослідження за цими заявами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами про надання дозволу на концентрацію, надавати висновки, попередні висновки стосовно концентрації; дозволяти або забороняти концентрацію.

20. Закон України "Про захист економічної конкуренції":

стаття 1:

- суб`єкт господарювання - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;

частини перша, друга статті 22:

- з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб`єктів господарювання;

- концентрацією визнається: 1) злиття суб`єктів господарювання або приєднання одного суб`єкта господарювання до іншого; 2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб`єктами господарювання над одним або кількома суб`єктами господарювання чи частинами суб`єктів господарювання, зокрема, шляхом: а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб`єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб`єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб`єкта господарювання, що ліквідується; б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб`єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб`єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи; 3) створення суб`єкта господарювання двома і більше суб`єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили цей суб`єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання; 4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання;

стаття 23:

- учасниками концентрації визнаються: суб`єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або має здійснитися злиття, приєднання; суб`єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб`єктом господарювання, та суб`єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль; суб`єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі; суб`єкти господарювання, що є або мають намір стати засновниками (учасниками) новостворюваного суб`єкта господарювання. У разі коли одним із засновників є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, учасником концентрації вважається також суб`єкт господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) якого вносяться до статутного капіталу новостворюваного суб`єкта господарювання; фізичні та юридичні особи, пов`язані з учасниками концентрації, зазначеними в абзацах другому - п`ятому цієї статті, відносинами контролю, що дає підстави визнати відповідну групу осіб згідно із статтею 1 цього Закону єдиним суб`єктом господарювання;

частини перша, друга статті 26:

- учасники концентрації у порядку, встановленому АМК, звертаються із заявою про надання дозволу на концентрацію до АМК. Учасники концентрації подають спільну заяву. Зазначені особи можуть визначити особу, яка представляє їх інтереси та подає заяву. Заява та додані до неї документи мають містити повну та достовірну інформацію;

- заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів з дня її надходження, якщо протягом цього часу державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення не повернули заявнику заяву із повідомленням, що вона та інші документи не відповідають встановленим АМК вимогам і це перешкоджає її розгляду, та якщо концентрація не заборонена відповідно до Закону України "Про санкції".

У разі, якщо учасник концентрації відмовляє іншому учаснику концентрації - заявнику у наданні документів та іншої інформації, необхідної для розгляду Антимонопольним комітетом України чи адміністративною колегією АМК заяви, державний уповноважений АМК на підставі звернення заявника приймає розпорядження про надання учасником концентрації такої інформації у визначений строк. Про прийняте розпорядження повідомляється заявнику. Заява вважається прийнятою до розгляду після отримання всієї інформації, передбаченої цим розпорядженням;

частина перша статті 63:

- суб`єкти господарювання, пов`язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов`язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

21. Положення:

пункт 18 розділу Х:

- кожний суб`єкт, який готує відомості, несе відповідальність за точність інформації, що викладається;

пункт 19 розділу Х:

- для представлення інтересів учасників концентрації представники мають подати підтвердження своїх повноважень у письмовій формі, наприклад договір-доручення чи довіреність, які мають містити: прізвище, ім`я та по батькові представника, його посаду та місце роботи; серію та номер паспорта, ким і коли виданий, податковий номер; адресу місця проживання/перебування представника, номер мобільного телефону; назву(и) суб`єкта(ів) господарювання, інтереси якого(их) уповноважений представляти представник; обсяг наданих повноважень; вказівку на те, що ризики негативних наслідків, пов`язаних із переглядом органом Комітету рішення, прийнятого на підставі поданої представником недостовірної інформації, а також відповідальність за подання такої інформації несуть учасники концентрації, які призначили представника, або їх правонаступники;

пункт 3 розділу І:

- недружнє придбання - це придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у вищому органі управління суб`єкта господарювання в осіб, які не здійснюють контролю над ним, у разі відмови цього суб`єкта господарювання надати заявнику (уповноваженій ним особі) інформацію, необхідну для надання дозволу органів Комітету;

підпункт 1 пункту 4 розділу ХІІ:

- у разі недружнього придбання, якщо учасник концентрації відмовляє іншому учаснику концентрації - заявнику в наданні документів та іншої інформації, необхідної для розгляду органами Комітету заяви, державний уповноважений на підставі звернення заявника приймає рішення про надання учасником концентрації такої інформації у визначений строк. Про прийняте рішення повідомляється заявник. Заява вважається прийнятою до розгляду після отримання всієї інформації, передбаченої цим рішенням. До надходження зазначеної інформації заява залишається без руху.

У випадку неотримання всієї інформації, передбаченої рішенням про надання учасником концентрації інформації, необхідної для розгляду органами Комітету заяви у разі недружнього придбання, заява залишається без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційної інстанції

22. Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання недійсним рішення АМК, оформленого Листом АМК, та зобов`язання АМК прийняти до розгляду Спільну заяву.

23. У зв`язку з цим Суд звертається до положень частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якою, зокрема, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене стосується і АМК як державного органу зі спеціальним статусом, і органів судової влади.

24. Вирішення питання щодо прийняття до розгляду або залишення без розгляду заяви про концентрацію Законами України "Про Антимонопольний комітет України" і "Про захист економічної конкуренції" віднесено до виключних повноважень АМК (у порядку, передбаченому Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Положенням), і суд не вправі та не повинен перебирати на себе відповідні повноваження АМК, оскільки це суперечило б наведеному приписові Конституції України.

25. З приводу наведеного Суд наголошує й на такому.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України, зокрема, юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

У даному разі відсутні підстави для висновку про порушення (так само як і невизнання або оспорення) прав та законних інтересів заявників, що звернулися до АМК із Спільною заявою, оскільки, як зазначено і в Листі АМК (це встановлено попередніми судовими інстанціями), повернення такої заяви не позбавляє заявників права звернутися до регулятора з повторною заявою (заявами) з доданням відповідних відомостей та документів, а Лист АМК не є остаточним рішенням цього державного органу з відповідного питання.

26. З урахуванням викладеного Суд приймає доводи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, у тій частині, яка узгоджується викладеним у даній постанові.

27. Позивачами подано клопотання про передачу справи № 910/18266/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване тим, що у даній справі наявна виключна правова проблема, яка полягає:

- в тому, що справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права, адже висновки щодо застосування норм права, що мають бути сформовані касаційним судом у цій справі мають значення як для забезпечення єдності судової практики, так і для забезпечення захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів господарювання, що звертаються до АМК з заявою про надання дозволу на концентрацію;

- у відсутності судової практики щодо застосування судами статей 1, 3, 22, 23, 26, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктів 1, 3 розділу І, пунктів 1, 4, 6, 9 розділу VII, пункту 2 розділу IX, пунктів 4, 5, 19 розділу X Положення;

- у невизначеності законодавчого регулювання питань щодо кола заявників концентрації та необхідності подання довіреності від учасника, який не є заявником концентрації;

- у наявності обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому. Вирішення зазначених розбіжностей має важливе значення для правозастосовчої практики.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Однак Верховний Суд вважає, що наведені в клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстав для передачі справи № 910/18266/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

За якісним критерієм про виключність правової проблеми свідчать такі обставини: 1) касаційна скарга мотивована тим, що суди допустили істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; 2) норми матеріального права були застосовані судами нижчих інстанцій так, що постає питання дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між інтересами сторін у справі.

Заявлене клопотання не містить належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права, не обґрунтована відсутністю сталої, послідовної судової практики у відповідних питаннях та наявністю виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників, не доведено існування різних позицій у застосуванні наведених норм матеріального права.

Крім того, 16.12.2021 Верховним Судом прийнято постанову у справі № 910/18264/20 у подібних правовідносинах, в якій склад учасників, сутність правовідносин, нормативно-правове регулювання є подібними, чим спростовується твердження заявників про відсутність судової практика у подібних правовідносинах. Постанова у даній справі № 910/18266/20 не суперечить постанові у справі № 910/18264/20. У Верховного Суду відсутні підстави вважати, що дана справа містить виключну правову проблему, і така передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивачів залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін за відсутності передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

Судові витрати

29. Понесені позивачами у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивачів, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Скайрайзон Ейркрафт Холдингс Лімітед (Skyrizon Aircraft Holdings Limited), Лікатрон Ентерпрайзес Лімітед (Likatron Enterprises Limited), Енфілдс Трейд Енд Капітал Корп. (Enfields Trade & Capital Corp), Гранум Корпорейшн (Granum Corporation), Валдо Трейд Лтд (Waldo Trade Ltd), товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор-Інтеркомс", приватного акціонерного товариства "Торговий Дім "Олена", Твінстар Холдінгс С.А. (Twinstar Holdings S.A.) залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 910/18266/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов