Рішення

від 26.01.2022 по справі 201/4483/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4483/20

Провадження № 2/201/111/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С,

при секретарі - Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним договору іпотеки, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича, третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо внесення запису про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі.

29 вересня 2021 року Дніпровська міська рада змінила предмет позову та суб`єктний склад учасників справи, зазначивши відповідачами - ОСОБА_1 , ТОВ МІСТО СТАЙЛ , третьою особою - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним договору іпотеки, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності.

Позов обґрунтовано тим, що Дніпровська міська рада, яка відповідно до статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є представницьким органом місцевого самоврядування. Земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно по АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності, в силу ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. ст. 26, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . ОСОБА_1 звернувся до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради з питання укладання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: Капітальний ремонт будівлі магазину , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна здійснено за ОСОБА_1 . 22.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., номер запису про право власності: 34305265, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969609312101 на підставі технічного паспорту, серії та номеру: 10519, акту без номера, виданих 24.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю КОНЦЕПТ К . Реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна здійснено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. (Відповідач 2), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер рішення: 49849586 від 25.11.2019. 09.02.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Віноградовою В.Ю. здійснено державну реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна: 1969609312101, номер запису про право власності: 40484622) за Товариством з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ (Код ЄДРПОУ 41675217) на підставі договору іпотеки, серія та номер: 25 від 31.08.2020 (копія додається); повідомлення іпотекодержателя, серія та номер: б/н від 04.01.2021, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ та ОСОБА_1 ; заяви іпотекодержателя, серія та номер: 44, 45 від 09.02.2021, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ . Позивач зазначив, що нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з будівлі магазину, літ. А-1, споруд, літ. I, площею 149,0 кв.м., розташоване на земельній ділянці не відведеній для вказаної мети та за відсутності декларації про початок будівельних робіт і декларації про готовність об`єкту до експлуатації. Внаслідок самочинного будівництва вказаної будівлі магазину з користування Дніпровської міської ради поза її волею вибула земельна ділянка по АДРЕСА_1 , чим порушено законні права власника земель, що належать до комунальної власності на самостійне володіння, користування, розпорядження нею.

Враховуючи викладене, позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: серія та номер: 25 від 31.08.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ (Код ЄДРПОУ 41675217) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений 09.02.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Віноградовою В.Ю. на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна: 1969609312101, номер запису про право власності: 40484622); припинити право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з будівлі магазину, літ. А-1, споруд, літ. I, площею 149,0 кв.м. та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про право власності: 34305265 від 22.11.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969609312101, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О.; Товариством з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ (Код ЄДРПОУ 41675217), номер запису про право власності: 40484622 від 09.02.2021, реєстраційний номер нерухомого майна: 1969609312101, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Віноградовою В.Ю.; зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку загальною площею 149,0 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, яке складається з будівлі магазину, літ. А-1, споруд, літ. I, площею 149,0 кв.м.; судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Представник позивача надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, проте до суду надано відзив, де зазначено, що проти задоволення позовних вимог відповідач заперечує в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовано нерухоме майно, а саме - будівля магазину, літ. А-1, споруди, літ. I, площею 149,0 кв.м. не надавалась у користування, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності, в силу ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. ст. 26,60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна здійснено за ОСОБА_1 . 22.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., номер запису про право власності: 34305265, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969609312101 на підставі технічного паспорту, серії та номеру: 10519, акту без номера, виданих 24.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю КОНЦЕПТ К .

Реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна здійснено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. (Відповідач 2), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер рішення: 49849586 від 25.11.2019.

09.02.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Віноградовою В.Ю. здійснено державну реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна: 1969609312101, номер запису про право власності: 40484622) за Товариством з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ (Код ЄДРПОУ 41675217) на підставі договору іпотеки, серія та номер: 25 від 31.08.2020 (копія додається); повідомлення іпотекодержателя, серія та номер: б/н від 04.01.2021, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ та ОСОБА_1 ; заяви іпотекодержателя, серія та номер: 44, 45 від 09.02.2021, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ .

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) від 04 вересня 2018 року вказано, що ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) .

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. Отже, право комунальної власності на землю (земельні ділянки), виникає і без реєстрації в силу спеціальних вимог закону. Виходячи із вимог даної статті презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням її власником Дніпровської міської ради.

Згідно вимог частини 1 статті 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У пунктах 6.23-6.36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) зазначено, що: за положеннями частини першої статті 376 ЦК України (у редакції, чинній станом на час звернення до суду із цим позовом) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Стаття 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Суд враховує, що первинна реєстрація права власності на будівлю магазину, літ. А-1, споруди, літ. I, площею 149,0 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 здійснена на підставі технічного паспорту, серії та номеру: 10519, акту без номера, виданих 24.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю КОНЦЕПТ К .

Пунктом 10-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, в редакції, чинній на час вчинення реєстраційних дій, встановлено, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, утворений у результаті нового будівництва чи реконструкції, на об`єкт незавершеного будівництва автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, або у разі проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва - про документ, що відповідно до вимог законодавства дає право на проведення будівельних робіт.

Враховуючи те, що будівля магазину, літ. А-1, споруди, літ. I, площею 149,0 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 , збудовано без декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації, на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети та яка належить до земель комунальної власності, суд вбачає наявність ознак самочинного будівництва у вказаного нерухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18)).

Тому не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.

Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності набуває той, хто має речове право на землю.

У пункті 46.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19) вказано, що: відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18) зроблено висновок, що: за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи .

У постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18 провадження № 61-19765св19 зроблено висновок, що: ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такого будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України. При цьому обставина щодо державної реєстрації права власності на цей об`єкт не спростовує факт самочинності зведення цього нерухомого майна, та наявності підстав для застосування статті 376 ЦК України .

Згідно із частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який є предметом спору у цій справі, є об`єктом самочинного будівництва, тому ОСОБА_1 в силу закону не набув права власності на нього, та у останнього були відсутні правові підстави для розпорядження даним об`єктом, оскільки право розпоряджатись майном є складовою частиною права власності.

Згідно зі статтею 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Пунктом б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Отже, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, в силу ч. 2 ст. 376 ЦК України права власності не породжує, і нічого не змінює для цілей застосування, зокрема, ч. 4 ст. 376 ЦК України, тому зважаючи на викладене, суд доходить до висновку, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 підлягає звільненню та приведенню її за рахунок ОСОБА_1 до стану, придатного для використання, шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, яке складається з будівлі магазину, літ. А-1, споруд, літ. I, площею 149,0 кв.м.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, підтвердженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову Дніпровської міської ради в повному обсязі.

Питання судових витрат вирішено відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним договору іпотеки, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: серія та номер: 25 від 31.08.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ (Код ЄДРПОУ 41675217) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений 09.02.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Віноградовою В.Ю. на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна: 1969609312101, номер запису про право власності: 40484622).

Припинити право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з будівлі магазину, літ. А-1, споруд, літ. I, площею 149,0 кв.м. та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за:

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про право власності: 34305265 від 22.11.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969609312101, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О.;

- Товариством з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ (Код ЄДРПОУ 41675217), номер запису про право власності: 40484622 від 09.02.2021, реєстраційний номер нерухомого майна: 1969609312101, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Віноградовою В.Ю.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку загальною площею 149,0 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, яке складається з будівлі магазину, літ. А-1, споруд, літ. I, площею 149,0 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю МІСТО СТАЙЛ (Код ЄДРПОУ 41675217) на користь Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі по 3153 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев