Постанова

від 03.02.2022 по справі 125/3001/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/3001/14-ц

Провадження № 22-ц/801/225/2022

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Єрмічова В. В.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 рокуСправа № 125/3001/14-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К.,

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко А.В.,

учасники справи:

заявник: Фермерське господарство Максіма ,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Барський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Приватне підприємство Фірма ВАЯМ ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 125/3001/14-ц за апеляційною скаргою Фермерського господарства Максіма на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2021 року, постановлену у складі судді Єрмічової В. В. у залі суду, повний текст якої складено 22 листопада 2021 року,

встановив:

Короткий зміст вимог

У червні 2016 року Фермерське господарство Максіма звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25 квітня 2016 року, скасовано рішення Барського районного суду Вінницької області та ухвалено нове рішення. Розірвано договір оренди транспортних засобів від 07 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Максіма . Зобов`язано ФГ Максіма повернути ОСОБА_1 трактор колісний Т-150К, реєстраційний номер НОМЕР_1 та трактор колісний МТЗ - 82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На виконання рішення Барським районним судом Вінницької області видно виконавчий лист № 125/3001/14-ц.

07 липня 2015 року між ФГ Максіма та ПП Фірма ВАЯМ укладено договір суборенди майна.

Посилаючись на те, що майно не знаходиться у користуванні та розпорядженні ФГ Максіма , заявник просив суд замінити боржника ФГ Максіма у виконавчому провадженні на його правонаступника - ПП Фірма ВАЯМ .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2021 року у задоволені заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що основний договір оренди транспортних засобів від 07 вересня 2011 року укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Максіма розірваний рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12 січня 2016 року, а тому похідний від нього договір суборенди є припиненим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У грудні 2021 року ФГ Максіма подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу суду скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ФГ Максіма про заміну сторони виконавчого провадження.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2021 року поновлено заявнику строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у цій справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 січня 2022 року справу призначено до апеляційного розгляду на 20 січня 2022 року о 09:30 год з повідомленням сторін.

20 січня 2022 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника ФГ Максіма - адвоката Олійника О. Л. на 03 лютого 2022 року о 09:30 год.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що договір суборенди є припиненим і відмовив у заміні сторони виконавчого провадження, оскільки указаний договір в судовому порядку не визнавався недійсним, а тому є чинним і обов`язковим до виконання сторонами.

Заявник зазначив, що спірне майно не знаходиться у користуванні та розпорядженні ФГ Максіма .

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.

01 лютого 2022 року представник ФГ Максіма - адвокат Олійник О. Л. подав клопотання про перенесення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що у адвоката Олійника О. Л. зафіксовано позитивний тест на COVID-19. Зазначає, що керівник ФГ Максіма бажає прийняти участь у розгляді справи, однак у зв`язку з відсутністю представника буде позбавлений права на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

У своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Указана цивільна справа тривалий час перебуває в провадженні суду першої інстанції (з 2016 року), який неодноразово відкладав розгляд справи.

У суді апеляційної інстанції розгляд справи уже відкладався за клопотанням адвоката Олійника О. Л.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Подальше відкладення розгляду справи матиме наслідком порушення строків передбачених ч. 1 ст. 371 ЦПК України.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними.

Отже, з урахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Керівник ФГ Максіма та представник господарства, мали реальну можливість реалізувати свої процесуальні права з доведенням своєї позиції по справі, у тому числі через можливість брати участь в судовому засідання в режимі відеоконференції.

Доводи ФГ Максіма сформульовані у апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження не потребує обов`язкової явки учасників справи та їх представників.

Ураховуючи викладене, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності представника ФГ Максіма .

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Судом установлено, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12 січня 2016 року залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25 квітня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір оренди транспортних засобів від 07 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Максіма . Зобов`язано ФГ Максіма повернути ОСОБА_1 трактор колісний Т-150К, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та трактор колісний МТЗ - 82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також трактор колісний МТЗ - 82.1, 2001 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

07 липня 2015 року ФГ Максіма та ПП Фірма ВАЯМ уклали договір суборенди майна. За умовами цього договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування майно: трактор колісний Т-150К, рік випуску 1992, заводський номер НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , вид. ІДТН по Вінницькому районі 08 листопада 2010 року, а також трактор колісний МТЗ - 82.1, 2001 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 .

Строк дії договору суборенди майна погоджено сторонами з 07 липня 2015 року по 07 вересня 2016 року.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналіз положень статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження вказує на те, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива у разі укладення договору про відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Під вибуттям однієї із сторін у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї із сторін (стягувача або боржника) у зв`язку з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи, що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Таким чином, особа, яка звертається до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, має довести належними та допустимими доказами факт зміни кредитора чи боржника у зобов`язанні.

З матеріалів справи слідує, що як на підставу заміни сторони виконавчого провадження заявник зазначає, що спірне майно не знаходиться у його користуванні та розпорядженні, оскільки ФГ Максіма уклало договір суборенди майна з ПП Фірма ВАЯМ від 07 липня 2015 року.

Згідно із положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до договору суборенди майна від 07 липня 2015 року предметом договору передбачено, що майно яке орендується знаходиться у володінні та користуванні ФГ Максіма відповідно до договору оренди від 07 вересня 2011 року.

Разом з тим, договір оренди майна на підставі якого ФГ Максіма розпоряджалось майном і уклало договір суборенди - розірваний рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12 січня 2016 року.

Крім того, договір суборенди майна укладено на строк до 07 вересня 2016 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не підтверджено належними та допустимими доказами факт вибуття боржника із правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах, а тому відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, установивши характер спірних правовідносин та дослідивши наявні у справі докази, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув заяву про заміну сторони виконавчого провадження без участі представника та директора ФГ Максіма не заслуговують на увагу.

Верховним Судом викладено правову позицію у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) про те, що:

у разі, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті .

Суд першої інстанції зазначив про можливість розгляду справи за відсутності представника ФГ Максіма , оскільки останній, незважаючи на повідомлення про дату, час і місце розгляду справи у судові засідання не з`являвся та неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник ФГ Максима та директор господарства повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи засобами мобільного зв`язку.

Крім цього, в мережі Інтернет на сайті Судова влада було опубліковано відомості про дату, час і місце розгляду справи.

Водночас представник ФГ Максіма , як сторона судового процесу, враховуючи тривалість розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: з червня 2016 року, зобов`язаний з розумним інтервалом часу цікавитись справою.

Оскільки саме ФГ Максіма подало заяву про заміну сторони виконавчого провадження, то представник господарства зобов`язаний цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися процесуальними правами та обов`язками.

Колегія суддів виходить із того, що суд першої інстанції вживав усіх необхідних заходів для повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи, яка знаходиться у провадженні суду з 2016 року. Однак представник ФГ Максіма протягом тривалого часу не виявляв достатньої обачності та інтересу щодо розгляду справи.

При цьому, ст. 422 ЦПК України не передбачає обов`язкової участі сторін під час розгляду содом заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Ураховуючи викладене, розгляд судом першої інстанції заяви про заміну сторони виконавчого провадження без участі представника ФГ Максіма не може бути підставою для скасування правильної по суті ухвали суду.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року по справі № 940/1187/20.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди заявника з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, в тому контексті, який на думку заявника свідчить про наявність правових підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильні висновки суду першої інстанції та не спростовують їх.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

При вирішенні цієї справи, суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок особи, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів

постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Максіма залишити без задоволення.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2021 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести за рахунок заявника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. К. Медвецький

судді: В. В. Оніщук

С. Г. Копаничук