Рішення

від 16.11.2023 по справі 923/1541/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. м. Одеса Справа № 923/1541/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю серкретаря судового засідання Кафланової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області (54022, м.Миколаїв, просп.Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі

позивача-1: Південного офісу Держаудитслужби України (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

позивача-2: Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 42255066, 75126, Херсонська обл., Херсонський район, с. Ювілейне, вул. Соборна, 17)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, просп. Поля Олександра, 59)

про стягнення 221061,96 грн.

за участю представників сторін:

прокурор: Коваленко Тетяна

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

У листопаді 2021 керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ", в якому просив стягнути з відповідача на користь Відділу освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області надмірно сплачені грошові кошти в сумі 221061,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шляхом укладення низки незаконних додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №12901 від 12.01.2021 було протиправно, тобто за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, збільшено ціну вказаного договору, укладеного в межах процедури проведення державних закупівель, та, як наслідок, зменшено обсяг товару, який підлягав поставці на підставі останнього.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області №923/1541/21 від 26.11.2021 (суддя Немченко Л.М.) вказану позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1541/21 від 26.11.2021 скасовано; справу №923/1541/21 направлено до Господарського суду Херсонської області для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Так, Голова Верховного Суду розпорядженням від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 справу №923/1541/21 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Сулімовській М.Б.

Ухвалою від 21.06.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків заяви.

Судом встановлено, що при зверненні до Господарського суду Херсонської області з даним позовом прокурором в якості відповідача було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 34933742, 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 311).

При цьому, як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №34933742 від 21.06.2023, за кодом ЄДРПОУ 34933742 зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (49031, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Поля Олександра, буд. 59), що має місце внаслідок зміни найменування та місцезнаходження юридичної особи - відповідача.

У встановлений господарським судом строк прокурором усунуто недоліки позовної заяви, про що подано уточнену позовну заяву та відповідні докази. В уточненій позовній заяві прокурором в якості відповідача визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (49031, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Поля Олександра, буд. 59).

Ухвалою від 03.07.2023 позовну заяву керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи, вирішено інші процесуальні питання.

31.07.2023 прокурор звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову. Відповідно до поданої заяви прокурор просить змінити предмет позову, шляхом доповнення новими позовними вимогами про визнання недійсними додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до Договору №12901 від 12.01.2021, укладених між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12").

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2023 заяву керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області від 20.07.2023 №53-1901ВИХ-23 про зміну предмету позову задоволено та прийнято до розгляду, постановлено здійснювати розгляд позову в редакції наступних позовних вимог:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 12.01.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та ТОВ "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12");

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 13.01.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та ТОВ "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12");

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 15.02.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та ТОВ "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12");

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 15.02.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та ТОВ "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12");

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 16.02.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та ТОВ "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12");

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 16.01.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та ТОВ "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12");

- стягнути з ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12" на користь Відділу освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради надмірно сплачені грошові кошти в сумі 221061,96 грн.

Крім цього, ухвалою від 04.09.2023 судом постановлено перейти до розгляду справи №923/1541/21 за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання на 27.09.2023.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 27.09.2023, не відбулося.

Ухвалою від 29.09.2023 призначено підготовче засідання на 25.10.2023.

Ухвалою від 25.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 04.12.2023, закрито підготовче провадження у справі №923/1541/21 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 16.11.2023.

В судове засідання з`явилась прокурор, яка підтримала позов у повному обсязі та просить його задовольнити.

Позивач-1 Південний офіс Держаудитслужби явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно до письмово викладеної позиції позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Позивач-2 Відділ освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області також явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Суд враховує, що пунктом 21 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення сторона вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи наведене, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місце державної реєстрації позивача-2 знаходиться на тимчасово окупованій території, а його офіційна електронна адреса суду не відома, то про розгляд даної справи останнього повідомлено шляхом публікації оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Ухвали суду, направлені відповідачу на адресу, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд враховує, що відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Крім того, додатково всі ухвали суду направлялись на електронну пошту відповідача, повідомлену прокурором.

За наведеного суд констатує, що судом було вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання від відповідача не надходили.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 16.11.2023 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ", в якому просив стягнути з відповідача на користь Відділу освіти, культури та спорту Виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області надмірно сплачені грошові кошти в сумі 221061,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шляхом укладення низки незаконних додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №12901 від 12.01.2021 було протиправно, тобто за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, збільшено ціну вказаного договору, укладеного в межах процедури проведення державних закупівель, та, як наслідок, зменшено обсяг товару, який підлягав поставці на підставі останнього.

За змістом ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 с. 2 Закону).

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 року у справі "Менчинська проти росії").

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз.1-3 ч.4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч.7).

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави (наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою) у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява № 61517/00, п. 27).

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, окрім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому, за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, при вирішенні справ за позовами прокурора, який звертається до суду в інтересах держави в особі компетентного органу, необхідно враховувати таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, звертаючись до суду із даним позовом, прокурор необхідність такого звернення обґрунтував тим, що позивачі Південний офіс Держаудитслужби та Відділ освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради, маючи повноваження порушувати питання щодо відшкодування заподіяної шкоди бюджету, всупереч інтересам держави за їх захистом не звернулися, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на прокуратуру.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1,7,8, 10 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п.3, 9 п.4 вказаного Положення, Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме; вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Таким чином, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, а тому прокурор за наявності підстав представництва інтересів держави, може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №921/524/18, від 29.07.2020 у справі №924/316/18, від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та інших.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови, міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Південний офіс Держаудитслужби, згідно якого Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Повноваження Південного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Листом №53-2738вих-21 від 21.10.2021 окружна прокуратура звернулася до Південного офісу Держаудитслужби України із викладенням порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час виконання договору №12901 від 12.01.2021 про постачання природного газу, укладеного Відділом освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ", та із пропозицією вжити заходів щодо захисту порушених інтересів держави.

Управління Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області листом №152125-14/3700-2021 від 23.10.2021 повідомило прокуратуру про те, що Управлінням не проводився моніторинг вищевказаної процедури закупівлі, з позовною заявою до сторін договору про визнання нікчемними додаткових угод про постачання товару та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів не зверталось та звертатися не збирається.

В свою чергу, відповідно до п.1.1 Положення про Відділ освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради, затвердженого рішенням Ювілейної сільської ради №75 від 15.05.2018, відділ освіти, культури і спорту є виконавчим органом Ювілейної сільської ради, створюється Ювілейною сільською радою, підзвітне і підконтрольне Ювілейній сільській раді, підпорядковане виконавчому комітету, Ювілейному сільському голові, заступнику сільського голови з питань виконавчих органів влади, відповідно до розподілу обов`язків, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольне відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 3.1.1 Положення передбачено, що відділ здійснює реалізацію державної політики та політики Ювілейної сільської ради в сферах освіти, культури та спорту.

Відповідно до п.3.1.5 Положення, відділ здійснює контроль за організацією матеріально-технічного та фінансового забезпечення дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та установ освіти, закладів фізкультурно-спортивної спрямованості.

Відділ розробляє і подає на розгляд Ювілейної сільської ради пропозиції до проектів фінансування та матеріально-технічного забезпечення виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на розвиток освіти, культури та спорту (п.3.3.9 Положення).

Відділ вносить пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування навчальних закладів та установ освіти, закладів культурного та спортивного спрямування, які перебувають у комунальній власності, аналізує їх використання (п.3.3.41 Положення).

Відповідно до п.3.4.4 Положення, відділ має право вносити Ювілейній сільській раді пропозиції щодо фінансування навчальних закладів та установ освіти, культури, закладів спортивного спрямування, брати безпосередню участь у формуванні бюджету освітньої галузі Ювілейної об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 6.1 Положення передбачено, що відділ фінансується за рахунок коштів Ювілейного сільського бюджету об`єднаної територіальної громади, які виділені на його утримання.

Листом від 23.10.2021 №53-275вих-21 Олешківська окружна прокуратура зверулась до Відділу освіти із викладенням порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час виконання договору №12901 від 12.01.2021 про постачання природного газу, укладеного Відділом освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ", та із пропозицією вжити заходів щодо захисту порушених інтересів держави.

02.11.2021 Відділ освіти листом №482/01-34 повідомив, що з позовом про стягнення надмірно сплачених грошових коштів до суду не звертався та не має можливості звернутись у зв`язку із відсутністю фінансування.

Отже, Відділ освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради, навіть після отримання відповідного листа прокуратури, не вжив заходів щодо захисту порушених інтересів держави, чим, на переконання прокурора, допустив бездіяльність у даних правовідносинах.

Суд зауважує, що наведене вище листування прокурора з позивачами вказує на пасивну поведінку останніх щодо захисту інтересів держави.

Неналежне та нераціональне, з порушенням закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

19.11.2021 прокурор повідомив позивачів в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду із даним позовом (т.1 а.с.188-189).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивачів у даному позові і дотримано передбачений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок реалізації такого захисту.

Крім того, визначення у позові прокурором "інтересів держави" та правовідносини, пов`язані із раціональним та ефективним використанням державних коштів, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, з огляду на що, мають бути захищені компетентними органами, у даному випадку - прокурором саме в інтересах держави в особі визначених ним позивачів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 18.11.2020 Відлілом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради (далі - Відділ) оголошено про проведення за процедурою відкритих торгів закупівлі газового палива: Код за ДК 021:2015:091.20000-6. Єдиним критерієм вибору переможця є ціна.

31.12.2020 за результатами розгляду пропозицій учасників торгів тендерним комітетом Відділу тендерну пропозицю ТОВ "ЕКОТЕХНОІВЕСТ", як учасника, що за результатами електронного аукціону запропонував найнижчу ціну серед учасників по предмету закупівлі, визнано такою, що відповідає вимогам замовника та прийнято рішення про намір укласти договір з останнім.

12.01.2021 Віділом та ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" укладено договір №12901 (далі - Договір) на постачання природнього газу для потреб непобутових споживачів.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2021 році "Природній газ - за кодом ДК 021:2015 - 09123000-6 - Газове паливо" в обсягах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити його вартість у розмірах, строках та на умовах, що визначені Договором.

Відповідно до п.1.2, постачальник передає споживачу у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 (включно) природній газ в планових річних обсягах постачання газу 133583 м.куб., які визначаються як сума місячних планових обсягів, визначених у пункті 1.3 цього Договору.

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень 42895 м.куб., лютий 38715 м.куб., березень 30017 м.куб., квітень 9640 м.куб., травень 236 м.куб., червень 163 м.куб., липень 162 м.куб., серпень 163 м.куб., вересень 207 м.куб., жовтень 11385 м.куб.

Пунктом 3.2. розділу 3 Договору передбачено, що ціна природнього газу за 1000 м.куб. становить 4050,00 грн., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природнього газу. Крім того, ПДВ - 810,00 грн. Ціна природнього газу до сплати за 1000 куб. м. - 4860,00 грн. Зазначена ціна відповідає ціновій пропозиції переможця відкритих торгів. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди цього Договору (п. 3.3 Договору).

12.01.2021, 13.01.2021, 15.02.2021 та 16.02.2021 Відділом та ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" укладено додаткові угоди №1-6, якими збільшено вартість одиниці товару.

Так, згідно п.1 додаткової угоди №1 від 12.01.2021, змінено пункт 3.2 розділу 3 Договору №12901 від 12.01.2021. Згідно п. 1.1 додаткової угоди №1 пункт 3.2 розділу 3 Договору викладено в наступній редакції: Ціна природнього газу за 1000 куб.м. становить 4455,00 грн., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природнього газу. Крім того, ПДВ - 891,00 грн. Ціна природнього газу до сплати за 1000 куб.м. - 5346,00 грн. Відповідно до п.3 додаткової угоди №1, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 15.01.2021.

Згідно п.1 додатковоїугоди №2 від 13.01.2021, змінено пункт 3.2 розділу 3 Договору №12901 від 12.01.2021. Згідно п. 1.1 додаткової угоди №2 пункт 3.2 розділу 3 Договору викладено в наступній редакції: Ціна природнього газу за 1000 куб.м. становить 4900,50 грн., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природнього газу. Крім того, ПДВ - 980,10 грн. Ціна природнього газу до сплати за 1000 куб.м. - 5880,60 грн. Відповідно до п.3 додаткової угоди №2, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 15.01.2021.

Згідно п.1 додаткової угоди №3 від 15.02.2021, змінено пункт 3.2 розділу 3 Договору №12901 від 12.01.2021. Згідно п. 1.1 додаткової угоди №2 пункт 3.2 розділу 3 Договору викладено в наступній редакції: Ціна природнього газу за 1000 куб.м. становить 5390,55 грн., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природнього газу. Крім того, ПДВ - 1078,11 грн. Ціна природнього газу до сплати за 1000 куб.м. - 6468,66 грн. Відповідно до п.3 додаткової угоди №3, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 18.01.2021.

Згідно п.1 додатковоїугоди №4 від 15.02.2021, змінено пункт 3.2 розділу 3 Договору №12901 від 12.01.2021. Згідно п. 1.1 додаткової угоди №2 пункт 3.2 розділу 3 Договору викладено в наступній редакції: Ціна природнього газу за 1000 куб.м. становить 5929,60 грн., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природнього газу. Крім того, ПДВ - 1185,92 грн. Ціна природнього газу до сплати за 1000 куб.м. - 7115,52 грн. Відповідно до п.3 додаткової угоди №4, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 20.01.2021.

Згідно п.1 додатковоїугоди №5 від 16.02.2021, змінено пункт 3.2 розділу 3 Договору №12901 від 12.01.2021. Згідно п. 1.1 додаткової угоди №2 пункт 3.2 розділу 3 Договору викладено в наступній редакції: Ціна природнього газу за 1000 куб.м. становить 6522,56 грн., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природнього газу. Крім того, ПДВ - 1304,51 грн. Ціна природнього газу до сплати за 1000 куб.м. - 7827,07 грн. Відповідно до п.3 додаткової угоди №3, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 22.01.2021.

Згідно п.1 додатковоїугоди №6 від 16.02.2021, змінено пункт 3.2 розділу 3 Договору №12901 від 12.01.2021. Згідно п. 1.1 додаткової угоди №2 пункт 3.2 розділу 3 Договору викладено в наступній редакції: Ціна природнього газу за 1000 куб.м. становить 7174,81 грн., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природнього газу. Крім того, ПДВ - 1434,96 грн. Ціна природнього газу до сплати за 1000 куб.м. - 8609,77 грн. Відповідно до п.3 додаткової угоди №3, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 25.01.2021.

Таким чином, ціна за одиницю товару (1000 куб.м.) з врахуванням ПДВ внаслідок укладення додаткових угод №№1-6 змінювалась в порівнянні з ціною, зазначеною в основному договорі, та кожною угодою збільшувалась на 10%.

Отже, внаслідок укладення додаткових угод №№1-6 ціна за 1000 куб.м. за період з 12.01.2021 по 16.02.2021 збільшена з 4860,00 грн. до 8609,77 грн., або на 60%.

В свою чергу, підставою для укладення вищевказаних додаткових угод стали листи ТОВ "ЕКОТЕХНОІВЕСТ", які, згідно листа Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради №453/01-34 від 25.10.2021, постачальник надіслав у два етапи, з пропозиціями щодо внесення змін до договору постачання природного газу, а саме збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткових угод №№1-6, у зв`язку із збільшенням ціни на природній газ на ринку та з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 19.04.2020 № 922 - VIII (далі - Закон).

Обгрунтовуючи свої пропозиції, ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" долучало до додаткових угод висновки та цінові довідки Торгово-промислових палат, в яких зазначалось абсолютне значення ціни газу на конкретну дату, у більшості випадків на дати, які передували укладенню Договору №12901 вді 12.01.2021.

Так, ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" надано наступні висновки та цінові довідки Торгово-промислових палат:

- експертний висновок Київської Торгово-промислової палати No Ц-1/1 від 04.01.2021, згідно з яким відповідно до інформації, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа", ціна на природній газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа", що відбулись 20.11.2020, становила 5760 гривень/1000 м. куб. газу;

- експертний висновок Київської Торгово-промислової палати №Ц-1/2 від 04.01.2021, згідно з яким відповідно до інформації, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа", ціна на природній газ аз результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа", що відбулись 10.12.2020, становила 6480 гривень/1000 м. куб. газу;

- експертний висновок Київської Торгово-промислової палати №Ц-5/2 від 05.01.2021, згідно з яким відповідно до інформації, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа", ціна на природній газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа", що відбулись 05.01.2020, становила 8590 гривень/1000 м. куб. газу;

- експертний висновок Київської Торгово-промислової палати №Ц-22/1 від 12.01.2021, згідно з яким відповідно до інформації, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа", ціна на природній газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа", що відбулись 12.01.2021, становила 8962 гривень/1000 м. куб. газу;

- експертний висновок Київської Торгово-промислової палати №Ц-22/2 від 13.01.2021, згідно з яким відповідно до інформації, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа", ціна на природній газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа", що відбулись 12.01.2021, становила 9138,59 гривень/ 1000 м. куб. газу;

- цінову довідку Харківської Торгово-промислової палати №246/21 від 02.02.2021, згідно зі якою, відповідно до інформації БТ "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна по всіх умовах оплати на природній газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 01.02.2021 складає 8209,79 гривень/ 1000 м. куб. газу;

- цінову довідку Харківської Торгово-промислової палати №284/21 від 05.02.2021, згідно із якою відповідно до інформації ТБ "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна по всіх умовах оплати на природній газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 04.02.2021 складає 8204,56 гривень/1000 м. куб. газу.

При цьому, як зауважує прокурор, ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" у своїй тендерній пропозиції, а саме у листах №1 від 04.12.2020 та №11 від 04.12.2020, зазначило, що погоджується з умовами Договору, викладеному у редакції Замовника, та має можливість виконати вимоги останнього. Товариство мало можливість, але не скористалось правом відмовитись від укладення договору про закупівлю та 12.01.2021 підписало Договір, вже маючи на меті подальше спонукання Відлілу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Подані товариством до пропозицій про укладення додаткових угод висновки Торгово-промислової палати не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни після укладання Договору.

В свою чергу, на переконання прокурора, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 60% шляхом так званого "каскадного" укладення 6 додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практичкою з боку продавця.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі № 903/849/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" (постачальником) та Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради (споживачем) укладено договір № 12901 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природній газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його вартість у розмірах, строках та на умовах, що визначені договором

Пунктом 3.2 договору сторонами погоджено, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 4860,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 договору, ціна, визначена в п.3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Разом з тим, в подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" (постачальником) та Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради укладено додаткові угоди, що є предметом оскарження, в яких було збільшено ціну за одиницю товару, із одночасним зменшенням кількості одиниць товару.

При цьому, відповідачем не спростовано висновок прокурора про те, що укладенням вказаних додаткових угод за період з 12.01.2021 по 16.02.2021 безпідставно збільшено ціну за 1 тис. куб. м. з 4860,00 грн. до 8609,77 грн., тобто на 3749,77 грн., та, фактично, зменшено кількість природного газу від запланованого.

Договір у даній справі, додаткові угоди до якого є предметом розгляду, укладений за результатами відкритих торгів, з огляду на що на правовідносини за вказаним договором розповсюджуються приписи Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Судом встановлено, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, як і не визначено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ № 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Водночас, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження; документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Разом з тим, проаналізувавши додані відповідачем до листів-пропозицій про укладення додаткових угод висновки Торгово-промислової палати, суд зауважує наступне.

Так, в експертному висновку Київської Торгово-промислової палати №Ц-1/1 від 04.01.2021 не зазначено вартість природнього газу на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату, а саме на 20.11.2020, тобто до моменту подання ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" своєї тендерної пропозиції та до моменту укладення Договору.

У експертних висновках Київської Торгово-промислової палати №Ц-1/2 від 04.01.2021, № Ц-5/2 від 05.01.2021, № Ц-22/1 від 12.01.2021 та № Ц-22/2 від 13.01.2021, як і попередньому, зазначено лише вартість природнього газу на конкретні дати, які передували даті укладення Договору.

У експертних висновках Київської Торгово-промислової палати №Ц-1/1 від 04.01.2021, №Ц-1/2 від 04.01.2021, №Ц-5/2 від 05.01.2021, №Ц-22/1 від 12.01.2021 та № Ц-22/2 від 13.01.2021 зазначені ціни на природній газ на конкретні дати, коли постачання природнього газу фактично не здійснювалось, оскільки відповідно до актів прийняття товару, підписаних постачальником та споживачем, постачання газу здійснювалось у період з 15.01.2021 по 31.03.2021, тобто протягом першого кварталу 2021 року.

Разом з цим, згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/monitoryng/gas/2021/monitorynggaz1 - 2021.pdf), у 1 кварталі 2021 року ціни на природній газ поступово знижувались, як для побутових, так і для непобутових споживачів. Роздрібна ціна для побутових споживачів становила 5748 грн./1000 м.куб. газу, для непобутових споживачів - 6768 грн/1000 м. куб. газу. Оптова ціна природнього газу протягом 1 кварталу 2021 року становила 6452 грн./1000 м. куб. газу.

У цінових довідках Харківської Торгово-промислової палати №2462/1 від 02.02.2021 та № 284/21 від 05.02.2021 також зазначено лише вартість природнього газу на конкретні дати, та в порівнянні з попередньо наданими ТОВ "ЕКОТЕХНОВЕСТ" експертними висновками Київської Торгово-промислової палати №1-5/2 від 05.01.2021, № Ц- 22/1 від 12.01.2021 та №Ц-2/2 від 13.12.2021 прослідковується динаміка ціни природнього газу у напрямку зменшення останньої.

Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст наявних у справі доказів, оскільки на момент укладення спірних додаткових угод не було документально підтверджено коливання ціни на природній газ, що зумовило би необхідність та правомірність укладення додаткових угод до основного договору від 12.01.2021, з огляду на що сторони спірного договору внесли зміни до договору від 12.01.2021 №12901 шляхом укладення оспорюваних додаткових угод безпідставно, суд констатує, що оспорювані додаткові угоди укладені всупереч приписам Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, позовні вимоги в частині визнання додаткових угод недійсними є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині вимог про стягнення з відповідача 221061,96 грн. надмірно сплачених грошових коштів суд зауважує наступне.

Як слідує з матеріалів справи, згідно Актів приймання-передачі спожитого природнього газу, за Договором було спожито:

- згідно акту №1000 від 17.02.2021 - 5,9269 тис. куб. м. на суму 34853,72 грн.;

- згідно акту №1001 від 17.02.2021 - 2,48776 тис. куб. м. на суму 16092,47 грн.;

- згідно акту №1002 від 17.02.2021 - 2,48776 тис. куб. м. на суму 17701,70 грн.;

- згідно акту №1003 від 17.02.2021 - 3,73164 тис. куб. м. на суму 29207,82 грн.;

- згідно акту №1004 від 17.02.2021 - 8,70704 тис. куб.м. на суму 74965,63 грн.;

- згідно акту №1545 від 12.03.2021- 36,715 тис. куб.м. на суму 316107,78 грн.;

- згідно акту №1880 від 29.03.2021- 0,04115 тис. куб.м. на суму 354,29 грн.;

- згідно акту №2651 від 13.04.2021- 13,22042 тис. куб.м. на суму 113824,80 грн.;

- згідно акту №2652 від 13.04.2021 - 15,05226 тис. куб. м. на суму 139985,83 грн.

Розрахунки за спожитий природній газ здійснено на підставі відповідних платіжних доручень (т.1 а.с.119-135).

Згідно листа Управління Державної казначейської служби України в Олешківському районі Херсонської області від 21.10.2021 №02-31-06/415, за період з 12.01.2021 по 16.04.2021 Відділом освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області було здійснено перерахування коштів по КЕКВ 2274 "Оплата природнього газу" ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" за договором №12901 від 12.01.2021 в сумі 650525,58 грн.

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод збільшилася ціна на газ, в результаті чого відбулося зменшення кількості отриманого газу; відповідач, як сторона договору, фактично заподіяв шкоду державному бюджету в період дії договору, з урахуванням укладених з порушенням вимог чинного законодавства додаткових угод, на загальну суму 221061,96 грн.

Так за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За приписами ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст.669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно укладеного між сторонами договору №12901 від 12.01.2021 мало бути поставлено 133853 куб.м. газу на суму 650525,28 грн.

В свою чергу, постачальником поставлено 88367 куб.м. газу, тобто на 45486 куб м. менше ніж передбачено договором.

Таким чином, розмір надмірно сплачених бюджетних коштів становить 221061,96 грн.

Отже, отримана відповідачем оплата у сумі 221061,96 грн. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст. 670 ЦК.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що доводи прокурора є доведеними та обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236 - 241 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 12.01.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12") на постачання природнього газу для потреб не побутових споживачів.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 13.01.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12") на постачання природнього газу для потреб не побутових споживачів.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 15.02.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12") на постачання природнього газу для потреб не побутових споживачів.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 15.02.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12") на постачання природнього газу для потреб не побутових споживачів.

6. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 16.02.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12") на постачання природнього газу для потреб не побутових споживачів.

7. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 16.02.2021, укладену до Договору №12901 від 12.01.2021 між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСЕРВІС" (нині ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12") на постачання природнього газу для потреб не побутових споживачів.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, просп. Поля Олександра, 59) на користь Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 42255066, 75126, Херсонська обл., Херсонський район, с. Ювілейне, вул. Соборна, 17) - 221061 (двісті двадцять одну тисячу шістдесят одну) грн. 96 коп. надмірно сплачених грошових коштів.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, просп. Поля Олександра, 59) на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, 73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 33) - 19419 (дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн. 93 коп. судового збору.

10. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

У зв`язку з завантаженістю головуючого у справі судді та призупиненням роботи АС "Діловодство спеціалізованого суду" з 30.11.2023 по 07.12.2023 (включно), що зумовлено несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, рішення суду підписано 08 грудня 2023 р.