Ухвала

від 31.01.2022 по справі 913/420/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

31 січня 2022 року м. Харків Справа № 913/420/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Фоміна В.О.

за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду клопотання (заяву) фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича (вх.№639 від 19.01.2022) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №913/420/21

за позовом Керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м.Сєвєродонецьк, Луганська область,

до фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича, м.Сєвєродонецьк, Луганська область,

про повернення безпідставно збережених коштів в сумі 250 823,55 грн у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича 250 823,55 грн у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4412900000:06:010:0073, площею 0,334 га, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Федоренка, б. 20-А.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.10.2021 позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області безпідставно збережені кошти в сумі 250 823,55 грн.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича на користь Луганської обласної прокуратури витрати на судовий збір в сумі 3762,35 грн.

Фізична особа-підприємець Колмичек Олексій Миколайович з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 05.10.2021 у справі №913/420/21 частково та змінити його в частині розрахунку суми заборгованості, виклавши п.п.1-3 резолютивної частини даного рішення у наступній редакції:

"1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (93404, м.Сєвєродонецьк Луганської обл., бул. Дружби Народів, б. 32, ідентифікаційний код 44083662) безпідставно збережені кошти в сумі 75675,49 грн; наказ видати.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Луганської обласної прокуратури (93408, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27, ідентифікаційний код 02909921) витрати на судовий збір в сумі 1881,18 грн; наказ видати."

Крім того, апелянт просив стягнути з позивача судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, включаючи витрати на правову допомогу.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича задоволено. Рішення Господарського суду Луганської області від 05.10.2021 у справі №913/420/21 змінено. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (93404, м.Сєвєродонецьк Луганської обл., бул. Дружби Народів, б. 32, код ЄДПРОУ 44083662) безпідставно збережені кошти в сумі 75675,49 грн, 1135,13 грн судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити."

Стягнуто з Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на користь фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича 3940,83 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

19.01.2022 до суду від фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича надійшло клопотання (заява) (вх.№639) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №913/420/21, в якій відповідач просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу, котрі він сплатив адвокату Сутковому А.М. у розмірі 18500,00 грн та має сплатити адвокату Сутковому А.М. у розмірі 20200,00 грн.

Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для здійснення розгляду судової справи №913/420/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Фоміна В.О.

31.01.2022 на електронну адресу суду від Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області надійшли заперечення на клопотання відповідача (вх.№1090), в яких прокурор просить відмовити у задоволенні заяви відповідача від 18.12.2022, посилаючись на те, що:

-стягнення витрат на правову допомогу у заявленому у клопотанні розмірі призведе до втрат місцевого бюджету Сєвєродонецької міської територіальної громади, що суперечить самій суті заявленого Сєвєродонецькою окружною прокуратурою Луганської області позову;

-на момент звернення із апеляційною скаргою представником відповідача не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та не виконано вимоги процесуального законодавства щодо надання детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом;

-рішення Господарського суду Луганської області у цій справі скасовано частково, позов фактично задоволено в частині та стягнуто з відповідача замість 250823,55 грн 75675,49 грн;

-не надано доказів, які б свідчили про доцільність і неминучість витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення заперечував.

Позивач у справі у судове засідання не прибув, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, розглянувши подану відповідачем заяву (вх.№ 639 від 19.01.2022) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №913/420/21, зазначає наступне.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Наведений правовий висновок викладено в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верхового Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1- 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, за змістом частин 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як свідчать матеріали справи, фізична особа-підприємець Колмичек Олексій Миколайович, оскаржуючи рішення у справі, в апеляційній скарзі просив стягнути з позивача витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції, включаючи витрати на правову допомогу.

08.12.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.14263), в якій відповідач просив стягнути з позивача витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції, включаючи витрати на правову допомогу.

11.01.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№318), в яких відповідач просив надати йому час для подання доказів розміру судових витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції (договорів, рахунків тощо) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Після прийняття постанови Східним апеляційним господарським судом, 19.01.2022 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання (заява) про ухвалення додаткового рішення у справі (вх. №639), в якій відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, котрі він сплатив адвокату Сутковому А.М. у розмірі 18500,00 грн та має сплатити адвокату Сутковому А.М. у розмірі 20200,00 грн.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, відповідач надав копію: договору №13/07/21 від 13.07.2021, акту №1 до договору від 17.01.2022, квитанції Приватбанку від 24.11.2021 про сплату 10000,00 грн, квитанції Приватбанку від 22.10.2021 про сплату 4000,00 грн, квитанції Приватбанку від 16.09.2021 про сплату 1500,00 грн, квитанції Приватбанку від 12.12.2021 про сплату 1500,00 грн, квитанції Приватбанку від 10.01.2022 про сплату 1800,00 грн.

Разом з цим, частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної скарги), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п`ятої - сьомої статті 129 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із частиною другою статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право в разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору (постанова КГС ВС від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18).

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та, крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18) звернув увагу, що неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також ненаправлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 927/201/20 вказано, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на приписи ст.42 ГПК України обов`язок подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат для забезпечення дотримання, у тому числі, принципу змагальності, поширюється як на позивача, так і на відповідача.

Відповідно до частин 1-2 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Заявами по суті спору в суді апеляційної інстанції є: апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу.

Зважаючи на положення статті 282 ГПК України про те, що суд апеляційної інстанції має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, суд апеляційної інстанції дотримується позиції, що згідно зі статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені. Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем разом із першою заявою по суті спору (в апеляційній скарзі) не подано ані договору про надання правничої допомоги, ані попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, зокрема, і витрат на професійну правничу допомогу. Дані документи були подані відповідачем після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі. При цьому, договір про надання правничої допомоги №13/07/21 було укладено між відповідачем та адвокатом 18.01.2021, а апеляційну скаргу подано до суду в жовтні 2021 року, тобто відповідач не був позбавлений можливості надати його разом з попереднім розрахунком судових витрат до суду разом з першою заявою по суті спору, що зроблено не було.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи. (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19).

Крім того, висновки про право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі, коли учасник справи під час розгляду справи в суді першої інстанції разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вказані обставини є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат на підставі ч.2 ст.124 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Колмичека Олексія Миколайовича (вх.№639 від 19.01.2022) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №913/420/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.О. Фоміна