Постанова

від 17.08.2022 по справі 72з-22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 72з-22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

на ухвалу Господарського суду Харківської області

(суддя - Калініченко Н.В.)

від 25.01.2022

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ільїн О.В., судді: Склярук О.І., Слободін М.М.)

від 07.02.2022

у справі № 72з-22

за заявою Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради

про забезпечення позову

до подання позовної заяви Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради

до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерне товариство «Харківобленерго», Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників учасників справи:

позивача - Мартиненко А.М.

відповідача - Макєєв А.М.

ДПЗД «Укрінтеренерго» - Рудюк О.А.

інших третіх осіб - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради

1.1. Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради (далі - Департамент) до подання позовної заяви до суду звернувся із заявою про забезпечення позову у вигляді заборони Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26.12.2011 та заходи забезпечення позову у вигляді заборони третім особам: Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго»), Акціонерному товариству «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго»), Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» (далі - АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Енергозбут»), Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НАЕК «Укренерго»), вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі».

1.2. Заява обґрунтована тим, що позивач 20.01.2022 отримав від відповідача повідомлення про вимушене припинення постачання теплової енергії у зв`язку з невиконанням КП «Харківські теплові мережі» умов договору про постачання електричної енергії та заборгованістю за електричну енергію перед постачальником електричної енергії. Припинення відповідачем постачання теплової енергії буде фактично порушенням мобілізаційного завдання (замовлення) в особливий період, яким передбачається безумовний обов`язок комунального підприємства забезпечити безперебійне постачання теплової енергії до особливо важливих об`єктів Збройних сил (військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, тощо), закладів охорони здоров`я, закладів освіти, об`єктах інфраструктури міста.

Невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист оспорюваних прав позивача на отримання виконання відповідачем зобов`язань, встановлених договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на постачання теплової енергії в особливий період.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі №72з-22 заяву Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» вчиняти будь-які дії щодо припинення чи обмеження постачання теплової енергії за договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26.12.2011. Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерному товариству «Харківобленерго», Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі».

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №72з-22 ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 залишено без змін.

2.3. Задовольняючи заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що припинення постачання та розподілу електричної енергії потягне за собою не можливість відповідача виконати мобілізаційне завдання, а отже забезпечити потреби об`єктів Збройних сил (військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, тощо) в умовах особливого періоду та об`єктам, розташованим на території м. Харків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №72з-22, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»:

- ухвалені судами попередніх інстанцій рішення несуть загрозу для національної безпеки, так як негативно впливають на розрахунки на ринку електричної енергії, що є одним із факторів енергетичної кризи в державі, так як ДПЗД «Укрінтеренерго» є ключовим учасником ринку електричної енергії, а отже зупинення діяльності підприємства через неплатежі споживачів, у тому числі КП «Харківські теплові мережі», призведе до негативних економічних наслідків на всьому ринку електричної енергії;

- судом не враховано те, що заявник має намір звернутися з позовною заявою, предметом якої є зобов`язання, встановлені за договором мобілізаційного завдання (замовлення) на постачання теплової енергії в особливий період від 26.11.2011, стороною якого є КП «Харківські теплові мережі»; між ДПЗД «Укрінтеренерго» та Департаментом договірних відносин не було;

- скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено його процесуальний статус - статус третьої особи, оскільки саме лише зазначення в заяві певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у ньому.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради (попередня назва - Департамент по взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільної оборони Харківської міської ради, яка змінена рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів «Харківської міської ради» від 09.12.2020 № 7/20) і КП «Харківські теплові мережі» на виконання Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII 26.12.2011 укладено договір на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на постачання теплової енергії в особливий період (з грифом ДСК).

Департамент 20.01.2022 отримав від КП «Харківські теплові мережі» повідомлення №01-40/833 про вимушене припинення постання теплової енергії, в якому зазначено, що КП «Харківські теплові мережі» є ліцензіатом з провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, зокрема населенню, підприємствам, установам та організаціям незалежно від їх форми власності і підпорядкування. Виробництво, транспортування та постачання теплової енергії можливе лише за умови постачання електричної енергії на об`єкти підприємства.

На сьогоднішній день постачання електричної енергії усім теплопостачальним підприємствам України здійснюється на умовах Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307; Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312; Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311; Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310; Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309.

Згідно з викладеною КП «Харківські теплові мережі» в повідомленні інформацією, наданими документами та з урахуванням вимог нормативних актів, що діють на ринку електричної енергії, з 18.01.2022 постачання електричної енергії відповідачу здійснює третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДПЗД «Укрінтеренерго», яку розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р визначено постачальником «останньої надії». Постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який є публічним договором приєднання ( пункт 1.2.9 Правил № 312), та комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 (додаток 1 до договору).

Обов`язковою умовою постачання електричної енергії на ринку електричної енергії є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Операторами системи розподілу/передачі електричної енергії КП «Харківські теплові мережі» є: Акціонерне товариство «Харківобленерго», Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Відповідно до підпункту 2 пункту 7.5 Правил № 312 припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Відповідно до пункту 7.10 Правил № 312 встановлено, що припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу.

На електронну адресу КП «Харківські теплові мережі» від ДПЗД «Укрінтеренерго» надійшло попередження від 18.01.2022 (вих. № 44/09-13-П05/Пз) про припинення постачання електричної енергії 03.02.2022 з 9:00 год. у зв`язку з невиконанням КП «Харківські теплові мережі» умов договору про постачання електричної енергії та заборгованістю за електричну енергію на загальну суму 45 216 029,97 грн.

На електронну адресу КП «Харківські теплові мережі» від оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Харківобленерго» 20.01.2022 надійшло повідомлення про припинення з 9:00 год 03.02.2022 розподілу електричної енергії від 19.01.2022 (вих. № 66), відповідно до вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» та у зв`язку із заборгованістю комунального підприємства перед постачальником електричної енергії.

На електронну адресу КП «Харківські теплові мережі» від постачальника «останньої надії» надійшло три рахунки від 19.01.2022 про сплату боргу за спожиту електричну енергію: 1) на суму 966 819 714,39 грн, за електричну енергію розподілену оператором системи АТ «Харківобленерго»; 2) на суму 197 732,22 грн за електричну енергію, розподілену оператором системи ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»; 3) на суму 8 828 969,75 грн за електричну енергію, розподілену АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Енергозбут», на загальну суму 1 021 062 446,33 грн, які відповідач має оплатити протягом 5 банківських (робочих) днів від дати отримання рахунків, тобто у термін 25.01.2022, а в разі їх несплати, ДПЗД «Укрінтеренерго» буде розірвано договір постачання електричної енергії постачальним «останньої надії» та припинено постачання електричної енергії згідно з пунктом 7.5 ПРРЕЕ, про що зазначено в рахунках.

Також, у повідомленні про вимушене припинення постачання теплової енергії від 20.01.2022 № 01-40/833, що направлено КП «Харківські теплові мережі» позивачу, зазначено, що КП «Харківські теплові мережі» перебуває у тяжкому фінансовому стані, не зможе здійснити оплату та як наслідок буде вимушений припинити постачання теплової енергії на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) в особливий період.

Припинення комунальним підприємством постачання теплової енергії буде фактично порушенням мобілізаційного завдання (замовлення) в особливий період, яким передбачається безумовний обов`язок відповідача забезпечити безперебійне постачання теплової енергії до особливо важливих об`єктів Збройних сил (військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, тощо), закладів охорони здоров`я, закладів освіти, об`єктах інфраструктури міста (транспорту, зв`язку, тощо).

Крім того, припинення відповідачем постачання теплової енергії унеможливить нормальне, безпечне та безперебійне функціонування об`єктів, включених до «Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 N 83, які розташовані у місті Харкові, а саме: ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова», ДП «Харківське агрегатне конструкторське бюро», ДП «Харківське конструкторське бюро з двигунобудування», ДП «Завод імені В.О. Малишева», ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», ПрАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв`язок», ДП «Південна залізниця», ДП «Хлібна база N 85» Державного агентства резерву України, ДНВП «Об`єднання Комунар», Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, АТ «Хартрон», ДП «Завод «Електроважмаш», АТ «Турбоатом», ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь».

Заявник наголошує, що відповідно до абз. 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», його дію не припинено.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що місцеві органи виконавчої влади доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до органів місцевого самоврядування, а в разі потреби також до місцевих органів виконавчої влади нижчого рівня з передачею їм необхідних фінансових ресурсів (абз.11); доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти) (абз.12); забезпечують виконання підприємствами, установами і організаціями, які знаходяться на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мобілізаційних завдань (замовлень) (абз.13).

Приписами абз. 8 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізаційні завдання (замовлення) - це окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.

На виконання мобілізаційних завдань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 N 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період», Харківською обласною державною адміністрацією видано розпорядження № 10т від 19.06.2019 (з грифом «Таємно») «Про організацію виконання постанови постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 N 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період».

Розпорядженням Харківського міського голови від 30.08.2019 № 112 (з грифом «Для службового користування») «Про затвердження та доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» на відповідача покладений обов`язок постачання теплової енергії для забезпечення життєдіяльності військових частин Збройних сил України, розташованих в м. Харкові, забезпечення функціонування національної економіки та життєдіяльності населення в особливий період.

Мобілізаційним завданням Харківської міської ради для відповідача є забезпечення тепловою енергією для потреб Збройних сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, сил цивільного захисту в особливий період.

Заявник наголошує, що відповідно до статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці мобілізаційні завдання (замовлення).

В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що у зв`язку з викладеним останній має намір звернутись з позовною заявою до відповідача з метою спонукання останнього виконати належним чином зобов`язання, встановлені договором на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на постачання теплової енергії в особливий період (з грифом ДСК) від 26.12.2011, а також про зобов`язання відповідача утриматись від зловживання правом на припинення теплової енергії.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

5.2. Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

5.3. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

4.4. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

4.5. Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу Департаменту надійшло повідомлення про припинення постачання та розподілу електричної енергії, що потягне за собою неможливість відповідача виконати мобілізаційне завдання, а отже, забезпечити потреби об`єктів Збройних сил (військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, тощо) в умовах особливого періоду та об`єктам, розташованим на території м. Харків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, і Департамент вказує на намір звернутися з позовом, зазначаючи осіб до яких позов буде подано та осіб щодо яких рішення може вплинути на їх права або обов`язки, предмет оскарження дій щодо припинення постачання, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення, з огляду на те, що у разі задоволення позову (з урахуванням майбутнього предмета позову) сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу.

Окрім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

4.9. Відповідно до частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права.

Саме з намірів, визначених Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради щодо звернення до суду і виходив суд під час постановлення ухвали про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Обґрунтованість чи необґрунтованість вимог, які будуть заявлені у майбутньому не може бути предметом оцінки судом першої інстанції під час розгляду заяви про забезпечення позову поданої до пред`явлення позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.11.2020 у справі № 183з-20 (заява про забезпечення позову до подання позовної заяви).

Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач проситиме в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

Щодо підстави, яка зазначена скаржником з приводу кола осіб щодо яких розповсюджується заходи забезпечення позову, зокрема факт відсутності процесуального документа, яким залучено до участі у справі третіх осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Втім, в даному випадку, суд не має повноважень із залучення третіх осіб, а розглядає, як-то визначено статтями 137-140 Господарського процесуального кодексу України, подану до подання позовної заяви заяву про забезпечення позову. Повноваження з розгляду заяви в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України покладено лише на той склад суду, який буде вирішувати питання прийняття до провадження позовної заяви та під час підготовчого провадження. При цьому, пункт 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України внормовує забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. Переглядаючи у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №72з-22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець