Ухвала

від 01.02.2022 по справі 824/308/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 824/308/21

номер провадження: 22-ск/824/3/2022

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М., за участю секретаря судового засідання Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2021 року у складі третейського судді Оберемка Р.А., у третейській справі №34/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до товариства з обмеженою відповідальністю Лаян Віннер , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2021 року у третейській справі №34/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (далі - ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста ) до товариства з обмеженою відповідальністю Лаян Віннер (далі - ТОВ Лаян Віннер ), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста звернулося із третейським позовом до ТОВ Лаян Віннер , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/ZB2NNH/2/001 від 31 травня 2012 року, а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 4 682 561 грн 63 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 6 041 936 грн 70 коп.; трьох процентів річних за прострочення кредиту у розмірі 525 314 грн 62 коп. Позовні вимоги були заявлені до неї, ОСОБА_1 , як до поручителя згідно із договором поруки № 012/ZB2NNH/2/001/2 від 31 травня 2012 року.

Вказує, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2021 року у справі №34/21 позов ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста задоволено. Стягнуто солідарно із ТОВ Лаян Віннер і ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 457 781 грн 74 коп., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 4 682 561 грн 63 коп., заборгованість за відсотками у сумі 6 041 936 грн 70 коп., інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту у сумі 525 314 грн 79 коп., три проценти річних у сумі 207 968 грн 62 коп. Також стягнуто солідарно з ТОВ Лаян Віннер і ОСОБА_1 на користь ТОВ Інвестохіллс Веста третейський збір у сумі 25 500 грн 00 коп.

Зазначає, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2021 року підлягає скасуванню відповідно до п.1 ч.2 ст.458 ЦПК України, оскільки справа №34/21 за позовом ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Вказує, що відповідно до ст.5 Закону України Про третейські суди спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Тобто, наявність діючої третейської угоди є обов`язковою умовою для розгляду справи третейським судом. Разом з тим, третейський суд, обґрунтовуючи свою компетенцію щодо розгляду позову ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до ОСОБА_1 , взяв до уваги третейське застереження, передбачене пунктом 7.1.1 договору поруки № 012/ZB2NNH/2/001/2 від 31 травня 2012 року. Однак, відповідно до пункту 7.2.2 вказаного договору поруки від 31 травня 2012року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством Ерсте Банк (далі - ПАТ Ерсте Банк ), договір діє до повного погашення заборгованості позичальника перед кредитором. Водночас у довідці №2-3-7-0-1-1/723-ВА від 05 липня 2016 року, яка видана правонаступником ПАТ Ерсте Банк - ПАТ Фідобанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вказано, що кредит, відсотки та інші платежі сплачено в повному обсязі.

Також вказує, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Фідобанк було направлено на ім`я приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенко Ю.Д. лист №2-3-7-0-1-1/724-ВА від 05 липня 2016 року, у якому зазначено, що у зв`язку з повним виконанням позичальником ТОВ Лаян Віннер зобов`язань за кредитним договором № 012/ZB2NNH/2/001 від 31 травня 2012 року уповноважена особа Фонду просила зняти заборону на будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 ,яка знаходилася в іпотеці банку.

Таким чином, на думку заявника, договір поруки № 012/ZB2NNH/2/001/2 в цілому, в тому числі, пункт 7.1.1 цього договору, який містить третейське застереження, припинив свою дію ще 05 липня 2016 року. Тому вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в третейському суді.

Зазначає, що її заява про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 30 листопада 2021 року підлягає розгляду в Київському апеляційному суді за місцем винесення третейського рішення, оскільки третейський позов був заявлений до неї, як до фізичної особи.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 30 листопада 2021 року у справі № 34/21.

Ухвалою Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ від 17 січня 2022 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2021 року у третейській справі №34/21, копію ухвали про відкриття провадження разом з копією заяви та доданими до неї матеріалами надіслано учасникам справи і встановлено їм строк для подачі заперечень на заяву тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

28 січня 2022 року ОСОБА_1 через канцелярію Київського апеляційного суду подала заяву про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі за позовом ТОВ Лаян Віннер до ПАТ Фідобанк та ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про визнання недійсним договору № GL16N619392_2 про відступлення прав вимоги, укладений 24 вересня 2021 року між ПАТ Фідобанк та ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста в частині відступлення права вимоги до ТОВ Лаян Віннер заборгованості за кредитним договором № 012/ZB2NNH/2/001 від 31 травня 2012 року, а саме, основної заборгованості у розмірі 4 882 561 грн 63 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 6 041 936 грн 70 коп.

Заява мотивована тим, що розгляд даної справи про скасування рішення третейського суду до вирішення господарської справи за позовом ТОВ Лаян Віннер до ПАТ Фідобанк та ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про визнання недійсним договору № GL16N619392_2 про відступлення прав вимоги від 24 вересня 2021 року,є неможливим, оскільки у разі задоволення позову ТОВ Лаян Віннер буде очевидним той факт, що позивач у третейській справі ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста не мало правового підґрунтя для звернення до третейського суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №012/ZB2NNH/2/001 від 31 травня 2012 року. Тому вважає, що провадження у даній третейській справі підлягає зупиненню відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.

31 січня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від представника ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста - Горобця Р.В. про закриття провадження у даній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2021 року у третейській справі №34/21 за позовом ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до ТОВ Лаян Віннер , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що між ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста і ОСОБА_1 виник спір щодо договору поруки, який є правочином, укладеним на виконання зобов`язань за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Тому вважає, що вирішення спору, який виник між сторонами у третейському суді, належить до юрисдикції господарських судів. Вказує, що з урахуванням положень п.11 ч.1 ст.20 ГПК України дана справа про оскарження рішення третейського суду підлягає вирішенню господарським судом, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Кухар О.І. підтримав доводи заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі та просив її задовольнити, а проти задоволення заяви представника ТОВ Інвестохіллс Веста про закриття провадження у справі заперечував, посилаючись на те, що заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 30 листопада 2021 року підлягає розгляду в Київському апеляційному суді за місцем винесення третейського рішення, оскільки третейський позов був заявлений до ОСОБА_1 , як до фізичної особи.

Представник ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста - Відернікова Я.М. проти задоволення заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі заперечувала та просила задовольнити заяву представника ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста - Горобця Р.В. про закриття провадження у справі, з наведених у заяві підстав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справіз таких підстав.

Третейським судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 31 травня 2012 року між ПАТ Ерсте Банк , правонаступником якого є ПАТ Фідобанк , та ТОВ Лаян Віннер було укладено кредитний договір з юридичною особою (мікро-клієнтом) (з нарахуванням процентів за змінюваною процентною ставкою) №012/ZB2NNH/2/001 (далі - кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору, ПАТ Ерсте Банк , правонаступником якого є ПАТ Фідобанк , на положеннях та умовах цього договору надав ТОВ Лаян Віннер грошові кошти (кредит) в сумі 8 000 000 грн 00 коп. на термін до 30 травня 2022 року (включно), із сплатою процентів річних в розмірі, порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором.

На забезпечення зобов`язань за цим кредитним договором, 31 травня 2012 року між ПАТ Ерсте Банк , правонаступником якого є ПАТ Фідобанк , та ОСОБА_1 було укладено договір поруки (з фізичною особою - поручителем) №012/ZB2NNH/2/001/2, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення ПАТ Фідобанк зобов`язань, що випливають із кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки встановлено, що зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором, не потребують.

У пункті 7.1 договору поруки передбачено, що всі спори, розбіжності та вимоги, як виникають при виконанні цього договору, підлягають вирішенню шляхом проведення перегорів, а у разі неможливості їх вирішення зазначеним чином, такі спори, розбіжності та вимоги, підлягають розгляду у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, або у суді, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених чинним в Україні законодавством.

Тобто, у договорі поруки № 012/ZB2NNH/2/001/2 від 31 травня 2012 року наявна третейська угода, яка відповідно до ст.5 Закону України Про третейські суди є обов`язковою умовою для розгляду справи третейським судом.

Встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ Лаян Віннер своїх зобов`язань за кредитним договором від 31 травня 2012 року№012/ZB2NNH/2/001 у червні 2020 року ПАТ Фідобанк звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Лаян Віннер , ОСОБА_1 , третя особі: товариство з обмеженою відповідальністю Екстрадіджитал , товариство з обмеженою відповідальністю Август Трейд , товариство з обмеженою відповідальністю НВФ Фактор , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 140 000 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 вересня 2021 року, яке набрало законної сили, позов ПАТ Фідобанк задоволено та стягнуто солідарно з ТОВ Лаян Віннер і ОСОБА_1 на користь ПАТ Фідобанк 140 000 грн 00 коп. заборгованості за кредитним договором, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн 00 коп.

Також встановлено, що 24 вересня 2021 року між ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста та ПАТ Фідобанк було укладено договір № GL16N619392_2 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ Фідобанк набуло право вимоги до позичальників, заставодавців/іпотекодавців та поручителів, зокрема, за кредитним договором №012/ZB2NNH/2/001 від 31 травня 2012 року та договорами забезпечення до нього (далі - договір відступлення прав вимоги).

Відповідно до пункту 1 договору відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, зазначених у додатках №1, №2 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки та застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатках №1 та №2 до цього договору, надалі за текстом - Основні договори , надалі за текстом - Права вимоги.

Відповідно до пункту 2 договору відступлення прав вимоги, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору та передбачених основними договорами, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців/заставодавців у порядку, визначеному договорами іпотеки/застави, Законом України Про іпотеку , Законом України Про заставу , Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , Цивільним кодексом України та іншими актами чинного законодавства України, у разі наявності у банку такого переважного права, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків тощо), що випливають з умов основних договорів, за рахунок майна, вказаного в основних договорах та додатках до цих договорів, зазначених у додатку №1 до цього договору. Розмір заборгованості за основними договорами, права вимоги за якими переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Крім того, права вимоги за основними договорами переходять до нового кредитора незалежно від того, чи відбувалося стягнення за цими основними договорами. Якщо таке стягнення відбувалося, новий кредитор має право на переведення всіх прав стягувана у виконавчому провадженні. Сторони дійшли згоди, що права вимоги включають всі права вимоги за вказаними основними договорами, а також всі похідні вимоги з цих основних договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги зі стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та буде передане стягувану в погашення боргу після укладення цього договору, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста є правонаступником прав та обов`язків ПАТ Фідобанк , зокрема, за кредитним договором №012/ZB2NNH/2/001 від 31 травня 2012 року та укладеним на його забезпечення договору поруки №012/ZB2NNH/2/001/2 від 31 травня 2012 року.

09 листопада 2021 року ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків із третейським позовом до ТОВ Лаян Віннер , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/B2NNH/2/001 від 31 травня 2012 року.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2021 року у справі №34/21 третейський позов ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ Лаян Віннер і ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 457 781 грн 74 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі 4 682 561 грн 63 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 6 041 936 грн 70 коп., інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту у сумі 525 314 грн 79 коп., трьох процентів річних у сумі 207 968 грн 62 коп. Стягнуто солідарно з ТОВ Лаян Віннер і ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста третейський збір у сумі 25 500 грн 00 коп.

Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України Про третейські суди рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Згідно з п.8 ч.1 ст.2 Закону України Про третейські суди компетентний суд - це місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

З наведених положень Закону України Про третейські суди вбачається, що, вирішуючи питання про визначення компетентного суду в розумінні цього Закону, необхідно керуватися загальними правилами визначення юрисдикції кожного конкретного спору, який був предметом розгляду в третейському суді, встановленими відповідними нормами процесуального законодавства.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами ч.1 ст.18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст.20 ГПК України.

Так, за змістом п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

За змістом ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень ст.ст.553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Відповідно до положень ч.2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Зазначений правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 11 ч.1 ст.20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України Про третейські суди , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , як новий кредитор, звернулося до третейського суду з позовом до ТОВ Лаян Віннер , як боржника та ОСОБА_1 , як поручителя за договором поруки №012/ZB2NNH/2/001/2 від 31 травня 2012 року, що укладений на забезпечення виконання зобов`язання за договором, сторонами якого є юридичні особи: ПАТ Фідобанк і ТОВ Лаян Віннер .

Тобто, між ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста та ОСОБА_1 виник спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язань за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

За таких обставин вирішення спору, що виник між сторонами у третейському суді належить до юрисдикції господарських судів, тому, з урахуванням п.11 ч.1 ст.20 ГПК України, справа про оскарження рішення третейського суду, підлягає вирішенню господарським судом.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 876/59/20, від 08 квітня 2021 року у справі № 876/79/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 876/73/20 та від 09 червня 2021 року у справі № 876/29/21 колегія суддів дійшла висновку про віднесення справ про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалених в аналогічних спорах, до юрисдикції господарських судів.

Такого ж правового висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 вересня 2021 року у справі №803/140/20 (провадження № 61-11667ав21).

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Тому заява ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

На виконання вимог ч.1 ст.256 ЦПК України суд роз`яснює заявниці про віднесення розгляду справи до юрисдикції господарського суду та наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Водночас, заява ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України не підлягає вирішенню Київським апеляційним судом, оскільки враховуючи, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарських судів, то вирішення судом загальної юрисдикції заяви про зупинення провадження у справі відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суперечитиме встановленому у ст.125 Конституції України принципу спеціалізації судоустрою в Україні.

Керуючись ст.ст.23, 255, 259-261, 268 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2021 року у третейській справі №34/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до товариства з обмеженою відповідальністю Лаян Віннер , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повідомити ОСОБА_1 про віднесення розгляду справи за її заявою до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити ОСОБА_1 право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2022 року.

Суддя С.М. Верланов