Рішення

від 07.02.2022 по справі 489/7133/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/7133/21 провадження №2/489/658/22

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Місто для людей (далі - ТОВ Місто для людей ), про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири,

встановив :

У жовтні 2021 року позивач звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача майнової шкоди у сумі 34632,00 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн., а також судові витрати у сумі 3126,53 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач вказала, що є власником квартири

АДРЕСА_1 . Через неодноразове затоплення її квартири сусідом поверху вище - ОСОБА_2 , який проживає в квартирі АДРЕСА_2 , їй заподіяно майнову та моральну шкоду. Факт затоплення квартири підтверджується актом обстеження від 07.07.2020, відеозаписами від 02.05.2020, 05.05.2020, 04.06.2020, 2408.2021, 10.09.2021 та неодноразовим зверненням позивача до Відділення поліції № 2 МРУП ГУНП у Миколаївській області. Згідно зведеного кошторису розрахунку вартості ремонтних робіт по ліквідації залиття в квартирі АДРЕСА_1 від 25.10.2021 вартість ремонтних робіт складатиме 34632,00 грн. Крім того, через неодноразове затоплення квартири, що призвело до пошкодження оселі, появи плісняви та небажанням відповідача вирішити питання відшкодування шкоди, їй завдано моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Посилаючись на наведені обставини позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача майнової та моральної шкоди, завданої затопленням квартири.

У відзиві на позов від 10.12.2021 відповідач в задоволенні позовних вимог просив відмовити посилаючись та те, що жоден із наданих позивачем доказів не підтверджує ту обставини, що саме він причетний до затоплення квартири, а також те, що він не є власником, а отже належним відповідачем у справі. Наданий позивачем акт обстеження квартири не підписаний ні власником квартири АДРЕСА_3 , ні власником квартири АДРЕСА_2 . В акті вказано, що власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 , але в позовній заяві власником квартири вказано позивача ОСОБА_1 . Крім того, в акті обстеження не зазначено, що пошкодження квартири відбулося внаслідок затоплення. Також в акті заначено про сліди схожі на затікання води біля вікна, що можливо мало місце затікання дощової води через відкрите вікно. На доданому до матеріалів справи DVD-R диску міститься нарізка відеозаписів в кількості 14 файлів, деякі з них дублюючі. З яких неможливо встановити за якою адресою велася зйомка та чи є ця квартира квартирою позивача, яка була затоплена. Крім того, відеозапис № 11 містить інформацію, яку зазначає чоловік, можливо працівник ТОВ Місто для людей про те, що це проблема в стояку, що виключає його присутність до заподіяння шкоди. Відеозапис також містить інформацію, яка озвучена жінкою, яка веде запис, що затоплення квартири здійснюється постійно, але жоден із доказів не підтверджує ту обставини, що саме відповідач, як стороння людина повинен відшкодувати шкоду та він причетний до неї. Крім того до матеріалів справи не доданий технічний паспорт на квартиру, що унеможливлює встановити той факт, де знаходиться санвузол позивача, можливо він знаходиться в прибудові до квартири та затікає дощова вода через кришу.

Щодо відповідей відділення поліції то з них не вбачається встановлення факту затоплення квартири позивача відповідачем та його причетності до цього.

Щодо розміру витрат на ремонт квартири то надані позивачем докази не можуть слугувати обґрунтуванням суми спричинених збитків, так як необхідно проводити експертне дослідження. Тобто, всі вихідні дані для обчислення проектно-кошторисної документації нічим юридично не підкріплені. Стосовно моральної шкоди вона є похідною від вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, а тому задоволенню не підлягає.

У відповіді на відзив від 17.12.2021 позивач вказала, що заперечення відповідача не підлягають врахуванню під час ухвалення рішення. У підтвердження свого права власності на квартиру АДРЕСА_1 надала Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.08.20110 НОМЕР_1 та технічний паспорт на квартиру. Факт постійного проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_2 підтвердила актом про проживання від 13.12.2021, відеозаписами з камер, що розміщені на вхідних дверях позивача, та відеозаписом долученим до позову. Як відомо позивачу, квартира АДРЕСА_2 в якій мешкає відповідач належить його батьку ОСОБА_4 , який не проживає в квартирі більше десяти останніх років, що підтвердила актом сусідів від 13.12.2021. Тому, єдиним заподіювачем шкоди, завданої майну позивача внаслідок неодноразового затоплення квартири, є саме відповідач ОСОБА_2 , який постійно мешкає в квартирі над нею.

У запереченнях на відповідь на відзив від 17.01.2022 відповідач вказав, що надані позивачем свідоцтво про право власності на нерухоме майно та технічний паспорт на квартиру мають закреслення загальної та житлової площі, а квартира позивача має прибудову, що підтверджується доказами наданими нею, тому можливо ванна кімната знаходиться в прибудові і саме причиною затоплення є дощі та погодні умови.

Наданий позивачем акт від 13.12.2021 постійного його проживання в квартирі АДРЕСА_2 , вважає неналежним та недопустимим доказом, так як до акту не додано копій паспортів осіб у присутності яких його складено, а сам акт не завірений уповноваженим представником ЖКП, управляючої компанії, ОСББ. Таким же доказом є і відеозапис з камери позивача, яким вона підтвердила, що він кожного дня виходить та заходить в будинок за адресою по АДРЕСА_4 . Крім того, доданий до позову відеозапис не підтверджує його проживання в квартирі поверхом вище та факту його вини і причетності до затоплення квартири. Із відеозапису видно, що затоплення має тривалий характер. На даному відеозаписі власниця затопленої квартири спілкуючись із представником ТОВ Місто для людей зазначає вы были год назад во время затопления , на що останній підтверджує її слова. Наступний відеозапис містить конфлікт між власником затопленої квартири та жінки. Під час даного конфлікту власник квартири зазначає ты живеш 8 лет уже і обвинувачує її в затопленні квартири.

Посилаючись на те, що він не є належним відповідачем у справі, невідповідність акту залиття квартири Правилам утримання житлових будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, недоведеність належними і допустимими доказами його причетності до залиття квартири, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 02.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 10.12.2021 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи та відповідачу надано строк для надання відзиву на позов.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено з позовної заяви, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 та відповідач ОСОБА_2 , який мешкає поверхом вище в квартирі АДРЕСА_2 , неодноразово здійснював затоплення її квартири, чим заподіяв їй майнову та моральну шкоду.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 02.11.2021 на запит суду, підтверджується, що власником квартири АДРЕСА_5 є позивач ОСОБА_1 .

За інформацією наведеного вище державного реєстру, сформованого 02.11.2021 на запит суду, державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_6 відсутня.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про реєстрацію особи від 02.11.2021 реєстрація місця проживання відповідача ОСОБА_2 здійснена з 21.01.2019 за адресою: АДРЕСА_7 .

Із доданого до позову Акту обстеження від 07.07.2020, складеного представниками ТОВ Місто для людей та власником квартири АДРЕСА_3 , вбачається, що за зверненням мешканця будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_8 було проведено огляд квартири у зв`язку із залиттям. У ході обстеження встановлено, що будівля будинку (1949 року) двоповерхова, складається з двох під`їздів, матеріал стін - цегла, дах - шифер. Квартира АДРЕСА_3 розташована на першому поверсі другого під`їзду, під квартирою АДРЕСА_2 . Під час обстеження встановлено, що в коморі та ванній кімнаті на стелі, стінах та підлозі спостерігаються плями та розводи, що відрізняються від основного кольору стін, виявлено деформовані шпалери та облямування підвісної стелі. Біля вікна в коморі виявлено сліди, схожі на затікання води. Доступ до квартири АДРЕСА_2 співвласники не надали, внаслідок чого причину залиття виявити не виявилося можливим.

Як вбачається із позову позивач двічі зверталася до ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області по факту затоплення її квартири сусідами з квартири АДРЕСА_2 , що підтвердила відповідями відділення поліції від 25.08.2021 та 13.09.2021.

У підтвердження заподіяного збитку позивач додала до позову зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (Ремонтні роботи по ліквідації залиття в квартирі АДРЕСА_1 ) та локальний кошторис, згідно яких вартість ремонтних робіт складає 34632,00 грн.

Факт залиття квартири позивач підтвердила також відеозаписом, доданим до позову.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

На вказані умови відшкодування шкоди вказано в роз`ясненнях наведених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди .

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами частин першої, третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга стаття 77 ЦПК України).

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із письмових заяв відповідача слідує, що він вважає себе неналежним відповідачем у справі, так як не є власником квартири АДРЕСА_2 , а надані позивачем докази не підтверджують його вини у затопленні квартири АДРЕСА_3 , а наданий останньою кошторис витрат на ремонт квартири, не відображає дійсного розміру збитків.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Між тим, як вбачається із доданого до позову акту обстеження квартири, який складений 07.07.2020, він не відповідає зазначеним Правилам, оскільки не містить відомостей щодо характеру залиття та його причини, не зазначено осіб, які допустили таке залиття, не містить відомостей про присутність під час його складання мешканців або власників квартири АДРЕСА_2 , а також інші необхідні відомості, які слід зазначити при складанні такого виду документа. З акту не можливо встановити і коли саме відбулося залиття.

У зв`язку із цим, суд вважає наведений акт неналежним доказом, що відповідає висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц (провадження №61-23957св18), від 22.05.2019 у справі №640/8205/17 (провадження №61-3662св19) від 10.05.2018 у справі № 465/2120/14-ц (провадження № 61-892 св 17) та від 21.02.2018 у справі №2-1974/11 (провадження №61-4574 св18).

Крім того, як вбачається із наданих відповідачем фото будинку, до квартири позивача здійснено прибудову, а в наданих позивачем свідоцтві про право власності на нерухоме майно та технічному паспорті на квартиру усі показники площі замальовано, що не дає суду можливості перевірити правомірність будівництва прибудови до квартири позивача та введення її в експлуатацію, в якій як слідує з матеріалів справи і дослідженого судом відеозапису позивача відбулося залиття.

Суд зазначає, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (частини друга - четверта статті 102 ЦПК України).

Проте матеріали справи не містять висновку експерта, з якого можливо встановити причину затоплення квартири позивача, а також розмір заподіяної позивачу майнової шкоди.

При цьому жодна із сторін не заявляла клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення причини залиття квартири позивача та визначення розміру заподіяних збитків.

За такого суд приходить до висновку про недоведеність залиття квартири, яке зі слові позивача відбувається тривалий час, саме з вини власників чи користувачів квартири поверхом вище.

У зв`язку із цим, суд вважає вину відповідача недоведеною, як недоведеним і причинно наслідковий зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою.

Недоведеним є і розмір заподіяних збитків, який позивач підтвердила кошторисом, складеним Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, оскільки такий кошторис не підтверджує безпосереднього огляду експертом квартири позивача та обізнаність про його складання власників чи користувачів квартири АДРЕСА_2 , що має істотне значення для доведеності реального розміру заподіяного позивачу збитку залиттям квартири. Крім того, в даному випадку належним доказом є висновок експерта, але позивач такого висновку суду не надала.

Стосовно наданого позивачем акту від 13.12.2021 про проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_2 більше ніж десять років, який складений за участю трьох осіб, суд вважає такий акт неналежним доказом, так він не містить паспортних даних зазначених в ньому осіб та не завірений підписом і печаткою уповноваженого представника ЖКП, управляючої компанії або ОСББ, а позивач не заявляла клопотання про допит осіб, які підписали акт в якості свідків.

Крім того, із відзиву на позов вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про реєстрацію особи.

Також не підтверджується державна реєстрація за відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_2 , а із доданого до позову відеозапису слідує, що особа, яка проводить зйомку, вказує на конфлікт з жінкою, яка мала відшкодувати їй шкоду.

Із витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про реєстрацію особи судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_9 з 04.08.1970 зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як слідує з відповіді на відзив, позивач вказує, що як відомо їй квартира АДРЕСА_2 належить батькові відповідача.

Отже, наведені обставини дають суду підстави вважати, що саме ОСОБА_4 є власником або наймачем вказаної квартири, а тому позов заявлено до неналежного відповідача. При цьому, з клопотанням в порядку статті 51 ЦПК України про залучення до участі у справі співвідповідача або заміну неналежного відповідача позивач до суду не зверталася.

Враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази, суд приходить до висновку про недоведеність вини відповідача, який зокрема є неналежним відповідачем у справі, у залитті квартири позивача, що є підставою для відмови в задоволені вимоги про стягнення майнової шкоди, та відповідно моральної шкоди, як похідної вимоги.

Інші доводи та заперечення сторін не впливають на висновок суду, а тому немає необхідності в наданні їм оцінки судом, що відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини, який вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Так як суд дійшов висновку про відмову в позові, понесені позивачем судові витрати на підставі положень статті 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Місто для людей (далі - ТОВ Місто для людей ), про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_8 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП не відомо, місце реєстрація проживання: АДРЕСА_7 .

Повний текст судового рішення складено 07.02.2022.

Суддя І.В.Коваленко