04.02.2022
Справа № 642/1947/21
Провадження № 1-кп/642/91/22
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
4 лютого 2022 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого- ОСОБА_5 ,
потерпілої- ОСОБА_6 ,
розглянувши узакритому судовомузасіданні вм.Харкові кримінальнепровадження заобвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з- середньо-спеціальною освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого, одруженого, має двох малолітніх дітей, має статус багатодітного батька стосовно трьох дітей, працює генеральним директором (засновником) ТОВ «АМПРІ ЛЛС», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 187 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно і наполегливо, аморально та цинічно, скоїв низку кримінальних правопорушень - злочинів, в тому числі тяжкий, та проти статевої свободи потерпілої, за таких обставин.
Так, ОСОБА_5 12 листопада 2020 року приблизно о 23 годині 22 хвилини, перебуваючи біля будинку № 106 по вулиці Великій Панасівській в м. Харкові, після вживання спиртних напоїв, помітив раніше незнайому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прямувала пішки до свого місця мешкання по протилежному боку вулиці у напрямку збільшення нумерації будівель, і у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло ОСОБА_6 , з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу перейшов через пішохідний перехід до будівлі № 89 по вулиці Великій Панасівській, тобто на бік вулиці, по якому рухалась ОСОБА_6 , та почав переслідувати її, при цьому обираючи найбільш сприятливий для вчинення нападу момент, з метою недопущення перешкоджання виконанню задуманого можливими очевидцями, рухаючись за потерпілою на відстані, що забезпечувала б йому непомітність з боку потерпілої до моменту вчинення дій, направлених безпосередньо на вчинення злочинних дій.
Після цього ОСОБА_5 повернув за ОСОБА_6 за будівлею АДРЕСА_2 , і, скориставшись відсутністю можливих очевидців, які б могли завадити реалізації його злочинного плану, о 23 годині 24 хвилини 18 секунд на перехресті з вулицею Бориса Шрамко, наздогнав потерпілу ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло ОСОБА_6 з використанням геніталій, будучи у стані алкогольного сп`яніння, ігноруючи моральні підвалини та принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, вважаючи час та місце найбільш сприятливими для вчинення нападу, не менше 3 разів вдарив потерпілу заздалегідь заготовленим предметом, конструктивно подібним до вогнепальної зброї - пістолета, по голові, аби одразу подавити її волю до супротиву, після чого в категоричній та грубій формі заявив, що зараз вступить з нею у статевий акт в природній та неприродній формі, таким чином домагався потерпілу, при цьому ігноруючи неодноразові відмови ОСОБА_6 виконати його незаконні вимоги.
ОСОБА_5 , посягаючи на статеву свободу ОСОБА_6 , попри її волю, користуючись своєю фізичною перевагою, а також спрямовуючи на потерпілу предмет, конструктивно подібний до вогнепальної зброї - пістолета, та погрожуючи його застосуванням, тобто насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілої у разі невиконання його злочинних вимог, зняв з потерпілої одяг, та у процесі застосування фізичного насильства до потерпілої ОСОБА_6 , діючи з метою насильницького задоволення статевої пристрасті, заподіяв їй предметом, конструктивно подібним до вогнепальної зброї - пістолета, а також іншою рукою, не менше 15 (п`ятнадцяти) ударів по голові, обличчю, кінцівках, а також інших частинах тіла, в тому числі, не менше 4 (чотирьох) ударів предметом, конструктивно подібним до вогнепальної зброї - пістолета, по верхніх кінцівках і пальцях рук, якими ОСОБА_6 намагалась прикрити обличчя та голову від ударів.
ОСОБА_5 таким чином подавив волю потерпілої до супротиву фізичним та психологічним насильством, після чого безпосередньо проникнув своїми геніталіями -вагінально, анально та орально, а також пальцями рук - вагінально та анально - у тіло потерпілої, ґвалтуючи її, при цьому продовжуючи заподіювати їй тілесні ушкодження, нанісши не менше 8 (восьми) ударів предметом, конструктивно подібним до вогнепальної зброї пістолета - по спині та голові потерпілої.
Злочинними діями ОСОБА_5 , які продовжувались на протязі приблизно 15 хвилин з 23 години 24 хвилин 18 секунд 12.11.2020, потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні, згідно висновку судово-медичної експертизи КЗ «ХОБСМЕ» № 12-14/957-А/21 від 25.01.2021 такі тілесні ушкодження:
-синці в околоочних ділянках, субкон`юктивальний крововилив зліва, садна кінцівок, що викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою, як в сукупності, так і кожне окремо, належать до категорії легких тілесних ушкоджень;
-забійно-рвану рану верхньої повіки зліва, забійно-рвану рану надбрівної ділянки зліва, травматичний розрив лівої стінки піхви, як в сукупності, так і по одинці належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня);
-закритий перелом середньої фаланги 4-го пальця правої кисті із зсувом, що належить до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я.
Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, одразу після вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло ОСОБА_6 з використанням геніталій без її добровільної згоди (зґвалтування), а також заподіяння їй тілесних ушкоджень, за вищевказаних обставин, скоїв умисний тяжкий корисливий злочин за таких обставин:
Так, ОСОБА_5 , 12.11.2020 приблизно о 23 годині 40 хвилин, зґвалтувавши потерпілу ОСОБА_6 , вирішив вчинити на неї напад з метою заволодіння її майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою).
ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), погрожуючи потерпілій ОСОБА_6 предметом, конструктивно подібним до вогнепальної зброї - пістолета, неодноразово та наполегливо, діючи з корисливих спонукань, з метою подавити її волю до супротиву та заволодіти її майном, наказав передати йому її мобільний телефон та грошові кошти, спрямовуючи предмет, схожий на пістолет, на потерпілу, та погрожуючи позбавити її життя, тобто погрожуючи застосувати насильство, небезпечне для її життя та здоров`я, у разі невиконання його злочинних вимог.
Таким чином, ОСОБА_5 , зломивши волю потерпілої до супротиву, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного їз погрозою. застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_6 , яка зазнала нападу (розбій), діючи із корисливих спонукань, відкрито, будучи у стані алкогольного сп`яніння, з метою незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме так, змусив потерпілу передати йому мобільний телефон торгівельної марки Хіаоmі моделі Note 7 чорного кольору, в напівпрозорому силіконовому чохлі темно-коричневого кольору, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-21/3531-ТВ від 23.02.2021 року 3 342 гривні 00 копійок, з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», яка не має матеріальної цінності для потерпілої, таким чином відкрито заволодів майном ОСОБА_6 .
Після цього потерпіла ОСОБА_6 за наказом ОСОБА_5 потяглась до свого пальто задля того, аби передати йому свої грошові кошти, якими ОСОБА_5 мав намір заволодіти, і які знаходились в кишені пальто, однак в цей момент ОСОБА_5 , будучи наляканим можливістю викриття у вчинених злочинах сторонніми особами, заподіяв потерпілій удар ногою по тілу, а коли та впала, ще не менше 6 (шести) ударів ногами по голові, обличчю, тілу, і о 23 годині 40 хвилин 40 секунд залишив місце вчинення злочину, розпорядившись майном, яким він заволодів під час розбійного нападу, на власний розсуд, чим потерпілій було заподіяно матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе не визнав. Пояснив, що 12 листопада 2020 року увечері він випив 5-6 літрів пива, як до спілкування з потерпілої, так і в подальшому, під час спілкування з нею. У той вечір він не дочекався трамваю та пішов додому пішки, в бік нового мосту. В районі автосалону він побачив раніше незнайому потерпілу ОСОБА_6 , яка йшла попереду метрах в 10 від нього, та вирішив з нею познайомитись. Він прискорив крок, побачив у неї в руках мобільний телефон. Порівнявшись з нею, він зачепив її руку, та телефон вона уронила. Він підняв телефон та віддав їй. У них зав`язалась розмова. Він запитав її ім`я, поцікавився, чому вона пізно повертається додому. На його питання вона відповіла, що йде від подруги, додому не поспішає, вдома її ніхто не чекає. Після цього він запропонував їй задля підроблення грошей оральний секс, на що вона погодилась та запитала, де це буде відбуватись. Вони пройшли в район елеватора, до дитячого майданчика, де на лавці у них мав місце оральний секс, за що він заплатив їй 500 грн. Після цього вони розійшлись, він пішов швидше, ніж вона, через новий міст по приватному сектору, та був вдома вже о 23:45. 1 лютого 2021 року о 20:30 приїхали до нього додому невідомі особи, одягли кайданки та посадили його в автомобіль, вимагали 100000 доларів. Його привезли до Ленінського райвідділу поліції, при цьому закрили шапкою кайданки, щоб їх не було видно, та посадили в кабінеті. Його запитували, де він був 12 листопада, та він відмовився відповідати, вимагав адвоката, однак йому було відмовлено. Потім його сфотографували та повели в актовий зал, де сиділа та дівчина, з якою він мав оральний секс. Його завели в кайданках, погрожували фізичним насильством та чинили моральний тиск, тому він погодився на участь у впізнанні. Весь цей час потерпіла ходила біля актового залу та періодично заходила до зали. Потерпіла його впізнала. При цьому права на захист йому не роз`яснювали. Після впізнання поїхали до нього додому на обшук. У дворі вже були працівники поліції, вони заважали спати його трьом дітям та дружині. Відповіді на питання, чи є дозвіл на обшук, він не отримав. В ході обшуку вилучили його куртку, цигарки, дві пари джинсів, светр, чоботи, два телефона, револьвер. Було вилучено одяг, який був на ньому в той вечір. Джинси та светр він до вилучення прав, куртку не прав, однак на куртці експертом ніяких слідів не виявлено. Вранці повернулись в райвідділ. Під погрозами застосування фізичного насильства він підписав всі необхідні папери. Потім слідчий суддя обрала йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, він вимагав адвоката, однак його повідомили, що вже пізно, рішення вже винесено. Потім до нього приїздив працівник поліції з поліграфом. Після цього його було поміщено в слідчий ізолятор. Обвинувачений пояснив, що мав місце за згодою потерпілої лише оральний секс, за що він заплатив їй 500 грн. Ніякого насильства він до неї не застосовував, тілесних ушкоджень не наносив, телефон не забирав, грошей не вимагав. Пістолета у нього при собі не було. Зазначив, що його вина не доведена, він безпідставно тримається під вартою, та сім`я залишилась без його допомоги. Він має статус багатодітного батька, та має намір ще удочерити 15-річну дочку дружини.
При цьому на початку судового розгляду ОСОБА_5 визнавав свою вину за ч.1 ст. 152 та ч.1 ст. 187 КК України частково, за ч.1 ст. 122 КК України вину не визнавав. Цивільний позов визнавав частково, в сумі 600 000 грн., пояснював, що має намір відшкодувати шкоду потерпілій, та просив задля можливості заробити грошові кошти звільнити його з-під варти. В подальшому ОСОБА_5 вину не визнав повністю, дав пояснення, викладені вище. Цивільний позов він також не визнав. Вважає, що потерпіла оговорила його, маючи на мету отримати гроші. Вказані пояснення ОСОБА_5 виклав суду також в письмовій формі (а.с.67, т.4).
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 підтвердилась у судовому засіданні наступними доказами:
Потерпіла ОСОБА_6 пояснила всудовому засіданні,що 12листопада 2020року о22год.30хвил.поверталась зроботи додому,йшла по АДРЕСА_3 .На кутівулиці її наздогнавраніше незнайомий ОСОБА_5 .Він відразунаніс їйззаду якимосьпредметом триудари поголові.Тримаючи їїза одяг, приставивїй дулопістолета доголови тапотягнув їїна вагонобудівельнийзавод,продовжуючи наноситимножинні ударипо головіпістолетом таруками.Він повернувїї обличчям до стіни, запитав, скільки їй років, куди йде, чи був у неї секс раніше. Вона відповіла, що ні. Шаповал роздягнув її і зґвалтував, насильно проник у її тіло орально, вагінально та анально. Під час ґвалтування він коментував свої дії, поздоровив її після зґвалтування. Все це продовжувалось 10-15 хвилин. В цей час він продовжував наносити їй удари по голові. Вона закривалась руками, він зламав їй палець. Вона стояла навколішках. Він закінчив зґвалтування, вимагав віддати йому телефон, наставивши на неї пістолет. Вона сказала, що телефон у кишені пальто, та віддала йому телефон. За його наказом вона одяглась. Шаповал став вимагати у неї гроші. Вона сказала, що гроші в пальто. Телефон засвітився та вона добре розгледіла його обличчя та запам`ятала його голос, оскільки він весь час розмовляв. Вона хотіла віддати йому гроші та коли потяглась за грошима, він знову почав наносити їй удари. Почулись голоси, собачий лай, він злякався та став наносити їй удари ногами. Наніс їй близько 7 ударів, після чого вона перестала на все реагувати, втратила свідомість. Вона була впевнена, що не виживе. Він побіг в сторону Великої Панасівської вулиці. Удари він наносив їй спочатку пістолетом, потім кулаком по голові, по обличчю, по спині ззаду пістолетом, по всьому тілу. Вона закривалась руками. Він забрав телефон та грошові кошти у сумі 400 грн.- 2 купюри по 200 грн. Додому вона прийшла закривавлена, їй була викликана швидка допомога. Вона перебувала у лікарні неділю, а потім ще лікувалась вдома, тривалий час проходить реабілітацію. У лютому було проведено впізнання, в ході якого вона впізнала ОСОБА_5 . Вона добре запам`ятала його обличчя та голос під час зґвалтування. Вона переглядала відеозапис зі слідчим, де був зафіксований її рух та рух Шаповала в той вечір.
Слідчий Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області прийняв заяву ОСОБА_6 , в якій вона просила прийняти заходи до невідомого чоловіка, який 12.11.2020 приблизно о 22:45 за адресою: АДРЕСА_4 зґвалтував її природним та неприродним способом, в ході чого погрожував фізичною розправою предметом ,схожим на пістолет, та наніс їй тілесні ушкодження (а.с.238, т.1).
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12020220510001934 вбачається, що 13.11.2020 внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 152 КК України за повідомленням оператора 102 про те, що 12.11.2020 за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська невстановлена особа скоїла зґвалтування ОСОБА_6 , відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 187 КК України внесено 01.02.2021, за ч.1 ст. 122 КК України 03.03.2021 за заявою ОСОБА_6 (а.с.118, т.1)
01.02.2021 та 03.03.2021 ст. слідчий ОСОБА_7 звернувся з рапортами на адресу т.в.о. начальника ВП №2 ХРУП№3 ГУНП в Харківській області про виявлене кримінальне правопорушення, вчинене щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 122 КК України (а.с.125-126,130-131, т.1).
3 березня 2021 року ОСОБА_6 звернулась на адресу начальника ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області з заявою, в якій просила прийняти заходи до ОСОБА_5 ,, який 12.11.2020 приблизно о 23:30 заподіяв їй тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
В судовому засіданні досліджений аудіозапис, який міститься на оптичному носії (лазерному диску) з аудіоповідомленням на спецлінію «103», з якого вбачається, що 12.11.2020 за адресою: АДРЕСА_5 , за місцем проживання ОСОБА_8 її матір`ю здійснений виклик швидкої допомоги у зв`язку зі зґвалтуванням дочки. Перемови з приводу виклику швидкої допомоги відображені в протоколі огляду вказаного оптичного носія. (а.с.117, 203 -204, т.1). Вказаний оптичний носій (лазерний диск) постановою слідчого від 10.03.2021 визнаний речовим доказом (а.с.205, т.1).
В судовому засіданні досліджений аудіозапис, який міститься на оптичному носії (лазерному диску) з аудіоповідомленням на спецлінію «102», з якого вбачається, що 12.11.2020 мати ОСОБА_6 ОСОБА_9 здійснила виклик поліції та повідомила, що дочка прийшла додому та повідомила, що була побита та зґвалтована біля заводу, та її зараз оглядає лікар швидкої допомоги. Перемови з приводу виклику поліції відображені в протоколі огляду вказаного оптичного носія. (а.с 224-228, т.1). Вказаний оптичний носій (лазерний диск) постановою слідчого від 10.03.2021 визнаний речовим доказом (а.с.227, т.1).
З копії карти виїзду швидкої медичної допомоги та аудіозапису виклику на електронному носії, наданому 09.03.2021 директором КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на запит слідчого вбачається, що 12.11.2020 о 23:51 надійшов виклик до служби «103» та здійснювала виїзд бригада екстреної медичної допомоги до ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5 , яка повідомила, що була зґвалтована. Було встановлено попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана чола та правої скроні, параорбитальна гематома зліва, забій грудної клітини, травма живота. Виявлена кровотеча з піхви, садна на внутрішній поверхні обох стегон та інш. (а.с.201-202, т.1)
Листом №14/29 від 17.11.2020 КНП «МКЛШНД» ім. Мещанінова на запит слідчого повідомило, що у лікарню ОСОБА_6 доставлена, з її слів, після зґвалтування. При огляді встановлено: дефект дівочої пліви та розрив лівої стінки вагіни, множинні садна статевих губ, садна у входу в анальний отвір. Враховуючи кровотечу їз статевих шляхів, в ургентному порядку було проведено ушивання статевих шляхів. При огляді спеціалістами встановлено діагноз: ЗЧМТ, рвана рана надбрівної дуги, голови, параорбитальні гематоми, рвана рана надбрівної дуги зліва, забій м`яких тканин в області грудини, перелом середньої фаланги четвертого пальця правої верхньої кінцівки зі зміщенням (а. с.220-221, т.1)
Згідно з протоколом огляду місця події з фототаблицею від 13.11.2020, а саме ділянки території Харківського вагонобудівельного заводу, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 89, біля колишньої котельної заводу, в районі сходження АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 , на землі металевої прибудови без даху, в ніжній частині якої мається отвір, виявлено та вилучено мобільний телефон з розбитим екраном в корпусі чорного кольору марки «Red me», полупрозорий чохол чорно-коричневого кольору, а також сліди пальців рук з телефону, які відкопійовано на три відрізка липкої стрічки. Огляд проведений за заявою начальника караулу охорони Харківського вагонобудівельного заводу ОСОБА_10 від 13.11.2020 про надання дозволу на проведення вказаного огляду (а.с.137-142, т.1).
З акту про застосування службового собаки від 13.11.2020 з о 0:59 до 1:35, складеного інспектором-кінологом КУ ГУНП в Харківській області, вбачається, що собака поставлена на слід на вул. Б. Шрамка,2 ,повела до вул. Велика Панасівська, пройшла 140 м прямо, звернула праворуч на вул. Велика Панасівська, пройшовши 5-10 метрів та довела до входу прохідної до заводу, де втратила слід (а.с.143, т.1).
З протоколу огляду місця події від 13.11.2020 з фототаблицею, а саме ділянки місцевості, розташованої біля кута паркана, який огороджує територію Харківського вагонобудівельного заводу та стіни складських приміщень заводу, розташованого за адресою: м. Харків, вул. В. Панасівська, 89, вбачається, що на відстані 20 м від будинку АДРЕСА_6 , виявлені та вилучені жіноча майка коричневого кольору, шарф чорний з білими смужками, пластикова карта «E-ticket», на фрагменті арматури, на стіні над арматурою, на поверхні паркана, на опалих листях виявлені плями речовини бурого кольору та вилучені три змиви з вказаною речовиною, опале листя з речовиною бурого кольору три об`єкти (а.с.144-163, т.1).
Згідно з протоколом огляду місця події з фототаблицею від 13.11.2020, у палаті №318 хірургічного відділення №1 КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги» ім. Мещанінова ОСОБА_9 видала речі своєї дочки ОСОБА_6 , джинсові брюки білого кольору, капронові бежеві колготки, труси бежеві з плямами бурого кольору, які було вилучено (а.с.164-168, т.1).
Відповідно до протоколу огляду місця події з фототаблицею від 13.11.2020, проведеного з участю криміналіста на ділянці місцевості за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська з північно-східної сторони від будинку №89- з частини пішохідного тротуару та автомобільної дороги, на узбіччі дороги вул. В. Панасівська на відстані 1-2 м. від вхідних дверей будівлі Харківського вагонобудівельного заводу, а також на пішохідному тротуарі виявлено та вилучено 5 недопалків цигарок, а саме «Winston», «Прима», «Bont Blue», «Marvel Swet», «Lucky Strike» (а.с.169-174?т.1).
Згідно з протоколом огляду місця події від 13.11.2020 квартири АДРЕСА_7 , з фототаблицею до протоколу, за місцем проживання ОСОБА_6 мати останньої ОСОБА_9 видала кофту білого кольору, пальто біло-синього кольору, належні ОСОБА_6 , які було вилучено (а.с.189-193, т.1).
Постановою слідчого від 13.11.2020 визнані речовими доказами вилучені в ході зазначених оглядів місць події речі, а саме мобільний телефон з розбитим екраном в корпусі чорного кольору марки «Red me», чохол до телефону, три відрізка липкої стрічки зі слідами рук, три змиви з речовиною бурого кольору, 3 об`єкти опалого листя з речовиною бурового кольору, шарф, майка, пластикова карта «E-ticket», джинсові штани, капронові колготки, труси; 5 недопалків від цигарок, упаковки від презервативу, медичний шприц з речовиною, окуляри, недопалок цигарки, медична маска, штани, светр, футболка, жилет, кофта білого кольору, демісезонне пальто білого та синього кольорів. (а.с.194-195, т.1).
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 18.11.2020 на вказані вилучені речі накладено арешт (а.с.197-199, т.1)
На підставі ухвали слідчого судді від 23.12.2020 про надання тимчасового доступу до речей і документів у КНП «МКЛШНМД» ім. Мєщанінова була вилучена медична карта ОСОБА_6 , рентгензнимки та диск з результатами комп`ютерної томографії для проведення судово-медичної експертизи (а.с.230-235, т.1).
Згідно висновку судово-медичної експертизи КЗ «ХОБСМЕ» № 12-14/957-А/21 від 25.01.2021 у ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження:
-синці в околоочних ділянках, субкон`юктивальний крововилив зліва, садна кінцівок, що викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою, як в сукупності, так і кожне окремо, належать до категорії легких тілесних ушкоджень;
-забійно-рвана рана верхньої повіки зліва, забійно-рвана рана надбрівної ділянки зліва, травматичний розрив лівої стінки піхви, як в сукупності, так і по одинці належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня);
-закритий перелом середньої фаланги 4-го пальця правої кисті із зсувом, що належить до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я.
ОСОБА_6 не моглазаподіяти собівиявлені унеї тілесніушкодження,а такожвони немогли бутиотримані припадінні звисоти власногозросту.Даних засліди сперми,слини настатевих органах,в ротовійпорожнині вмедичній картінемає.При огляділікарем-гінекологомв медичнійкартці зафіксованакровотеча ізстатевих органів.Діагноз «забійм`яких тканингрудної клітини»,що вказанийв медичній картці, не підтверджений об`єктивними даними наявністю будь-яких ушкоджень (синець, садно та інше, тому не враховувався при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (а.с.236-237,т.1).
Згідно з постановою слідчого від 13.11.2020 у ОСОБА_6 для проведення судово-цитологічних, імунологічних та судово-медичних експертиз було відібрано зрізи з нігтів рук, змиви з піхви, з роту та обличчя, про що в той же день складено протокол отримання зразків для експертизи (а.с.240-243, т.1).
З протоколу пред`явлення особи для впізнання, проведеного 2 лютого 2021 року з відеофіксацією, з застосуванням відеокамери «Panasonic» марки HL-V260, з участю двох понятих, вбачається, що ОСОБА_6 серед 4 пред`явлених для впізнання осіб впізнала ОСОБА_5 як чоловіка, який 12.11.2020 приблизно о 23 год. перехресті провулку Альбовського та вул. Бориса Шрамка в м.Харкові зґвалтував її (а.с.171-173, т.3).
Вказаний оптичний носій, який є додатком до протоколу пред`явлення особи для впізнання, постановою слідчого від 02.02.2020 визнано речовим доказом (а.с.30, т.3).
Судом переглянутий оптичний диск з відеозаписом проведення впізнання потерпілою ОСОБА_6 , якій повністю відповідає даним, зазначеним у вказаному протоколі (а.с.175, т.3).
З протоколу обшуку з фототаблицею, оптичним носієм та описом вилучених речей від 02.02.2021, проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , з відеофіксацією, з застосуванням відеокамери «Panasonic» марки HL-V260, з участю двох понятих, вбачається, що в ході обшуку було виявлено та вилучено такі речі: предмет, схожий на револьвер, який споряджений 4 патронами в 9-зарядному барабані; мобільний телефон «Nokia» чорного кольору в чохлі чорного кольору, модель 32, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung A51 Galaxy» чорного кольору, imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , з сім-картами НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; 2 пачки з цигарками ТМ «Прима люкс» червона, в одній пачці 6 цигарок та запальничка, в другій - 12 цигарок; куртка чорного кольору з синтетичної тканини, з нашивкою «Chorm Bulls», з капюшоном»; джинси синього кольору з написом «Focus», утеплені; джинси синього кольору з написом «Pull Bееr»; светр зеленого кольору з сірими та чорними смугами з нашивкою « ОСОБА_11 » (а.с.176-189, т.3).
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 02.02.2021 клопотання слідчого задоволено, надано дозвіл на проведення вже проведеного 02.02.2021 обшуку вказаного житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, в ході якого вилучено зазначені вище речі (а.с.200, т.3).
Постановою слідчого від 02.02.2021 вказані речі та носій інформації, який є додатком до протоколу обшуку, визнані речовими доказами (а.с.190, 191, т.3).
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.02.2021 на вказане майно, вилучене в ході обшуку 02.02.2020 за місцем проживання ОСОБА_5 , накладено арешт (а.с.192-193, т.3).
На підставі ухвали слідчого судді від 18.11.2020 (а.с.211-221, т.3) про надання тимчасового доступу до речей і документів оператором мобільного зв`язку «ПрАТ ВФ «Україна» надана інформація, яка міститься на лазерному диску, щодо телефонних з`єднань за телефонними номерами на базових станціях в районі місця події.
Згідно з інформацією, яка міститься на диску, що була досліджена в судовому засіданні, та довідки, складеної заступником начальника ОТЗ ГУНП в Харківській області № 1423/119-18/03-2021 від 17.02.2021, серед зафіксованих абонентів за період з 21:30 12.11.2020 по 03.00 13.11.2020 наявна інформація щодо з`єднання з Інтернетом абонента з номером НОМЕР_8 , imei НОМЕР_2 12.11.2020 о 22:30 тривалістю 3600 сек., та о 23:30 3516 сек. з базової станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , з/б стовп. Вказаний оптичний носій (лазерний диск) з вилученою 18.12.2020 інформацією згідно з протоколом огляду предметів (речей, документів) постановою слідчого від 20.12.2020 визнаний речовим доказом. (а.с.225- 233, т.3). Мобільний телефон «Nokia», imei: НОМЕР_2 був вилучений. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 не заперечував, що перебував увечері в районі місця події, спілкувався з потерпілою.
З протоколу слідчого експерименту з фототаблицею та стенограмою від 11.03.2021, проведеного з участю потерпілої ОСОБА_6 , а також з участю спеціаліста-судового-медичного експерта КЗ ХОБСМЕ ОСОБА_12 , вбачається, що потерпіла вказала місце на перехресті вул. Альбовського та вул. Бориса Шрамка, де її наздогнав, погрожував пістолетом та наніс тілесні ушкодження раніше незнайомий ОСОБА_5 , якого вона впізнала в ході проведення впізнання, показала, куди саме він затягнув її до паркану заводу та де зґвалтував вагінально, орально та анально, показала на місті механізм нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (а.с.1-12, т.2).
Висновок судово-медичної експертизи КЗ «ХОБСМЕ» № 12-14/159-А/21 від 11-16.03.1.2021, наданий після проведення слідчого експерименту з потерпілою, є аналогічним вищенаведеному висновку судово-медичної експертизи КЗ «ХОБСМЕ» № 12-14/957-А/21 від 25.01.2021. Крім того, у цьому висновку зазначено, що показання потерпілої ОСОБА_6 , отримані в ході слідчого експерименту відносно механізму утворення та локалізації пошкоджень не суперечать судово-медичним даним. Тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_6 , могли бути отримані за обставин та умов, на які вона вказує в ході слідчого експерименту з її участю (а.с.16-18, т.2).
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/Є121-21/3531-ТВ від 23.02.2021, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, ринкова вартість смартфону «Хіаоmі моделі Redmi Note 7 з комплектним чохлом, в технічно справному стані, без пошкоджень, станом на 12.11.2020 за викладених в дослідницькій частині умовах становить 3342 грн. 00 коп. (а.с.20-25, т.2)
Згідно з висновком судової дактилоскопічної експертизи № 10/1/1504СЕ-20 від 24.11.2020, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, на поверхні вилученого чохла до телефону виявлено два сліди пальців рук, один з яких придатний для ідентифікації за ним особи, та залишений не ОСОБА_6 (а.с.28-35, т.2).
28.01.2021 слідчим направлено на адресу ХНДЕКЦ МВС України для перевірки та обліку за дактилоскопічним обліком дактилокарти 61 особи згідно з наданим переліком, у тому числі у п.32 зазначений ОСОБА_5 , 09,11.1988 р.н.
Листом № 19/121/10/2-3467-2021 від 17.02.2021 директор ХНДЕКЦ повідомив слідчого, що в результаті перевірки відбитків пальців рук з дактилокарти, заповненої на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено збіг зі слідом пальця руки, що міститься в масиві АДІС «ДАКТО-2000».
Судом встановлено, що ОСОБА_5 притягався раніше до кримінальної відповідальності, його судимість погашена, тому наявність дактилокарти з відбитками його пальців в базі даних не викликає у суду сумніву.
Згідно з висновком судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-21/2001-ТР від 03.02.2021, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, один слід пальця руки, вилучений на місті події та відкопійований на відрізок липкої стрічки, придатний для ідентифікації за ним особи, та залишений не ОСОБА_6 (а.с.46-54, т.2).
Згідно з висновком судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-21/2698-Д від 09.03.2021, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, слід пальця руки, виявлений на поверхні наданого на дослідження об`єкта (на поверхні вилученого чохла до телефону) відповідно до висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України № 10/1/1504СЕ-20 від 24.11.2020, залишений вказівним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження та заповнена на ім`я « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( а.с.61-70, т.2)
Згідно з висновком судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-21/2999-Д від 17.02.2021, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, один слід пальця руки, вилучений на місті події по АДРЕСА_2 та відкопійований на відрізок липкої стрічки, придатний для ідентифікації за ним особи, та залишений великим пальцем правої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження та заповнена на ім`я « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( а.с.75-86, т.2).
Згідно з протоколом отримання зразків для експертизи від 23.11.2020 та 24.11.2020 у ОСОБА_6 відібрано зразки крові з участю понятих та спеціаліста ( а.с.157, 163 т.2).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2422-Дм/20 від 23.11.2020, проведеної ХОБСМЕ, кров ОСОБА_6 відноситься до групи АВ.(а.с.161-162, т.2).
Згідно з висновками судово-цитологічної експертизи № 15-12/990Дм 2020р. від 07.12.2020, та № 15-12/989Дм 2020 р. від 07.12.2020 р., проведеної ХОБСМЕ, кров ОСОБА_6 відноситься до групи АВ (ІУ) (а.с.92-97, 101-106 т.2).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2429-Дм/20 від 29.12.2020, проведеної ХОБСМЕ, кров ОСОБА_6 відноситься до групи АВ. На джинсах потерпілої ОСОБА_6 знайдена кров людини групи АВ, властивій їй самій. Наявність сперми не встановлено (а.с.110-112, т.2).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2424-Дм/20 від 18.12.2020, проведеної ХОБСМЕ, кров ОСОБА_6 відноситься до групи АВ. На трусах потерпілої ОСОБА_6 знайдена кров людини групи АВ, властивій їй самій. Наявність сперми не встановлено (а.с.114-118, т.2).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2425-Дм/20 від 29.12.2020, проведеної ХОБСМЕ, на капронових колготках потерпілої ОСОБА_6 знайдена кров людини групи АВ, властивій їй самій. На зазначених колготках, в об`єкті №6, знайдені сліди сперми з домішкою крові. Групова належність не встановлювалась з метою збереження матеріалу для подальшої судової молекулярно-генетичної експертизи. На колготах (об`єкти №1-1, 7-14) наявності сперми не встановлено (а.с.126-128, т.2).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2426-Дм/20 від 15.12.2020, проведеної ХОБСМЕ, на майці жіночій виявлена кров людини групи АВ, властивій ОСОБА_6 , наявності сперми не встановлено (а.с.132-134, т.2).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2427-Дм/20 від 22.12.2020, проведеної ХОБСМЕ, на шарфі виявлена кров людини групи АВ, властивій ОСОБА_6 , наявності сперми не встановлено (а.с.138-140, т.2).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2428-Дм/20 від 30.12.2020, проведеної ХОБСМЕ, на пальто виявлена кров людини групи АВ, властивій ОСОБА_6 , наявності сперми не встановлено (а.с.144-148, т.2).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2430-Дм/20 від 28.12.2020, проведеної ХОБСМЕ, на светрі виявлена кров людини групи АВ, властивій ОСОБА_6 . На светрі, в об`єкті №20, знайдені сліди сперми з домішкою крові. Групова належність не встановлювалась з метою збереження матеріалу для подальшої судової молекулярно-генетичної експертизи. (а.с.152-155, т.2).
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 9/1950СЕ-20 від 11.12.2020, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові потерпілої ОСОБА_6 (а.с.167-174, т.2).
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 9/1949СЕ-20 від 11.12.2020, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, на наданих на дослідження п`яти недопалках цигарок «Winston», «Прима люкс», «Bond blue», «Marvel Sweet cherry», «Lucky strike» встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами. Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на недопалках кожної цигарки, належать різним невстановленим особам чоловічої генетичної статі (а.с.180-193, т.2).
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 9/1947СЕ-20 від 23.12.2020, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, на зовнішніх поверхнях мобільного телефону торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Note 7» чорного кольору виявлено клітини з ядрами та кров людини Встановлено генетичні ознаки слідів крови та клітин з ядрами, виявлених на мобільному телефоні (а.с.211-220, т.2).
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-20/2118-Б від 18.12.2020, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, на чохлі телефону виявлено клітини з ядрами Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами, які є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на чохлі телефону (об`єкт №1 належать невстановленій особі жіночої генетичної статі (а.с.5-14, т.3).
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-21/288-Б від 23.02.2021, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові, виявленого на светрі згідно висновку судового експерта ХОБСМЕ № 14/2430-Дм/20 від 28.12.2020, збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_6 . Генетичні ознаки сліду крові та сперми згідно висновку ХОБСМЕ № 14/2430-Дм/20 від 28.12.2020, є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи, серед яких містяться генетичні ознаки зразка крові потерпілої ОСОБА_6 , згідно висновку судової експертизи ХНДЕКЦ № 9/1950СЕ-20 від 11.12.2020 та невстановленої особи чоловічої генетичної статі (а.с.31-41, т.3).
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-21/287-Б від 08.02.2021, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові, виявленого на капронових колготках, згідно висновку судового експерта ХОБСМЕ № 14/2425-Дм/20 від 28.12.2020, збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_6 (об`єкт згідно висновку судового експерта ХНДЕКЦ МВС №9/1950СЕ-20 від 11.12.2020) (а.с.47-53, т.3).
Листом № 19/121/9/2-401 від 12.01.2021 директор ХНДЕКЦ МВС України в Харківській області повідомив ДНДЕКЦ МВС- керівника Експертної служби, СУ ГУНП в Харківській області та слідчого у даному кримінальному провадженні про те, що в ході перевірки встановлено, що серед змішаних генетичних ознак сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мобільному телефоні, згідно висновку судового експерта ХНДЕКЦ МВС від 23.12.2020 №9/1947СЕ-20 на підставі постанови слідчого містяться генетичні ознаки (ДНК-профіль) невстановленої особи чоловічої генетичної статі, клітини з ядрами якої виявлено на недопалку цигарки «Прима люкс» зі згортку з написом №2 (об`єкт №2 згідно висновку судового експерта ХНДЕКЦ МВС від 11.12.2020 №9/1949СЕ-20 (а.с.58-59, т.3).
Листом № 19/121/9/2-393 від 12.01.2021 директор ХНДЕКЦ МВС України в Харківській області повідомив ДНДЕКЦ МВС- керівника Експертної служби, СУ ГУНП в Харківській області та слідчого у даному кримінальному провадженні про те, що в ході перевірки генетичних ознак невстановленої особи жіночої генетичної статі , яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на чохлі телефону, згідно висновку судового експерта ХНДЕКЦ МВС від 18.1.2.2020 № СЕ-19/121-20/21128-Б на підставі постанови слідчого встановлено збіг з генетичними ознаками (ДНК-профілями) клітин з ядрами, виявлених на окулярах згідно висновку судового експерта ХНДЕКЦ МВС від 23.12.2020 №9/1946СЕ-20, а також з генетичними ознаками особи, яка домінує серед змішаних генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на мобільному телефоні, згідно висновку судового експерта ХНДЕКЦ МВС від 23.12.2020 № 9/1947се-20 на підставі постанови слідчого та генетичними ознаками особи, яка міститься серед змішаних генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на мобільному телефоні, згідно висновку судового експерта ХНДЕКЦ МВС від 23.1.2020 № 9/1947се-20 на підставі постанови слідчого (а.с.60-61, т.3).
Листом № 19/10/2-755-2021 від 14.01.2021 заступник директора ХНДЕКЦ МВС України повідомив слідчого у даному кримінальному провадженні про те, що змішані генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених у змиві з мобільного телефону, установлений у висновку експерта від 23.12.2020 №9/1947се-20, містять ДНК-профіль клітин з ядрами, виявлених у вирізках недопалку «Прима Люкс» (об`єкт №2 у висновку експерта від 11.12.2020 №9/1949СЕ-20 (а.с.62-63, т.3).
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-21/278-Б від 08.02.2021, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на недопалку цигарки «Прима Люкс» зі згортку з написом «№2» (об`єкт №2 у висновку експерта від 11.12.2020 №9/1949СЕ-20) містяться серед змішаних генетичних ознак сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мобільному телефоні (об`єкт №2 у висновку експерта від 23.12.2020 №9/1947СЕ-20 ( а.с.68-71, т.3).
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-21/2332-БД від 04.03.2021, проведеної ХНДЕКЦ МВС України, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 , які збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами, виявлених на недопалку цигарки «Прима Люкс» зі згортку з написом «№2» (об`єкт №2 у висновку експерта від 11.12.2020 №9/1949СЕ-20) .
Генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_5 містяться серед змішаних генетичних ознак сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на мобільному телефоні (об`єкт №2 у висновку експерта від 23.12.2020 №9/1947СЕ-20 ( (а.с.77-87, т.3).
Згідно звисновком судовоїмолекулярно-генетичноїекспертизи №СЕ-19/121-21/3415-БДвід 05.03.2021,проведеної ХНДЕКЦМВС України, генетичніознаки клітинз ядрами,виявлених нарамці предмета,зовні схожогона револьвермарки «Safari»моделі РФ-420є змішаними,містять генетичніознаки більшніж однієїособи іможуть бутипридатні дляідентифікації лишеза домінуючимДНК-профілем.Генетичні ознакиособи,яка домінуєу змішанихгенетичних ознакахклітин зядрами,виявлених на рукав`ї,курку,спусковій скобіта спусковомугачку,барабані вказаногопредмета,зовні схожогона револьвер,збігаються міжсобою таз генетичнимиознаками зразкабукального епітелію ОСОБА_5 (об`єкт №1згідно висновкуексперта ХНДЕКЦ№ СЕ-19/121-21/3232-БДвід 04.03.2021)і незбігаються згенетичними ознакамизразка кровіпотерпілої ОСОБА_6 (об`єкт№1згідно висновкуексперта ХНДЕКЦ№ 9/1950СЕ-20від 11.12.2020) (а.с.93-106, т.3).
Згідно звисновком судовоїмолекулярно-генетичноїекспертизи №СЕ-19/121-21/4747-БДвід 243.03.2021,проведеної ХНДЕКЦМВС України, генетичніознаки зразкабукального епітелію ОСОБА_5 (об`єкт№1згідно висновкуексперта ХНДЕКЦ№ СЕ-19/121-21/3232-БДвід 04.03.2021)містяться середзмішаних генетичнихознак слідукрові тасперми,виявленого насветрі (об`єкт№1згідно висновкуексперта ХНДЕКЦ№ СЕ-19/121-21/288-Бвід 23.02.2021) (а.с.112-115, т.3).
Судом оглянуті в судовому засіданні речові докази. Так, належні ОСОБА_6 труси, джинси, колготки, майка, шарф, пальто, светр містять плями бурового кольору, схожі на кров. Колготки пошкоджені.
Судом оглянутивилучені замісцем проживання ОСОБА_5 речі,визнані речовимидоказами:предмет, схожий на револьвер, який споряджений 4 патронами в 9-зарядному барабані, мобільний телефон «Nokia» чорного кольору в чохлі чорного кольору, мобільний телефон «Samsung A51 Galaxy» чорного кольору, 2 пачки з цигарками ТМ «Прима люкс» червоного кольору, в одній пачці 6 цигарок та запальничка, в другій - 12 цигарок; куртка чорного кольору з синтетичної тканини, з нашивкою «Chorm Bulls», з капюшоном»; джинси синього кольору з написом «Focus», утеплені; кросівки, джинси синього кольору з написом «Pull Bееr»; светр зеленого кольору з сірими та чорними смугами з нашивкою « ОСОБА_11 ».
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що він палить цигарки «Прима люкс» червоного кольору та вилучені цигарки та одяг належать йому.
Згідно з заявою від 13.11.2020 ОСОБА_13 надав слідчому оптичний носій (лазерний диск) з відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді будівлі №3 по вул. Лозівській у м.Харкові за період часу з 21:56 до 01:05 12-13.11.2020 (а.с. 117, т.3).
Згідно з заявою від 13.11.2020 ОСОБА_14 надала слідчому оптичний носій (лазерний диск) з відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді будівлі №106 по вул. Великій Панасівській у м.Харкові за період часу з 22:59 до 23:58 12.11.2020 (а.с. 118, т.3).
Згідно з заявою від 13.11.2020 ОСОБА_15 надав слідчому оптичний носій (лазерний диск) з відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді будівлі №108 по вул. Великій Панасівській у м.Харкові за період часу з 23:00 до 23:45 12.11.2020 (а.с. 119, т.3).
Директор ТОВ «Т Престиж» надав на запит слідчого відеоматеріали на оптичному носії (лазерному диску) ) з відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді будівлі №5 по вул. Лозівській у м.Харкові за період часу з 23:38 до 00:00:57 12-13.11.2020 (а.с. 121, т.3).
Згідно з заявою від 13.11.2020 ОСОБА_16 надав слідчому оптичний носій (лазерний диск) з відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді будівлі №112 по вул. Великій Панасівській у м.Харкові за період часу з 22:00 до 00:59 12-13.11.2020 (а.с. 122, т.3).
Згідно з заявою від 18.11.2020 ОСОБА_17 надав слідчому оптичний носій (лазерний диск) з відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді будівлі №89 по вул. Великій Панасівській у м.Харкові за період часу з 22:00 до 23:50 12.11.2020 (а.с.10, 24, т.4).
Згідно з заявою від 23.11.2020 ОСОБА_18 надав слідчому оптичний носій (лазерний диск) з відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді будівлі №90/1 по вул. Великій Панасівській у м.Харкові за період часу з 21:23 до 23:50 12.11.2020 (а.с. 240, т.3).
Вказані оптичні носії з відеозаписами згідно з протоколом від 14.11.2020, 19.11. 2020, 24.11.2020 переглянуті слідчим та постановами слідчого визнано речовими доказами (а.с.123-128, 234-239 т.3, а.с.11-14, т.4).
Згідно з протоколом огляду предметів (речей, документів) (а.с.15, т.4) у присутності потерпілої ОСОБА_6 зазначені 9 лазерних дисків з камер відеоспостереження в районі події були переглянуті, та остання впізнала на відеозапису себе та у чоловіку, рух якого зафіксовано на відеозапису, ОСОБА_5 , якого вона впізнала в ході проведеного впізнання 02.02.2021, який згідно з відеозаписом йшов за нею, її зґвалтував, відібрав мобільний телефон та вимагав передати гроші, погрожуючи пістолетом.
Судом відтворені в судовому засіданні відеозаписи з камер відеоспостереження, які містяться на вказаних оптичних носіях.
При перегляді відеозапису в судовому засіданні вбачається, що камерами відеоспостереження в період часу з 22:54 до 00:51 12 листопада 2020 року зафіксовано рух чоловіка в одязі темного кольору в районі вул. Великої Панасівської, вул. Кокчетавської, перехрестя пров. Альбовського, вул. Лозівської, біля будинку №89, 90 (спортивний комплекс «Локомотив»), 106, 112 по вул. Великій Панасівській, біля паркану. В цьому чоловіку потерпіла в ході перегляду відеозапису згідно з протоколом перегляду впізнала ОСОБА_5 . Вказаний чоловік спочатку рухався за одною жінкою, а потім за жінкою у світлому одязі, в якій потерпіла ОСОБА_6 впізнала себе. Камерою біля будівлі №89 по вул. Великій Панасівській зафіксовано, як о 23:22 чоловік палить цигарку, а потім кидає її на проїжджу частину дороги, та рухає за жінкою у світлому одязі. О 23:24 зафіксовано рух у фокусі відеокамери з боку провулка Альбовського, де зафіксовано події на ділянці місцевості біля будівлі №89 по вул. Великій Панасівській з фокусом камери на перехрестя провулка Альбовського та вул. Бориса Шрамко хаотичні рухи двох силуетів (один силует в одязі світлого кольору, другий- в одязі темного кольору), які переміщуються в бік паркану, о 23:40 чоловік в одязі темного кольору виходить з паркану та прямує у бік перехрестя вул. Альбовського на вул. Великої Панасівської, а о 23:41 силует особи в одязі світлого кольору виходить від паркану.
В судовому засіданні ОСОБА_5 спочатку заявляв, що не знає, чи це він на відеозапису. В ході судового засідання заперечував, що це він.
Сукупність інших доказів- показання потерпілої, факт перебування вилученого у ОСОБА_5 , телефона в зоні місця вказаної події, вилучення недопалку цигарки «Прима люкс», яка, як випливає з наведеного висновку експертизи, містить генетичні ознаки (ДНК-профіль) ОСОБА_5 , а також враховуючи показання самого ОСОБА_5 , що він в той вечір мав контакт з потерпілою в районі місця події, дає суду підстави для висновку, що на відеозапису зафіксований рух саме ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 .
Протокол огляду речей і документів (а.с.15-234, т.4) містить детальний опис зафіксованих на камерах відеоспостереження подій з зазначенням камер, файлів, часу відеоряду, та відповідає переглянутому судом відеозапису.
В судовому засіданні за клопотанням прокурора допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_19 , який пояснив, що перегляд вказаного відеозапису з участю потерпілої проводився вже після затримання та впізнання потерпілою ОСОБА_5 , як особи, яка вчинила щодо неї насильство. У зазначенні дати протоколу перегляду допущена описка, замість 27 листопада 2020 року правильною є дата перегляду 8 березня 2021 року. Він запам`ятав цю дату, оскільки це був святковий день, та саме в цей день з участю потерпілої проводився перегляд відеозапису, на якому вона також впізнала в особі на відеозапису, який йшов за нею, ОСОБА_5 , який вчинив щодо неї насильство.
Потерпіла ОСОБА_6 також підтвердила в судовому засіданні, що перегляд відеозапису з- камер відеоспотереження відбувся 8 березня 2021 року, в святковий день, тому вона запам`ятала цю дату. До лютого 2021 року особа ґвалтівника не була встановлена, його було пред`явлено їй для впізнання лише 2 лютого 2021 року, тому перегляд не міг відбутись у листопаді 2020 року, та вказана дата зазначена помилково.
Аналізуючи матеріали справи, вказані пояснення, суд приходить до висновку, що наявна очевидна описка при зазначенні дати перегляду. Вказане випливає з дослідження всіх іншим матеріалів кримінального провадження, оскільки кримінальне правопорушення вчинено 12 листопада 2020 року, особа причетної особи була не була на той час встановлена, впізнання проводилось 2 лютого 2021 року. Після закінчення досудового розслідування виправити описку у процесуальному документі слідчим є неможливим.
Отже, вказаний протокол перегляду відеозапису з участю потерпілої ОСОБА_6 , є належним, допустимим доказом, з уточненнями дати перегляду 8 березня 2020 року, а ні 27 листопада 2020 року.
Відповідно до висновку амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 86 від 22.02.2021, проведеної КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» ОСОБА_5 хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_5 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.168-170, т.3).
Аналізуючи вищенаведенідокази уїх сукупності,суд приходитьдо висновку,що наданістороною обвинуваченнявказані доказиє допустимими,належними,достовірними ідостатніми длявстановлення об`єктивноїістини укримінальному провадженні,узгодженими міжсобою,не викликаютьу судусумнівів,та повністювикривають обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненнівказаних кримінальнихправопорушень.
Показання потерпілої ОСОБА_6 об`єктивно підтверджуються висновками експертиз, відеозаписами з камер відеоспостереження, документами, речовими доказами, про що зазначено вище.
Потерпіла ОСОБА_6 дала логічні, послідовні показання, які узгоджені з іншими доказами у справі, зокрема, з даними відеозапису з камер відеоспостереження, висновком судово-медичної експертизи, судово- цитологічних, імунологічних та молекулярно-генетичних експертиз, даними щодо перебування телефону, вилученого за місцем проживання ОСОБА_5 , в час вчинення злочину в зоні вказаних подій, а також з даними слідчого експерименту з її участь та висновком судово-медичної експертизи з урахуванням отриманих даних.
Свідок ОСОБА_20 дружина обвинуваченого, пояснила в судовому засіданні, що вона проживає з чоловіком та трьома дітьми, двоє дітей є їх спільними, та одна дитина від її попереднього шлюбу. Вони мають статус багатодітної родини. 12 листопада 2020 року її чоловік ОСОБА_5 поїхав вранці на роботу, повернувся після 23 -24 год., точний час вона не пам`ятає, випивши, грошей у нього не було. У нього був пістолет дідуся, він його з собою не носив. 12 листопада 2020 року пістолет був у кімнаті, чоловік не знав, де пістолет, та він його з собою в той день не брав.1 лютого 2021 року його вивели з автомобіля в кайданках, знайшли понятих та провели обшук вдома, в ході обшуку вилучили пістолет, одяг, телефони.
Суд вважає, що показання вказаного свідка не є об`єктивними та не приймає їх до уваги, оскільки ОСОБА_21 є дружиною обвинуваченого та прямо зацікавлена в результатах розгляду даної справи на користь чоловіка та недоведеності його вини. Час перебування ОСОБА_5 в районі місті події згідно з даними відеозапису підтверджується дослідженими доказами.
Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 14/2423-Дм/20 від 16.12.2020, проведеної ХОБСМЕ, в зразку слини потерпілої ОСОБА_6 сперматозоїди не виявлені (а.с.122, т.2). Вказаний висновок експертизи не доводить та не спростовує обвинувачення.
Виявлені в ході огляду місця події 13.11.2020 - місцевості по АДРЕСА_2 та Бориса Шрамка упаковка від презервативу, медичний шприц з речовиною, окуляри, медична маска, а також вилучені в ході огляду 13.11. 2020 місця події - пустиря біля вул. Великої Панасівської, вул. Кокчетавською та провулком Кобзарського - брюки, светр, футболка, жилетка, а також недопалок цигаркиз написом«FirmFilter» не є належними доказами, оскільки не доведено, що вказані речі мають значення у даному кримінальному провадженні, а тому не є належними доказами і висновки експертиз щодо вказаних речей.
Захисник послався на те, що всі зібрані в ході досудового розслідування докази є недопустимими, тому вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не доведена, та його слід виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.
Захисник послався нарішення від30.06.2008року посправі «Гефгенпроти Німеччини»Європейського судуз правлюдини,де застосованадоктрина «плодівотруєного дерева»,відповідно доякої,якщо джерелодоказів єненалежним,то всідокази отримані з його допомогою, будуть такими же. Вважає, що всі слідчі дії проведені з порушенням кримінально-процесуального законодавства, а тому отримані внаслідок проведення таких дій докази є недопустимими.
Так, захисник послався на те, що всі протоколи огляду місця події є неналежними та недопустимими доказами, оскільки єдиною метою цих слідчих дій було відшукання речей, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду. На думку захисника, огляд місця події фактично був обшуком, який згідно з приписами ч.2 ст. 234 КПК України проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді, а наявність заяви про надання дозволу на огляд місця події не є підставою для проникнення на охоронювану територію без ухвали слідчого судді. При цьому захисник послався на постанови Верховного суду від 26.02.2019 у справі 266/4000/14-к, від 12.02.2019 у справі № 159/451/16-к.
Суд приходить до висновку про помилковість доводів захисника при застосуванні викладених у постановах висновків щодо цього кримінального провадження.
Так, у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суд від 26 лютого 2019 року у справі № 266/4000/14-к, на яку посилається захисник, суд зазначив, що перевіркою матеріалівкримінального провадженнявстановлено відсутністьбудь-якихданих проподію,яка сталапідставою дляпроведення оглядумісця подіїу домоволодінніособи.Натомість відомостіпро вчиненнякримінального правопорушеннябуло внесенодо ЄРДРлише напідставі інформації,отриманої підчас цієїслідчої дії.
У своїх вказаних постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 266/4000/14-к, та від 12 лютого 2019 року у справі № 159/451/16-к, ККС ВС зазначив, що для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись наявністю письмового підтвердження такої.
Так, відповідно до вимогст. 13 КПК Українине допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зіст. 237 цього Кодексуз метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цьогоКодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Як встановлено у ч. 1ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті.
Тобто законодавцем, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.
У цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що огляд місць події проведено у межах кримінального провадження за фактом зґвалтування.
Згідно з протоколом огляду місця події 13.11.2020 - ділянки території Харківського вагонобудівельного заводу по вул. В. Панасівській, 89 проведено з 0 год. 16 хвил. до 0 год. 58 хвил., тобто через годину після події, з письмового дозволу начальника караулу охорони цього заводу ОСОБА_10 , що підтверджено заявою останнього. При цьому враховуючи, що огляд місця події проводився невідкладно, в нічний час, суд вважає, що ОСОБА_10 мав повноваження на надання такого дозволу, що стороною захисту не спростовано (а.с.137, т.1).
В цей же день в ході огляду квартири АДРЕСА_9 з письмового дозволу матері ОСОБА_6 - ОСОБА_9 - остання добровільно видала одяг дочки потерпілої ОСОБА_6 (а.с.164-167, 180-183, т.10, а в палаті хірургічного відділення №1 КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги» ім. проф. Мещанінова ХМР ОСОБА_9 у присутності понятих видала речі (одяг) своєї доньки потерпілої ОСОБА_6 , про що складено протокол огляду місця події.
Огляд квартири ОСОБА_6 проведено за згодою та у присутності власника квартири ОСОБА_9 , про що свідчать відповідні підписи у протоколах слідчих дій.
Дії потерпілої та її матері ОСОБА_9 свідчили про їх зацікавленість і про намір сприяти правоохоронним органам у розслідуванні вчиненого злочину. Жодних скарг чи заперечень щодо проведення огляду всупереч волі та власним інтересам власник квартири та потерпіла не заявляли, не надала будь-яких доказів на підтвердження таких обставин і сторона захисту, а тому підстав ставити під сумність добровільність згоди власника майна, що тягне за собою недопустимість доказу, суд не вбачає.
Огляд місця події за вказаними адресами проведено з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення з дотриманням положень ст. 237 КПК України.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові КС ВС від 15.04.2020 у справі № 740/3390/15..
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії.
Складені протоколи за змістом повністю відповідають вимогам ст. ст. 103, 104 КПК України, в ході проведення вказаних процесуальних дій проводилось фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів, про що зазначено у протоколах.
Речі дочки, у яких потерпіла була одягнена в день події, видані її матір`ю добровільно, порушень кримінально-процесуального законодавства при цьому судом не встановлено.
Вилучені речі постановою слідчого від 13.11.2020 визнані речовими доказами , та ухвалою слідчого судді від 18.11.2020 на вказані вилучені речі в ході проведення вказаних оглядів накладено арешт.(а.с.194-199, т.1).
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 541/655/15-к зазначив, що при вирішенні питання про допустимість доказів, отриманих у ході огляду місця події, враховується те, що в кожному конкретному випадку є можливість у кінцевому результаті втратити таку нагоду та своєчасно не зафіксувати сліди злочину.
Підстави для визнання недопустимими протоколів огляду місця події відсутні.
Захисник також зазначив, що всі висновки експертиз у даному кримінальному провадженні є недопустимими доказами, проведені щодо незаконного вилучених речей, не з`ясовані повноважень осіб, що проводили експертизи, підозрюваному не забезпечено право на відвід експерта та не роз`яснені права про участь у вказаних слідчих діях.
Крім того, захисник послався на те, що частина експертиз проведена у Харківському НДЕКЦ МВС України, що є установою МВС, а тому експерти не є незалежними, оскільки як слідчий, так і експерти входять до одного й того ж відомства та можуть бути зацікавленими у розкритті злочину у будь-який спосіб, а також наявний вплив на обох керівництва МВС.
Суд приходить до висновку, що вказані доводи є необґрунтованими з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать:
науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;
експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Отже, Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ХНДЕКЦ МВС України) є державною спеціалізованою установою, та здійснює свою діяльність відповідно до вказаного Закону.
Доказів, що експерти, які проводили експертизи у даному кримінальному провадженні, не відповідають вимогам, передбаченими ч.1 ст. 69 КПК України та Закону «Про судову експертизу», або перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого, що виключало би їх участь у проведенні експертиз відповідно до ч.2 ст. 69 КПК України, суду не надано.
Захисник пославсяна те,що унього виникаютьсумніви щодоправильності застосованихв ході проведення експертизметодик,однак будьякого обґрунтуваннявказаних доводівзахисник ненавів, не послався на будь які конкретні обставини, які б давали висновку для сумніву у вказаних висновках експертиз, або давали підстави для недовіри та заявлення відводу будь кому з експертів.
Сторона захисту не скористалась правом, передбаченим ст. 356 КПК України, заявити клопотання про виклик експертів для допиту в суді для роз`яснення висновків, в ході якого відповідно до ч.3 вказаної статті могли бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
При перевірцій оцінціекспертних висновківсудом встановлено,що припризначенні тапроведенні наведенихвище експертиз додержано вимоги законодавства; обставин,які виключалиучасть експертів,не встановлено,експерти маютьнеобхідну компетенцію,про щозазначено вактах експертиз, тане вийшлиза межісвоїх повноважень,надані експертам об`єкти дослідження отримані у спосіб, передбачений кримінально-процесуальним законодавством, про що зазначено вище, є достатніми; відповіді експертів на порушені питання є повними та відповідають іншим фактичним даним у справі; дослідницька частина актів експертиз узгоджується з підсумковим висновком експертизи. Висновки експертиз є обґрунтованими та узгоджуються з іншими матеріалами справи, тому вказані докази є належними, допустимими, достовірними та суд кладе вказані висновки в основу вироку.
Щодо доводів захисника про те, що витяг з ЄРДР містить відомості лише за фактом одного кримінального провадження, хоч вказано про наявність трьох заяв потерпілої, у різний час, суд зазначає наступне.
Згідно з положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у п.1 гл.2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, унесені до реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Витяг з реєстру - згенерований програмними засобами ведення реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у п.3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п.2 гл.4 положення).
Згідно з Витягом з ЄРДР у № 12020220510001934 від 13.11.2020 на підставі повідомлення оператора 102 про зґвалтування ОСОБА_6 зареєстровано кримінальне провадження за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 152 КК України. 01.02.2021 внесено відомості за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 187 КК України, та 03.03.2021 на підставі заяви ОСОБА_6 за ч.1 ст. 122 КК України.
Постановою заступника керівника Харківської місцевої прокуратури від 1 лютого 2021 року ОСОБА_22 матеріали досудових розслідувань, внесених до ЄРДР № 12020220510001934 від 13.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152 КК України, № 12021220510000126 від 01.02.2021 за ознаками ч.1 ст. 187 КК України, об`єднані в одне провадження в ЄРДР з єдиним номером № 12020220510001934 (а.с.127-128, т.1)
Постановою прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 від 04.03.2021 матеріали досудових розслідувань, внесених до ЄРДР № 12020220510001934 від 13.11.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 187 КК України, № 120212212000001 від 03.03.2021 за ч.1 ст. 122 КК об`єднані в одне провадження в ЄРДР з єдиним номером № 12020220510001934 (а.с.133-134, т.1).
Вказані постанови винесені повноважною особою, відповідають положенням ст. 217 КПК України.
Згідно зч. 2 ст. 84КПК витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, оскільки реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру. Вказане зазначено у постанові Верховного суду від 9 вересня 2020 р. у справі№ 761/28347/15-к.
Статтею 110 КПК України установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова приймається у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Процесуальне рішення прокурора, слідчого має відповідати вимогам ст. 110 КПК України. При цьому з огляду на вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.
Постанови прокурорів про об`єднання проваджень відповідають вказаним вимогам ст.110 КПК України.
Посилання захисника на те, що Витяг з ЄРДР не містить відомостей про реєстрацію кримінальних проваджень № 12021220510000126 від 01.02.2021 № 120212212000001 від 03.03.2021, їх об`єднання та присвоєння єдиного номеру, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки вказана інформація про внесення до ЄРДР відомостей про всі вказані кримінальні провадження міститься в Витягу до ЄРДР у об`єднаному кримінальному провадженні № 12020220510001934, а об`єднання кримінальних проваджень здійснено повноважною особою, відповідно до положень ст. 217 КПК України.
Витяг з ЄРДР не може замінити постанови прокурора та слідчого у кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
Вказане випливає із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України у взаємозв`язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу.
Що стосується посилань захисника на те, що слідчі дії за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 187 КК України проводились до внесення відомостей до ЄРДР, тому отримані докази є недопустимими, то суд зазначає, що слідчі дії проводились в рамках кримінального провадження, внесеного 13.11.2020 за правовою кваліфікацією- ч.1 ст. 152 КК України, а судова- товарознавча експертиза вартості мобільного телефоні, заволодіння яким інкриміновано ОСОБА_5 , .23.02.2021, після внесення даних до ЄРДР за правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 187 КК України, та об`єднання постановою прокурора від 01.02. 2021 кримінальних проваджень № 12020220510001934 від 13.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152 КК України та № 12021220510000126 від 01.02.2021 за ознаками ч.1 ст. 187 КК України, в одне провадження в ЄРДР з єдиним номером № 12020220510001934.
Даних, що будь-які слідчі дії, окрім огляду місця події, що відповідає положенням ч.3 ст. 214 КПК України, проводились до внесення даних про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відсутні.
Враховуючи наведене, посилання захисника на недопустимість доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує обвинувачення за ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 122 КК України, суд відхиляє.
Щодо посилань захисника на те, що впізнання з участю потерпілої проводилось з порушеннями КПК України, тому вказаний доказ є недопустимим, суд зазначає наступне.
В основу вказаних доводів захисник поклав показання ОСОБА_5 про те, що впізнання проводилось, коли він був фактично затриманий. Перед проведення впізнання потерпіла була в актовій залі та могла бачити, куди саме став ОСОБА_5 для проведення вказаної слідчої дії.
Вказані доводи спростовуються відеозаписом вказаної слідчої дії, в ході якої потерпіла впевнено вказала на ОСОБА_5 , як на особу, яка вчинила злочин щодо неї.
При цьому слідчий перед пред`явленням особи для впізнання у потерпілої ОСОБА_6 попередньо з`ясував, чи може вона впізнати нападника, опитав про зовнішній вигляд і прикмети особи, яка вчинила напад, а також обставини, за яких потерпіла бачила цю особу. При цьому потерпіла зазначила, що може впізнати чоловіка, який її зґвалтував, за сукупністю рис обличчя.
Слідчу дію проведено у присутності двох понятих, з застосуванням відео фіксації, підписано без заперечень всіма учасниками вказаної слідчої дії, у тому числі і ОСОБА_5 . При цьому зауважень або скарг від учасників слідчої дії не надходило.
Звертає на себе увагу та обставина, що сам ОСОБА_5 не заперечує той факт, що в той вечір мав сексуальний контакт з потерпілою ОСОБА_6 , однак розповідає про інші обставини. Отже, його заперечення проти впізнання його потерпілою, посилання на те, що на нього їй хтось вказав перед впізнанням, враховуючи, що він сам її впізнав, є нелогічними та позбавлені будь якого сенсу.
За таких обставин суд вважає, що доводи захисника в частині порушення слідчим вимог ч. 1 ст. 228 КПК є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами провадження. Протокол пред`явлення особи для впізнання повністю відповідає вимогам ст. 228 КПК України.
Сторона захисту посилається на незаконність проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 02.02.2021 обшуку, в ході якого було вилучено майно, щодо якого в подальшому була проведено ряд експертиз. Захисник посилається на те, що і вказані висновки експертиз, враховуючи незаконність вилучення цього майна в ході обшуку, є недопустимими доказами. Зазначає, що обшук в порушення положень 233 КПК України проведено без ухвали слідчого судді Ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення вже проведеного обшуку? винесена за клопотанням слідчого, не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, оскільки були відсутні передбачені ст. 233 КПК України підстави для проведення обшуку без ухвали слідчого судді.
Частиною 3 ст. 233 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогамистатті 234цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомустаттею 255цього Кодексу.
Після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 02.02.2021 слідчий за погодженням із прокурором невідкладно, в той же день, звернувся з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, та ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 02.02.2021 клопотання слідчого задоволено, слідчому надано дозвіл на проведення вже проведеного 02.02.2021 обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, в ході якого вилучено зазначені вище речі (а.с.200, т.3).
Згідно ст. 223 КПК України проведення обшуку в нічний час не допускається (з 22 до 6 години), окрім невідкладних випадків, які прямо вказують на можливість втрати речових доказів, слідів кримінального правопорушення або втечі підозрюваного.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що проникнення до вказаного володіння до постановлення відповідної ухвали слідчого судді зумовлено невідкладністю обставин виявлення кримінального правопорушення та пов`язане безпосереднім вилученням предметів з необхідністю їх збереження та можливості використання в якості речових доказів.
Несвоєчасні дії, направлені на отримання інформації, могли призвести до того, що вона буде втрачена і встановити істину буде неможливо.
Враховуючи наявність необхідностіневідкладного проведенняобшуку,про щозазначено вухвалі слідчогосудді,проведення обшукуза місцемпроживання ОСОБА_5 внічний часзадля досягненнямети обшукувідповідає положенням ч.2 ст. 233 КПК України, відповідно до яких обшук житла повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку.
Таким чином, посилання захисника на незаконність проведення обшуку та недопустимість отриманих доказів є необґрунтованими.
Захисник зазначає, що слід визнати недопустимими докази - оптичні диски з відеозаписом з камер відеоспостереження, які долучені до матеріалів провадження як речові докази, посилаючись на те, що вони були отримані не у порядку, встановленому КПК України, без ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів, а самі записи не є оригіналами відеозаписів, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4ст. 132 КПКдля оцінки потреб досудового розслідування варто враховувати можливість отримати речі й документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні,без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Отримання тимчасового доступу до речей, документів і, за наявності підстав для того, розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, обумовлене, за приписамист. 163 КПК, необхідністю доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, щобез такого доступу та вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
За відсутності таких обставин, тим більше за умови добровільного надання документів стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають,не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходівзабезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей.
Згідно з вимогами ч. 2ст. 100 КПК Україниречовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій його було надано. Сторона кримінального провадження, якій надано речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються у протоколі огляду. Таким чином, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ може бути надано стороні кримінального провадження добровільно або на підставі судового рішення.
За правилами глави 15 РозділуІІ КПКтимчасовий доступ до речей і документів стороні кримінального провадження надається на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження у випадку, коли в інший спосіб неможливо отримати речі і документи, які можуть мати значення у справі.
Як вбачається з матеріалів провадження, оптичні диски з відеозаписом з камер відеоспостереження були добровільно надані слідчому особами, у розпорядженні яких перебували камери відеоспостереження, а отже необхідності звертатися з клопотанням до слідчого судді щодо надання тимчасового доступу до речей і документів у слідчого не було.
Вказані оптичні носії з відеозаписами згідно з протоколом від 14.11.2020, 19.11.2020, 24.11.2020 переглянуті слідчим та постановами слідчого визнано речовими доказами (а.с.123-128, 234-239 т.3, а.с.11-14, т.4). В подальшому вони були переглянуті з участю потерпілої, яка впізнала на відеозапису себе та ОСОБА_5 , як особу, яка вчинила щодо неї насильство.
Про особливості електронних документів неодноразово зазначалось у постановах Верховного Суду України.
Так, матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (постанова ККС ВС від 25 січня 2021 року у справі №236/4268/18, провадження №51-3124км20).
На цьому також наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі№ 751/6069/19.
Також ВС зазначив, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV,у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
У випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучені слідчим до матеріалів провадження в якості речових доказів диски з відеозаписами обставин події були виготовлені у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у вигляді файлів.
Таким чином, записані на оптичний диск носій інформації, електронні файли у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа.
При дослідженні вказаних відеозаписів в судовому засіданні потерпіла підтвердила правильність відображення у ньому подій , впізнала себе та ОСОБА_5 на відеозапису.
Під час відкриття матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування жодним учасником кримінального провадження походження вказаних відеозаписів не оспорювалось.
Таким чином ані спосіб отримання дисків з відеозаписом, ані достовірність відеозаписів не викликають у суду жодних сумнівів щодо допустимості таких доказів кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК до наданих сторонами доказів, Верховний Суд неодноразово зазначав, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, вказаних у згаданій статті.
Враховуючи, що всі слідчі дії проведені в рамках кримінального провадження, усі докази, які сторона захисту просить визнати недопустимими, було отримано з дотриманням положень Кримінального процесуального кодексу, суд не вбачає підстав для визнання вказаних доказів недопустимими.
Крім того, суд вважає, що посилання захисту на те, що з урахуванням доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими є всі отримані у даній справі докази, є необґрунтованим з огляду не таке.
Так, відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини. Ця доктрина передбачає заборону використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими. Тобто слід надавати оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один на іншому, а не кожного окремого доказу автономно. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен у подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто, якщо процес у даній справі у цілому і загалом справедливий, то й отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними (див. рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства»).
Надані стороною обвинувачення докази стороною захисту не спростовані, а відповідно до ст. 22 КПК України однією з основних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Невизнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суперечить зібраним в ході досудового слідства та дослідженим в суді доказам та свідчить про його намагання ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.
Крім того, в ході судового розгляду ОСОБА_5 змінював свою позицію.
Суд критично ставиться до показань ОСОБА_5 , які повністю спростовані наведеними доказами.
Його доводи про те, що потерпіла дівчина, 1998 року народження, повертаючись з роботи додому, де її чекала мати, не будучи з ним знайома, на вулиці погодилась вночі за грошові кошти на оральний секс, є надуманими, цинічними, суперечать зібраним у справі доказам, а також даним про особу потерпілої, яка в ту ніч позбавлена дівочості внаслідок його насильницьких дій. Його показання спростовуються відеозаписом з камер відеоспостереження, де зафіксовано, що він йшов слідом за потерпілою на відстані, переслідував її, а не спілкувався з нею. Не зафіксовано, щоб в неї падав телефон від його дотику, на що він посилається.
Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 29.03.2021 підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 ознайомились з матеріалами розслідування, клопотань, доповнень та зауважень не заявляли (а.с.40-41, т.4).
Судом не встановлено, а стороною захисту не доведено належними та достатніми доказами той факт, що ОСОБА_5 було затримано до складання протоколу про затримання 2 лютого 2021 року.
Зі скаргами на незаконне отримання, вчинення тиску з боку правоохоронних органів ОСОБА_5 не звертався.
Закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Крім того, Верховний суд у справі № 204/6541/16-к, в ухвалі від 16 лютого 2021 року зазначив, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. навіть якщо докази отримані в той час, коли сталося порушення того чи іншого права, однак це порушення прямо не впливало на отримання доказу, а лише збігалося у часі, це не є достатньою підставою для висновку, що докази отримані «внаслідок» такого порушення.
Під час кримінального процесу вживаються всі можливі заходи, щоб речові докази не зазнали будь-якого впливу, особливо з боку зацікавлених осіб. Ці заходи включають несподівані обшуки, невідкладне фіксування доказів під час огляду місця події, детальні правила збереження речових доказів і навіть тримання особи під вартою для перешкоджання впливу на докази.
У даній справі суд не посилається на показання ОСОБА_5 , дані в ході досудового розслідування, керуючись принципом безпосередності дослідження доказів.
Жодні відомості, які були повідомлені ним під час досудового розслідування, не були використані під час судового розгляду і не бралися до уваги судом при оцінці обставин справи.
Згідно з даними відеозапису як в ході проведення обшуку, та к і в ході впізнання ОСОБА_5 клопотань не заявляв? на порушення прав та незаконне затримання не посилався.
Доказів, що докази отримано внаслідок порушення права ОСОБА_5 на правову допомогу, суду також не надано.
Таким чином, суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість доказів.
Надані стороною обвинувачення докази стороною захисту не спростовані, а відповідно до ст. 22 КПК України однією з основних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Невизнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суперечить зібраним в ході досудового слідства та дослідженим в суді доказам та свідчить про його намагання ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій та будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
Також ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя та не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що причинило тривалий розлад здоров`я.
Крім того, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), та з погрозою застосування такого насильства.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у психіатра та нарколога не перебуває. Раніше в силу ст. 89 КК України не судимий. Одружений.
Згідно з довідкою комітету у справах сім`ї, молоді та спорту по Дзержинському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради № 213 від 16.04.2015 його сім`я у складі: ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 донька, ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька, ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син, та ОСОБА_20 , 1993 року народження, дружина, перебуває на контрольному обліку багатодітних сімей у вказаному комітеті з 16.04.2015.
ОСОБА_5 та ОСОБА_20 згідно з посвідченням НОМЕР_9 , виданим 18.03.2016, мають право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей.
Дружина ОСОБА_5 ОСОБА_20 та діти- ОСОБА_25 , 2015 року народження, ОСОБА_23 , 2011 року народження, перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи. Рішенням Харківської міської ради від 25.02.2020 малолітній ОСОБА_24 , 2012 року народження, та ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надано статус дітей? які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів на підставі заяви матері.
Згідно з досудовою доповіддю філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, складеною 29.04.2021, ОСОБА_5 проживає з матір`ю, дружиною та трьома неповнолітніми дітьми (одна дитина спільна). Має середню технічну освіту. Раніше часто змінював місця проживання. За місцем проживання, де проживає останні два роки, зарекомендував себе посередньо, помічений у вживанні спиртних напоїв. Схильний до вчинення насильства в сім`ї. Від попереднього шлюбу має неповнолітню дитину, має заборгованість по сплаті аліментів, а також несплачені штрафи. Останнім часом не працював або працював без офіційного працевлаштування, часто змінював місця роботи через недостатню заробітну плату. Зі слів ОСОБА_5 , з грудня 2020року він є засновником ТОВ «АМПРІ ЛЛС», діяльність товариством не велась.
Ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення є високим, та ризик його небезпеки для суспільства оцінюється органом пробації як дуже високий.
Орган пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Згідно з листом №4/33 від 18.02.2021 ОСОБА_5 переданий з обліку призовників ІНФОРМАЦІЯ_7 на військовий облік військовозобов`язаних за ст. 18 п.1, як такий, який ухилявся від призову.
Захисник послався на те, що органом досудового розслідування недостатньо досліджені дані про особу ОСОБА_5 , який є власником двох фірм, працює. Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 93 КПК України додаткові дані щодо особи обвинуваченого мала право подати і сторона захисту.
Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_26 , відповідно до ст.67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, обираючи міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінальних правопорушень. Так, відповідно до ст. 12 КК України злочини, передбачені ч.1 ст. 152 КК України та ч.1 ст. 122 КК України є злочинами невеликої тяжкості, а ст. 187 ч.1 КК України- тяжким.
Суд також враховує наведені дані про особу обвинуваченого, вищенаведені обставини, наслідки злочинів для потерпілої, ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, який не усвідомив тяжкість вчиненого та наслідки злочинів, не виявив каяття, та приходить до висновку, що він виявляє підвищену суспільну небезпеку та потребує ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі за кожний злочин.
Відповідно доположень ст.70КК України,призначаючи покаранняза сукупністюкримінальних правопорушень,суд застосовуєпринцип частковогоскладання призначенихпокарань,враховуючи,що вказанізлочини направленіпроти життя та здоров`я, проти честі та гідності особи, а також проти власності.
Потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 68432 грн., та моральної шкоди на суму 1500 000 грн. В обґрунтування матеріальної шкоди послалась на те, що в ході злочину ОСОБА_5 заволодів її мобільним телефоном вартістю 3342 грн. Крім того, вона проходила лікування внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень, були витрачені гроші на операції, реабілітацію, обстеження, придбання ліків.
В обґрунтування моральної шкоди послалась на те, що вона зазнала сильних душевних страждань, моральних переживань, вимушена була проходити лікування, порушений її нормальні життєві зв`язки з оточуючими, родичами та близькими. Вона стала побоюватись пересуватись містом, залишатись на самоті, порушений її сон. Вона відчула фізичну біль під час операцій. Вона працювала інженером-технологом, однак позбавлена можливості заробляти гроші під час лікування, у неї втрачено здоров`я, на поновлення якого що потрібні час та кошти.
Згідно ч.5ст.128КПК Україницивільний позову кримінальномупровадженні розглядаєтьсясудом заправилами,встановленими цимКодексом.Якщо процесуальнівідносини,що виниклиу зв`язкуз цивільнимпозовом,цим Кодексомне врегульовані,до нихзастосовуються нормиЦивільного процесуальногокодексу Україниза умови,що вонине суперечатьзасадам кримінальногосудочинства.
Як зазначено у ч.ч.1,3 ст. 93 КПК України з бирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання висновків експертів, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди в сумі вартості розбитого мобільного телефона згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи, а саме 3342 грн.
Доказів понесених витрат на лікування суду не надано, тому позовні вимоги в іншій частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають за недоведеністю.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд керується наступним.
Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3,4 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, суд враховує практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А 96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним.
Судом встановлено, що протиправними діями ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 заподіяна значна моральна шкода, оскільки остання зазнала тілесних ушкоджень, фізичного болю, душевних страждань, нервового стресу, переляку, переживання за своє життя та здоров`я, приниження честі та гідності, була вимушена звертатись до правоохоронних органів, вимушена проходити лікування, реабілітацію, чим був порушений звичайний уклад її життя. Вона була позбавлена дівочості внаслідок насильницьких дій, та зґвалтуванням їй завдана непоправна шкода.
Враховуючи наведене, обставини злочину, суд вважає, що розмір цієї шкоди 1500000 грн. не є завищеним, та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Захисник зазначив, що витрати експертних установ на проведення експертиз не підлягають стягненню з ОСОБА_5 , так як стягнення цих витрат це порушує принципи фінансування та цільове використання бюджетних коштів. Суд зазначає, що відповідно до ст. 124 КПК України вказані процесуальні витрати за проведення експерти слід стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, а ні на користь експертних установ.
Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_5 слід стягнути процесуальні витрати на користь держави за проведення Харківського НДЕКЦ МВС України експертиз, а саме:
- судово-дактилоскопічних експертиз № 10/1/1504СЕ-20 від 24.11.2020 у розмірі 1961 грн. 40 коп., № СЕ-19/121-21/2001-ТР від 03.02.2021 - 1 634 грн. 50 коп., № СЕ-19/121-21/2999-Д від 17.02.2021 - 2 615 грн. 20 коп.; № СЕ-19/121-21/2698-Д від 09.03.2021 1961 грн. 40 коп.;
-судових молекулярно-генетичних експертиз № 9/1950СЕ-20 від 11.12.2020 у розмірі 1318 грн. 22 коп.,№9/1949СЕ-20 від 11.12.2020 - 9 023 грн. 51 коп., №9/1948СЕ-20 від 11.12.2020 - 1 661 грн. 72 коп., №9/1947СЕ-20 від 23.12.2020 - 5732 грн. 31 коп., № СЕ-19/121-20/21128-Б від 18.12.2020 - 3 926 грн. 75 коп., №9/1945СЕ-20 від 22.12.2020 - 4 690 грн. 94 коп., № 9/1946СЕ-20 від 23.12.2020 - 11 911 грн. 71 коп., № СЕ-19/121-20/22270-Б від 30.12.2020 - 1 301 грн. 96 коп., № СЕ-19/121-21/979-Б від 27.01.2021 -14435 грн. 36 коп., № СЕ-19/121-21/287-Б від 08.02.2021 - 5 608 грн. 52 коп., № СЕ-19/121-21/788-Б від 08.02.2021 1 005 грн. 22 коп., № СЕ-19/121-21/288-Б від 23.02.2021 - 5 229 грн.71 коп., № СЕ-19/121-21/3232-БД від 04.03.2021 - 1 301 грн. 96 коп., № СЕ-19/121-21/3415-БД від 05.03.2021- 8834 грн. 08 коп., № СЕ-19/121-21/4747-БД від 24.03.2021 - 1508 грн. 64 коп.;
-судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/3531-ТВ від 23.02.2021 -653 грн. 80 коп., а всього в сумі 86316 грн. 91 коп.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 18.11.2020 та 02.02.2021 на тимчасово вилучене майно, слід скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_5 слід залишити без змін у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 152 КК України- 5 років позбавлення волі;
- за ч.1 ст. 122 КК України - 2 роки позбавленні волі;
- за ч.1 ст. 187 КК України - 6 років позбавлення волі.
На підставіст.70КК Українишляхом частковогоскладання призначенихпокарань остаточнопризначити покарання ОСОБА_5 у виді9(дев`яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Строк відбуття покарання рахувати з дня постановлення вироку.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_5 його попереднє ув`язнення з 2 лютого 2021 року по день постановлення вироку, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 3342 грн. , та у відшкодування моральної шкоди 1500000 грн., а всього стягнути 1503342 грн. (один мільйон п`ятсот три грн. триста сорок дві гривні 00 коп.)
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати на користь держави в сумі 86316 грн. 91 коп.(вісімдесят шість тисяч триста шістнадцять грн. 91 коп.).
Скасувати арешт майна, вилученого під час огляду 13.11.2020, накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року.
Скасувати арештмайна,вилученого підчас обшуку02.02.2021,накладений ухвалоюЛенінського районногосуду м.Харкова від 3лютого 2021року.
Речові докази: пару чоловічих кросівок з синтетичного матеріалу чорного кольору з сірими вставками Safety Shoes», куртку чорного кольору з синтетичної тканини, з нашивкою «Chorm Bulls», з капюшоном»; джинси синього кольору з написом «Focus», утеплені; джинси синього кольору з написом «Pull Bееr»; светр зеленого кольору з сірими та чорними смугами з нашивкою «Blue Wear», 2 пачки з 6 та 12 цигарками ТМ «Прима люкс» червоного кольору, запальничку «BIC»,мобільний телефон «Nokia» чорного кольору в чохлі чорного кольору, з сім-картою мобільний телефон «Samsung A51 Galaxy» чорного кольору, з сім-картами, револьвер марки «Safari», споряджений 4 патронами типу «Флобер» в 9-зарядному барабані -повернути ОСОБА_5 ;
- дактилокарти з відбитками руки, зразки букального епітелію з ротової порожнини, три відрізка липкої стрічки зі слідами рук, три змиви з речовиною бурого кольору, 9 лазерних дисків з відеозаписом камер відеоспостереження, 10 лазерних дисків з інформацією операторів мобільного зв`язку; два оптичних носія з копіями аудіоповідомлень викликів на спецлінію «102» і «103» зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-труси,колготки,належні ОСОБА_6 ,знищити, светр,джинси,шарф,майку,кофту білого кольору, пальто демісезонне білого та синього кольору, пластикову карту «E-ticket», мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки «Red me» з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», чохол до телефону -повернути потерпілій ОСОБА_6 ;
-рушники - 2 шт., зубні щітки- 3 шт., станки для гоління 3 шт., основу з-під сім- карти , частину коробки мобільного телефона «ZTE», мобільний телефон «Nomi», мобільний телефон «Bravis», сім-карту «Київстар», картку «Алло» з номером НОМЕР_10 , медичну маску білого кольору, фрагменти фольги у кількості 2 шт., фрагмент пластикової пляшки з-під напою «Рepsi», пластикову пляшку з-під напою «Соса-соla», мобільний телефон марки «Meizu» моделі М-3 Note з сім-картами у кількості 2 шт., повернути особі, у якій вказані речі вилучено;
- 5 недопалків від цигарок, недопалок цигаркиз написом«FirmFilter», 3 об`єкти опалого листя з речовиною бурового кольору; упаковки від презервативу, медичний шприц з речовиною, окуляри, медичну маску, штани, светр, футболку, жилет - знищити.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим- з дня вручення копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
.
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2022 |
Оприлюднено | 19.01.2023 |
Номер документу | 102975525 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи Зґвалтування |
Кримінальне
Ленінський районний суд м.Харкова
Шрамко Л. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні