Рішення

від 01.02.2022 по справі 341/1186/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1186/20

Номер провадження 2/341/25/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Фрик Т. В.,

прокурора Кабаля А. І.,

представника позивача Мельника І. І. ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах Бурштинської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів.

встановив:

Прокурор Тисменицької місцевої прокуратури в інтересах Дем ?янівської сільської ради звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з ОСОБА_3 безпідставно збережені кошти у виді орендної плати за землю в розмірі 154508,30 грн та судовий збір на користь позивача в розмірі 2317,63 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2021 справу прийнято до свого провадження новим складом суду.

Ухвалою суду від 24.03.2021 замінено неналежного позивача Дем ?янівську сільську раду на правонаступника - Бурштинську міську раду.

Ухвалою суду від 03.12.2021 за участю усіх представників сторін закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті. При цьому справу призначено до розгляду з урахуванням поданих уточнюючих заяв з боку прокурора, зокрема щодо зміни назви органу прокуратури, від імені якого участь у справі бере прокурор, та щодо зміни реквізитів для сплати відповідних коштів у випадку задоволення позову.

У судовому засіданні 01.02.2022 прокурор та представник позивача позов підтримали, просили такий задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Доводи сторони позивача полягають у тому, що прокурор мав достатньо правових підстав для звернення до суду з цим позовом, оскільки відповідний орган місцевого самоврядування не вживав заходів щодо стягнення з ОСОБА_3 коштів, які останній безпідставно зберіг у зв`язку з несплатою орендної плати за користування земельною ділянкою, відведеною під обслуговування належного відповідачу об`єкта нерухомого майна.

У судовому засіданні 01.02.2022 представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити, оскільки вважає, що у прокурора були відсутні підстави для звернення до суду з цим позовом. При цьому звернув увагу на те, що об`єкт нерухомого майна відповідача і земельна ділянка, за користування якою просить позивач стягнути кошти, знаходяться за різними адресами: по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_3 , відповідно.

Окремо представник відповідача звертає увагу на те, що відповідач не використовує земельну ділянку площею 2,6873 га, оскільки площа будівлі значно менша. Також заперечив щодо наданих розрахунків заборгованості, оскільки вважає неправомірним початок здійснення прокурором таких розрахунків з 29.11.2017 за обставин, коли право власності на земельну ділянку площею 2,6873 га вперше зареєстровано лише 11.01.2018.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши письмові докази, суд установив наступні фактичні обставини справи.

09.11.2015 між ПАТ Домобудівник і ОСОБА_3 укладено договір про поділ нежитлової будівлі, складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Як учасники спільної часткової власності нежитлової будівлі складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 сторони домовились про поділ цього нерухомого майна таким чином:

- ПАТ Домобудівник належить нежитлова будівля загальною площею 3193,8 кв. м, з поштовою адресою: АДРЕСА_4 , що становить 71/100 ідеальних часто нежитлової будівлі, складу.

- ОСОБА_3 належить нежитлова будівля загальною площею 1296,2 кв. м, з поштовою адресою: АДРЕСА_1 , що становить 29/100 ідеальних часто нежитлової будівлі, складу.

Згідно з п. 4 вищевказаного договору сторони зобов`язуються самостійно укласти договори оренди земельної ділянки, на якій розташовані приміщення з Дем`янівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області.

Надалі відповідно до рішення Дем`янівської сільської ради від 20.10.2017 ПАТ Домобудівник надано дозвіл на поділ орендованої земельної ділянки (кадастровий номер 2621282001:01:001:0264) по АДРЕСА_3 на три земельні ділянки площею 2, 6873 га, 1,6125 га та 8,4756 га., а також рекомендовано ПАТ Домобудівник розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Рішенням Дем`янівської сільської ради від 20.12.2017 затверджено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки в АДРЕСА_3 для обслуговування виробничих приміщень.

Також вирішено земельну ділянку площею 8,4756 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1492) передати ПАТ Домобудівник в оренду, а земельні ділянки площею 1,6125 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1494) та площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493) вилучити із користування ПАТ Домобудівник у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомого майна і зарахувати їх в землі запасу сільської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493) площею 2,6873 га належить Дем`янівській сільській раді та має цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для обслуговування виробничих приміщень, датою державної реєстрації земельної ділянки є 29.11.2017. При цьому датою державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку є 11.01.2018, а земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з даними актів від 16.08.2019 та 11.06.2020 ОСОБА_3 належить нежитлова будівля загальною за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на виділеній для цього земельній ділянці площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493). Вказана особа не має права на користування цією земельною ділянкою, проте користується нею, у зв`язку з чим до місцевого бюджету не надходять відповідні кошти.

Згідно з листом Дем`янівської сільської ради від 22.07.2020 № 141 заходи щодо стягнення з ОСОБА_3 безпідставно збережених коштів не вживались, оскільки в бюджеті сільської ради не передбачені кошти на сплату судового збору за подання позовної заяви та відсутній юрист.

Дем`янівська сільська рада з урахуванням площі земельної ділянки та її нормативно-грошової оцінки, на підставі Положення про оренду земельних ділянок в селі Дем`янів та порядку встановлення розмірів орендної плати на земельні ділянки , затвердженого рішенням сесії Дем`янівської сільської ради від 06.02.2008, розрахувала розмір безпідставно збережених коштів, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності, яка розташована за адресою у адресою: АДРЕСА_3 у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, в межах позовної давності за період з 30.11.2017 по 30.06.2020 у сумі 154508,3 грн.

Вказана сума розрахована із врахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493) площею 2,6873 га, на якій знаходиться належна ОСОБА_3 нежитлова будівля - склад: в 2017 році - 1882334,4 грн, 2018 - 1995274,46 грн, 2019 - 1995274,46 грн, 2020 - 1995274,46 грн (наданого відділом Держгеокадастру у Галицькому районі Головного управління Держегокадастру в області) та орендної ставки 3% (згідно з Положенням про оренду земельних ділянок в селі Дем`янів та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, затвердженого рішенням дванадцятої сесії п`ятого кликання Дем`янівської сільської ради від 06.02.2008).

Вважаючи вказані кошти у сумі 154508,3 грн безпідставно збереженими за оренду земельної ділянки за період з 30.11.2017 до 30.06.2020 прокурор звернувся з цим позовом в інтересах органу місцевого самоврядування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам і позовним вимогам по суті спору, суд виходить з такого.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З матеріалів справи встановлено, що протягом кількох років орган місцевого самоврядування без діяв у питанні звернення стягнення належних територіальній громаді коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах територіальної громади в особі відповідного органу місцевого самоврядування. Отже, суд доводи відповідача у цій частині відхиляє.

Главою 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) у якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

З огляду на викладені положення норм цивільного, земельного та податкового законодавства, а також з урахуванням практики і висновків Верховного суду, розглядаючи спір між Бурштинською міською радою і ОСОБА_3 , суд встановив наявність достатніх правових і фактичних підстав для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю.

Зокрема, на цей час у ОСОБА_3 відсутні правові підстави для користування земельною ділянкою площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493), на якій розміщене його нерухоме майно і для обслуговування якого, фактично, вказана земельна ділянка відводилась і створювалась як об`єкт цивільних правовідносин.

Відповідна земельна ділянка сформована відповідно до вимог земельного законодавства, індивідуально виділена, чітко визначена на місцевості з конкретною площею 2,6873 га.

При цьому доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Своєю чергою суд не бере до уваги доводи сторони відповідача щодо відмінності адрес, за якими зареєстроване нерухоме майно ( АДРЕСА_1 ) та земельна ділянка площею 2,6873 га ( АДРЕСА_3 ), оскільки матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачем, що належний йому об`єкт нерухомого майна - склад знаходиться на земельній ділянці площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493), за користування якою і просить прокурор стягнути кошти. При цьому сам представник відповідача в судовому засіданні і відзиві зазначає про фактичне використання земельної ділянки площею 0,13 га, які потрібні для фактичного обслуговування складу.

Також суд не вважає обґрунтованими доводи представника відповідача про те, що відповідач не використовує усю площу земельної ділянки площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493), вона йому не потрібна, оскільки з 2015 року ОСОБА_3 у договорі про поділ майна взяв на себе зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки для обслуговування відповідної частки нерухомого майна, проте до часу вирішення цього спору жодних дій для виконання зобов`язань не вчинив. Своєю чергою земельна ділянка площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493) спеціально формувалась органом місцевого самоврядування для обслуговування частки нерухомого майна відповідача. Згідно з поясненнями прокурора вказана земельна ділянка визначена на місцевості, її межі чітко виділені і на місцевості зрозуміло, що земельна ділянка призначена для обслуговування належної відповідачу частини будівлі.

При цьому відповідач протилежного не довів. Зокрема жодними доказами не доведено використання земельної ділянки площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493) іншими фізичними чи юридичними особами.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доведення прокурором і позивачем наявність підстав для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді плати за оренду землі.

Згідно з приписами частини дев`ятої статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З огляду на те, що земельна ділянка площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493) як об`єкт цивільних прав остаточно сформована лише 11.01.2018, тобто в день реєстрації права власності органу місцевого самоврядування на неї, а раніше договір оренди укласти неможливо, то суд бере до уваги та вважає обґрунтованими доводи представника відповідача щодо безпідставності розрахунку позивачем і прокурором відповідних сум, починаючи з 20.11.2017.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і стягнення з відповідача на користь Бурштинської міської ради безпідставно збережені кошти у виді орендної плати за земельну ділянку площею 2,6873 га (кадастровий номер 2621282001:01:001:1493) у розмірі 147875,6 грн за період з 12.01.2018 до 30.06.2020.

Сплачений прокурором судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог згідно з приписами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах Бурштинської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Бурштинської міської ради Івано-Франківської області безпідставно збережені кошти у розмірі 147875,6 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Івано-Франківської окружної прокуратури судовий збір у розмірі 2218,14 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2022 року.

Сторони:

позивач: Івано-Франківська окружна прокуратура, місцезнаходження за адресою: вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 3035508900.

позивач: Бурштинська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. С. Стрільців, 4, м. Бурштин Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357466.

відповідач: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ