Постанова

від 07.02.2022 по справі 923/1541/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 923/1541/21 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1541/21 від 26.11.2021, прийняту суддею Немченко Л.М., м. Херсон, про передачу за підсудністю позовної заяви керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ"

про стягнення 221 061,96 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 р. керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ", в якому просив стягнути з відповідача на користь Відділу освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області надмірно сплачені грошові кошти в сумі 221061,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шляхом укладення низки незаконних додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №12901 від 12.01.2021 було протиправно, тобто за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, збільшено ціну вказаного договору, укладеного в межах процедури проведення державних закупівель, та, як наслідок, зменшено обсяг товару, який підлягав поставці на підставі останнього.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області №923/1541/21 від 26.11.2021 (суддя Немченко Л.М.) вказану позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

Зазначена ухвала мотивована тим, що спір про стягнення надмірно сплачених коштів за договором безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання цього правочину, тому вищенаведений позов не належить до категорії позовів у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що підсудність даної справи повинна визначатися за загальними правилами, відтак з огляду на те, що місцезнаходженням відповідача відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 311, матеріали позовної заяви з додатками мають бути передані за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

Не погодившись з постановленою ухвалою, керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1541/21 від 26.11.2021 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Херсонської області.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що у договорі на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №12901 від 12.01.2021 сторонами узгоджено місце виконання зобов`язання - 75126, Херсонська обл., Олешківський р-н, с. Ювілейне, вул. Соборна, 17, тому, враховуючи те, що спір у даній справі виник у зв`язку із вказаним договором, в силу приписів статті 29 Господарського процесуального кодексу України керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області має право звернутися з даним позовом до суду за місцем виконання вищезазначеного договору, а саме: до Господарського суду Херсонської області.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в пункті 8 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, то її перегляд за апеляційною скаргою керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2022 у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, зазначеною ухвалою апеляційного господарського суду встановлено сторонам строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, роз`яснено останнім та прокурору про їх право в строк до 31.01.2022 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

03.02.2022 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу №11-22 від 02.02.2022 (вх.№4826/21/Д1 від 03.02.2022), в якому останнє, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що предметом позову у даному спорі є вимога про стягнення грошових коштів (повернення отриманого на підставі нікчемної угоди), при цьому умовами договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №12901 від 12.01.2021 не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов`язання, а тому, з огляду на те, що спірні правовідносини не стосуються надання можливості відбору газу за вказаною в договорі адресою, зазначений позов прокурора безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання угоди в частині передання газу та, відповідно, зобов`язання з повернення коштів не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці.

Вказаний відзив на апеляційну скаргу №11-22 від 02.02.2022 (вх.№4826/21/Д1 від 03.02.2022) Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" надіслано до суду апеляційної інстанції кур`єрською службою доставки 02.02.2022 та каналами електронного зв`язку 03.02.2022. Зазначене свідчить про пропуск відповідачем встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у справі №923/1541/21 строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, між тим, звертаючись з даним відзивом, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" у прохальній частині цього відзиву було заявлено клопотання про поновлення вказаного процесуального строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2022 про відкриття апеляційного провадження останній ознайомився лише в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк у випадках, коли причини відновлення таких строків є не просто поважними, але й мають такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Враховуючи зазначені відповідачем в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку обставини, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів отримання останнім копії ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2022 про відкриття апеляційного провадження у справі №923/1541/21, якою сторонам встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також уникнення надмірного формалізму, беручи до уваги незначний пропуск процесуального строку, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити вищезазначене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" та приєднати поданий ним відзив на апеляційну скаргу №11-22 від 02.02.2022 (вх.№4826/21/Д1 від 03.02.2022) до матеріалів справи, надавши оцінку його доводам під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Херсонської області №923/1541/21 від 26.11.2021.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" на користь Відділу освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області грошових коштів в сумі 221061,96 грн, надмірно сплачених за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №12901 від 12.01.2021.

Передаючи дану позовну заяву та додані до неї документи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва, місцевий господарський суд послався на те, що зобов`язання з повернення надмірно сплачених коштів за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №12901 від 12.01.2021 не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці, а тому підсудність вказаної справи повинна визначатися за загальними правилами, тобто за місцезнаходженням відповідача.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає такий висновок суду першої інстанцій помилковим з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

В силу частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом . Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначений припис поширює свою дію абсолютно на всі випадках, коли процесуальне законодавство не обумовлює будь-якого відмінного варіанту стосовно конкретного виду справ, а тому іменується загальним, адже діє як загальне правило, на відміну від інших видів підсудності, що застосовуються як спеціальне правило підсудності.

Вищевказане обумовлене тим, що на противагу іншим правовим положенням про підсудність норма статті 27 Господарського процесуального кодексу України не обмежується директивою про певну категорію справ, які необхідно розглядати за цим правилом підсудності, у той час як всі інші правові норми кореспондуються із характеристиками справи за предметною або суб`єктною ознакою, а тому підлягають застосуванню виключно у випадку кореляції конкретної справи з цими ознаками.

Як зазначалося вище, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" є адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 311, відтак суд апеляційної інстанції враховує, що даний позов керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області міг бути поданий останнім до Господарського суду міста Києва.

Водночас за умовами частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У всіх передбачених приписами статті 29 Господарського процесуального кодексу України випадках альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною, оскільки позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (частина п`ята статті 29 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Вказані вимоги є вичерпними, жодних інших вимог для визначення підсудності за вибором позивача, у тому числі щодо заявлення позовних вимог, безпосередньо пов`язаних з місцем виконання цього договору, господарське процесуальне законодавство не встановлює.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачені статтею 532 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

В силу частини першої статті 197 Господарського кодексу України господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Поняття "місце виконання зобов`язання" за своїм змістом відображає певну просторову характеристику зобов`язальних правовідносин, при цьому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою формулювання "місце виконання зобов`язання", але й іншими словосполученнями.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" ("Постачальник") та Відділом освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області ("Споживач") укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №12901 (далі - договір №12901 від 12.01.2021), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (ДК 021:2015 код 09120000-6-Газове паливо) в обсягах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, що визначені цим договором.

У преамбулі договору №12901 від 12.01.2021 зазначено, що об`єкт Споживача - технологічний комплекс, що складається з газопроводів та споруд на них, призначених для споживання природного газу, що на праві власності чи користування належать Споживачеві.

За умовами пункту 1.3 договору №12901 від 12.01.2021 постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за адресою: 75126, Херсонська обл., Олешківський р-н, с. Ювілейне, вул. Соборна, 17.

Постачальник зобов`язується забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором, за умови дотримання Споживачем дисципліни відбору газу та розрахунків за його постачання (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 договору №12901 від 12.01.2021).

В силу підпункту 5.4.6 пункту 5.4 договору №12901 від 12.01.2021 Споживач зобов`язується у разі відчуження об`єкту (або частини об`єкту) Споживача, звільнення займаного Споживачем об`єкту (або його частини), у разі вчинення будь-яких інших дій, внаслідок чого Споживач повністю припинятиме споживання природного газу, повідомити Постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня такого відчуження, звільнення та/або остаточного припинення споживання природного газу шляхом подання письмової заяви про розірвання договору і здійснити остаточний розрахунок та оплату всіх платежів, що передбачені цим договором, до вказаного Споживачем дня відчуження (звільнення) об`єкту (його частини), приміщення та/або остаточного споживання газу включно.

За таких обставин, системний аналіз узгоджених умов договору №12901 від 12.01.2021 свідчить про те, що сторони фактично узгодили місце його виконання, визначивши, що ним є потужності Споживача за адресою: 75126, Херсонська обл., Олешківський р-н, с. Ювілейне, вул. Соборна, 17, а тому, беручи до уваги те, що спір у цій справі виник щодо зазначеного договору, з урахуванням приписів частини п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, яка пов`язує можливість застосування альтернативної територіальної юрисдикції (підсудності) з необхідністю визначення місця виконання такого договору, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана позовна заява могла бути подана керівником Олешківської окружної прокуратури Херсонської області також і до Господарського суду Херсонської області.

Наведеного місцевим господарським судом враховано не було, тому, передавши позовну заяву та додані до неї документи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва, суд першої інстанції безпідставно позбавив керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області наданого йому процесуальним законом права вибору між господарськими судами, яким підсудна дана справа.

Доводи відповідача про те, що предметом позову у даному спорі є вимога про стягнення грошових коштів, надмірно сплачених за договором №12901 від 12.01.2021, тобто вимога, яка по суті не стосується відбору газу за вказаною в договорі адресою, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки право прокурора на вибір підсудності випливає саме з особливостей договору, в якому визначено місце виконання, а не з предмета спору.

Таким чином, з огляду на те, що позов у даній справі керівником Олешківської окружної прокуратури Херсонської області подано до Господарського суду Херсонської області з дотриманням правил підсудності і, як наслідок, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для передання його на розгляд до іншого суду, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ухвала Господарського суду Херсонської області №923/1541/21 від 26.11.2021 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 29, 232, 233, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 280-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1541/21 від 26.11.2021 скасувати.

Справу №923/1541/21 направити до Господарського суду Херсонської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та у строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2022.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук