Рішення

від 04.02.2022 по справі 916/3665/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3665/21

Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом Одеська міська рада (пл.Думська,1, Одеса, 65004), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85) до відповідача: Колективне підприємство "ЛІКІ" (Київське шосе,7, Одеса, 65000)про стягнення 194899,23 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Колективного підприємства "ЛІКІ", в якому просить господарський суд: про стягнення 194899,23 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3665/21, залучено до участі у справу третю особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85), Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є , зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

На підставі рішення Одеської міської ради від 29.04.2002 року № 90-ХХХІУ між Одеською міською радою та Колективним підприємством ЛІКІ укладено договір оренди землі від 19.11.2002 р. щодо земельної ділянки загальною площею 1,2433 га для експлуатації та обслуговування будівель та споруд промислової бази, зареєстрований 03.12.2002 р. № 710/52.

Згідно з вказаним договором оренди землі КП ЛІКІ передано в оренду земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 7, загальною площею 1,2433 га, у тому числі: земельну ділянку, площею 0,9841 га - терміном на 25 років (термін

дії оренди 03.12.2027 року); земельну ділянку, площею 0,2592 га - терміном на 10 років (термін

дії оренди 03.12.2012 року).

Позивач зазначає, що зі змісту листа Департамента комунальної власності Одеської міської ради від 13.05.2021 р. № 01-13/2225, відомості про ці земельні ділянки не було внесено до Державного земельного кадастру, кадастрові номери не присвоювались, тобто, вказані земельні ділянки не було сформовано.

Позивач також вказує, що на підставі рішення Одеської міської ради від 16.11.2004 року № 3412-ІУ у Колективного підприємства ЛІКІ вилучено частини земельних ділянок з метою їх передачі Майстренко П.А.

Крім того, позивач зазначає, що 16.12.2005 року між Одеською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 6500 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 7, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд промислової бази.

Згідно з вказаним договором оренди землі Майстренко П.А. передано в оренду земельну ділянку загальною площею 6500 кв.м., у тому числі: земельну ділянку площею 5105 кв.м. - терміном до 03 грудня 2027 року, кадастровий номер 5110137300:04:010:0006; земельну ділянку площею 1395 кв.м. - терміном на 03 грудня 2012 року кадастровий номер 5110137300:04:010:0007.

Отже позивач стверджує, що частково за рахунок земель, раніше переданих в оренду Колективному підприємству ЛІКІ на підставі договору оренди землі від 19.11.2002 р., наприкінці 2005 р. було сформовано дві нові земельні ділянки та передано їх в оренду фізичній особі ОСОБА_1 .

Починаючи із 2006 року Колективне підприємство ЛІКІ використовує частину земельної ділянки, яка залишилась у нього в оренді після виділу та формування земельних ділянок загальною площею 6500 кв.м. (пл. 5105 кв.м. кадастровий номер 5110137300:04:010:0006; площею 1395 кв.м. кадастровий номер 51 10137300:04:010:0007). Проте, відповідні зміни до договору оренди не вносились.

Рішенням Одеської міської ради від 22.07.2020 р. № 6361-VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,5936 га за адресою: м. Одеса, Київське шосе (колишнє Ленінградське шосе), 7 та надання її в оренду КП ЛІКІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 51 10137300:04:010:0018), площею 0,5936 га за адресою: м. Одеса, Київське шосе, 7 та надано зазначену земельну ділянку КП ЛІКІ в оренду строком на 25 років для експлуатації та обслуговування будівель та споруд промислової бази та затверджено проект відповідного договору оренди.

Пунктом 8 рішення Одеської міської ради від 22.07.2020 р. № 6361-VII припинено договір оренди земельної ділянки, площею 1,2433 га, посвідчений 19.11.2002 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л.М. в реєстрі за № 2349.

Листом Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради за результатами розгляду листа Юридичного департаменту Одеської міської ради від 31.05.2021 року № 1392вих повідомив про укладання між Одеською міською радою та Колективним підприємством ЛІКІ договору оренди землі, посвідченого 08.06.2021 р. приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1064, строком на 25 років (дата закінчення дії: 08.06.2046 р.). До вказаного листа також надано: розрахунок розміру безпідставно збережених коштів за період з 18.06.2019 року по 07.06.2021 року; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 51 10137300:04:010:0018 від 18.06.2021 року; копію витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 18.07.2019 року № 1892; копію договору оренди землі від 08.06.2021 року б/н, укладеного між Одеською міською радою та Колективним підприємством ЛІКІ , відповідно до якого земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, Київське шосе, 7, кадастровий номер 5110137300:04:010:0018, загальна площа 0,5936 га, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд промислової бази, передано в строкове платне володіння, користування (оренду) терміном на 25 років; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.06.2021; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.06.2021.

Позивач стверджує, що КП ЛІКІ за період з 18 червня 2019 року по 07 червня 2021 року, будучи власником об`єкта нерухомого майна (нежитлових будівель), реєстраційний номер 2295620351101, загальною площею 810,5 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Київське шосе, будинок 7, користувалось земельною ділянкою кадастровий номер 5110137300:04:010:0018, без укладеного договору оренди, що має наслідком неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, чим порушено право територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради як власника такої земельної ділянки.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданим відділом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у м. Одесі від 18.07.2019 р. № 1892, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5936 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Київське шосе, будинок 7, користувалось земельною ділянкою кадастровий номер 5110137300:04:010:0018 складає З 294 070,92 грн.

З урахуванням зазначеного фінансовим відділом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради розраховано розмір безпідставно збережених КП ЛІКІ коштів за користування земельною ділянкою, за період з 18 червня 2019 року по 07 червня 2021 року, що складає 194 899,23 грн.

Враховуючи вище викладене, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у сумі 194 899, 23 грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі рішення Одеської міської ради 29.04.2002 № 90-XXXIV між Одеською міською радою та КП ЛІКІ укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, загальною площею 1,2433 га, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд промислової бази, зареєстрований 03.12.2002 № 710/52.

Згідно з вказаним договором оренди землі КП ЛІКІ передано в оренду земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 7, загальною площею 1,2433 га, в тому числі: земельну ділянку, площею 0,9841 га - терміном на 25 років (термін дії оренди до 03.12.2027); земельну ділянку, площею 0,2592 га - терміном на 10 років (термін дії оренди до 03.12.2012) (схема 1).

На підставі рішення Одеської міської ради від 16.11.2004 № 3412- IV у КП ЛІКІ за його добровільною згодою вилучено частини земельних ділянок та земельні ділянки, площею 0,5105 га та 0,1395 га, надано в користування ФОП Майстренко П.А. згідно з договором оренди землі від 01.09.2006 № 040650500163 (схема № 2). Відповідні зміни до договору оренди землі від 03.12.2002 № 710/52 не вносились.

При цьому, дані про земельні ділянки, загальною площею 1,2433 га, внесено до Державного земельного кадастру, кадастрові номери не присвоювались. Фактично на цих земельних ділянках було сформовано нові земельні ділянки площами 0,51105 га та 0,1395 га, які надані в оренду ФОП Майстренко П.А. та площею 0,5936 га, яким присвоєно кадастрові номери та дані про які внесено до Державного земельного кадастру.

КП ЛІКІ , починаючи з 2006 року, фактично використовує земельну ділянку площею 0,5936 га, за адресою: м. Одеси, Київське шосе, 7, кадастровий номер 5110137300:04:010:0018 (схема 3).

Рішенням Одеської міської ради від 22.07.2020 № 6361-VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,5936 га, за адресою: м. Одеса, Київське шосе (колишнє Ленінградське шосе), 7, та надання її в оренду КП ЛІКІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:04:010:0018), площею 0,5936 га, за адресою: м. Одеси, Київське шосе, 7, та надано зазначену земельну ділянку КП ЛІКІ в оренду строком на 25 років, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд промислової бази та затверджено проект відповідного договору оренди.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Оскільки між Одеською міською радою та КП ЛІКІ наразі не укладено та не зареєстровано договір оренди на вищезазначену земельну ділянку, КП ЛІКІ , користуючись нею, без правових підстав зберегло у себе кошти, які мало сплатити за користування нею.

Так, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За даними моніторингу Департаменту станом на 30.04.2021, КП ЛІКІ зберегло у себе кошти територіальної громади м. Одеси у розмірі 296 466,39 гривень.

Для врегулювання спору у досудовому порядку Департаментом комунальної власності направлено на адресу КП ЛІКІ вимогу від 01.04.2021 № 01-13/1665 про повернення відповідних коштів власнику земельної ділянки.

Наразі, кошти за користування земельною ділянкою площею 0,5936 га за адресою: м. Одеси, Київське шосе, 7 (кадастровий номер 5110137300:04:010:0018), досі не повернуті.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з п. 2.2. Договору, на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, що належить КП ЛІКІ , право власності на яку зареєстровано 19.02.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

КП ЛІКІ з 18.06.2019 по 07.06.2021 використовувало спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме до укладеного між ним та власником (Одеською міською радою) договору оренди.

Предметом регулювання положеннями глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18).

Щодо стягнення коштів за КП ЛІКІ за користування земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Київське шосе, 7, за період з 18.06.2019 по 07.06.2021, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79і Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об' єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79і Земельного кодексу України та положень Закону України Про Державний земельний кадастр при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та№ 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Одеська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Згідно з витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка, з кадастровим номером: 5110137300:04:010:0018, зареєстрована 08.06.2021 Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., на підставі договору оренду.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. З ст. 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:04:010:0018 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 3 294 070,92 гривень.

Оскільки, КП ЛІКІ будучи власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, Київське шосе, 7, у період з 18.06.2019 по 07.06.2021 (дата укладання відповідного Договору) користувалося спірною земельною ділянкою без належного оформлення права користування.

Як встановлено судом, розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5110137300:04:010:0018, за період 18.06.2019 по 07.06.2021 становить 194 899,23 гривень.

З огляду на викладене КП ЛІКІ , як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, а звідси - зобов`язано повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

В даному випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у КП ЛІКІ у період з 18.06.2019 по 07.06.2021 не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).

Таким чином, Одеська міська рада як власник спірної земельної ділянки мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, розмір безпідставно збережених КП ЛІКІ коштів за користування земельною ділянкою, за період з 18 червня 2019 року по 07 червня 2021 року складає 194 899,23 грн.

Станом на день розгляду справи, відповідач документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства ЛІКІ (65031, місто Одеса, Київське шосе, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 30851284) безпідставно збережені кошти у сумі 194 899, 23 грн. на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, ідентифікаційний код 26597691) на рахунок: отримувач - ГУК в Одеської області/м. Одеса, код отримувача: 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Одеська міська ТТ, МФО 899998, номер рахунку UA 278999980314080544000015744, код класифікації доходів бюджету - 24060300 Інші надходження .

3. Стягнути з Колективного підприємства ЛІКІ (65031, місто Одеса, Київське шосе , будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 30851284) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 2659769 \) сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 2 270,00 грн. (на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UA 808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

Повний текст рішення складено 04 лютого 2022 р.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов