Постанова

від 07.02.2022 по справі 72з-22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Харків Справа № 72з-22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

представники сторін:

позивач - не з`явився;

відповідач - Бухан Н.Ю.;

1-ша третя особа - не з`явився;

2-га третя особа - не з`явився;

3-тя третя особа - не з`явився;

4-та третя особа - Буряк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» , (вх. №295Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року (суддя Калініченко Н.В.) у справі №72з-22 за результатами розгляду заяви про забезпечення позову (вх. № 72/22 від 24 січня 2022 року)

до подання позовної заяви Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради

до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» , м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» , м. Київ,

2. Акціонерне товариство «Харківобленерго» , м. Харків,

3. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» м. Київ,

4. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» м. Київ,

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року (суддя Калініченко Н.В.) у справі №72з-22 заяву про забезпечення позову Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26.12.2011 р. Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600), Акціонерному товариству «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954), Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, код ЄДРПОУ 40075815), Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11 , код ЄДРПОУ 31557119).

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПЗД «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року у справі №72з-22. Сторонам встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Призначено справу №72з-22 до розгляду на 07 лютого 2022 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132.

Через канцелярію суду Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради надав заяву про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача та надав пояснення щодо скарги. Просив залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року у справі №72з-22 та вжиті нею заходи забезпечення позову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надіслало відзив на апеляційну скаргу ДПЗД «Укрінтеренерго» , в якому просило ухвалу господарського суду залишити без змін, скаргу - без задоволення.

У судове засідання з`явились представники КП «Харківські теплові мережі» та ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» . Інші учасники справи своїм правом на участь у засіданні суду не скористались, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів зазначає, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положення ст. 4 Господарського процесуального кодексу України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Колегія суддів, з огляду на передбачений ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що явка представників не була визнана обов`язковою і їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутністю вказаних учасників справи, за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. У заяві Департамент просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Комунальному підприємству Харківські теплові мережі вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26.12.2011 р. та заходи забезпечення позову у вигляді заборони третім особам: Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго , Акціонерному товариству Харківобленерго , Акціонерному товариству Українська залізниця в особі філії Енергозбут , Приватному акціонерному товариству Національна енергетична компанія Укренерго , вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії Комунальному підприємству Харківські теплові мережі .

Вивчивши заяву про забезпечення позову, колегія суддів встановила наступне.

Між Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради (попередня назва - Департамент по взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільної оборони Харківської міської ради, яка змінена рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради від 09.12.2020 р. № 7/20) і КП Харківські теплові мережі , на виконання Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі- Закон № 3543), 26.12.2011 року укладений договір на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на постачання теплової енергії в особливий період (з грифом ДСК).

Позивач 20.01.2022 року отримав від відповідача повідомлення №01-40/833 про вимушене припинення постання теплової енергії, в якому зазначено, що КП Харківські теплові мережі є ліцензіатом з провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, зокрема населенню, підприємствам, установам та організаціям незалежно від їх форми власності і підпорядкування. Виробництво, транспортування та постачання теплової енергії можливе лише за умови постачання електричної енергії на об`єкти підприємства.

На сьогоднішній день постачання електричної енергії усім теплопостачальним підприємствам України здійснюється на умовах Закону України Про ринок електричної енергії , Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 307; Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312; Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311; Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310; Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 309.

Згідно з викладеною КП Харківські теплові мережі в повідомленні інформацією, наданими документами та з урахуванням вимог нормативних актів, що діють на ринку електричної енергії, з 18.01.2022 року постачання електричної енергії відповідачу здійснює третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДПЗД Укрінтеренерго , яке розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. № 1023-р визначено постачальником останньої надії . Постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , який є публічним договором приєднання ( п. 1.2.9. Правил № 312), та комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. (додаток 1 до договору).

Обов`язковою умовою постачання електричної енергії на ринку електричної енергії є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Операторами системи розподілу/передачі електричної енергії КП Харківські теплові мережі є: Акціонерне товариство Харківобленерго , Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Енергозбут , Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго .

Відповідно до п.п. 2 п. 7.5. Правил № 312 припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Відповідно до п. 7.10. Правил № 312 встановлено, що припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу.

На електрону адресу КП Харківські теплові мережі від ДПЗД Укрінтеренерго надійшло попередження від 18.01.2022 р. (вих. № 44/09-13-П05/Пз) про припинення постачання електричної енергії 3 лютого 2022 р. з 9:00 год. у зв`язку з невиконанням КП Харківські теплові мережі умов договору про постачання електричної енергії та заборгованістю за електричну енергію на загальну суму 45 216 029,97 грн.

На електрону адресу КП Харківські теплові мережі від оператора системи розподілу Акціонерного товариства Харківобленерго 20.01.2022 року надійшло повідомлення про припинення з 9:00 год 3 лютого 2022 р. розподілу електричної енергії від 19.01.2022 р. (вих. № 66), відповідно до вимоги ДПЗД Укрінтеренерго та у зв`язку із заборгованістю комунального підприємства перед постачальником електричної енергії.

На електрону адресу КП Харківські теплові мережі від постачальника останньої надії надійшло три рахунки від 19.01.2022 р. про сплату боргу за спожиту електричну енергію: 1) на суму 966 819 714,39 грн, за електричну енергію розподілену оператором системи АТ Харківобленерго ; 2) на суму 197 732,22 грн за електричну енергію, розподілену оператором системи ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго ; 3) на суму 8 828 969,75 грн за електричну енергію, розподілену АТ Укрзалізниця в особі філії Енергозбут , на загальну суму 1 021 062 446,33 грн, які відповідач має оплатити протягом 5 банківських (робочих) днів від дати отримання рахунків, тобто у термін 25.01.2022 р., а в разі їх несплати, ДПЗД Укрінтеренерго буде розірвано договір постачання електричної енергії постачальним останньої надії та припинено постачання електричної енергії згідно з п. 7.5. ПРРЕЕ, про що зазначено в рахунках.

Також, у повідомленні про вимушене припинення постачання теплової енергії від 20.01.2022 р. № 01-40/833, що направлено КП Харківські теплові мережі позивачу, відповідач, який перебуває у тяжкому фінансовому стані, не зможе здійснити оплату та як наслідок буде вимушений припинити постачання теплової енергії на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) в особливий період.

Припинення відповідачем постачання теплової енергії буде фактично порушенням мобілізаційного завдання (замовлення) в особливий період, яким передбачається безумовний обов`язок відповідача забезпечити безперебійне постачання теплової енергії до особливо важливих об`єктів Збройних сил (військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, тощо), закладів охорони здоров`я, закладів освіти, об`єктах інфраструктури міста (транспорту, зв`язку, тощо).

Крім того, припинення відповідачем постачання теплової енергії унеможливить нормальне, безпечне та безперебійне функціонування об`єктів, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. N 83, які розташовані у місті Харкові, а саме: ДП Центральне конструкторське бюро Протон , ДП Харківський машинобудівний завод ФЕД , ДП Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова , ДП Харківське агрегатне конструкторське бюро , ДП Харківське конструкторське бюро з двигунобудування , ДП Завод імені В. О. Малишева , ДП Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів , ПрАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв`язок , ДП Південна залізниця , ДП Хлібна база N 85 Державного агентства резерву України, ДНВП Об`єднання Комунар , Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, АТ Хартрон , ДП Завод Електроважмаш , АТ Турбоатом , ДП Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості , ДП Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь .

Заявник наголошує, що відповідно до ст. 1 Закону № 3543, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 Про часткову мобілізацію , його дію не припинено.

Частиною 1 ст. 17 Закону № 3543 передбачено, що місцеві органи виконавчої влади доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до органів місцевого самоврядування, а в разі потреби також до місцевих органів виконавчої влади нижчого рівня з передачею їм необхідних фінансових ресурсів (абз.11); доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти) (абз.12); забезпечують виконання підприємствами, установами і організаціями, які знаходяться на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мобілізаційних завдань (замовлень) (абз.13).

Приписами абз. 8 ст. 1 Закону № 3543 встановлено, що мобілізаційні завдання (замовлення) - це окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.

На виконання мобілізаційних завдань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. N 1043-0039 Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період , Харківською обласною державною адміністрацією видано розпорядження № 10т від 19.06.2019 р. (з грифом Таємно ) Про організацію виконання постанови постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. N 1043-0039 Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період .

Розпорядженням Харківського міського голови від 30.08.2019 р. № 112 (з грифом Для службового користування ) Про затвердження та доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період на відповідача покладений обов`язок постачання теплової енергії для забезпечення життєдіяльності військових частин Збройних сил України, розташованих в м. Харкові, забезпечення функціонування національної економіки та життєдіяльності населення в особливий період.

Мобілізаційним завданням Харківської міської ради для відповідача є забезпечення тепловою енергією для потреб Збройних сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, сил цивільного захисту в особливий період.

Заявник наголошує, що відповідно до ст. 21 Закону № 3543 підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці мобілізаційні завдання (замовлення).

В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що у зв`язку з викладеним вище заявник має намір звернутись з позовною заявою до відповідача з метою спонукання останнього виконати належним чином зобов`язання, встановлені договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на постачання теплової енергії в особливий період (з грифом ДСК) від 26.12.2011 р., а також про зобов`язання відповідача утриматись від зловживання правом на припинення теплової енергії.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову за його заявою може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав заявника на безперебійне постачання теплової енергії відповідно до умов договору, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

На думку заявника, до третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача належить застосувати захід у вигляді заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго , а також іншим особам в тому числі, не виключно: Акціонерному товариству Харківобленерго , Акціонерному товариству Українська залізниця в особі філії Енергозбут , Приватному акціонерному товариству Національна енергетична компанія Укренерго вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, передбачених ст.137 Кодексу. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ст. 136 ГПК України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частина 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, що при цьому спір не вирішується по суті.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У разі припинення відповідачем постачання теплової енергії позивачу та встановлення судом безпідставності такого припинення, процедура відновлення постачання теплової енергії займе тривалий проміжок часу у зв`язку з тим, що за своєю суттю постачання теплової енергії передбачає складну технологічну процедуру. Таким чином, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову значно ускладнить виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача, оскільки за час розгляду справи в суді з боку відповідача можуть бути вчинені дії щодо припинення надання послуг з постачання теплової енергії по договору.

Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, враховуючи викладене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача, а не будь-яких інших суб`єктів, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку суду щодо задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26.12.2011 р. (з грифом ДСК); третім особам вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії Комунальному підприємству Харківські теплові мережі .

З огляду на викладене, припинення постачання та розподілу електричної енергії потягне за собою неможливість відповідача виконати мобілізаційне завдання, а отже, забезпечити потреби об`єктів Збройних сил (військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, тощо) в умовах особливого періоду та об`єктам, розташованим на території м. Харків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Окрім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Рішеннями ЄСПЛ у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (п. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження заявника, викладені ним в апеляційній скарзі, визнано судом необґрунтованими.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч. 2 ст. 277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч. 3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що на момент винесення ухвали господарським судом відсутнє порушення процесуального права, на яке посилається апелянт та було правомірно постановлено рішення у формі ухвали з дотриманням правил передбачених ст. 232 ГПК України. У зв`язку із цим дана ухвала є законною, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року у справі №72з-22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року у справі №72з-22 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.02.2022 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Склярук О.І.

Суддя Слободін М.М.