Ухвала

від 20.01.2022 по справі 373/1036/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 373/1036/18 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/2/2022 Доповідач в 2 інстанції ? ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року,-

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого,не одруженого,не працюючого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.204 КК України та виправдано у зв`язку із недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;

вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_8 обвинувачувався у тому, що він, з метою незаконного виготовлення алкогольних напоїв, у серпні 2017 року, орендував і пристосував гаражне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , об`єкт незавершеного будівництва №6, у якому, у період із серпня 2017 року по 21 вересня 2017 року, незаконно виготовляв алкогольні напої, а саме - горілку, яку в подальшому розливав у тетрапаки (пакети з фольги) та пластикову тару.

21 вересня 2017 року, у ході обшуку гаражного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , об`єкт незавершеного будівництва №6, виявлено та вилучено бег-ін бокси з рідиною з різким запахом спирту у кількості 191 шт., бочки у кількості 2 шт. об`ємом 1000 л з рідиною з різким запахом спирту одна заповнена на 400 л друга на 600 л та інше обладнання, що забезпечує масове виробництво алкогольних напоїв.

Відповідно до висновку експерта від 27.10.2017 року, вилучені з гаражного приміщення зразки рідини є спиртовмісними рідинами, які не відповідають вимогам діючих державних стандартів на даний вид алкогольної продукції.

В апеляційній скарзі прокурор указав на незаконність вироку внаслідок невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів скарги вказав на те, що висновки судді про відсутність у матеріалах кримінального провадження будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення були надані беззаперечні докази вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.204 КК України, серед яких: показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які впізнали ОСОБА_8 як особу, яка орендувала приміщення, де виявлено підпільних цех по незаконному виробництву алкоголю та у подальшому відвідувала це приміщення, а також інші зібрані у кримінальному провадженні докази. Вважав необґрунтованим також і висновок суду про визнання у якості недопустимого доказу постанови від 22.09.2017 року про визнання документів і речей речовими доказами із підстав відсутності у її резолютивній частині висновку про визнання вилучених речей речовими доказами. Прокурор звернув увагу на те, що матеріали кримінального провадження містять дві постанови про визнання вилучених речей речовими доказами від 22.09.2017 року, що унеможливлює ідентифікацію постанови, яку суд визнав недопустимою у якості доказу. При цьому, рішення суду у цій частині є суперечливим з огляду на те, що суд, у резолютивній частині вироку вирішив питання про долю речових доказів. Просив вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.204 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, підтвердив доводи цієї скарги і просив її задовольнити;

обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу прокурора вважали не обґрунтованою, просили залишити її без задоволення, а вирок без змін;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

За змістом ч.3 ст.373 КПК України, підставою для ухвалення виправдувального вироку є не доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ч.3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначаються підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Аналіз указаних норм закону у поєднанні із положеннями ст. ст. 85, 86, 94 і 411 КПК України дають підстави стверджувати про те, що у ході ухвалення вироку суд першої інстанції повинен був проаналізувати кожен доказ з точки зору його належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку; усі свої висновки обґрунтувати доказами; навести обґрунтування того, чому він прийняв одні і відкинув інші докази та не допустити у вироку істотних суперечностей.

Цих вимог закону судом у ході ухвалення вироку дотримано не було. Як вбачається із мотивувальної частини вироку суд першої інстанції, мотивуючи свої висновки про необхідність виправдування ОСОБА_8 обмежився цитуванням положень КК України та КПК України, витягу із рішення Європейського суду з прав людини у справі «Капо проти Бельгії», Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (невірно при цьому указавши назву Конвенції, зазначивши її як «Конвенція про захист прав і основних свобод людини»), Конституції України, та зробив загальні висновки про недоведеність обставин вчинення злочину, які зазначені у обвинувальному висновку. Між тим, судом першої інстанції не був проаналізований кожен доказ, що наданий стороною обвинувачення, з точки зору його належності та допустимості, а сукупність указаних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку. Відкинувши докази, які були надані стороною обвинувачення суд у вироку не навів відповідних мотивів. Поза увагою суду першої інстанції залишилась сукупність доказів, наданих стороною обвинувачення на доведення висунутого обвинувачення. Так, судом не мотивовано те, чому він відкинув докази якими доводиться та обставина, що ОСОБА_8 був укладений договір оренди незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , яке ним було огороджене забором. У гаражному приміщенні цього домоволодіння поліцейськими 21.09.2017 року, у ході обшуку були виявлені та вилучені бег-ін бокси з рідиною з різким запахом спирту у кількості 191 шт., бочки у кількості 2 шт. об`ємом 1000 л з рідиною з різким запахом спирту одна заповнена на 400 л друга на 600 л які, відповідно до висновку експерта є спиртовмісними рідинами, які не відповідають вимогам діючих державних стандартів на даний вид алкогольної продукції, та інше обладнання, що забезпечує масове виробництво алкогольних напоїв. У контексті доказів, які підтверджують наведені вище обставини, судом першої інстанції не було надано оцінки протоколу обшуку від 02.02.2018 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_8 відповідно до якого за місцем проживання обвинуваченого було виявлено технічну документацію виготовлення спиртних напоїв. Судом не надано жодної оцінки сукупності доказів, якими є: показання свідка ОСОБА_11 , протокол впізнання свідком ОСОБА_11 особи по фотокартках та протокол огляду від 21.02.2018 року відповідно до яких можливо стверджувати те, що обвинувачений періодично приїжджав до орендованого ним домоволодіння, де були виявлені спиртовмісні речовини. Судом у вироку не наведено жодних мотивів із яких він відкинув ці докази.

Порушення указаних вище вимог КПК України перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вони є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування вироку відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України. За наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 рокущодо ОСОБА_8 не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень Глави 21 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції на предмет його відповідності положенням ст. 370 КПК України та дотримання вимог кримінального процесуального закону у ході кримінального провадження. Вирішення питання про законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку можливе лише у разу перевірки висновків суду, що зроблені у вироку та наведених мотивів з точки зору їх відповідності вимогам закону. Лише у разі визнання таких висновків чи мотивів такими, які не відповідають вимогам закону суд апеляційної інстанції має можливість ухвалити своє рішення. Між тим, як було зазначень вище, судом першої інстанції докази, які були надані стороною обвинувачення, не були проаналізовані, а фактично відкинувши ці докази, судом не було наведено у вироку належних мотивів. Відсутність у вироку належних мотивів прийнятих рішень позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити законність та обґрунтованість цих мотивів та рішень, а відтак і ухвалити своє рішення по поданій апеляційній скарзі. Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року щодо ОСОБА_8 скасувати.

Призначити новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4