Ухвала

від 01.02.2022 по справі 72з-22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

01 лютого 2022 року м. ХарківСправа № 72з-22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Шевченко А.В.

за участю представників:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (заявник за заявою про скасування вжитих заходів) - Рудюк Ю.А., самопредставництво, після перерви не з`явився

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (заявник за клопотанням про скасування вжитих заходів) - Квіцінська А.І., адвокат, довіреність № 01-46/16705 від 24.12.2021 р., Конопля О.М., адвокат, довіреність № 01-46/16711 від 24.12.2021 р.,

Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради (заявник за заявою про вжиття заходів забезпечення) -Білошицький С.В., самопредставництво

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" - Бухан Н.Ю., адвокат, довіреність № 01-40/6047/117 від 12.08.2021 р.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" - не з`явився

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Буряк О.М., адвокат, довіреність № 15/12-23 від 15.12.2021 р.

в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. № 1974 від 27 січня 2022 року) та заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх. № 1975 від 27 січня 2022 року) про скасування заходів забезпечення позову, застосованих до подання позовної заяви

за заявою Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради, місто Харків

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", місто Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", місто Київ, Акціонерне товариство "Харківобленерго", місто Харків, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", місто Київ, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", місто Київ,

про зобов`язання вчинити певні дії,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 72з-22.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла заява Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради про забезпечення позову до подання позовної заяви, за якою заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26 грудня 2011 року та заходи забезпечення позову у вигляді заборони третім особам Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Акціонерному товариству "Харківобленерго", Акціонерному товариству "Українська залізниця» в особі філії "Енергозбут", Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія "Укренерго", вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі".

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року (справа № 72з-22) задоволено заяву Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26 грудня 2011 року; заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Акціонерному товариству "Харківобленерго", Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі".

27 січня 2022 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" (вх. № 1974 від 27 січня 2022 року) та Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх. № 1975 від 27 січня 2022 року) скерували до суду, в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України, клопотання та заяву про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову. 27 січня 2022 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх. № 1975 від 27 січня 2022 року) та клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. № 1974 від 27 січня 2022 року), подані в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд клопотання та заяви призначено в судовому засіданні на 01 лютого 2022 року. 28 січня 2022 року, враховуючи скорочені строки реалізації процесуального механізму, охопленого статтею 145 Господарського процесуального кодексу України, суд, реалізуючи право, закладене у статті 120 Господарського процесуального кодексу України, телефонограмами повідомив учасників про прийняту 27 січня 2022 року ухвалу, якою визначено місце, дату та час розгляду клопотання та заяви заявників.

01 лютого 2022 року відкрито судове засідання по розгляду клопотання та заяви заявників. Через зайнятість суб`єктного складу в іншому судовому засіданні 01 лютого 2022 року судом оголошено перерву до 16 год. 00 хв.01 лютого 2022 р. Під час перерви, 01 лютого 2022 року Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради надав заперечення на заяву та клопотання про скасування заходів забезпечення позову (вх. № 2411). В даних запереченнях зазначається про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року. Від Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" надійшли пояснення (вх. № 2406) щодо ухвали про забезпечення позову від 25 січня 2022 року, в яких визначено, що обставини, викладені у заяві заявника (позивача) про забезпечення позову підтверджені належними та допустимими доказами. Після закінчення перерви судове засідання 01 лютого 2022 року було продовжено, протокольною ухвалою від 01 лютого 2022 року заперечення та пояснення долучені до матеріалів справи. В судове засідання після перерви представник Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" не з`явився, а іншій заявник - представник Акціонерного товариства "Харківобленерго", повністю підтримав подане клопотання, просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25 січня 2022 року. Інші учасники висловили свої міркування стосовно поданих клопотання та заяви щодо скасування заходів забезпечення позову. В судовому засіданні 01 лютого 2022 року, в порядку статті 233 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу в межах питання за сформованими клопотанням та заявою в порядку статті 145 ГПК України та дослідивши матеріали поданих заяви та клопотання з врахуванням наданих заперечень щодо них, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, суд визнав подані клопотання та заяву такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. У рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року в справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. За частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року (справа № 72з-22) задоволено заяву Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26 грудня 2011 року; заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Акціонерному товариству "Харківобленерго", Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі"..

Відповідно до частини 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Зі змісту нормативних приписів чинного процесуального законодавства вбачається, що, оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому, відповідно до положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Водночас суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №15/155-б. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25 січня 2022 року, можуть бути скасовані за відповідною заявою (клопотанням) за умови, якщо потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Так, подаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 25 січня 2022 року, Акціонерне товариство "Харківобленерго" спирається на наступні обставини: - застосовуючи заходи забезпечення позову суд вирішив майбутній спір, що є неприпустимим за процесуальним законом, тобто заявник спирається на тотожність заходів забезпечення позову та майбутнього позову; - наявність ухвали про забезпечення позову у справі № 922/2091/21, яка за своєю резолютивною частиною збігається із ухвалою про забезпечення позову у даній справі; - коло осіб щодо яких розповсюджується заходи забезпечення позову, зокрема вказує на відсутність процесуального документа, яким залучено до участі у справі третіх осіб. В обґрунтування поданої заяви Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" посилається на декілька обставин для скасування заходів забезпечення позову, зокрема: - відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; - наявність ухвали про забезпечення позову у справі № 922/2091/21, яка за своєю резолютивною частиною збігається із ухвалою про забезпечення позову у даній справі; - коло осіб щодо яких розповсюджується заходи забезпечення позову, зокрема вказує на факт відсутності процесуального документа, яким залучено до участі у справі третіх осіб.

Тобто, обґрунтування клопотання та заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (надалі за текстом заявник, заявники) мають як спільні наведені підстави для скасування заходів забезпечення позову (наявність ухвали про забезпечення позову у справі № 922/2091/21, яка за своєю резолютивною частиною збігається із ухвалою про забезпечення позову у даній справі; коло осіб щодо яких розповсюджується заходи забезпечення позову, зокрема відсутність процесуального документа, яким залучено до участі у справі третіх осіб), так і підстави, які мають різне обґрунтування (застосовуючи заходи забезпечення позову суд вирішив майбутній спір, що є неприпустимим за процесуальним законом, тобто заявник спирається на тотожність заходів забезпечення позову та майбутнього позову, а також відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі).

Суд здійснить оцінку наведеним заявниками обставинам по скасуванню заходів забезпечення позову ОКРЕМО по кожній з наведених підстав, з урахуванням наявності спільних рис, наведених у клопотанні та заяві обставин, які на думку останніх доводять їх позиції з приводу скасування застосованих судом заходів забезпечення позову.

По-перше, з приводу обґрунтування Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, суд зазначає наступне.

В даному випадку, вживаючи ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року заходи забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26 грудня 2011 року; заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Акціонерному товариству "Харківобленерго", Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" суд прийняв до уваги те, що припинення постачання та розподілу електричної енергії потягне за собою не можливість відповідача виконати мобілізаційне завдання, а отже, забезпечити потреби об`єктів Збройних сил (військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, тощо) в умовах особливого періоду та об`єктам, розташованим на території м. Харків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Доказом того, що в майбутньому Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" можуть припинити та/або обмежити постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що в свою чергу спричинить вимушене припинення у Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" постання теплової енергії, є електронний лист ДПЗД "Укрінтеренерго" від 18 січня 2022 року (вих. № 44/09-13-П05/Пз) про припинення постачання електричної енергії 03 лютого 2022 року з 9:00 год. у зв`язку з невиконанням КП "Харківські теплові мережі" умов договору про постачання електричної енергії та заборгованістю за електричну енергію на загальну суму 45 216 029,97 грн. Крім того, 20 січня 2022 року на електрону адресу КП "Харківські теплові мережі" від оператора системи розподілу Акціонерного товариства "Харківобленерго" також надійшло повідомлення від 19 січня 2022 року (вих. № 66) про припинення з 9:00 год. 03 лютого 2022 р. розподілу електричної енергії відповідно до вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" та у зв`язку із заборгованістю комунального підприємства перед постачальником електричної енергії.

Такі обставини у своїй сукупності були розцінені судом як достатні підстави вважати, що 03 лютого 2022 року з 09 год. 00 хв. Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" опиниться без електричної енергії, що матиме своїм наслідком повне відключення теплопостачання на всій території, яка охоплюється діяльністю згаданої юридичної особи. Вжиття наведених в ухвалі суду від 25 січня 2022 року заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача, оскільки за час розгляду справи в суді з боку відповідачів та третіх осіб можуть бути вчинені дії щодо припинення надання послуг постачання та розподілу електричної енергії за договором.

З боку заявника (ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго") не надано жодних обґрунтувань та доказів на спростування чи зміну наведених обставин, які слугували правовою підставою для вжиття ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року заходів забезпечення позову у визначених межах. Тобто, ДПЗД "Укрінтеренерго" у поданій заяві не спростовано доцільності, адекватності та співмірності вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року заходів забезпечення позову у визначених межах.

Суд зазначає, що фактично доводи заявника щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову ґрунтуються на переоцінці тих обставин та доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду заяви про забезпечення позову. Разом з тим, заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність зміни обставин, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, або відсутність об`єктивної потреби у забезпеченні позову, що в силу приписів чинного процесуального законодавства є підставами для скасування заходів забезпечення позову.

Суд переходить до наступної підстави, яка наведена обома заявниками, - наявність ухвали про забезпечення позову у справі № 922/2091/21, яка за своєю резолютивною частиною збігається із ухвалою про забезпечення позову у даній справі (підстава для скасування заходів забезпечення позову тотожна за змістом у заяві Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та у клопотанні Акціонерного товариства "Харківобленерго").

Так, дійсно за інформацією, яка встановлена судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № 922/2091/21 ухвалою від 06 липня 2021 року вжито заходи забезпечення позову та заборонено Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, Акціонерному товариству Харківобленерго, Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", Приватному акціонерному товариству Національна енергетична компанія Укренерго до вирішення по суті спору по справі № 922/2091/21 вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії. У відповідності до приписів статті 235 Господарського процесуального кодексу України вказана ухвала суду набрала законної сили з моменту її прийняття та є обов`язковою до виконання не в залежності від внесення відомостей про встановлену нею заборону до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а інформація щодо скасування відповідних заходів чи вказаної ухвали відсутня.

Попри наведене, суд констатує, що ухвала у справі № 922/2091/21 ніяким чином не стосується даної справи (заяви) та вжитих за нею 25 січня 2022 року заходів забезпечення позову, оскільки поточні правовідносини КП "Харківські теплові мережі" із постачальником "останньої надії" засновані на підставі публічного договору та комерційних пропозицій № 5 від 18 жовтня 2021 року, в той же час договірні правовідносини, які слугують предметом розгляду у справі № 922/2091/21, були врегульовані на підставі іншого публічного договору та комерційної пропозиції № 3 від 07 червня 2019 року. Тобто, суд у справі № 922/2091/21 застосував процесуальний механізм із забезпечення позову щодо іншого правовідношення та, відповідно мав інше правове обґрунтування для здійснення даної дії (інша підстава позову), а у даній справі вже інше спірне правовідношення, яке має місце у зв`язку із скеруванням у січня 2022 року до КП "Харківські теплові мережі" повідомлення про відключення. Тобто, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 06 липня 2021 року у справі № 922/2091/21 не направлені на безпосередній захист матеріально-правового інтересу щодо відключення від енергопостачання КП "Харківські теплові мережі" у 2022 році, а тому не суд не може погодитись із позицією заявників, що існують дві тотожні ухвали, які націлені на одну заборону вчинення ними дій.

З огляду на наведене та враховуючи відсутність норми закону, яка б забороняла суду вжиття заходів забезпечення позову в межах справи, яка знаходить в провадженні цього суду, суд приходить до висновку про доцільність існування вжитих ухвалою суду від 25 січня 2022 року заходів забезпечення позову.

Крім цього, суд вказує, що згідно з пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документа (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

У справі, що переглядається, АТ "Харківобленерго" 01 лютого 2022 року під звукозапис вказало на формальність направлення на адресу КП "Харківські теплові мережі" повідомлення про відключення, оскільки ухвалою суду у справі № 922/2091/21 від 06 липня 2021 року заборонено Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Акціонерному товариству "Харківобленерго", Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", Приватному акціонерному товариству Національна енергетична компанія "Укренерго" до вирішення по суті спору по справі № 922/2091/21 вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, в той же час в рамках справи № 922/2091/21 даною юридичною особою подано заяву про роз`яснення рішення у справі № 922/2091/21 з метою встановлення меж та підстав припинення розподілу електричної енергії із тих підстав, що АТ "Харківобленерго" зобов`язано з 03 лютого 2022 року повністю припинити електроживлення всіх об`єктів КП "Харківські теплові мережі", в протилежному випадку, використані обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати зазначеної у вимозі про відключення, покладаються на оператора системи.

У постанові ВП ВС від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц, викладено позицію, що в основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, яка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В даному разі в діях АТ "Харківобленерго" наявна суперечлива поведінка, яка виявляється у різній спрямованості дій щодо обставини відключення КП "Харківські теплові мережі" від енергопостачання з 03 лютого 2022 року, : в цій справі наполягає на тому, що відключення не може бути здійснено оскільки вже є ухвала суд від 06 липня 2021 року і, одночасно подає в рамах справи № 922/2091/21 заяву про роз`яснення рішення в частині меж та підстав припинення розподілу електричної енергії КП "Харківські теплові мережі". Тобто, поведінка АТ "Харківобленерго" суперечить добросовісності та чесній діловій практиці та не відповідає попереднім заявам, яка зроблені в межах одного господарського суду.

Щодо третьої підстави, яка зазначена заявниками з приводу кола осіб щодо яких розповсюджується заходи забезпечення позову, зокрема факт відсутності процесуального документа, яким залучено до участі у справі третіх осіб, то суд зазначає наступне.

Так дійсно, стаття 50 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Втім, в даному випадку, суд не має повноважень із залучення третіх осіб, а розглядає, як-то визначено у статтях 137-140 Господарського процесуального кодексу України, подану до подання позовної заяви заяву про забезпечення позову, інша дія суду (постановлення ухвали про залучення третіх осіб до відкриття провадження у справі) - дія не у спосіб, передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України. Повноваження з розгляду заяви, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України, покладено лише на той склад суду, який буде вирішувати питання прийняття до провадження позовної заяви та під час підготовчого провадження. При цьому, п. 4 ч. 1 статті 137 Кодексу внормовує забезпечення позову щодо інших осіб.

Як висновок з приводу зазначеного можна сказати, що розглядаючи заяву про забезпечення позову до подання позову, суд може діяти лише як арбітр, який вирішує та надає оцінку доводам, викладеним у заяві про забезпечення позову, із тим колом осіб, які визначені Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради, протилежна дія є неприпустимою, оскільки порушує закладений в основу процесуального закону принципи діяльності органу правосуддя.

У зв`язку з викладеним суд не може погодитись із заявленою підставою для скасування заходів забезпечення позову, яка наведена заявниками.

Щодо твердження АТ "Харківобленерго" з приводу того, що застосовуючи заходи забезпечення позову суд вирішив майбутній спір, що є неприпустимим за процесуальним законом, тобто заявник спирається на тотожність заходів забезпечення позову та майбутнього позову, суд зауважує таке.

В даній справі заява про забезпечення подана до подання позову, із зазначенням Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради майбутніх позовних вимог, які мають виключно немайновий характер.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Відповідно до частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Таким чином, аналіз положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник (позивач) повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, у зв`язку з подання відповідної заяви на будь-якій стадії розгляду справи, обґрунтованість позову не досліджується. Так як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Водночас згідно з частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, в цих випадках суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 від 07 серпня 2018 року та № 902/483/18 від 21 січня 2019 року.

При цьому в цій справі суд звертає увагу на те, що Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради подана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, що передбачено частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України, із зазначенням у названій заяві про намір звернутися до суду з вимогою немайновою характеру, зазначаючи осіб до яких буде пред`явлено позов та суть предмета оскарження.

Оскільки у цій справі Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради звернувся із заявою до подання позову та зазначив про намір звернутися до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права.

Саме з намірів, визначених Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради щодо звернення до суду і виходив суд під час постановлення ухвали про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Обґрунтованість чи необґрунтованість вимог, які будуть заявлені у майбутньому не може бути предметом оцінки судом першої інстанції під час розгляду заяви про забезпечення позову поданої до пред`явлення позову.

Тотожна правова позиція викладена Верховним Судом у справі № 183з-20 від 05 листопада 2020 року (заява про забезпечення позову до подання позовної заяви).

АТ "Харківобленерго" вказуючи про узгодженості предмета позову із заходами забезпечення позову, які на його переконання є фактично тотожними визначеному Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради предмету майбутньому позову, залишив поза увагою те, що заява про забезпечення позову подана по подання позову та не надав оцінки вірогідності того чи може невжиття заходів забезпечення позову у даній справі (у разі задоволення позову, з урахуванням майбутнього позову) унеможливити ефективний захист порушених прав позивача і поновлення порушених прав та інтересів Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради, за захистом яких має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач проситиме в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

З огляду на зазначене позиція АТ "Харківобленерго" є такою, що спростовується судом на не може бути покладена в основу для скасування заходів забезпечення позову.

В розрізі викладеного, суд констатує, що заява та клопотання про скасування заходів забезпечення позову не вказують на нівелювання підстав для забезпечення позову, які було наведено в ухвалі від 25 січня 2022 року господарським судом Харківської області, в якій розглядаючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012).

Разом з тим, заявниками не доведено належними та допустимими доказами наявність зміни обставин, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, або відсутність об`єктивної потреби у забезпеченні позову, що в силу приписів чинного процесуального законодавства є підставами для скасування заходів забезпечення позову.

Постановляючи ухвалу від 25 січня 2022 року про забезпечення позову у даній справі суд виходив з того, що заявник (позивач) належним чином обґрунтував причини свого звернення із заявою про забезпечення позову, а також те, що невжиття обраного ним заходу забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав (інтересів) заявника (позивача).

Разом з цим, повідомлені заявниками згідно клопотання та заяви про скасування заходів забезпечення позову обставини жодним чином не спростовують висновку суду за ухвалою від 25 січня 2022 року, що невжиття обраного Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав (інтересів) заявника (позивача), за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи, що на час розгляду клопотання та заяви заявників існує ймовірність порушення прав Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради через відключення від енергопостачання КП "Харківські теплові мережі", оскільки обставини, якими Акціонерне товариство "Харківобленерго" та Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" обґрунтовують заяву та клопотання про скасування заходів забезпечення позову не вказують на те, що потреба у забезпеченні з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. № 1974 від 27 січня 2022 року) та заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх. № 1975 від 27 січня 2022 року) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 у справі № 72з-22.

За змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.

А відтак, клопотання та заява про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Керуючись статтями 42, 145, 216, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. № 1974 від 27 січня 2022 року) та заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх. № 1975 від 27 січня 2022 року) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 у справі № 72з-22, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, відповідно до статей 255-257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Повну ухвалу складено 04 лютого 2022 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 72з-22